Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

обнаруживать

  • 1 обнаруживать

    вчт, техн., физ., несов. обнару́живать, сов. обнару́жить
    виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский политехнический словарь > обнаруживать

  • 2 обнаруживать

    вчт, техн., физ., несов. обнару́живать, сов. обнару́жить
    виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский политехнический словарь > обнаруживать

  • 3 обнаруживать

    обнаружить
    1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);
    2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -
    1) відкриваний;
    2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -
    1) відкритий, знайдений;
    2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.
    * * *
    несов.; сов. - обнар`ужить
    виявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити

    Русско-украинский словарь > обнаруживать

  • 4 выражать

    -ся, выразить, -ся
    1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;
    2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];
    3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;
    4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -
    1) виявлюваний;
    2) визначуваний;
    3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -
    1) виявлений;
    2) визначений;
    3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыразить
    1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти

    \выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння

    2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити

    Русско-украинский словарь > выражать

  • 5 заявлять

    заявить кому
    1) (сообщать) заявляти, заявити кому, завідомляти, завідомити кого, освідчувати, освідчити кому, ознаймувати, ознаймити кого, (предлагать) загадувати, загадати кому. [Моя любая дитино, заявляю тобі свою волю (Стор.). По закону 1781 р. пани повинні були пристати на викуп, як тільки про це їм селяни загадають (Доман.). В «Крашанці» Куліш ознаймує; що всі українські історичні джерела брехливі (Грінч.)];
    2) (проявлять) виявляти, виявити, проявляти, проявити. -ть себя чем - заявлятися, заявитися чим, визначатися, визначитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признаватися, признатися до чого. -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) - показуватися, показатися кому, зголошуватися, зголоситися у (до) кого, подавати, подати свій голос, об'являтися, об'явитися, оповіщатися, оповіститися ким (через кого), чим, озиватися, озватися. [Хто хоче працювати в комісії, має зголоситися у (до) секретаря. Досі зголосилося нових членів дев'ятеро. Коли-б не Галичина, то (українство) фізичної не мало-б змоги подавати свій голос, як окрема нація (Єфр.). Піп нічим не об'являвсь, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.). Дає почин тій індивідуалістичній поезії, що останніми часами починає у нас озиватись (Єфр.)];
    3) (документ) засвідчувати, засвідчати, засвідчити. Заявленный - заявлений, завідомлений, освідчений; виявлений, проявлений; зголошений; засвідчений. Проживает с незаявленными документами - мешкає з незасвідченими документами. Незаявленный жилец - незаявлений (незголошений) пожилець.
    * * *
    несов.; сов. - заяв`ить
    1) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш
    2) ( показывать) пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти

    Русско-украинский словарь > заявлять

  • 6 обнажать

    обнажить
    1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];
    2) см. Раздеваться;
    3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.
    * * *
    несов.; сов. - обнаж`ить
    1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский словарь > обнажать

  • 7 оказывать

    оказать
    1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;
    2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.
    * * *
    несов.; сов. - оказ`ать
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти
    2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

    Русско-украинский словарь > оказывать

  • 8 выражать

    несов. выража́ть, сов. вы́разить
    1) матем. (исчислять, обозначать) виража́ти, ви́разити, обчисля́ти, обчи́слити; виража́ти, ви́разити
    2) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( словами - обычно) висло́влювати, ви́словити; ( произносить - ещё) вимовля́ти, ви́мовити; (отражать, отображать) відбива́ти, відби́ти; ( передавать) передава́ти, переда́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выражать

  • 9 обнаружить

    Русско-украинский политехнический словарь > обнаружить

  • 10 выражать

    несов. выража́ть, сов. вы́разить
    1) матем. (исчислять, обозначать) виража́ти, ви́разити, обчисля́ти, обчи́слити; виража́ти, ви́разити
    2) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( словами - обычно) висло́влювати, ви́словити; ( произносить - ещё) вимовля́ти, ви́мовити; (отражать, отображать) відбива́ти, відби́ти; ( передавать) передава́ти, переда́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выражать

  • 11 обнаружить

    Русско-украинский политехнический словарь > обнаружить

  • 12 виявляти

    выража́ть ( обнаруживать), обнару́живать

    Українсько-російський політехнічний словник > виявляти

  • 13 вскрывать

    I. вскрыть
    1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);
    2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;
    3) (нарыв) розрізувати, розрізати;
    4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);
    5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -
    1) викритий, виявлений;
    2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;
    3) (о нарыве) розрізаний;
    4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);
    5) (о козыре) висвічений.
    II. -ся, вскрыть, -ся
    1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;
    2) (о нарыве) пухир прорвало;
    3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).
    * * *
    несов.; сов. - вскрыть
    1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати
    2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти
    4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити

    Русско-украинский словарь > вскрывать

  • 14 выказывать

    выказать виявляти, виявлювати, виявити, появляти, появити, оказувати, оказати, показувати, показати; (себя) показувати (показати) себе, являти (виявити) себе, ставитися, виставитися [Ставивсь як лев, а згинув як муха]; визначатися, визначитися.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыказать
    (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, вика́зувати, ви́казати; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

