ной

1) см. Нытьё;

2) см. Ноющий (-щая боль).

виволочний. -чная соль - озірна сіль.

-ной дождь ливний, зливний дощ. -ная говядина -

1) (жирная) сите м'ясо, сита гов'ядина;

2) м'ясо з поливкою (с соусом).

* * *

-ной

1) відвертальний, відхідний;

2) приділений, призначений. -ный караул - чата.

* * *

тж. отводн`ой

-ной відкличний. [Відкличні грамоти]; (о звуке) - см. Отзывчивый 1.

* * *

-ной воротник виложистий, викладча(с)тий, відкотистий, закот[ч]истий, відкотний, заворотний, виложний, викладний комір или комір з закотою. Отложное дело - відкладна справа.

* * *

-ной площинний.

* * *

см. плоскостной

-ной похмільний. [Не так моя головонька п'яная, як похмільная].

* * *

-ной відварний, виварний; варений. [Варена риба].

-ной, -грузочный перевантажувальний, перевантажний, перекладальний. -ная станция - перевантажна станція.

1) см. Корневой 1;

2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;

3) сущ. - см. Коренник 1.

* * *

1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́нний

2) см. коренник 1)

I. 1) лісовий, (реже) лісний; гайовий; см. Лес 1. [Я людина лісова: родилася, зросла і жила я досі в країні лісовій (Кониськ.). Лісова Пісня (Л. Укр.). Гайова царівна (Грінч.)]. -ной бог - лісовий бог (-га), полісун (-на), (классич.) сільван (-на); см. Леший. -ная ботаника -лісоботаніка. -ное ведомство - лісне урядництво. -ной институт - лісний інститут (-та). -ное дерево - лісове дерево, лісовина. -ной материал - лісове дерево. -ная поляна - лісова поляна, лісова галява; см. Поляна. [На галяву вискакує з гущини сарна (Коцюб.)]. -ное пространство - лісовина; (боровое) боровина. -ная сторона - лісова сторона (країна). -ная стража - лісова сторожа. -ное дело, хозяйство - лісівництво, лісове господарство. -ной барин, -ная кукла (шутл.) - лісовий дядько; см. Медведь. -ной дядя - см. Леший. -ной горох, бот. Vicia silvatica L. - лісова вика, лісовий горошок (-шку и -шка). -ной орех - а) (орешник) - см. Лещина; б) (плод) лісковий горіх (-ха). -ная фисташка, бот. Staphylaea pinnata L. - клокичка. -ной хвощ, бот. Equisetum silvaticum L. - хвощ (-ща) лісовий;

2) деревний, лісний. -ная пристань - лісна пристань (-ни). -ной склад - лісний склад (-ду), лісна (-ної). [У нас на лісній уже нема добрих дубків, попродали (Звин.)];

3) см. Леший;

4) см. Лесничий.

II. Лесной - волосі[е]нний, волосняний. -ной волос - см. II. Леса.

* * *

нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.

* * *

нафтовий, нафтяний, (диал.) нахтовий, нехтяний. [Нафтові випари (Франко). Набралася нехтяного духу (Стор.)]. -ной амбар - нафтозбір (-збору). -ной двигатель - нафтовий рушій (двигун). -ной дух - нафтовий сопух. [Удушливі нафтові сопухи (Франко)]. -ной источник - нафтове джерело. -ной колодезь - нафтовий колодязь. -ной насос - см. Насос 2. -ной промысел - нафтярство, нафтова промисловість, нафтопромисловість (- вости). -ной фонтан - нафтограй (-граю).

* * *

борошняний, борошенний, мучний. -ной лабаз - борошенна комора, борошенний склеп. -ная пища - борошняна їжа. -ной куль - мішок із борошном. -ные отруби - борошняні висівки. -ной отвар - піспа. -ная моль, энтом. Tinea lactiella - міль (р. моля) борошенний. -ной хрущак, энтом. Tenebrio molitor L. - борошняк-мірошник. -ной хрущ, энтом. Melolontha fullo - липник, липняк (-ка). -ное дерево, бот. Crataegus aria - хліб- дерево, хлібне дерево.

