-
21 дойти своим умом
• ДОХОДИТЬ/ДОЙТИ СВОИМ <(СВОИМ) СОБСТВЕННЫМ> УМОМ до чего; СВОИМ УМОМ додуматься, догадаться и т.п. all coll[VP (subj: human, more often pfv) or NPinstrum (Invar, adv)]=====⇒ to understand (figure out, guess etc) the sense or meaning of sth. independently, without assistance or guidance from anyone:- X дошёл до Y-а своим умом≈ X worked (figured) it <Y> out himself <by himself, for himself, on his own>;- X came to it (the conclusion, the solution etc) by himself < on his own>.♦ "А в книжках этих каждый про своё брешет, поди разберись, где правда? Без книжек, своим умом дойти - самое дело..." (Максимов 2). "All those people who write books keep telling us different things - so how are we to know what's right and what to believe? Best thing to do is to work things out for yourself without any of them books..." (2a).♦ "Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?" У Килина внутри всё остыло. "Так ведь, Сергей Никанорыч, ты же сам... вы ж сами говорили: стихийный митинг..." - "Стихией, товарищ Килин, нужно управлять!" - отчеканил Борисов. В трубке что-то щёлкнуло... [Килин] перевёл дыхание... Ведь всё так просто и понятно. Мог и сам своим умом догадаться: стихией нужно управлять (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" Kilin went cold inside. "But listen, Sergei Nikanorich, I mean, you said so yourself - a spontaneous meeting..." "Spontaneity, Comrade Kilin, must be controlled!" rapped out Borisov. Something clicked in the receiver....[Kilin] took a deep breath....Of course, it's all so simple, so easy to understand. I could have figured it out myself. Spontaneity must be controlled (2a).♦ "...Коли бога бесконечного нет, то и нет никакой добродетели, да и не надобно ее тогда вовсе..." - "Своим умом дошел?" - криво усмехнулся Иван. - "Вашим руководством-с" (Достоевский 2). "...If there's no infinite God, then there's no virtue either, and no need of it at all...." "Did you figure it out for yourself?" Ivan grinned crookedly. "With your guidance, sir" (2a).♦ "В какой-нибудь из греческих книг ты прочёл об этом?" - "Нет, я своим умом дошел до этого" (Булгаков 9). "Did you read this in some Greek book?" "No, I came to it by myself" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > дойти своим умом
-
22 дойти собственным умом
• ДОХОДИТЬ/ДОЙТИ СВОИМ <(СВОИМ) СОБСТВЕННЫМ> УМОМ до чего; СВОИМ УМОМ додуматься, догадаться и т.п. all coll[VP (subj: human, more often pfv) or NPinstrum (Invar, adv)]=====⇒ to understand (figure out, guess etc) the sense or meaning of sth. independently, without assistance or guidance from anyone:- X дошёл до Y-а своим умом≈ X worked (figured) it <Y> out himself <by himself, for himself, on his own>;- X came to it (the conclusion, the solution etc) by himself < on his own>.♦ "А в книжках этих каждый про своё брешет, поди разберись, где правда? Без книжек, своим умом дойти - самое дело..." (Максимов 2). "All those people who write books keep telling us different things - so how are we to know what's right and what to believe? Best thing to do is to work things out for yourself without any of them books..." (2a).♦ "Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?" У Килина внутри всё остыло. "Так ведь, Сергей Никанорыч, ты же сам... вы ж сами говорили: стихийный митинг..." - "Стихией, товарищ Килин, нужно управлять!" - отчеканил Борисов. В трубке что-то щёлкнуло... [Килин] перевёл дыхание... Ведь всё так просто и понятно. Мог и сам своим умом догадаться: стихией нужно управлять (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" Kilin went cold inside. "But listen, Sergei Nikanorich, I mean, you said so yourself - a spontaneous meeting..." "Spontaneity, Comrade Kilin, must be controlled!" rapped out Borisov. Something clicked in the receiver....[Kilin] took a deep breath....Of course, it's all so simple, so easy to understand. I could have figured it out myself. Spontaneity must be controlled (2a).♦ "...Коли бога бесконечного нет, то и нет никакой добродетели, да и не надобно ее тогда вовсе..." - "Своим умом дошел?" - криво усмехнулся Иван. - "Вашим руководством-с" (Достоевский 2). "...If there's no infinite God, then there's no virtue either, and no need of it at all...." "Did you figure it out for yourself?" Ivan grinned crookedly. "With your guidance, sir" (2a).♦ "В какой-нибудь из греческих книг ты прочёл об этом?" - "Нет, я своим умом дошел до этого" (Булгаков 9). "Did you read this in some Greek book?" "No, I came to it by myself" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > дойти собственным умом
-
23 доходить своим собственным умом
• ДОХОДИТЬ/ДОЙТИ СВОИМ <(СВОИМ) СОБСТВЕННЫМ> УМОМ до чего; СВОИМ УМОМ додуматься, догадаться и т.п. all coll[VP (subj: human, more often pfv) or NPinstrum (Invar, adv)]=====⇒ to understand (figure out, guess etc) the sense or meaning of sth. independently, without assistance or guidance from anyone:- X дошёл до Y-а своим умом≈ X worked (figured) it <Y> out himself <by himself, for himself, on his own>;- X came to it (the conclusion, the solution etc) by himself < on his own>.♦ "А в книжках этих каждый про своё брешет, поди разберись, где правда? Без книжек, своим умом дойти - самое дело..." (Максимов 2). "All those people who write books keep telling us different things - so how are we to know what's right and what to believe? Best thing to do is to work things out for yourself without any of them books..." (2a).♦ "Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?" У Килина внутри всё остыло. "Так ведь, Сергей Никанорыч, ты же сам... вы ж сами говорили: стихийный митинг..." - "Стихией, товарищ Килин, нужно управлять!" - отчеканил Борисов. В трубке что-то щёлкнуло... [Килин] перевёл дыхание... Ведь всё так просто и понятно. Мог и сам своим умом догадаться: стихией нужно управлять (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" Kilin went cold inside. "But listen, Sergei Nikanorich, I mean, you said so yourself - a spontaneous meeting..." "Spontaneity, Comrade Kilin, must be controlled!" rapped out Borisov. Something clicked in the receiver....[Kilin] took a deep breath....Of course, it's all so simple, so easy to understand. I could have figured it out myself. Spontaneity must be controlled (2a).♦ "...Коли бога бесконечного нет, то и нет никакой добродетели, да и не надобно ее тогда вовсе..." - "Своим умом дошел?" - криво усмехнулся Иван. - "Вашим руководством-с" (Достоевский 2). "...If there's no infinite God, then there's no virtue either, and no need of it at all...." "Did you figure it out for yourself?" Ivan grinned crookedly. "With your guidance, sir" (2a).♦ "В какой-нибудь из греческих книг ты прочёл об этом?" - "Нет, я своим умом дошел до этого" (Булгаков 9). "Did you read this in some Greek book?" "No, I came to it by myself" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > доходить своим собственным умом
