-
1 оренда
аре́нда -
2 арендаторский
оренда́рський; посе́сорський -
3 арендаторша
оренда́рка; посе́сорка -
4 аренда рудника
-
5 аренда
-
6 аренда
1) оренда, посесія. Брать, взять, отдавать в аренду - см. Арендовать;2) (арендная плата) - оренда, рата, чинш.* * *оре́нда; (земельная ист.) посе́сія -
7 десятилетний
десяти[о]літній, десятигодовий. [Десятигодова оренда].* * *десятирі́чний, десятилі́тній -
8 долгосрочный
довгостроковий, на довгий строк. [Оренда на довгий строк].* * *довгостроко́вий, довготерміно́вийдолгосро́чная ссуда — довгостроко́ва (довготерміно́ва) по́зика
\долгосрочный о́тпуск — довготерміно́ва відпу́стка
-
9 имущественный
майновий, маєтний, маєтковий. -ная ответственность - відповідальність майном. -ный наём - оренда, (об имении) посесія. -ное преступление - злочин проти майна. -ное право - маєткове право.* * *майнови́й -
10 корчмарка
корчма́рка, оранда́рка, оренда́рка -
11 корчмарский
корчма́рський, оранда́рський, оренда́рський -
12 корчмарь
-рка см. Корчемник, -ница 1.* * *корчма́р, -я, оранда́р, -я, оренда́р, -я -
13 наём
1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].* * *тж. наёмканаймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли
-
14 откуп
відкуп, о[а]ренда, посесія. Срв. Аренда. Винный откуп - оренда, пропінація (гал.). Брать на -куп - брати (сов. взяти) в посесію, о[а]ренду що в кого, (о мног.) заорендовувати що, позаорендовувати. Отдавать на -куп - пускати, віддавати в посесію, о[а]ренду що кому. Держать на -пу - тримати в посесії, орендувати що.* * *1) ист. ві́дкуп, -убрать, взять на \откуп — бра́ти, узя́ти в ві́дкуп
2) ( выкуп) ви́куп, -у, відкупне́, -о́го -
15 Кортом
Кортома посесія, оренда. Из -мы, в -том брать (землю) - у посесію брати, з оренди брати (землю).
См. также в других словарях:
Оренда — Оренда: Оренда магическая сила, Великий Дух у ирокезов. Orenda Aerospace канадская аэрокосмическая компания, подразделение компании Magellan Aerospace. … Википедия
ОРЕНДА — в мифологии индейцев ирокезов (Сев. Америка) сверхъестественная магическая сила, то же, что вакан у племён сиу дакотов. (Источник: «Мифы народов мира».) … Энциклопедия мифологии
оренда — и, ж. 1) Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на договірних засадах. •• Безстроко/ва оре/нда різновид орендних відносин, при яких об єкт передається в оренду наймачу… … Український тлумачний словник
оренда — (индијански) општа ознака за натприродната сила во луѓето, животните и предметите … Macedonian dictionary
оренда — 1 іменник жіночого роду тимчасове користування; плата оренда 2 іменник жіночого роду шинок, корчма іст … Орфографічний словник української мови
брутто-оренда — и, ж. Угода про оренду, за якою орендодавець оплачує усі поточні витрати по обслуговуванню своєї власності … Український тлумачний словник
орендар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
орендарка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
орендарство — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
орендарський — прикметник … Орфографічний словник української мови
орендатор — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови