Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нудить

  • 21 позывать

    позвать
    1) кого (кликать) - кликати, покликати, звати, позвати кого, (крикнуть кого) гукати, гукнути кого и на кого;
    2) безл. (тянуть, нудить) тягнути на що, куди, кортіти кого и кому (щось робити), бере, беруть кого що. Меня -вает на еду - бере мене їжа, кортить мене їсти, їсти хочеться мені, тягне мене на їжу. На рвоту кого -вает - блювати бере кого, воніти беруть кого или на воніти бере кого, з душі верне, (тошнит кого) нудить кого. Меня так и -вает в поле - мене так і тягне в поле, мене так і кортить у поле. Позванный - покликаний. Гости позваны - гостей покликано.
    * * *
    (кого на что, делать что) тягну́ти (кого на що, робити що); ( влечь) порива́ти (кого до чого, робити що); (безл.: подмывать) корті́ти (кому, кого робити що)

    Русско-украинский словарь > позывать

  • 22 вынуждать

    матем., несов. вынужда́ть, сов. вы́нудить
    зму́шувати, зму́сити

    Русско-украинский политехнический словарь > вынуждать

  • 23 вынуждать

    матем., несов. вынужда́ть, сов. вы́нудить
    зму́шувати, зму́сити

    Русско-украинский политехнический словарь > вынуждать

  • 24 вынуждать

    • kényszeríteni vkit vmire
    • késztetni vmire
    * * *
    несов. - вынужда́ть, сов. - вы́нудить
    kényszeríteni; kicsikarni

    Русско-венгерский словарь > вынуждать

  • 25 душа

    1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];
    2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];
    3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.
    * * *
    душа́; (в сочетании с числ.) осо́ба

    без души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись

    в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́

    говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)

    Русско-украинский словарь > душа

  • 26 мутить

    мучивать
    1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];
    2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];
    3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).
    * * *
    1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти
    2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти
    3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити

    Русско-украинский словарь > мутить

  • 27 мучить

    мучивать
    1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);
    2) докучати, настирливо домагатися.
    * * *
    му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти

    Русско-украинский словарь > мучить

  • 28 пересасывать

    пересосать (многое) пересмоктувати, пересмоктати; (сосать лишку) пересисати, перессати (-ссу, -ссеш). [Дитина перессала, аж її нудить ( тошнит)].
    * * *
    несов.; сов. - пересос`ать
    пересиса́ти, пересса́ти

    Русско-украинский словарь > пересасывать

  • 29 претить

    кому бридити, мерзити кому, бути гидким кому, вернути душу чию или кого. -тит положить в рот - гидко в рот покласти. Мне -тит - мені гидко, мене нудить. Оно мне -тит - мене верне від нього, воно мені бридить, мерзить;
    2) см. Запрещать.
    * * *
    1) ( быть неприятным) бу́ти гидки́м

    мне прети́т от кого́-чего́ — мені́ ги́дко від ко́го-чо́го, мене́ ну́дить (ве́рне) від ко́го-чо́го

    2) ( запрещать) забороня́ти; ( препятствовать) перешкоджа́ти

    Русско-украинский словарь > претить

  • 30 Встошнить

    занудити. Мне встошнилось - мене нудить, занудило, мені нудно стало. [Занудило коло серця, закололо в боку (Шевч.)].

    Русско-украинский словарь > Встошнить

  • 31 Гадиться

    1) калятися, поганитися, паскудитися;
    2) нівечитися, псуватися, паскудитися;
    3) безл. - нудити. [Нудить мене - мабуть блюватиму].

    Русско-украинский словарь > Гадиться

  • 32 Ненуженый

    несилуваний; срв. Нуженый (под Нудить).

    Русско-украинский словарь > Ненуженый

  • 33 Нуждать

    народн. см. Нудить.

    Русско-украинский словарь > Нуждать

  • 34 Нуживать

    см. Нудить.

    Русско-украинский словарь > Нуживать

  • 35 nötigen

    принуждать <­нудить> (zu к Д od. Inf.); lassen Sie sich nicht nötigen! не заставляйте себя упрашивать!; ich sehe mich genötigt я вынужден(а)

    Русско-немецкий карманный словарь > nötigen

  • 36 zwingen

    (zu) заставлять <­тавить> (Inf.), вы-, при-нуждать <вы-, при-нудить> ( sich себя; Inf. od. к Д)

    Русско-немецкий карманный словарь > zwingen

  • 37 вынуждать

    несов. - вынужда́ть, сов. - вы́нудить; (вн.)
    force (d), compel (d), oblige (d), make (d)

    вынужда́ть кого́-л к призна́нию — compel / force smb to admit

    вынужда́ть согла́сие у кого́-л — force consent out of smb, force / compel / oblige smb to consent, make smb consent; wring consent from smb

    Новый большой русско-английский словарь > вынуждать

  • 38 вынудить

    zwíngen (непр.) vt (к чему́-либо - zu, Inf. с zu); erzwíngen (непр.) vt, ábzwingen (непр.) vt

    вы́нудить у кого́-либо призна́ние — j-m (D) ein Geständnis ábzwingen (непр.)

    я вы́нужден — ich bin genötigt [gezwúngen] (+ Inf. с zu)

    Новый русско-немецкий словарь > вынудить

  • 39 вынуждать

    vt; св - вы́нудить
    to force; to compel; to make

    Русско-английский учебный словарь > вынуждать

  • 40 принуждение

    с А. (по знач. гл. при­нудить) маҷбур (водор) кардан(и), ноилоҷ монондан(и)
    2. маҷбурият; во­енное принуждение маҷбурияти ҳарбӣ; поли­тическое принуждение маҷбурияти сиёсӣ; эко­номическое принуждение маҷбурияти иқтисодӣ; по принуждению зӯран, ҷабран, аз рӯи маҷбу; рият (фишор)
    3. уст. см. принуждён­ность

    Русско-таджикский словарь > принуждение

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • нудить — и нудить. В знач. «принуждать» нудить, нужу, нудит. В знач. «нудно говорить» нудить, нужу, нудит …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • нудить — См. отвращение, тошнить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. нудить …   Словарь синонимов

  • НУДИТЬ — НУДИТЬ, нужу, нудишь, несовер., кого что (устар.). Принуждать, заставлять. «Нудят подать просьбу об отставке.» Гончаров. «Мы то, скажи, из за чего себя нудили?» Салтыков Щедрин. «Я не сказал бы, горе нудит.» Максим Горький. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • Нудить — I н удить несов. перех. местн. Принуждать, заставлять. II нуд ить несов. перех. разг. сниж. Надоедливо, назойливо, однообразно говорить о чём либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • нудить — I ну/дить ну/жу, ну/дишь; нсв.; разг. сниж.; см. нудить II II нуди/ть = ну/дить; нужу/, нуди/шь Докучать, надоедать чем л.; ныть. Дома жена нудит. Не нуди, надоело слушать! Дети начали нудить: заведём собачку …   Словарь многих выражений

  • нудить — A/A гл см. Приложение II (устар. заставлять, принуждать) ну/жу ну/дишь ну/дят ну/дил 235 см. Пр …   Словарь ударений русского языка

  • нудить(ся) — 1. нудить, нужу, нудишь (нудно говорить) 2. нудить(ся), нужу(сь), нудишь(ся)(принуждать) …   Русское словесное ударение

  • нудить — 1. нудить, нужу, нудим, нудишь, нудите, нудит, нудят, нудя, нудил, нудила, нудило, нудили, нудь, нудьте, нудящий, нудящая, нудящее, нудящие, нудящего, нудящей, нудящего, нудящих, нудящему, нудящей, нудящему, нудящим, нудящий, нудящую, нудящее,… …   Формы слов

  • нудить — н удить, н ужу, н удит (принуждать) …   Русский орфографический словарь

  • нудить — I ну/дить (II), ну/жу, ну/дишь, дят (принуждать) II нуди/ть (II), нужу/, нуди/шь, дя/т (нудно говорить) …   Орфографический словарь русского языка

  • нудить — нужу, нудишь; НУДИТЬ, нужу, нудишь; нсв. Разг. сниж. Докучать, надоедать чем л.; ныть. Дома жена нудит. Не нуди, надоело слушать! Дети начали н.: заведём собачку …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»