-
24 доходить своим умом
• ДОХОДИТЬ/ДОЙТИ СВОИМ <(СВОИМ) СОБСТВЕННЫМ> УМОМ до чего; СВОИМ УМОМ додуматься, догадаться и т.п. all coll[VP (subj: human, more often pfv) or NPinstrum (Invar, adv)]=====⇒ to understand (figure out, guess etc) the sense or meaning of sth. independently, without assistance or guidance from anyone:- X дошёл до Y-а своим умом≈ X worked (figured) it <Y> out himself <by himself, for himself, on his own>;- X came to it (the conclusion, the solution etc) by himself < on his own>.♦ "А в книжках этих каждый про своё брешет, поди разберись, где правда? Без книжек, своим умом дойти - самое дело..." (Максимов 2). "All those people who write books keep telling us different things - so how are we to know what's right and what to believe? Best thing to do is to work things out for yourself without any of them books..." (2a).♦ "Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?" У Килина внутри всё остыло. "Так ведь, Сергей Никанорыч, ты же сам... вы ж сами говорили: стихийный митинг..." - "Стихией, товарищ Килин, нужно управлять!" - отчеканил Борисов. В трубке что-то щёлкнуло... [Килин] перевёл дыхание... Ведь всё так просто и понятно. Мог и сам своим умом догадаться: стихией нужно управлять (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" Kilin went cold inside. "But listen, Sergei Nikanorich, I mean, you said so yourself - a spontaneous meeting..." "Spontaneity, Comrade Kilin, must be controlled!" rapped out Borisov. Something clicked in the receiver....[Kilin] took a deep breath....Of course, it's all so simple, so easy to understand. I could have figured it out myself. Spontaneity must be controlled (2a).♦ "...Коли бога бесконечного нет, то и нет никакой добродетели, да и не надобно ее тогда вовсе..." - "Своим умом дошел?" - криво усмехнулся Иван. - "Вашим руководством-с" (Достоевский 2). "...If there's no infinite God, then there's no virtue either, and no need of it at all...." "Did you figure it out for yourself?" Ivan grinned crookedly. "With your guidance, sir" (2a).♦ "В какой-нибудь из греческих книг ты прочёл об этом?" - "Нет, я своим умом дошел до этого" (Булгаков 9). "Did you read this in some Greek book?" "No, I came to it by myself" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > доходить своим умом
-
25 доходить собственным умом
• ДОХОДИТЬ/ДОЙТИ СВОИМ <(СВОИМ) СОБСТВЕННЫМ> УМОМ до чего; СВОИМ УМОМ додуматься, догадаться и т.п. all coll[VP (subj: human, more often pfv) or NPinstrum (Invar, adv)]=====⇒ to understand (figure out, guess etc) the sense or meaning of sth. independently, without assistance or guidance from anyone:- X дошёл до Y-а своим умом≈ X worked (figured) it <Y> out himself <by himself, for himself, on his own>;- X came to it (the conclusion, the solution etc) by himself < on his own>.♦ "А в книжках этих каждый про своё брешет, поди разберись, где правда? Без книжек, своим умом дойти - самое дело..." (Максимов 2). "All those people who write books keep telling us different things - so how are we to know what's right and what to believe? Best thing to do is to work things out for yourself without any of them books..." (2a).♦ "Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?" У Килина внутри всё остыло. "Так ведь, Сергей Никанорыч, ты же сам... вы ж сами говорили: стихийный митинг..." - "Стихией, товарищ Килин, нужно управлять!" - отчеканил Борисов. В трубке что-то щёлкнуло... [Килин] перевёл дыхание... Ведь всё так просто и понятно. Мог и сам своим умом догадаться: стихией нужно управлять (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" Kilin went cold inside. "But listen, Sergei Nikanorich, I mean, you said so yourself - a spontaneous meeting..." "Spontaneity, Comrade Kilin, must be controlled!" rapped out Borisov. Something clicked in the receiver....[Kilin] took a deep breath....Of course, it's all so simple, so easy to understand. I could have figured it out myself. Spontaneity must be controlled (2a).♦ "...Коли бога бесконечного нет, то и нет никакой добродетели, да и не надобно ее тогда вовсе..." - "Своим умом дошел?" - криво усмехнулся Иван. - "Вашим руководством-с" (Достоевский 2). "...If there's no infinite God, then there's no virtue either, and no need of it at all...." "Did you figure it out for yourself?" Ivan grinned crookedly. "With your guidance, sir" (2a).♦ "В какой-нибудь из греческих книг ты прочёл об этом?" - "Нет, я своим умом дошел до этого" (Булгаков 9). "Did you read this in some Greek book?" "No, I came to it by myself" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > доходить собственным умом
-
26 своим умом
