-
61 Р-299
ОБАГРЯТЬ/ОБАГРИТЬ РУКИ КРОВЬЮ (В КРОВИ) (кого) lit VP subj: human to commit murder or participate in a murder or executionX обагрил руки кровью (Y-a) - X bloodied his handsX has (Yls) blood on his hands X stained his hands with Y's blood X's hands are bloodstained (stained with (Yty blood)."...Пусть на минуту и я соглашусь с обвинением, что несчастный клиент мой обагрил свои руки в крови отца. Это только предположение, повторяю, я ни на миг не сомневаюсь в его невинности...» (Достоевский 2). "...Suppose for a moment that I, too, agreed with the prosecution that my unfortunate client stained his hands with his father's blood. This is only a supposition, I repeat, I do not doubt his innocence for a moment..." (2a). -
62 обагрять
-
63 обагрять
-
64 рука
1) ( конечность) mano ж. ( кисть); braccio м. ( от кисти до плеча)••по рукам! — affare fatto!, stringiamoci la mano!
2) ( почерк) scrittura ж., pugno м.3) (сторона, направление) lato м., direzione ж.4) ( протекция) appoggio м., protezione ж.нам не хватает рабочих рук — ci manca manodopera [personale]
6) ( власть) potere м., mano ж.7) ( уровень) livello м.* * *ж.1) mano ( кисть); braccio m (f pl braccia - от кисти до плеча)правая рука́ — (mano) destra, dritta
быть чьей-л. правой рукой перен. — essere il braccio destro di qd
левая рука́ — mano sinistra; manca f
механические руки (манипулятор) — mani / braccia meccaniche
удар рукой — manata f
размахивать руками — sventolare le mani; agitare le braccia; fare gesti con la mano
скрестить / сложить руки — incrociare le braccia
держать на руках — tenere in braccio / grembo ( чаще ребёнка)
переписать / написать от руки — copiare / scrivere a mano
по рукам! — ecco la mano!, ci sto!, d'accordo! affare fatto!
потрогать / пощупать руками — toccare con mano
сидеть сложа руки — stare colle mani in mano / alla cintola
руки марать / пачкать — sporcarsi le mani
поднять руку на кого-л. — alzar la mano su qd
у меня ни за что рука́ не поднимется (сделать это) — non potrei mai al mondo farlo
у него рука́ не дрогнет сделать это — non gli tremerà la mano nel farlo
руками и ногами отбиваться (от + Р) — puntare i piedi; non volerci stare nemmeno dipinto
махнуть рукой (на + В) — lasciar correre / andare / stare
валиться из рук — cadere / cascare di mano; avere le mani di lolla / ricotta
туда рукой подать — è a un tiro di schioppo; è qui a due passi
ломать руки — metter(si) le mani nei capelli; torcersi le mani
это мне на руку — mi fa comodo; mi va (giù)
играть кому-л. на́ руку — fare il gioco di qd; versare l'acqua al mulino di qd
лизать руки (+ Д) — leccar le mani ( a qd)
выносить на своих руках — allevare vt, tirare su (qd)
дать по рукам кому-л. — mettere a posto qd
не знать куда руки деть — non sapere dove mettere le mani; sentirsi oltremodo impacciato / a disagio
обеими руками подписаться / ухватиться — sottoscrivere / firmare / accettare con tutt'e due le mani
с оружием в руках — con le armi, a mano armata
под рукой — sottomano, a portata di mano
руками и ногами — con tutt'e due le mani; ben volentieri
приложить руку (к + Д) — prendere parte ( a qc); avere le mani in pasta тж. перен.
выдать на руки (+ Д) — consegnare in mano ( a qd)
из первых / вторых и т.д. рук — di prima / seconda, ecc mano
(и) с рук долой! —... e via!;... e buona notte (suonatori)!;... è fatta!
не покладая рук — senza posa; senza concedersi un momento di riposo
2) часто + определение, тж. + "на" - символ труда, отношения человека к работе, качество, свойство человекаумелые / золотые руки — mani <abili / di fata / d'oro>
твёрдой / уверенной рукой — con mano ferma / ferrea; con polso fermo
тяжёлая рука́ — mano pesante
опытная рука́ — mano esperta
3) (стиль, манера) mano f тж. перен.; scrittura ( почерк)это не моя рука́ — non è di mia mano
тут чувствуется / видна рука́ мастера — <ci si sente / si vede la mano> del maestro
это его рук дело — si riconosce la sua mano; è farina del suo sacco
4) мн. ( работники) manodopera f, braccia f pl5) перен. (власть; тж. протекция, поддержка) mani m pl; potere mналожить руку (на + В) — mettere le mani (su, sopra qc), impossessarsi ( di qc)
передать в руки правосудия — consegnare / rimettere nelle mani della giustizia; assicurare / consegnare alla giustizia
у него там есть своя рука́ — ha appoggi / aderenze
прибрать к рукам — mettere le mani su qc; mettersi in tasca ( о деньгах)
в наших / ваших и т.д. руках — e nel nostro / vostro, ecc potere
быть в руках у кого-л. (в зависимости) — essere nelle mani / in pugno di qd
держать кого-л. в руках — aver qd in pugno
руки коротки! — non è pane <per i tuoi / i suoi> denti!
иметь в / на руках (в распоряжении) — avere a disposizione
6) с определением + Р разг. (разряд, сорт) ordine m, sorta fсредней руки — mediocre; di bassa lega
7) под, на + В (в таком-то состоянии, настроении)под весёлую / сердитую руку — in un momento di buon / cattivo umore
под горячую руку — a sangue caldo; a botta calda
на скорую руку — in (tutta) fretta (e furia); alla battiscarpa
карающая рука́ — mano vindice
дерзкая рука́ — mano audace
лёгкая рука́ — mano felice
с лёгкой руки... — grazie alla felice intercessione (di)...
с его лёгкой руки удалось организовать музей — la sua azione fu di buon augurio e si riuscì a organizzare il museo
•- протянуть руку
- руки прочь!
- у меня руки чешутся••набить руку — farci la mano ( a qc)
это тебе так просто с рук не сойдёт! — non la passerai liscia!; la pagherai cara!
дать волю рукам, распустить руки — essere manesco, menare le mani
не давать воли рукам — tener le mani a posto / casa
взять / брать себя в руки — dominarsi, padroneggiarsi
держать себя в руках — (saper) trattenersi / controllarsi
предложить руку и сердце — fare la proposta di matrimonio; chiedere in sposa qd
наложить на себя руки — suicidarsi; porre fine <alla propria vita / ai propri giorni>
нагреть руки (на + П) — farci un bel gruzzolo
у него работа (прямо) горит в руках — lavora che è un piacere / una delizia
правая рука́ не ведает, что творит левая — la mano destra ignora quello che fa la sinistra
из рук вон плохо — peggio di così (si muore); peggio che peggio
как рукой сняло — è passato del tutto come per magia / incanto
своя рука́ владыка — faccio quel che mi pare e piace; ср. il padrone sono me!
рука́ руку моет — una mano lava l'altra (e tutt'e due lavano il viso)
как без рук — (sentirsi) legato mani e piedi; senza saper muovere un dito
* * *n1) gener. braccio (от плеча до кисти), mano (кисть), pugnereccio2) colloq. cinquale3) jocul. zampa -
65 обагрять
несов.; см. обагрить -
66 кровь
1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.* * *кров, -і; диал. крі́вля; (преим. от удара в драке) ю́шка, мазка́; руда́, -ди́; (порода, происхождение животных) плід, род. п. плоду -
67 Очервленять
очервленить1) см. Обагрять, обагрить;2) (заливать кровью) кривавити, скривавити, (о мног.) покривавити що. -
68 рука
* * *держать в руках прям., перен.
— трымаць у рукахруки по швам! воен.
— рукі па швах!— неразборлівая рука, неразборлівы почырк— па правую руку, з правай рукі, справарука руку моет погов. неодобр.
— рука руку мыесвоя рука владыка погов.
— свая рука ўладыка— рука не задрыжыць у каго, чыя— сярэдні, сярэдняй рукірукой подать (куда-либо, откуда-либо)
— рукой падаць— трымаць чыю-небудзь руку, быць на чыім-небудзь баку— набіць руку на чым-небудзь (налаўчыцца, налажыцца)— нікуды не варта, вельмі дрэннаприбрать к рукам кого-либо, что-либо
— прыбраць да рук каго-небудзь, што-небудзь— на руку, падыходзіць— рукой не дастаць, фігай носа не дастацьне знать, куда руки деть
— не ведаць, куды рукі дзець— палажыўшы руку на сэрца, шчыра кажучы -
69 обагрять
(кого-л./что-л.)
redden, purple; stain (with)* * *обагрять; обагрить redden, purple; stain; steep* * * -
70 beflecken
-
71 обагрять
(кого-л./что-л.)несовер. - обагрять; совер. - обагритьredden, purple; stain (with); steep; crimson, incarnadine -
72 обагрять
-
73 обагрять
несов. см. обагрить -
74 обагрять(ся)
ρ.δ.βλ. обагрить(ся). -
75 йошкарташ
йошкарташГ.: якшарташ-ем1. делать, сделать красным; красить, покрасить в красный цветВӱр санпакетым йошкартен, вошт чыпчен лекте. К. Березин. Кровь просочилась насквозь, и санпакет стал красным.