* * *

1) (относящийся к крепости) фортечний, фортеційний, замковий. [Вимальовувалися на блакитному небі похмурі кінчасті башти фортечні (Загірня)]. -ной гарнизон, стража - залога;

2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]пацький, панський, панщанний, панщизняний, підданський. -ное право - панське право, панщина, крі[е]пацтво, кріпаччина. [Тоді ще було панське право. Боротьба з кріпацтвом була завданням цілого життя у нашого Кобзаря (Єфр.). Минулася кріпаччина і щаслива доля панська (Яворн.)]. Во время -ного права - за панського права, за панщини, за крі[е]пацтва, за часів панщанних, панщизняних. Отмена -ного права - скасування (знесення) крі[е]пацтва (панщини). -ное состояние, -ная зависимость - крі[е]пацтво, панщина, підданство, неволя крі[е]пацька. [Мужика віддано панові в кріпацтво (Грінч.). Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток (Н.-Лев.). Та й сама неволя кріпацька тут давніше вкоренилась (Єфр.)];

3) -ной, сущ. (крестьянин) - крі[е]пак (-ка), панський (-кого), панщанний, панщанин, підданий, підданець (-нця). -ные люди - крі[е]паки, піддани (-дан), (собир.) підданство, панщина. [Був він син звичайного кріпака, чи як там звали - панського підданого (Свидн.). Чи того-ж я сподівалась, ідучи вільна за панського (М. Вовч.). Панські підданці (Сл. Гр.). Опріч сих привілейників, усі инші міщани були до старости мов-би підданство до пана (Куліш)]. Сын -ного - крі[е]паків (крі[е]пацький) син, син крі[е]пака. По происхождению он был -ной - він був крі[е]пак з роду; він був з роду кре[і]пацького. Свойственный, принадлежащий -ному - крі[е]пацький, панщанний. [Крепацькі душі (М. Вовч.). Челядинський син хоч і царем зробиться, однаково своєї панщанної вдачі не позбудеться (Крим.)];

4) -ной акт, юрид. - кріпосний акт, (стар.) акт твердости. -ная пошлина - кріпосна оплата, (стар.) оплата акту твердости.

* * *

1) прил. кріпосни́й; ( относящийся к закрепощённому крестьянину) кріпа́цький

2) в знач. сущ. кріпа́к, -а, па́нщинник

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

1) заливний; (о почве) заплавний (ґрунт). -ная труба - пожежна труба (кишка, сикавка, помпа). -ной дождь - заливний дощ, злива, залива, улива. -ной смех, -ная песня - заливний регіт, заливна пісня. -ной луг - заплавна лука (заплавний луг), заплав (-ву), заплава, пійма; см. Поёмный (луг). -ная (забубённая) головушка - шибай-голова, пробий- голова, пробишака;

2) (о рыбе и т. п.) захолоджена, під холодцем.

* * *

1) заливни́й; ( пойменный) запла́вний

2) см. заливистый

земний, наземний, (зап.) земський; (в противопол. неземному) сьогосвітній, світовий. [Світова краса дівоча прив'яне (Крим.). Вже мій шлях наземний скінчений (Л. Укр.)]. -ной поклон - доземний поклін (уклін). -ной шар - земна куля. Во время -ной жизни - на сьому світі, за сьогочасного життя.

* * *

1) іменний, ім'яний, іменований; (поименный) поі[й]менний. [Ім'яна печатка (Ор. Лев.). В нього табакерка іменована (Чигир. п.)]. -ной банковый билет - іменна банкнота. -ной указ - іменний наказ. -ной список служащих - поі[й]менний спис (список) службовців;

2) грам. - іменний. Глагольные и -ные окончания - дієслівні й іменні закінчення.

* * *