остюк

См. также в других словарях:

• остюк — сущ., кол во синонимов: 1 • ость (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

• Остюк — м. местн. то же, что ость 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

• остюк — а/, ч. Довгий щетинистий вусик на колосковій лусці у багатьох злаків …   Український тлумачний словник

• остюк — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• остюкуватий — а, е. 1) Який має довгі або густі остюки. 2) Який має домішку остюків (про борошно, хліб). 3) перен. Схожий на жмут остюків; колючий …   Український тлумачний словник

• ость — волос, отросток Словарь русских синонимов. ость сущ., кол во синонимов: 4 • волос (16) • остинка …   Словарь синонимов

• безостий — а, е. Який не має остей, остюків …   Український тлумачний словник

• вуса — ву/си, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1) Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. 2) Волосся щетинки по боках верхньої губи в деяких тварин. || Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр. сома) і рака. •• Кито/вий вус пругкі… …   Український тлумачний словник

• гостюк — див. остюк …   Український тлумачний словник

• ост — I у, ч. 1) Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; прот. вест. || Східний вітер. 2) Один із чотирьох головних румбів у компасі, які переділяють горизонт на чотири частини. II а, ч., розм., рідко. Те саме, що остюк. III а …   Український тлумачний словник

• остеґа — и, ж., зах. Остюк …   Український тлумачний словник