2. обагрять, обагритьКас ӱжара кава шӧрым йошкартен. Д. Орай. Вечерняя заря обагрила горизонт.
3. накаливать, накалить; калить, раскалить докраснаШога кӱртньым шолгымеш йошкартен, марий он чӧгыт дене моткочак тапта. А. Юзыкайн. Накалив докрасна сошник, марийский князь усердно отбивает молотком.
4. дать возможность дозревать, созревать, краснеть (о плодах, ягодах)Помидорым йошкарташ оптенам. Помидоры я сложила краснеть (дозревать).
5. перен. стыдить, пристыдить; заставлять, заставить краснеть; вгонять, вогнать в краскуКачыри йӧршеш вучыдымын Тачанам йошкартыш. М. Иванов. Качыри неожиданно вогнала Тачану в краску.
-
76 кровь
91 С ж. неод. (обычно без мн. ч.) veri; артериальная \кровьь arteriveri, arteriaalveri, венозная \кровьь veeniveri, venoosne veri, запёкшаяся \кровьь hüübinud v tardunud veri, группа \кровьи veregrupp, переливание \кровьи vereülekanne, заражение \кровьи veremürgi(s)tus, пускать \кровьь aadrit laskma, остановить \кровьь verd v verejooksu sulgema, истекать \кровьью verest tühjaks jooksma, \кровьь пошла носом nina hakkas verd jooksma, ninast tuleb verd; ‚\кровьь бродит vиграет vкипит в ком kelle veri keeb v vemmeldab;\кровьь бросилась vкинулась в лицо кому kellel tõusis veri näkku;\кровьь бросилась vкинулась vударила в голову кому kõnek. kellel lõi veri pähe;\кровьь говорит v\кровьь за \кровьь veri nõuab verehinda;\кровьь с молоком rõõsk ja roosa, õitsva jumega;\кровьь стынет vледенеет (в жилах) у кого liter. kellel veri tarretab soontes;пить v\кровьь kelle verd imema;портить себе \кровьь kõnek. ennast ärritama v piinama, oma närve rikkuma;лить v\кровьь liter. kelle verd valama;пролить свою \кровьь за кого-что liter. kelle-mille eest oma verd valama;(хоть) \кровьь из носу madalk. kas või pulk pooleks, kas või nui neljaks, maksku mis maksab; (это у него)в \кровьи (see on tal) veres;узы \кровьи liter. veresidemed, -sugulus;обагрять v\кровьью liter. oma käsi kelle verega määrima;писать \кровьью сердца liter. südameverega kirjutama;сердце \кровьью обливается у кого kelle süda tilgub verd -
77 обагрять
-
78 обагрять
-
79 обагрять
несов. см. обагрить -
80 кровь
ж1. хун; венозная кровь хуни варид; артериальная кровь хуни шараён; прилив крови давидани хун; переливать кровь хун гузарондан; совместимость крови биол. мувофиқати хун // мн. крови прост. ҳайз2. перен. хешӣ, хешовандӣ, хешутаборӣ; онӣ близки по крови онҳо хешу табор ҳастанд3. уст. и обл. (близкий родственник) хеши наздик4. (порода) ҷинс; жеребец чистой крови айғири зотӣ // (происхождение) асл, нажод, баромад5. перен. (убийство) кушиш, куштор, қатл, хунрезӣ, одамкушӣ6. перен. феъл, хулқ, хӯ; хунгармӣ; горячая кровь одами оташмизоҷ; холодная кровь одами дилсард <> голубая кровь асилзода; узы крови робитаи хешутаборӣ; кровь за кровь хун ба хун; [хоть] кровь из носу (из носа) прост. бо ҳар роҳе, ки бошад, мурӣ ҳам; кровь с молоком анор барин сурх, тару тоза; на крови уст. дар ҷои қатл; до последней капли крови то нафаси охирин; то ҷон дар рамақ аст; плоть и кровь, плоть от плоти, кровь от крови 1) фарзанд 2) зода, офарида; потом и кровью бо меҳнати сахт, арақи ҷабин рехта, хуни ҷигар шуда; добыть потом и кровью бо меҳнати сахт ба даст овардан; кровь бросилась (кинулась, ударила) в голову хун ба майна (ба сар) зад; кровь бросилась (кинулась) в лицо ба рӯй хун давид; кровь говорит в кбм-л. ба аслаш (насабаш) мекашад; кровь играет в ком-л. хунаш дар ҷӯш аст; кровь кипит (горит) в ком. 1) хун меҷӯшад 2) дил ба ҳаяҷон омад; кровь стынет (леденеет, холодеет) в жйлах у кого ҳуш аз сар мепарад, кас талхакаф мешавад; войти в плоть и кровь ба мағзи устухон даромадан, одат шуда мондан; высосать кровь из кого-л. хуни касеро макидан; купаться (утопать) в кровй ба хун ғарқ шудан; лить (проливать) чью-л. кровь хуни касеро рехтан; лить (проливать) за кого-что-л. [свою] кровь хуни худро барои касе, коре рехтан; налиться кровью (о глазах, лице) хун дамидан, сурх шудан, пурхун шудан; от гнева его глаза налились кровью аз қаҳру ғазаб ба чашмонаш хун дамид; обагрить руки кровью (в кровй) хун ба даст задан, даст ба хун олудан; облекать плотью и кровью (в плоть и кровь) офаридан, муҷассам сохтан; писать кров-ью [сердца] бо хуни дил навиштан; пить (сосать) чью-л. кровь хуни касеро хӯрдан (макидан), хунхӯрӣ кардан, азоб додан; портить кровь кому-л. хуни касеро вайрон кардан; портить себе кровь оташин шудан; пустить кровь кому уст. хун гирифтан, раг задан, шох мондан; разбить в кровь (дои) хуншор кардан, зада хуншор кардан; разогнать кровь хунро ба ҳаракат даровардан, ҳаракати хунро тезондан; смыть обиду кровью доғи ранҷу озорро бо хун пок кардан; сердце кровью обливается дил хун ме-шавад; в его жилах течет чья, какая \кровьь ин аз фалон аслу насаб аст; это у него (у неё) в \кровьй ин дар хуни вай аст, ин ба вай бо шир даромадааст
См. также в других словарях:
ОБАГРИТЬ — ОБАГРИТЬ, обагрю, обагришь, совер. (к обагрять), кого что (книжн. поэт.). Окрасить в красный, багряный, кровавый цвет. Заря обагрила небо. || (со словами кровью , в крови или без них). Окровавить, залить кровью. «Снег чистый чистейшая кровь… … Толковый словарь Ушакова
ОБАГРИТЬ — ОБАГРИТЬ, рю, ришь; рённый ( ён, ена); совер., кого (что) (высок.). Окрасить в багровый цвет. Заря обагрила небо. О. руки кровью, в крови (стать убийцей). | несовер. обагрять, яю, яешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… … Толковый словарь Ожегова
ОБАГРИТЬ — все ятови, урал. казач. выловить багром, багря, всю рыбу в яминах, в омутах. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
обагрить — гл. сов. • окровавить • окровенить залить, испачкать кровью) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012 … Словарь синонимов
обагрить — рю/, ри/шь; обагрённый; рён, рена/, рено/; св. см. тж. обагрять, обагряться кого что книжн. Окрасить в багряный, кроваво красный цвет. Восход обагрил облака. Обагри/ть снег кровью … Словарь многих выражений
Обагрить руки в крови — ОБАГРЯТЬ РУКИ В КРОВИ. ОБАГРИТЬ РУКИ В КРОВИ. Устар. Убивать кого либо. От ликующих, праздно болтающих, Обагряющих руки в крови, Уведи меня в стан погибающих За великое дело любви (Некрасов. Рыцарь на час) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Обагрить — сов. перех. см. обагрять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
обагрить — обагрить, обагрю, обагрим, обагришь, обагрите, обагрит, обагрят, обагря, обагрил, обагрила, обагрило, обагрили, обагри, обагрите, обагривший, обагрившая, обагрившее, обагрившие, обагрившего, обагрившей, обагрившего, обагривших, обагрившему,… … Формы слов
обагрить — обагр ить, р ю, р ит … Русский орфографический словарь
обагрить — (II), обагрю/(сь), ри/шь(ся), ря/т(ся) … Орфографический словарь русского языка
обагрить — рю, ришь; обагрённый; рён, рена, рено; св. кого что. Книжн. Окрасить в багряный, кроваво красный цвет. Восход обагрил облака. О. снег кровью. Кровь обагрила бинты. ◊ Обагрить руки кровью (в крови). Книжн. Совершить убийство или быть причастным к… … Энциклопедический словарь