• ДОХОДИТЬ/ДОЙТИ СВОИМ <(СВОИМ) СОБСТВЕННЫМ> УМОМ до чего; СВОИМ УМОМ додуматься, догадаться и т.п. all coll[VP (subj: human, more often pfv) or NPinstrum (Invar, adv)]=====⇒ to understand (figure out, guess etc) the sense or meaning of sth. independently, without assistance or guidance from anyone:- X дошёл до Y-а своим умом≈ X worked (figured) it <Y> out himself <by himself, for himself, on his own>;- X came to it (the conclusion, the solution etc) by himself < on his own>.♦ "А в книжках этих каждый про своё брешет, поди разберись, где правда? Без книжек, своим умом дойти - самое дело..." (Максимов 2). "All those people who write books keep telling us different things - so how are we to know what's right and what to believe? Best thing to do is to work things out for yourself without any of them books..." (2a).♦ "Да где ж это видано, чтобы народ сам по себе собирался без всякого контроля со стороны руководства?" У Килина внутри всё остыло. "Так ведь, Сергей Никанорыч, ты же сам... вы ж сами говорили: стихийный митинг..." - "Стихией, товарищ Килин, нужно управлять!" - отчеканил Борисов. В трубке что-то щёлкнуло... [Килин] перевёл дыхание... Ведь всё так просто и понятно. Мог и сам своим умом догадаться: стихией нужно управлять (Войнович 2). "Who ever heard of people assembling all by themselves, without any control on the part of the leadership?" Kilin went cold inside. "But listen, Sergei Nikanorich, I mean, you said so yourself - a spontaneous meeting..." "Spontaneity, Comrade Kilin, must be controlled!" rapped out Borisov. Something clicked in the receiver....[Kilin] took a deep breath....Of course, it's all so simple, so easy to understand. I could have figured it out myself. Spontaneity must be controlled (2a).♦ "...Коли бога бесконечного нет, то и нет никакой добродетели, да и не надобно ее тогда вовсе..." - "Своим умом дошел?" - криво усмехнулся Иван. - "Вашим руководством-с" (Достоевский 2). "...If there's no infinite God, then there's no virtue either, and no need of it at all...." "Did you figure it out for yourself?" Ivan grinned crookedly. "With your guidance, sir" (2a).♦ "В какой-нибудь из греческих книг ты прочёл об этом?" - "Нет, я своим умом дошел до этого" (Булгаков 9). "Did you read this in some Greek book?" "No, I came to it by myself" (9a).Большой русско-английский фразеологический словарь > своим умом
-
27 толковать
1) ( истолковывать) interpretare, dare un'interpretazione2) ( объяснять) spiegare, chiarireсколько ему ни толкуй, ни черта не понимает — per quanto gli si spieghi, non capisce un accidente
3) (говорить, беседовать) parlare, conversare* * *несов. разг.1) В interpretare vt, spiegare vt; commentare vt, chiosare vt2) В ( растолковывать) spiegare vt, cercar di mettere in testa3) (рассуждать, беседовать; говорить) ragionare vi (a), discutere vi (a) ( di qc); conversare vi (a), discorrere vi (a)толкова́ть на философские темы — discutere di filosofia
а он всё про своё толкует — sta sempre sulla sua, batte sempre lo stesso tasto
толкуют... — si dice..., dicono..., corrono voci...
что и толкова́ть — c'è poco da dire
* * *vgener. interpretare, commentare, discorrere, dispiegare, esplicare, ragionare, spiegare -
28 болезненный
1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].* * *1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий2) перен. хворобли́вий3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий -
29 вызывать
вызвать кликати, викликати, викликувати, викликати, покликати кудись или до чого, (изредка) визивати, визвати. В-ать, -ать на суд - (об истце) запозивати, запізвати кого (до суду), (о судье) викликати, викликати кого (на суд, до суду); (звуком трубы) - витрублювати, витрубити; (свистом) - висвистувати, висвистати, (криком) - вигукувати, вигукати; вызывать у кого (внушать) - викликати (з кого, в кому), накликати кому. [Це накликає інтелігентові-семидесятникові гордовиту думку про своє провіденціяльне призначення]. Вызывать, вызвать что - призводити, призвести до чого, спричинювати, спричинити що, спричинитися, споводувати до чого, справляти, справити що. [Цей лік спричинив (справив) блювоту]; (кого на что) - зрушити кого на що. [Оживив приспані сили, зрушив їх на боротьбу (Єфр.)]; (к жизни) - покликати до життя, (звук, слово) - видобути. [Ні, гук страшний я видобути мушу (Л. Укр.)]. Вызываемый - викликуваний. Вызванный - викликаний, покликаний.* * *несов.; сов. - в`ызвать(кого-что) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, визива́ти, ви́звати (кого-що); ( приглашать) приклика́ти, прикли́кати (кого-що); (служить причиной чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого); ( порождать) поро́джувати, породи́ти (що); ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти (що) -
30 купеческий
купецький, крамарський. [Де кораблі купецькії стають (Грінч.). Говорив про свої крамарські діла (Мирн.). Крамарський віз простугонить (М. Вовч.)]. -кий сын - купецький син, купченко, крамаренко. [Вона панночка, а я - крамаренко (Кониськ.)]. -кая дочь - купцівна, крамарівна. -кий банк - купецький банк. -кое судно - торговельне судно. - кий быт - купецький (крамарський) побут. По -чески - по-купецькому, по-крамарському.* * *тж. куп`ецкийкупе́цький -
31 наш
мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.* * *I мест.наш; и\наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим
\наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!
не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми
\наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло
это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло
IIпоживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми
( буква) наш (нескл., м.) -
32 невзгода
1) негода, знегода, невгода, лиха година, (житейская буря) лиха (зла) хуртовина. [Ніхто вас не любить, не маєш на кім опертися в хвилі негоди (Франко). Одвідай мене в чужій стороні, при лихій хуртовині (Метл.)]. -ды - негоди, знегоди (соб. знегіддя), невгоди (-гід), (бедствия, тяжёлые годины) злигодні, злидні (-нів), (житейские бури) лихі (злі) хуртовини (-вин). [Боротьба з негодами життя (Олесь). Життьові негоди (Рада). Довго думала Оксана про свої негоди (Гр. Григор.). Негоди сих хитких обставин (Куліш). Всі злигодні на мене обернулись (Куліш). Головні причини всіх злиднів України (Крим.). Багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Л. Укр.)];2) неласка, неприхильність (- ности); см. Немилость;3) негода; см. Ненастье.* * *1) ( несчастье) него́да, знего́да, лиха́ приго́да\невзгода ды — мн. него́ди, -го́д, знего́ди, лихі́ приго́ди; ( бедствия) зли́годні, -нів
годи́на \невзгода д — торж. лихолі́ття, лихі́ ча́си, лиха́ годи́на
душе́вная (серде́чная) \невзгода да — душе́вна (серде́чна) него́да (знего́да)
\невзгода ды фронтово́й жи́зни — зли́годні фронтово́го життя́
2) (непогода, ненастье) диал. него́да, непого́да -
33 вуйгак
вуйгакразг.1. нар. совсем, вовсе, совершенно– Мый Эчаным вуйгак ом йӧрате: эре шканже мура. С. Чавайн. – Я Эчана вовсе не люблю: он всё про своё говорит.
