-
1 обводити
= обвести́1) обводи́ть, обвести́2) обводи́ть, обвести́; ( огораживать что чем) обноси́ть, обнести́; ( размещать вокруг замкнутым кругом) окружа́ть, окружи́ть; (в виде, наподобие каймы) окаймля́ть, окайми́ть; ( обрисовывать линиями) оче́рчивать, очерти́ть3) спорт. обводи́ть, обвести́ -
2 обвести
см. обводитиобвести́
См. также в других словарях:
обводити — I обвод ити воджу/, во/диш, док., перех. Водячи кого небудь, побувати з ним у багатьох місцях. II обв одити джу, диш, недок., обвести/, веду/, веде/ш, док. 1) перех. Ведучи кого небудь, обходити з ним навколо чогось. || Ведучи м яч, шайбу,… … Український тлумачний словник
обводити — дієслово недоконаного виду обводити дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обводити — воджу, диш, Пр. Ведучи кого небудь, обходити з ним навколо чогось; робити круговий рух … Словник лемківскої говірки
обвести — див. обводити … Український тлумачний словник
обводження — я, с. Дія за знач. обводити … Український тлумачний словник
обводитися — джуся, дишся, недок., обвести/ся, веду/ся, веде/шся, док. 1) розм. Те саме, що обгороджуватися. 2) тільки недок. Пас. до обводити 5) … Український тлумачний словник
обкопувати — ую, уєш, недок., обкопа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скопувати землю навколо чого небудь. 2) Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.) … Український тлумачний словник
обкопуватися — уюся, уєшся, недок., обкопа/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Оточувати, обводити свою садибу і т. ін. (ровом, насипом і т. ін.). 2) рідко. Те саме, що окопуватися 2). 3) тільки недок. Пас. до обкопувати … Український тлумачний словник
обкреслювати — юю, юєш, недок., обкре/слити, лю, лиш, док., перех. Обводити що небудь лінією, рисками … Український тлумачний словник
обмальовувати — ую, уєш, недок., обмалюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Покривати поверхню чого небудь малюнками, візерунками і т. ін., розписувати фарбами; розмальовувати. || Оздоблювати що небудь по краях малюнками, візерунками, обводити лініями і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
обмотувати — ую, уєш, недок., обмота/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Покривати щось з усіх боків, щільно обгортаючи, обвиваючи чим небудь; обкутувати. || спец. Накладати обмотку. 2) Обводити що небудь кругом чимось витким; обкручувати, обв язувати. ||… … Український тлумачний словник
