-
1 оспа
мед. variole віспа. Ветренная -па - (по)вітряна віспа, гвіздки, гвіздочки. Коровья, овечья -па - коров'яча, овеча віспа. Изрытый -пою - рябий, віспуватий, (по)дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. Сделаться рябым от -пы - старанкуватіти. Женщина со следами - пы на лице - дзюба. Прививать -пу - щепити, вщіплювати віспу. Срв. Оспенный, Оспина.* * *ві́спа -
2 ангиоспазм
мед.ангіоспа́зм, -у, судиноко́рч, -у и -і -
3 ветряный
вітряний. Ветряная мельница - вітряк. Ветряная оспа - вітряна віспа.* * *I тж. ветрян`ойвітряни́йIIве́тряная о́спа — мед. вітряна́ ві́спа
-
4 кардиоспазм
мед.кардіоспа́зм, -у -
5 матка
1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);6) (у растений) маточка, плідник (-ка);7) (картофелин, луковиц) матка;8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);9) (в колодце) дітинець (-нця);10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);11) (предводитель в игре) матка;12) (оспа) віспа;13) см. Компас;14) см. Матня;15) см. Матица 1.* * *1) ( самка-производительница) матка2) анат. ма́тка3) ( маточник) ма́тка4) мор. ма́тка5) ( мать) ма́тка -
6 наливаться
налиться1) наливатися, налитися и (зап.) наллятися, (о мног.) поналиватися; бути наливаним, налитим и (зап.) наллятим, поналиваним; (из крана и т. п.) наточуватися, наточитися, (о мног.) понаточуватися; бути наточуваним, наточеним, понаточуваним и т. п. [Лице пана наливається кров'ю, з уст прискає піна (Франко)]. Чай -ется в стакан - чай наливають у склянку. Вода -лась в лодку - води набралося (налилося, наллялося, набігло) в човен. Судно -ется водою - судно набирає води. Глаза -ются, -лись кровью - очі набігають, набігли (зайшли) кров'ю, очі червоніють, почервоніли, (пров.) очі ллються (зап. лляються). [Розгнівався, зачав червоніти, аж очі йому ллялись (Звин.)];2) (о хлебах, плодах и перен.) наливатися, налитися (наллятися), набиратися, набратися, сповнятися и сповнюватися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися, наповнюватися, наповнитися, наброщуватися, наброститися, (о мног.) поналиватися, понабиратися, пови[пона]повнюватися, понаброщуватися. [На ниві неозорій хліб дорогий, налившися, зросте (Грінч.). Вже жита наливаються (Сл. Гр.). Яблука наливаються (Сл. Ум.). Недобра радість наллялась їй у серці (Коцюб.). Колоски вже набираються (Звин.). Уже жито сповнилось (Звягельщ.). По кущах виповнюються розпуковочки (М. Вовч.). Гречка достоюється: вже наповнилася мов ґрона (Звин.). У ячмені колос набростився (Мил.)]. Почки на деревьях -ются - бростки на деревах наливаються (набираються и т. п.), дерева наброщуються. Оспа -ется - віспа набирає;3) (напиваться) наливатися, заливатися, налитися горілкою (вином), напиватися, напитися як ніч (як хлюща), надудлюватися, надудлитися.* * *несов.; сов. - нал`иться1) налива́тися, нали́тися, -ллюся, -ллєшся и налля́тися, -ллюся, -ллєшся и мног. поналива́тисяглаза́ \наливаться лились слеза́ми — о́чі налили́ся (набрякли) слізьми́ (сльозами)
\наливатьсяться — кро́вью ( краснеть) налива́тися, нали́тися кро́в'ю
2) страд. несов. налива́тися; улива́тися; нато́чуватися, -чується; си́патися, -плеться, наси́патися -
7 сонливо
нареч.сонли́во; со́нно; оспа́ло -
8 сонливость
сонли́вість, -вості; со́нність, -ності; оспа́лість, -лості; ( сонная одурь) сонно́та, фольк. сонли́виці, -виць, сонни́ці, -ниць -
9 сонливый
сонли́вий; ( сонный) со́нний; диал. оспа́лий -
10 сонно
нареч.со́нно; мля́во; оспа́ло -
11 сонный
1) со́нний; ( вялый) мля́вий; диал. оспа́лийкак \сонныйая му́ха — (вяло, лениво) як со́нний
\сонныйая арте́рия — анат. со́нна арте́рія
\сонныйая боле́знь — мед. со́нна хворо́ба
\сонныйое ца́рство — шутл. со́нне ца́рство
2) ( снотворный) снотво́рний\сонныйые ка́пли — фарм. снотво́рні кра́плі (ка́плі)
3) ( заспанный) за́спаний\сонныйый вид — за́спаний ви́гляд
См. также в других словарях:
оспа — оспа, ы … Русский орфографический словарь
ОСПА — ОСПА, оспы, мн. нет, жен. Тяжелая заразная болезнь, сопровождающаяся появлением гнойной сыпи на коже и слизистых оболочках, неизгладимо уродующая кожу. Натуральная оспа. Черная оспа. «В комнату вошел человек лет пятидесяти, с бледным, изрытым… … Толковый словарь Ушакова
ОСПА — ОСПА, воспа жен. сыпная повальная болезнь на людей и на животных, напр. на овец, кои мрут от нее поголовно. На людях, оспа бывает: природная, прививная (коровья), и ветряная или ветрянка. Оспа ходит по ночам, с совиными очами, с железным клювом,… … Толковый словарь Даля
оспа — вариолоид, щербина Словарь русских синонимов. оспа сущ., кол во синонимов: 8 • аластрим (1) • болезнь … Словарь синонимов
Оспа — см. Болезнь … Библейская энциклопедия Брокгауза
ОСПА — ОСПА, ы, жен. 1. Острозаразное вирусное заболевание, сопровождающееся сыпью, к рая оставляет небольшие рубцы, щербины. Натуральная о. Прививка против оспы. 2. Щербины, остающиеся на теле после этого заболевания или на месте противооспенной… … Толковый словарь Ожегова
ОСПА — Рис. 1. Оспенные поражения на вымени, вызванные вирусом оспы коров (по Глахаму). Рис. 1. Оспенные поражения на вымени, вызванные вирусом оспы коров (по Глахаму). оспа (Variola), контагиозная вирусная болезнь животных и человека, характеризующаяся … Ветеринарный энциклопедический словарь
Оспа — (лат. Variola) губительная болезнь, ужасы которой почти неизвестны современникам. Знаменитый врач XVII в. Сиденгам называет ее отвратительнейшей болезнью, унесшею в могилу больше жертв, чем все другие эпидемии, чем порох и война . Известный… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Оспа — Несколько вирусных инфекций имеют название «оспа». Большинство из них вызываются родственными вирусами. Натуральная оспа Коровья оспа Оспа обезьян Ветряная оспа в отличие от других заболеваний, имеющих в названии слово «оспа», вызывается… … Википедия
оспа — диал. вωспа (Долобко, ZfslPh 3, 100 и сл.), укр. вiспа, блр. воспа, др. русск., ст. слав. осъпа λοιμικη νόσος (Супр.), болг. оспа сыпь , сербохорв. о̏спа, словен. ospice мн. корь , польск. оsра оспа , в. луж. wоsрiса, н. луж. wоsрiса корь .… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Оспа — острое инфекционное заболевание человека и животных, имеющее вирусную природу. У человека О. натуральная (Variola Vera) характеризуется высокой заразительностью, своеобразной узелково пузырчатой сыпью, оставляющей после себя… … Большая советская энциклопедия