Сравни с:
йӧршеш2. част. выражает ограничение; передаётся частицами всего, только, всего-навсего, всего лишьСавли Ведат ожнысекак поян шотышто коштшо гынат, кугун киндым шылтен коден кертын огыл: вуйгакшат ныл мешак уржа гына агун вынемеш шылын кодын. О. Шабдар. Хотя Савли Ведат издавна считался зажиточным, но хлеба не смог много спрятать: всего-то четыре мешка ржи утаилось в яме овина.
-
34 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
35 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
36 начинать
начать1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).* * *несов.; сов. - нач`атьпочина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!
\начинать чать своё — завести своєї, почати своєї
\начинать чать с того, что... — почати з того, що
\начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори
\начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)
\начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва
-
37 система охлаждения ЦОДа
система охлаждения ЦОДа
-
[Интент]т
Система охлаждения для небольшого ЦОДаВымышленная компания (далее Заказчик) попросила предложить систему охлаждения для строящегося коммерческого ЦОДа. В основном зале планируется установить:
- 60 стоек с энергопотреблением по 5 кВт (всего 300 кВт) — все элементы, необходимые для обеспечения требуемой температуры и влажности, должны быть установлены сразу;
- 16 стоек с энергопотреблением по 20 кВт (всего 320 кВт) — это оборудование будет устанавливаться постепенно (по мере необходимости), и средства охлаждения планируется развертывать и задействовать по мере подключения и загрузки стоек.
Заказчик заявил, что предпочтение будет отдано энергоэффективным решениям, поэтому желательно задействовать «зеленые» технологии, в первую очередь фрикулинг (естественное охлаждение наружным воздухом — free cooling), и предоставить расчет окупаемости соответствующей опции (с учетом того, что объект находится в Московской области). Планируемый уровень резервирования — N+1, но возможны и другие варианты — при наличии должного обоснования. Кроме того, Заказчик попросил изначально предусмотреть средства мониторинга энергопотребления с целью оптимизации расхода электроэнергии.
ЧТО ПРОГЛЯДЕЛ ЗАКАЗЧИК
В сформулированной в столь общем виде задаче не учтен ряд существенных деталей, на которые не преминули указать эксперты. Так, Дмитрий Чагаров, руководитель направления вентиляции и кондиционирования компании «Утилекс», заметил, что в задании ничего не сказано о характере нагрузки. Он, как и остальные проектировщики, исходил из предположения, что воздушный поток направлен с фронтальной части стоек назад, но, как известно, некоторые коммутаторы спроектированы для охлаждения сбоку — для них придется использовать специальные боковые блоки распределения воздушного потока.
В задании сказано о размещении всех стоек (5 и 20 кВт) в основном зале, однако некоторые эксперты настоятельно рекомендуют выделить отдельную зону для высоконагруженных стоек. По словам Александра Мартынюка, генерального директора консалтинговой компании «Ди Си квадрат», «это будет правильнее и с точки зрения проектирования, и с позиций удобства эксплуатации». Такое выделение (изоляция осуществляется при помощи выгородок) предусмотрено, например, в проекте компании «Комплит»: Владислав Яковенко, начальник отдела инфраструктурных проектов, уверен, что подобное решение, во-первых, облегчит обслуживание оборудования, а во-вторых, позволит использовать различные технологии холодоснабжения в разных зонах. Впрочем, большинство проектировщиков не испытали особых проблем при решении задачи по отводу тепла от стоек 5 и 20 кВт, установленных в одном помещении.
Один из первых вопросов, с которым Заказчик обратился к будущему партнеру, был связан с фальшполом: «Необходим ли он вообще, и если нужен, то какой высоты?». Александр Мартынюк указал, что грамотный расчет высоты фальшпола возможен только при условии предоставления дополнительной информации: о типе стоек (как в них будет организована подача охлаждающего воздуха?); об организации кабельной проводки (под полом или потолком? сколько кабелей? какого диаметра?); об особенностях помещения (высота потолков, соотношение длин стен, наличие выступов и опорных колонн) и т. д. Он советует выполнить температурно-климатическое моделирование помещения с учетом вышеперечисленных параметров и, если потребуется, уточняющих данных. В результате можно будет подготовить рекомендации в отношении оптимальной высоты фальшпола, а также дать оценку целесообразности размещения в одном зале стоек с разной энергонагруженностью.
Что ж, мы действительно не предоставили всей информации, необходимой для подобного моделирования, и проектировщикам пришлось довольствоваться скудными исходными данными. И все же, надеемся, представленные решения окажутся интересными и полезными широкому кругу заказчиков. Им останется только «подогнать» решения «под себя».
«КЛАССИКА» ОХЛАЖДЕНИЯ
Для снятия тепла со стоек при нагрузке 5 кВт большинство проектировщиков предложили самый распространенный на сегодня вариант — установку шкафных прецизионных кондиционеров, подающих холодный воздух в пространство под фальшполом. Подвод воздуха к оборудованию осуществляется в зоне холодных коридоров через перфорированные плиты или воздухораспределительные решетки фальшпола, а отвод воздуха от кондиционеров — из зоны горячих коридоров через верхнюю часть зала или пространство навесного потолка (см. Рисунок 1). Такая схема может быть реализована только при наличии фальшпола достаточной высоты
В вопросе выбора места для установки шкафных кондиционеров единство мнений отсутствует, многие указали на возможность их размещения как в серверном зале, так и в соседнем помещении. Алексей Карпинский, директор департамента инженерных систем компании «Астерос», уверен, что для низконагруженных стоек лучшим решением будет вынос «тяжелой инженерии» за пределы серверного зала (см. Рисунок 2) — тогда для обслуживания кондиционеров внутрь зала входить не придется. «Это повышает надежность работы оборудования, ведь, как известно, наиболее часто оно выходит из строя вследствие человеческого фактора, — объясняет он. — Причем помещение с кондиционерами может быть совершенно не связанным с машинным залом и располагаться, например, через коридор или на другом этаже».
