Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

отделывать

  • 1 отделывать

    техн., несов. отде́лывать, сов. отде́лать
    обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( помещение) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( украшать) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > отделывать

  • 2 отделывать

    техн., несов. отде́лывать, сов. отде́лать
    обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( помещение) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( украшать) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити

    Русско-украинский политехнический словарь > отделывать

  • 3 отделывать

    отделать
    1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];
    2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;
    3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;
    4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елать
    1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти
    2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити
    3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити
    4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти

    Русско-украинский словарь > отделывать

  • 4 отделать

    Русско-украинский политехнический словарь > отделать

  • 5 устраивать

    техн., несов. устра́ивать, сов. устро́ить
    улашто́вувати, улаштува́ти; ( налаживать - ещё) нала́годжувати, нала́годити; (оборудовать, отделывать - ещё) обла́днувати, обладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > устраивать

  • 6 отделать

    Русско-украинский политехнический словарь > отделать

  • 7 устраивать

    техн., несов. устра́ивать, сов. устро́ить
    улашто́вувати, улаштува́ти; ( налаживать - ещё) нала́годжувати, нала́годити; (оборудовать, отделывать - ещё) обла́днувати, обладна́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > устраивать

  • 8 обладнувати

    техн. обору́довать, снабжа́ть ( оборудовать), устра́ивать (оборудовать, отделывать - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > обладнувати

  • 9 выкладывать

    выкласть и выложить
    1) викладати, викласти; (выгружать) виладовувати, виладувати;
    2) обкладати, обкласти, обмуровувати, обмурувати цеглою, камінням;
    3) облямовувати, облямувати, обшивати, обшити (одежду);
    4) см. Валошить;
    5) вираховувати, рахувати, вирахувати, обрахувати, порахувати; розмірковувати, розміркувати.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыложить
    1) виклада́ти, викласти и ви́ложити; ( выстилать) обклада́ти, обкла́сти
    2) ( отделывать обшивкой) облямо́вувати, облямува́ти, обшива́ти, обши́ти; ( обкладывать) виклада́ти, ви́класти и ви́ложити, обклада́ти, обкла́сти
    3) (несов.: высчитывать) обчи́слювати, обчисля́ти, вирахо́вувати, вилі́чувати
    4) ( кастрировать) диал. виклада́ти, ви́класти, валаша́ти, ви́валашати

    Русско-украинский словарь > выкладывать

  • 10 гарнировать

    1) (о куш.) класти гарнір;
    2) (об одежде) убирати, прикрашати, оздоблювати. [Сукня оздоблена стрічками].
    * * *
    несов., сов.
    1) кул. кла́сти (кладу́, кладе́ш) гарні́р, покла́сти гарні́р, гарнірува́ти
    2) (отделывать, украшать) гарнірува́ти (несов. и сов.); оздо́блювати, оздо́бити, прикраша́ти и прикра́шувати, прикраси́ти и прикра́сити

    Русско-украинский словарь > гарнировать

  • 11 заново

    наново, (внове) заново. [Наново все переробляти довелось. Заново ситце на кілочку висить, а як пристаріється, то й під лавою буває (Приказка)]. -во отделывать что - наново робити, новити, поновляти що.
    * * *
    нареч.
    за́ново, на́ново

    Русско-украинский словарь > заново

  • 12 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 13 отделать

    Русско-украинский словарь > отделать

  • 14 отделываться

    отделаться
    1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);
    2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;
    3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елаться
    1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися
    2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися
    3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти
    4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися
    5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

    Русско-украинский словарь > отделываться

  • 15 отрабатывать

    несов.; сов. - отраб`отать
    1) ( возмещать трудом) відробля́ти, відроби́ти
    2) (несов.: проработать какое-л. время) відпрацюва́ти; відроби́ти
    3) (несов.: кончить работать) кінчи́ти (скінчи́ти) працюва́ти (роби́ти, робо́ту), (состарившись; проработав длительное время) відпрацюва́ти, відроби́ти
    4) (совершенствовать, отделывать) відпрацьо́вувати, відпрацюва́ти; ( обрабатывать) обробля́ти, оброби́ти, опрацьо́вувати, опрацюва́ти; ( вырабатывать) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати
    5) ( колотить) би́ти, поби́ти и наби́ти, лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, налупи́ти и відлупи́ти