    Русско-украинский словарь > выказывать

  • 15 изобличать

    изобличить (кого) виявляти, виявити, виводити, вивести (на чисту воду), викривати, викрити кого, доказувати, доказати на кого, (стар.) висвідчати, висвідчити кого; кого в чём - виявляти, виявити, доказувати, доказати кому и на кого що, виказувати, виказати на кого що; (выдавать что) зраджувати, зрадити щось; см. Обличать, Уличать. [Він сам зраджує своє неуцтво (Крим.)]. -чать кого во лжи, в воровстве - виявляти (виводити, виказувати) чиюсь брехню, чиєсь злодійство. Арестованного -чили в убийстве - заарештованому довели (доказали) душогубство, виявили, що заарештований убійник (душогуб). Изобличённый - виявлений, виведений, викритий, (опровергнутый) спростований. -ная ложь - висвідчена, виявлена неправда. -ный в чём - той, кому доведено що, на кого и кому доказано що. В чём он -чён? - що йому доведено? що на його доказано? Он -чён в измене - доведено його зраду, на його или йому доказано зраду. -ться -
    1) виявлятися, виводитися, викриватися, бути виявленим, виведеним, викритим;
    2) (самого себя) виявляти, виявити себе, викривати, викрити себе, зраджувати, зрадити самого себе.
    * * *
    несов.; сов. - изоблич`ить
    викрива́ти, ви́крити, -крию, -криєш; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, -явлю, -явиш; ( обвинять) обвинува́чувати, обвинува́тити, -ва́чу, -ва́тиш, звинува́чувати, звинува́тити

    \изобличать чить кого́-либо во лжи — ви́крити (ви́явити) чию́сь брехню́

    Русско-украинский словарь > изобличать

  • 16 изображать

    изобразить
    1) зображати, зобразити, обычно употреб. (словом, красками) малювати и змальовувати, змалювати, намалювати, вимальовувати, вималювати, (резцом) різьбити, вирізьбити що. [Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю (вереницу) містерій (Л. Укр.). Самотніх людей надзвичайно любить малювати Л. Українка (Єфр.). Любив він (Олесь) теж і природу, яку взагалі вміє відчути й змалювати (Єфр.)]. Писатель - жает общественные недостатки самыми черными красками - письменник малює суспільні хиби найчорнішими фарбами. Эта картина -жает последний день Помпеи - ця картина зображає (подає) останній день Помпеїв. Эта статуя символически -жает революцию - ця статуя символічно зображає революцію;
    2) кого, что из себя (строить) - удавати, удати кого (якого), що (з себе); см. Представлять 9. [Не взивай її циганкою, бо будеш битий! - кричить уже Андрій, вдаючи з себе ображеного (Васильч.)]. Изображённый - зображений, змальований, намальований, вималюваний, уданий. -ться - зображатися, зобразитися, малюватися и змальовуватися, змалюватися, бути зображеним, змальованим, намальованим. [На його блідому виду (лице) малювався безмір муки (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - изобраз`ить
    1) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, -ра́жу, -ра́зиш; (красками, словами) змальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти и мног. понамальо́вувати; (в литературе, на сцене) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (представлять, разрисовывать кого-что-л.) розмальо́вувати, розмалюва́ти и мног. порозмальо́вувати

    \изображатьть в каки́х-либо краска́х — зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти (змальо́вувати, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти) в яких-не́будь фа́рбах (ба́рвах)

    2) (несов. выдавать себя за кого-что-л.) удава́ти (удаю́, удає́ш)

    \изображать жа́ть из себя́ кого́-что — удава́ти з се́бе кого́-що

    3) (выражать, обнаруживать) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, виража́ти, ви́разити, -ражу, -разиш; диал. виобража́ти, ви́образити

    \изображатьть в лице́ (на лице́) — зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити на обли́ччі, виража́ти, ви́разити обли́ччям

    \изображатьжа́ть собо́ю — (являться чем-л.) явля́ти (станови́ти) собо́ю

    Русско-украинский словарь > изображать

  • 17 изъявлять

    изъявить виявляти, виявити, ви[по]казувати, ви[по]казати, (выражать) висловлювати, висловити що, (чувства) освідчуватди и освідчати, освідчити що кому и освідчуватися, освідчитися кому. -ть желание - виявляти, виявити, показувати, показати бажання, зохочуватися, зохотитися, поохотитися. -ть покорность - заявляти, заявити про покору, скорятися, скоритися, упокоритися. -ть согласие - заявляти, заявити (висловлювати, висловити) свою згоду, (диал.) поволятися, поволитися. [Просив, щоб громадяни поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються (Залюб.)]. Из'явлённый - виявлений, заявлений, виказаний, показаний, висловлений, освідчений.
    * * *
    несов.; сов. - изъяв`ить
    (что) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, -явлю, -явиш (що); ( высказывать) висло́влювати, ви́словити (що); ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш (про що)

    \изъявлятьть согла́сие — см. согласие 1)