Если стойки мощностью 5 и 20 кВт устанавливаются в одном помещении, Александр Ласый, заместитель директора департамента интеллектуальных зданий компании «Крок», рекомендует организовать физическое разделение горячих и холодных коридоров. В ситуации, когда для высоконагруженных стоек выделяется отдельное помещение, подобного разделения для стоек на 5 кВт не требуется.
ФРЕОН ИЛИ ВОДА
Шкафные кондиционеры на рынке представлены как во фреоновом исполнении, так и в вариантах с водяным охлаждением. При использовании фреоновых кондиционеров на крыше или прилегающей территории необходимо предусмотреть место для установки конденсаторных блоков, а при водяном охлаждении потребуется место под насосную и водоохлаждающие машины (чиллеры).
Специалисты компании «АМДтехнологии» представили Заказчику сравнение различных вариантов фреоновых и водяных систем кондиционирования. Наиболее бюджетный вариант предусматривает установку обычных шкафных фреоновых кондиционеров HPM M50 UA с подачей холодного воздуха под фальшпол. Примерно на четверть дороже обойдутся модели кондиционеров с цифровым спиральным компрессором и электронным терморасширительным вентилем (HPM D50 UA, Digital). Мощность кондиционеров регулируется в зависимости от температуры в помещении, это позволяет добиться 12-процентной экономии электроэнергии, а также уменьшить количество пусков и останова компрессора, что повышает срок службы системы. В случае отсутствия на объекте фальшпола (или его недостаточной высоты) предложен более дорогой по начальным вложениям, но экономичный в эксплуатации вариант с внутрирядными фреоновыми кондиционерами.
Как показывает представленный анализ, фреоновые кондиционеры менее эффективны по сравнению с системой водяного охлаждения. При этом, о чем напоминает Виктор Гаврилов, технический директор «АМДтехнологий», фреоновая система имеет ограничение по длине трубопровода и перепаду высот между внутренними и наружными блоками (эквивалентная общая длина трассы фреонопровода не должна превышать 50 м, а рекомендуемый перепад по высоте — 30 м); у водяной системы таких ограничений нет, поэтому ее можно приспособить к любым особенностям здания и прилегающей территории. Важно также помнить, что при применении фреоновой системы перспективы развития (увеличение плотности энергопотребления) существенно ограничены, тогда как при закладке необходимой инфраструктуры подачи холодной воды к стойкам (трубопроводы, насосы, арматура) нагрузку на стойку можно впоследствии увеличивать до 30 кВт и выше, не прибегая к капитальной реконструкции серверного помещения.
К факторам, которые могут определить выбор в пользу фреоновых кондиционеров, можно отнести отсутствие места на улице (например из-за невозможности обеспечить пожарный проезд) или на кровле (вследствие особенностей конструкции или ее недостаточной несущей способности) для монтажа моноблочных чиллеров наружной установки. При этом большинство экспертов единодушно высказывают мнение, что при указанных мощностях решение на воде экономически целесообразнее и проще в реализации. Кроме того, при использовании воды и/или этиленгликолевой смеси в качестве холодоносителя можно задействовать типовые функции фрикулинга в чиллерах.
Впрочем, функции фрикулинга возможно задействовать и во фреоновых кондиционерах. Такие варианты указаны в предложениях компаний RC Group и «Инженерное бюро ’’Хоссер‘‘», где используются фреоновые кондиционеры со встроенными конденсаторами водяного охлаждения и внешними теплообменниками с функцией фрикулинга (сухие градирни). Специалисты RC Group сразу отказались от варианта с установкой кондиционеров с выносными конденсаторами воздушного охлаждения, поскольку он не соответствует требованию Заказчика задействовать режим фрикулинга. Помимо уже названного они предложили решение на основе кондиционеров, работающих на охлажденной воде. Интересно отметить, что и проектировшики «Инженерного бюро ’’Хоссер‘‘» разработали второй вариант на воде.
Если компания «АМДтехнологии» предложила для стоек на 5 кВт решение на базе внутрирядных кондиционеров только как один из возможных вариантов, то APC by Schneider Electric (см. Рисунок 3), а также один из партнеров этого производителя, компания «Утилекс», отдают предпочтение кондиционерам, устанавливаемым в ряды стоек. В обоих решениях предложено изолировать горячий коридор с помощью системы HACS (см. Рисунок 4). «Для эффективного охлаждения необходимо снизить потери при транспортировке холодного воздуха, поэтому системы кондиционирования лучше установить рядом с нагрузкой. Размещение кондиционеров в отдельном помещении — такая модель применялась в советских вычислительных центрах — в данном случае менее эффективно», — считает Дмитрий Чагаров. В случае использования внутрирядных кондиционеров фальшпол уже не является необходимостью, хотя в проекте «Утилекса» он предусмотрен — для прокладки трасс холодоснабжения, электропитания и СКС.
Михаил Балкаров, системный инженер компании APC by Schneider Electric, отмечает, что при отсутствии фальшпола трубы можно проложить либо в штробах, либо сверху, предусмотрев дополнительный уровень защиты в виде лотков или коробов для контролируемого слива возможных протечек. Если же фальшпол предусматривается, то его рекомендуемая высота составляет не менее 40 см — из соображений удобства прокладки труб.
ЧИЛЛЕР И ЕГО «ОБВЯЗКА»
В большинстве проектов предусматривается установка внешнего чиллера и организация двухконтурной системы холодоснабжения. Во внешнем контуре, связывающем чиллеры и промежуточные теплообменники, холодоносителем служит водный раствор этиленгликоля, а во внутреннем — между теплообменниками и кондиционерами (шкафными и/или внутрирядными) — циркулирует уже чистая вода. Необходимость использования этиленгликоля во внешнем контуре легко объяснима — это вещество зимой не замерзает. У Заказчика возник резонный вопрос: зачем нужен второй контур, и почему нельзя организовать всего один — ведь в этом случае КПД будет выше?