    Русско-украинский словарь > отрабатывать

  • 16 отчеканивать

    отчеканить
    1) (отделывать, окончить чеканкою) карбувати, покарбувати; (монету) бити, вибити;
    2) (выбранить) вибештати, збештати. См. Выбранить. Говорить, -вая каждое слово - говорити, відбиваючи (вирубаючи) кожне (кожнісіньке) слово. [Промовив, мов відбиваючи язиком кожне слово (Грінч.). Говорив, вирубаючи кожне слово].
    * * *
    несов.; сов. - отчек`анить
    1) карбува́ти и викарбо́вувати, ви́карбувати, покарбува́ти (несов.); відчека́нювати, відчека́нити
    2) (перен. отчетливо расчленять движения, речь) відру́бувати и руба́ти, відруба́ти, відчека́нювати, відчека́нити; несов. карбува́ти, викарбо́вувати

    Русско-украинский словарь > отчеканивать

  • 17 прочеканивать

    несов.; сов. - прочек`анить
    1) (отделывать чеканкой; чеканя, пробивать насквозь) прокарбо́вувати, прокарбува́ти
    2) (несов.: чеканить в течение определённого времени) карбува́ти [цілий день], прокарбува́ти
    3) с.-х. обрі́зувати, обріза́ти

    Русско-украинский словарь > прочеканивать

  • 18 устраивать

    несов.; сов. - устр`оить
    1) улашто́вувати, улаштува́ти и повлашто́вувати; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти; ( налаживать) нала́годжувати, нала́годити; ( делать благоустроенным) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти, несов. опорядкува́ти; (оборудовать, отделывать) обла́днувати, обладна́ти и пообла́днувати; (празднество, вечеринку) справля́ти, спра́вити и посправля́ти
    2) (придавать чему-л. какую- л. форму, вид) роби́ти, зроби́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти
    3) (учинять, производить) роби́ти, зроби́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти; (сов.: сделать что-л. неожиданное, неуместное) устругну́ти, утну́ти и утя́ти, упоро́ти, уко́їти

    Русско-украинский словарь > устраивать

  • 19 Отделывание

    и отделка оброблювання, оброблення, викінчування, викінчення, опоряджування, опорядження, улаштовування, улаштування и т. д. - см. Отделывать.

    Русско-украинский словарь > Отделывание

  • 20 Отработывать

    отработать
    1) відробляти и -роблювати, відробити, виробляти, виробити, відбувати, відбути що (и за що) чим. [Як нічим заплатити буде, то відроблю]. -вать пропущенные дни - набувати, відбувати пропущені дні. -тать службой, молотьбой, прядением и т. п. - відслужити, відмолотити, відпрясти и т. п.;
    2) скінчити робити, відробити;
    3) см. Отделывать 2. Отработанный - відроблений, відбутий. -ные части в машине - спрацьовані частини. -ный пар - м'ята пара. -ная вода - зужиткована вода.

    Русско-украинский словарь > Отработывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • отделывать — См. бранить …   Словарь синонимов

  • ОТДЕЛЫВАТЬ — ОТДЕЛЫВАТЬ, отделать что, окончить работой, особ. ремесленною и художественною, отработать. Много заделано (начато), да мало отделано. Это вещь не отделанная, не конченная, еще в грубом виде. | Окончить чистую работу, украшенья. Дом кончен вчерне …   Толковый словарь Даля

  • отделывать —     ОТДЕЛЫВАТЬ/ОТДЕЛАТЬ     ОТДЕЛЫВАТЬ/ОТДЕЛАТЬ, обрабатывать/обработать, отрабатывать/отработать, отшлифовывать/отшлифовать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ОТДЕЛЫВАТЬ — ОТДЕЛЫВАТЬ, отделываю, отделываешь. несовер. к отделать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • отделывать — ОТДЕЛАТЬ, аю, аешь; анный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • отделывать — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN dress …   Справочник технического переводчика

  • отделывать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я отделываю, ты отделываешь, он/она/оно отделывает, мы отделываем, вы отделываете, они отделывают, отделывай, отделывайте, отделывал, отделывала, отделывало, отделывали, отделывающий, отделываемый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • отделывать на чем свет стоит — См …   Словарь синонимов

  • Отделывать — I несов. перех. Окончательно обрабатывать что либо, придавать чему либо законченный вид; наносить декоративные покрытия, снабжать украшениями. II несов. перех. разг. сниж. 1. Портить что либо (пачкать, рвать, ломать и т.п.). 2. перен. Сильно… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • отделывать — отд елывать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • отделывать — (I), отде/лываю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»