-
1 поп-арт
поп-а́рт, -у -
2 артель
артіль (р. -іли); а. рыбаков - ватага, тахва; а. землекопов - грабарка. Артелью - громадно, артіллю.* * *арті́ль, -лі -
3 артельщик
артільник, спільник.* * *арті́льник, арті́лець, -льця -
4 артельный
артільний.* * *арті́льний -
5 Артельщина
артільщина, артілля (ср. р.). -
6 артельщица
арті́льниця -
7 Артельщичий
артільницький. -
8 ватага
1) ватага, гурт (ум. гурток), купа, (стая) зграя; (только о стаде) отара, шматок;2) (артель) артіль (р. -іли), ватага (рибальська, то-що); валка (чумацька).* * * -
9 дружина
1) (рабочая, рыболовная и т. п.) товариство, артіль (р. артіли), гурт;2) (княжья в старину) дружина. [Гуляє Оліг віщий, гуляє дружина (Рудан.)]; (воен. отряд) загін (р. загону), ватага, затяг (р. -гу).* * *1) дружи́насанита́рная \дружина — саніта́рна дружина
2) ист., воен. дружи́на3) ( артель) диал. вата́га, дружи́на -
10 куражиться
куражитися, (с капризами) комизитися, виламуватися, (с форсом) задаватися. [Артіль шапок не скидала та комизилася (Єфр.). Нап'ється п'яний, виламується (Козелеч.)]. -ться над кем (издеваться) - збиткуватися над ким, знехвалятися з кого. [Артіль знехвалялася з дрібного лісовика-хазяїна (Єфр.). Вже не збиткуються над нами (Сл. Гр.)].* * *кура́житися; ( с капризами) комизи́тися; ( безобразничать) бешкетува́ти; (издеваться над кем-л.) збиткува́тися; ( хвастаться) похваля́тися, задава́тися -
11 артикул
артикул.* * *арт`икулартику́л -
12 братчина
тж. братч`инабра́тчина; товари́ство, арті́ль, -лі -
13 ватажник
член ватаги) ватажанин.* * *ватажа́нин, арті́льник -
14 ватажный
ватажний, гуртовий.* * *вата́жний, арті́льний -
15 дворня
двірня, двораки, челядь (р. -ди), двір (р. двору). [На голос збіглась двірня (Гул.- Арт.). Іде з своїм двором].* * *ист.двірня́; ( челядь) че́лядь, -ді -
16 жеребец
жеребець (р. -бця), оги[е]р. [Нехай шкапа підо мною огирем танцює (Гул. Арт.)]. Племенной -бец - жеребець-насінник. Табунный -бец - табунний жеребець.* * *жеребе́ць, -бця; оги́р -
17 затягивать
затянуть1) починати, почати тягти;2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.* * *несов.; сов. - затян`утьзатяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш -
18 захилеть
змарніти, знидіти, занепасти, змиршавіти, захиріти, зачевріти, зачучверіти, змізерніти, захлясти. [Дерева змиршавіли (Липовечч.). Знидів увесь так, що зробивсь аж чорний на виду (Яворн.). Захирів так, що й голови не підведу (Г.-Арт.). Якби не було товариства, то я-б давно зачевріла (Б.-Лев.)]. Захилевший - см. Захилелый.* * *см. захиреть 1) -
19 зашелестеть
зашелестіти, (однокр.) шелес[т]нути, зашамотіти, (однокр.) шерхнути, зашурхотіти, зашарудіти, залопотіти, (с отриц.) чичиркнути, шиширхнути, шебер(х)нути, шамнути. [Важко зідхнув, аж листя зашелестіло (Стор.). Листя залопотіло. Жита зашамотіли (Мирн.). Зашаруділа миша (Сл. Гр.). Тихо, ні мушка не шеберне (Етн. Зб. V). Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне (Мирн.). На землю злізла ніч, нігде ані шиширхне (Г. Арт.). Водою іде не хлюпне, очеретом - не шелесне (Номис). Там хіба ящірка шелетне (Звиног.)]. Ничто не -тит - ніщо ані чичиркне.* * *зашелесті́ти, -лести́ть, зашаруді́ти, -ди́ть, заше́мрати, зашумі́ти, -ми́ть, зашумува́ти, -му́є, залопота́ти, -по́че, залопоті́ти, -потить, однокр. шеле́снути, шу́рхнути, шебе́рнути и шеберну́ти, шебе́рхну́ти, ше́рхнути; зашамотіти, -моти́ть; ( пошелестеть) пошаруді́ти -
20 изловчаться
изловчиться примудровуватися, примудруватися и примудритися, умудровуватися, умудруватися и умудритися, ухиститися, схиститися, приловчатися, приловчитися, зловчитися. [Бач, чортяка, як умудрувався (Г.-Арт.). Шпак так умудрився, що як почне було співать - диковина й сказать (Гліб.). Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався (Грінч. I). Зловчився - тиць його ножиком (Корол.). Приловчився покласти їй голову на плече (Васильч.)].* * *несов.; сов. - изловч`иться( ухитряться) примудря́тися, примудри́тися, умудря́тися, умудри́тися и умудрува́тися, -ру́юся, -ру́єшся
См. также в других словарях:
Артёмовск (Донецкая область) — Координаты: 48°36′00″ с. ш. 38°00′00″ в. д. / 48.6° с. ш. 38° в. д. … Википедия
Арт-рок — Направление: Рок Истоки: Психоделический рок Джаз Академическая музыка Место и время возникновения: Великобритания, конец 1960 х Годы расцвета: 1970 … Википедия
АРТ-РОК — а; м. [англ. art rock]. Одно из направлений рок музыки, совмещающее классические формы музыкальных произведений с джазовыми мелодическими акцентами и основополагающей ролью басового ритма. Любители арт рока. * * * АРТ РОК АРТ РОК (англ. art rock … Энциклопедический словарь
Арт-директор — Арт директор художественный руководитель и воплотитель проекта. Общее название для целого ряда аналогичных должностей в различных областях деятельности, таких как: реклама, издательский бизнес, кино, дизайн, телевидение, Интернет, видеоигры … Википедия
Артёмовский завод шампанских вин — «Артёмовск Вайнери» Тип … Википедия
Артёмовский городской округ Свердловской области — Артёмовский городской округ Герб Флаг … Википедия
Артёмовский городской округ (Приморский край) — Артёмовский городской округ Городской округ России (АЕ 2 го уровня) Герб … Википедия
Артём — Артём, Артем Имя Артём (имя) (мужское) Фамилия Артём, Александр Родионович Топоним Артём (город) город в Приморском крае Артём (Азербайджан) посёлок в Азербайджане, пригород Баку. Расположен на острове Пираллахи. Раньше назывался… … Википедия
Артёмовка — Артёмовка многозначный топоним: Содержание 1 Россия 2 Украина 3 Гидронимы … Википедия
Артёмовский городской совет (Донецкая область) — Артёмовский городской совет Артемівська міська рада Герб … Википедия
Арт-хаус — (англ. Art house, букв. «дом искусств»; также называемый «art cinema», «art movie» или «art film») фильм, нацеленный не на массовую аудиторию. Эта категория фильмов часто включает в себя некоммерческие, самостоятельно сделанные фильмы … Википедия