По словам Владислава Яковенко, двухконтурная схема позволяет снизить объем дорогого холодоносителя (этиленгликоля) и является более экологичной. Этиленгликоль — ядовитое, химически активное вещество, и если протечка случится внутри помещения ЦОД, ликвидация последствий такой аварии станет серьезной проблемой для службы эксплуатации. Следует также учитывать, что при содержании гликоля в растворе холодоносителя на уровне 40% потребуются более мощные насосы (из-за высокой вязкости раствора), поэтому потребление энергии и, соответственно, эксплуатационные расходы увеличатся. Наконец, требование к монтажу системы без гликоля гораздо ниже, а эксплуатировать ее проще.
При использовании чиллеров функцию «бесперебойного охлаждения» реализовать довольно просто: при возникновении перебоев с подачей электроэнергии система способна обеспечить охлаждение серверной до запуска дизеля или корректного выключения серверов за счет холодной воды, запасенной в баках-аккумуляторах. Как отмечает Виктор Гаврилов, реализация подобной схемы позволяет удержать изменение градиента температуры в допустимых пределах (ведущие производители серверов требуют, чтобы скорость изменения температуры составляла не более 50С/час, а увеличение этой скорости может привести к поломке серверного оборудования, что особенно часто происходит при возобновлении охлаждения в результате резкого снижения температуры). При пропадании электропитания для поддержания работы чиллерной системы кондиционирования необходимо только обеспечить функционирование перекачивающих насосов и вентиляторов кондиционеров — потребление от ИБП сводится к минимуму. Для классических фреоновых систем необходимо обеспечить питанием весь комплекс целиком (при этом все компрессоры должны быть оснащены функцией «мягкого запуска»), поэтому требуются кондиционеры и ИБП более дорогой комплектации.
КОГДА РАСТЕТ ПЛОТНОСТЬ
Большинство предложенных Заказчику решений для охлаждения высоконагруженных стоек (20 кВт) предусматривает использование внутрирядных кондиционеров. Как полагает Александр Ласый, основная сложность при отводе от стойки 20 кВт тепла с помощью классической схемы охлаждения, базирующейся на шкафных кондиционерах, связана с подачей охлажденного воздуха из-под фальшпольного пространства и доставкой его до тепловыделяющего оборудования. «Значительные перепады давления на перфорированных решетках фальшпола и высокие скорости движения воздуха создают неравномерный воздушный поток в зоне перед стойками даже при разделении горячих и холодных коридоров, — отмечает он. — Это приводит к неравномерному охлаждению стоек и их перегреву. В случае переменной загрузки стоек возникает необходимость перенастраивать систему воздухораспределения через фальшпол, что довольно затруднительно».
Впрочем, некоторые компании «рискнули» предложить для стоек на 20 кВт систему, основанную на тех же принципах, что применяются для стоек на 5кВт, — подачей холодного воздуха под фальшпол. По словам Сергея Бондарева, руководителя отдела продаж «Вайсс Климатехник», его опыт показывает, что установка дополнительных решеток вокруг стойки для увеличения площади сечения, через которое поступает холодный воздух (а значит и его объема), позволяет снимать тепловую нагрузку в 20 кВт. Решение этой компании отличается от других проектов реализацией фрикулинга: конструкция кондиционеров Deltaclima FC производства Weiss Klimatechnik позволяет подводить к ним холодный воздух прямо с улицы.
Интересное решение предложила компания «ЮниКонд», партнер итальянской Uniflair: классическая система охлаждения через фальшпол дополняется оборудованными вентиляторами модулями «активного пола», которые устанавливаются вместо обычных плиток фальшпола. По утверждению специалистов «ЮниКонд», такие модули позволяют существенно увеличить объемы регулируемых потоков воздуха: до 4500 м3/час вместо 800–1000 м3/час от обычной решетки 600х600 мм. Они также отмечают, что просто установить вентилятор в подпольном пространстве недостаточно для обеспечения гарантированного охлаждения серверных стоек. Важно правильно организовать воздушный поток как по давлению, так и по направлению воздуха, чтобы обеспечить подачу воздуха не только в верхнюю часть стойки, но и, в случае необходимости, в ее нижнюю часть. Для этого панель «активного пола» помимо вентилятора комплектуется процессором, датчиками температуры и поворотными ламелями (см. Рисунок 5). Применение модулей «активного пола» без дополнительной изоляции потоков воздуха позволяет увеличить мощность стойки до 15 кВт, а при герметизации холодного коридора (в «ЮниКонд» это решение называют «холодным бассейном») — до 25 кВт.
Как уже говорилось, большинство проектировщиков рекомендовали для стоек на 20 кВт системы с внутрирядным охлаждением и изоляцию потоков горячего и холодного воздуха. Как отмечает Александр Ласый, использование высоконагруженных стоек в сочетании с внутрирядными кондиционерами позволяет увеличить плотность размещения серверного оборудования и сократить пространство (коридоры, проходы) для его обслуживания. Взаимное расположение серверных стоек и кондиционеров в этом случае сводит к минимуму неравномерность распределения холода в аварийной ситуации.
Выбор различных вариантов закрытой архитектуры циркуляции воздуха предложила компания «Астерос»: от изоляции холодного (решение от Knuеrr и Emerson) или горячего коридора (APC) до изоляции воздушных потоков на уровне стойки (Rittal, APC, Emerson, Knuеrr). Причем, как отмечается в проекте, 16 высоконагруженных стоек можно разместить и в отдельном помещении, и в общем зале. В качестве вариантов кондиционерного оборудования специалисты «Астерос» рассмотрели возможность установки внутрирядных кондиционеров APC InRowRP/RD (с изоляцией горячего коридора), Emerson CR040RC и закрытых решений на базе оборудования Knuеrr CoolLoop — во всех этих случаях обеспечивается резервирование на уровне ряда по схеме N+1. Еще один вариант — рядные кондиционеры LCP компании Rittal, состоящие из трех охлаждающих модулей, каждый из которых можно заменить в «горячем» режиме. В полной мере доказав свою «вендоронезависимость», интеграторы «Астерос» все же отметили, что при использовании монобрендового решения, например на базе продуктов Emerson, все элементы могут быть объединены в единую локальную сеть, что позволит оптимизировать работу системы и снизить расход энергии.