    \изъявлятьть поко́рность — виявля́ти, ви́явити покору, скоря́тися, скори́тися, -рю́ся, -ришся, заявля́ти, заяви́ти про поко́ру

    Русско-украинский словарь > изъявлять

  • 18 настукивать

    настукать
    1) что - настукувати, настукати, вистукувати, вистукати, (о мног.) пона[пови]стукувати що. -кать трещину - настукати (вистукати) щілину (розколину), достукатися щілини (розколини);
    2) чего, где - настукувати, настукати чого, де; (набивать орехов) набивати, набити, (о мног.) понабивати (горіхів). Настуканный -
    1) настуканий, вистуканий, пона[пови]стукуваний;
    2) настуканий; набитий, понабиваний. -ться -
    1) (стр. з.) настукуватися, бути настукуваним, настуканим, понастукуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) настукатися, попостукати (досхочу), (о мног.) понастукуватися; см. Настучаться;
    3) (напиться пьяным) надудлитися, насмоктатися; см. Нализаться 2 (под Нализываться).
    * * *
    несов.; сов. - наст`укать
    насту́кувати, насту́кати; ( обнаруживать постукиванием) висту́кувати, ви́стукати

    Русско-украинский словарь > настукивать

  • 19 наталкиваться

    I
    напиха́тися
    II несов.; сов. - натолкн`уться
    1) (наскакивать на кого-что-л.) нашто́вхуватися, -што́вхуюся, -што́вхуєшся, наштовхну́тися; ( натыкаться) натика́тися, наткну́тися; ( нарываться) наража́тися, нарази́тися, -ражуся, -разишся
    2) ( неожиданно обнаруживать) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, натика́тися, наткну́тися

    Русско-украинский словарь > наталкиваться

  • 20 натыкаться

    I несов.; сов - наткн`уться
    1) (на что-л. острое) нати́катися, наткну́тися, настро́млюватися, -лююся, -люєшся, настроми́тися, -ромлюся, -ромишся; наштри́куватися, -куюся, -куєшся и наштрикатися, наштрикну́тися; диал. нахро́млюватися, -лююся, -люєшся, нахроми́тися, -хромлюся, -хромишся
    2) ( приходить в соприкосновение) натикатися, наткну́тися; ( наталкиваться) нашто́вхуватися, -штовхуюся, -штовхуєшся, наштовхну́тися, натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахопля́тися, нахопи́тися, -хоплюся, -хопишся; (на что-л. неприятное, острое) наража́тися, нара́зитися, -ражуся, -разишся
    3) (на кого-что - неожиданно обнаруживать, встречать кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити (на кого-що, кого-що)

    \натыкаться ну́ться на объявле́ние в газе́те — натрапити на оголо́шення в газе́ті

    II
    1) натика́тися
    2) нако́люватися, -люється

    Русско-украинский словарь > натыкаться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • обнаруживать — Открывать, раскрывать, обнажать, оголять, показывать, выказывать, разоблачать, изобличать, обличать, уличать, поднимать завесу, снимать (срывать) с кого маску (личину, покрывало), выводить наружу (на свет Божий, на чистую (свежую) воду), ловить,… …   Словарь синонимов

  • ОБНАРУЖИВАТЬ — ОБНАРУЖИВАТЬ, обнаружить что, раскрыть, открыть, обнажить; выводить наружу, делать видимым, явным, известным; | * узнавать и открывать тайны. Для верного осмотра дома, надо отодрать тес и обнаружить нижние венцы. Участник крамолы, во хмелю, сам… …   Толковый словарь Даля

  • ОБНАРУЖИВАТЬ — ОБНАРУЖИВАТЬ, обнаруживаю, обнаруживаешь. несовер. к обнаружить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • обнаруживать — ОБНАРУЖИТЬ, жу, жишь; женный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • обнаруживать — выявлять — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999] Тематики электротехника, основные понятия Синонимы выявлять EN detect …   Справочник технического переводчика

  • обнаруживать — I.     ОБНАРУЖИВАТЬ/ОБНАРУЖИТЬ     ОБНАРУЖИВАТЬ/ОБНАРУЖИТЬ, замечать/ заметить, находить/найти, примечать/приметить II. обнаружение …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • обнаруживать — ОБНАРУЖИВАТЬ, несов. (сов. обнаружить), что. Проявлять (проявить) мысли, свойства, качества, состояния и т.п. в своем поведении, мимике, жестах и т.п.; Син.: выражать, Разг. выказывать, демонстрировать; Ант.: скрывать [impf. to demonstrate,… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • обнаруживать свои мысли, обнаруживать себя — См …   Словарь синонимов

  • Обнаруживать себя — ОБНАРУЖИВАТЬ СЕБЯ. ОБНАРУЖИТЬ СЕБЯ. Книжн. Раскрывать свою сущность. Яснее обнаружили себя и люди, для которых революционность «большевиков» была органически враждебна (М. Горький. Жизнь Клима Самгина) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • обнаруживать местонахождение оборудования по его шрих-коду — [Интент] Тематики ЦОДы (центры обработки данных) EN locate bar coded assets …   Справочник технического переводчика

  • обнаруживать месторождение нефти — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN to strike oil …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»