-
1 обділяти
= обділи́ти1) оделя́ть, одели́ть, обделя́ть, обдели́ть; ( дарить) наделя́ть2) (лишать чего-нибудь при дележе, раздаче) обделя́ть, обдели́ть -
2 обділити
см. обділяти
См. также в других словарях:
обділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обділяти — я/ю, я/єш, недок., обділи/ти, ділю/, ді/лиш, док. 1) Ділячи що небудь, роздавати кожному; наділяти багатьох чим небудь. || Давати, дарувати певну кількість чого небудь одній особі; наділяти. || перен. Надавати яких небудь властивостей, якостей і… … Український тлумачний словник
обділяти — див. обділити … Словник синонімів української мови
обділити — див. обділяти … Український тлумачний словник
обділяння — я, с. Дія за знач. обділяти … Український тлумачний словник
обділити — I = обділяти (зовсім не дати чого н. розподіляючи), обминути, обминати, обійти, обходити, проминути, проминати Пор. недодати II ▶ див. дарувати 1), недодати … Словник синонімів української мови
дарувати — 1) (кому що передавати у власність безоплатно), презентувати; давати, дати, підносити, піднести (перев. зі сл. подарунок , дар тощо); обдаровувати, обдарувати, задаровувати, задарувати, задарити, обдавати (кого чим перев. у значній кількості);… … Словник синонімів української мови
недодавати — недодати (кому чого й без додатка дати, видати чого н. менше, ніж потрібно / належить), обділяти, обділити, обходити, обійти (кого чим і без додатка), скривдити (кого чим), покривдити (кого чим); обраховувати, обрахувати (кого під час розрахунку… … Словник синонімів української мови
облишати — а/ю, а/єш, недок., обли/шити, шу, шиш, док., перех., з інфін. і без додатка, розм. 1) Переставати чим небудь займатися, припиняти щось робити. || Позбавляти кого небудь своєї уваги, піклування, обходити, обділяти чим небудь. || Переставати… … Український тлумачний словник