Как полагают в «Астерос», размещать трубопроводы в подпотолочной зоне нежелательно, поскольку при наличии подвесного потолка обнаружить и предотвратить протечку и образование конденсата очень сложно. Поэтому они рекомендуют обустроить фальшпол высотой до 300 мм — этого достаточно для прокладки кабельной продукции и трубопроводов холодоснабжения. Так же как и в основном полу, здесь необходимо предусмотреть средства для сбора жидкости при возникновении аварийных ситуаций (гидроизоляция, приямки, разуклонка и т. д.).
Как и шкафные кондиционеры, внутрирядные доводчики выпускаются не только в водяном, но и во фреоновом исполнении. Например, новинка компании RC Group — внутрирядные системы охлаждения Coolside — поставляется в следующих вариантах: с фреоновыми внутренними блоками, с внутренними блоками на охлажденной воде, с одним наружным и одним внутренним фреоновым блоком, а также с одним наружным и несколькими внутренними фреоновыми блоками. Учитывая пожелание Заказчика относительно энергосбережения, для данного проекта выбраны системы Coolside, работающие на охлажденной воде, получаемой от чиллера. Число чиллеров, установленных на первом этапе проекта, придется вдвое увеличить.
Для высокоплотных стоек компания «АМДтехнологии» разработала несколько вариантов решений — в зависимости от концепции, принятой для стоек на 5 кВт. Если Заказчик выберет бюджетный вариант (фреоновые кондиционеры), то в стойках на 20 кВт предлагается установить рядные кондиционеры-доводчики XDH, а в качестве холодильной машины — чиллер внутренней установки с выносными конденсаторами XDC, обеспечивающий циркуляцию холодоносителя для доводчиков XDH. Если же Заказчик с самого начала ориентируется на чиллеры, то рекомендуется добавить еще один чиллер SBH 030 и также использовать кондиционеры-доводчики XDH. Чтобы «развязать» чиллерную воду и фреон 134, используемый кондиционерами XDH, применяются специальные гидравлические модули XDP (см. Рисунок 6).
Специалисты самого производителя — компании Emerson Network — предусмотрели только один вариант, основанный на развитии чиллерной системы, предложенной для стоек на 5 кВт. Они отмечают, что использование в системе Liebert XD фреона R134 исключает ввод воды в помещение ЦОД. В основу работы этой системы положено свойство жидкостей поглощать тепло при испарении. Жидкий холодоноситель, нагнетаемый насосом, испаряется в теплообменниках блоков охлаждения XDH, а затем поступает в модуль XDP, где вновь превращается в жидкость в результате процесса конденсации. Таким образом, компрессионный цикл, присутствующий в традиционных системах, исключается. Даже если случится утечка жидкости, экологически безвредный холодоноситель просто испарится, не причинив никакого вреда оборудованию.
Данная схема предполагает возможность поэтапного ввода оборудования: по мере увеличения мощности нагрузки устанавливаются дополнительные доводчики, которые подсоединяются к существующей системе трубопроводов при помощи гибких подводок и быстроразъемных соединений, что не требует остановки системы кондиционирования.
СПЕЦШКАФЫ
Как считает Александр Шапиро, начальник отдела инженерных систем «Корпорации ЮНИ», тепловыделение 18–20 кВт на шкаф — это примерно та граница, когда тепло можно отвести за разумную цену традиционными методами (с применением внутрирядных и/или подпотолочных доводчиков, выгораживания рядов и т. п.). При более высокой плотности энергопотребления выгоднее использовать закрытые серверные шкафы с локальными системами водяного охлаждения. Желание применить для отвода тепла от второй группы шкафов традиционные методы объяснимо, но, как предупреждает специалист «Корпорации ЮНИ», появление в зале новых энергоемких шкафов потребует монтажа дополнительных холодильных машин, изменения конфигурации выгородок, контроля за изменившейся «тепловой картиной». Проведение таких («грязных») работ в действующем ЦОДе не целесообразно. Поэтому в качестве энергоемких шкафов специалисты «Корпорации ЮНИ» предложили использовать закрытые серверные шкафы CoolLoop с отводом тепла водой производства Knuеrr в варианте с тремя модулями охлаждения (10 кВт каждый, N+1). Подобный вариант предусмотрели и некоторые другие проектировщики.
Минусы такого решения связаны с повышением стоимости проекта (CAPEX) и необходимостью заведения воды в серверный зал. Главный плюс — в отличной масштабируемости: установка новых шкафов не добавляет тепловой нагрузки в зале и не приводит к перераспределению тепла, а подключение шкафа к системе холодоснабжения Заказчик может выполнять своими силами. Кроме того, он имеет возможность путем добавления вентиляционного модуля отвести от шкафа еще 10 кВт тепла (всего 30 кВт при сохранении резервирования N+1) — фактически это резерв для роста. Наконец, как утверждает Александр Шапиро, с точки зрения энергосбережения (OPEX) данное решение является наиболее эффективным.
В проекте «Корпорации ЮНИ» шкафы CoolLoop предполагается установить в общем серверном зале с учетом принципа чередования горячих и холодного коридоров, чем гарантируется работоспособность шкафов при аварийном или технологическом открывании дверей. Причем общее кондиционирование воздуха в зоне энергоемких шкафов обеспечивается аналогично основной зоне серверного зала за одним исключением — запас холода составляет 20–30 кВт. Кондиционеры рекомендовано установить в отдельном помещении, смежном с серверным залом и залом размещения ИБП (см. Рисунок 7). Такая компоновка имеет ряд преимуществ: во-первых, тем самым разграничиваются зоны ответственности службы кондиционирования и ИТ-служб (сотрудникам службы кондиционирования нет необходимости заходить в серверный зал); во-вторых, из зоны размещения кондиционеров обеспечивается подача/забор воздуха как в серверный зал, так и в зал ИБП; в-третьих, сокращается число резервных кондиционеров (резерв общий).
ФРИКУЛИНГ И ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ
Как и просил Заказчик, все проектировщики включили функцию фрикулинга в свои решения, но мало кто рассчитал энергетическую эффективность ее использования. Такой расчет провел Михаил Балкаров из APC by Schneider Electric. Выделив три режима работы системы охлаждения — с температурой гликолевого контура 22, 20 и 7°С (режим фрикулинга), — для каждого он указал ее потребление (в процентах от полезной нагрузки) и коэффициент энергетической эффективности (Energy Efficiency Ratio, EER), который определяется как отношение холодопроизводительности кондиционера к потребляемой им мощности. Для нагрузки в 600 кВт среднегодовое потребление предложенной АРС системы охлаждения оказалось равным 66 кВт с функцией фрикулинга и 116 кВт без таковой. Разница 50 кВт в год дает экономию 438 тыс. кВт*ч.
Объясняя высокую энергоэффективность предложенного решения, Михаил Балкаров отмечает, что в первую очередь эти показатели обусловлены выбором чиллеров с высоким EER и применением эффективных внутренних блоков — по его данным, внутрирядные модели кондиционеров в сочетании с изоляцией горячего коридора обеспечивают примерно двукратную экономию по сравнению с наилучшими фальшпольными вариантами и полуторакратную экономию по сравнению с решениями, где используется контейнеризация холодного коридора. Вклад же собственно фрикулинга вторичен — именно поэтому рабочая температура воды выбрана не самой высокой (всего 12°С).
По расчетам специалистов «Комплит», в условиях Московской области предложенное ими решение с функцией фрикулинга за год позволяет снизить расход электроэнергии примерно на 50%. Данная функция (в проекте «Комплит») активизируется при температуре около +7°С, при понижении температуры наружного воздуха вклад фрикулинга в холодопроизводительность будет возрастать. Полностью система выходит на режим экономии при температуре ниже -5°С.
Специалисты «Инженерного бюро ’’Хоссер‘‘» предложили расчет экономии, которую дает применение кондиционеров с функцией фрикулинга (модель ALD-702-GE) по сравнению с использованием устройств, не оснащенных такой функцией (модель ASD-802-A). Как и просил Заказчик, расчет привязан к Московскому региону (см. Рисунок 8).
Как отмечает Виктор Гаврилов, энергопотребление в летний период (при максимальной загрузке) у фреоновой системы ниже, чем у чиллерной, но при температуре менее 14°С, энергопотребление последней снижается, что обусловлено работой фрикулинга. Эта функция позволяет существенно повысить срок эксплуатации и надежность системы, так как в зимний период компрессоры практически не работают — в связи с этим ресурс работы чиллерных систем, как минимум, в полтора раза больше чем у фреоновых.
К преимуществам предложенных Заказчику чиллеров Emerson Виктор Гаврилов относит возможность их объединения в единую сеть управления и использования функции каскадной работы холодильных машин в режиме фрикулинга. Более того, разработанная компанией Emerson система Supersaver позволяет управлять температурой холодоносителя в соответствии с изменениями тепловой нагрузки, что увеличивает период времени, в течение которого возможно функционирование системы в этом режиме. По данным Emerson, при установке чиллеров на 330 кВт режим фрикулинга позволяет сэкономить 45% электроэнергии, каскадное включение — 5%, технология Supersaver — еще 16%, итого — 66%.
Но не все столь оптимистичны в отношении фрикулинга. Александр Шапиро напоминает, что в нашу страну культура использования фрикулинга в значительной мере принесена с Запада, между тем как потребительская стоимость этой опции во многом зависит от стоимости электроэнергии, а на сегодняшний день в России и Западной Европе цены серьезно различаются. «Опция фрикулинга ощутимо дорога, в России же достаточно часто ИТ-проекты планируются с дефицитом бюджета. Поэтому Заказчик вынужден выбирать: либо обеспечить планируемые технические показатели ЦОД путем простого решения (не думая о проблеме увеличения OPEX), либо «ломать копья» в попытке доказать целесообразность фрикулинга, соглашаясь на снижение параметров ЦОД. В большинстве случаев выбор делается в пользу первого варианта», — заключает он.
Среди предложенных Заказчику более полутора десятков решений одинаковых нет — даже те, что построены на аналогичных компонентах одного производителя, имеют свои особенности. Это говорит о том, что задачи, связанные с охлаждением, относятся к числу наиболее сложных, и типовые отработанные решения по сути отсутствуют. Тем не менее, среди представленных вариантов Заказчик наверняка сможет выбрать наиболее подходящий с учетом предпочтений в части CAPEX/OPEX и планов по дальнейшему развитию ЦОД.
Александр Барсков — ведущий редактор «Журнала сетевых решений/LAN»
[ http://www.osp.ru/lan/2010/05/13002554/]
Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > система охлаждения ЦОДа
-
38 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
39 попечение
о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].* * *піклува́ння; ( наблюдение) до́гляд, -у; ( опека) опі́кування, опі́ка; ( радение) дбання́ и дба́ння; ( забота) турбо́та -
40 мнение
думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.* * *ду́мка; (взгляд на что-л.) погляд, -у; ( предположение) гадкапо моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мій погляд, по-мо́єму, як на ме́не
См. также в других словарях:
Про уродов и людей — Про уродов и людей … Википедия
проїдатися — 1 дієслово недоконаного виду в їдатися; приїдатися проїдатися 2 дієслово недоконаного виду витрачати всі свої збереження … Орфографічний словник української мови
ПРО США — Координаты: 63°57′14″ с. ш. 145°44′06″ з. д. / 63.953 … Википедия
Про Верчелли — Полное название Football Club Pro Vercelli 1892 … Википедия
Про-рок — Прогрессивный рок Направление: Рок Истоки: Психоделический рок Джаз Классическая музыка Место и время возникновения: Великобритания … Википедия
Про дурачка — Внимание! Данная страница или раздел содержит ненормативную лексику … Википедия
Про, Мигель Августин Хуарес — Мигель Августин Про Хуарес Мигель Августин Про Хуарес … Википедия
проїдатися — а/юся, а/єшся, недок., прої/стися, ї/мся, їси/ся, док. 1) рідко. Те саме, що в їдатися 1). 2) розм. Витрачаючи всі свої збереження на прожиття, на харчування, залишатися без коштів. 3) розм., рідко. Те саме, що приїдатися. 4) тільки недок. Пас.… … Український тлумачний словник
своєкорисливий — а, е. Який прагне власної вигоди, наживи, дбає про користь лише для себе. || Власт. такій людині; побудований на турботі лише про свою користь … Український тлумачний словник
проіснувати — у/ю, у/єш, док. 1) Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. 2) Пробути живим якийсь час. || Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому небудь … Український тлумачний словник
Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова — Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова … Википедия