Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нками

  • 1 Оббыдёнками

    обыдёнкою, обыдённо обидень, обіддень, обиденкою. [Він обидень і туди й відтіля. Як обіддень схочеться з'їздити в Борзну, дак устаю удосвіта. Обиденкою справляюсь: уранці поїду, а на ніч додому].

    Русско-украинский словарь > Оббыдёнками

  • 2 саженка

    тж. сажёнка
    1) ласк. са́жень, -ня
    2)

    \саженкаки — мн. спорт. саже́нки, -нок

    плыть \саженка жёнками — пливти́ (пли́сти́) саже́нками

    Русско-украинский словарь > саженка

  • 3 обмен частицами

    о́бмін части́нками

    Русско-украинский политехнический словарь > обмен частицами

  • 4 обмен частицами

    о́бмін части́нками

    Русско-украинский политехнический словарь > обмен частицами

  • 5 вертопрах

    жевжик, крутик, вітрогон, вертипорох, легкодум, легковага (общ.), (насм.) придзиґльований, -нець, мартопляс (Котл.), вертихвіст, шелихвіст, крутихвіст; (соблазнитель) халахур. [Між дівоцтвом і жінками в'ються жевжики міські (Грінч.). З десяток халахурів уже й швендяють по вулиці, дожидають збору дівчат (Квітка)].
    * * *
    вітрого́н, верти́хвіст, -хвоста, шели́хвіст, шалапу́т; диал. вертипо́рох

    Русско-украинский словарь > вертопрах

  • 6 домоуправление

    домова управа, домоуправління.
    * * *
    управлі́ння буди́нками, будинкоуправлі́ння, домоуправлі́ння

    Русско-украинский словарь > домоуправление

  • 7 изузорить

    ви́мережати, ви́мережити, помере́жати, помере́жити, вкри́ти візеру́нками

    Русско-украинский словарь > изузорить

  • 8 картинка

    1) малюнок (-нка), образок (-зка), (стар.) кунштик. Книга с -нками - книжка з малюнками;
    2) (сценка) малюнок (-нку), образок (-зка). [У мене зразу виринув у голові малюнок з дитячого життя мого (Васильч.). Ідилічний образок тихого пожиття на пасіці (Єфр.). Образок з життя Дніпровського повіту (Дм. Марк.)].
    * * *
    карти́нка; (иллюстрация в книге, рисунок) малю́нок, -нка

    Русско-украинский словарь > картинка

  • 9 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 10 нагружать

    нагрузить
    1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];
    2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -
    1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];
    2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -
    1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);
    2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);
    3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагруз`ить
    наванта́жувати, -жую, -жуєш и ванта́жити, навантажити

    Русско-украинский словарь > нагружать

  • 11 неволя

    1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;
    2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);
    3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).
    * * *
    нево́ля

    кака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля

    Русско-украинский словарь > неволя

  • 12 посортный

    за сорта́ми, за ґату́нками

    Русско-украинский словарь > посортный

  • 13 похождение

    чаще во множ. -ния) пригода (мн. пригоди), приключка (мн. приключки), авантюра (мн. авантюри), походінка. -ния Робинзона Крузо - пригоди Робінзона Крузо. Романтические -ния - романтичні походінки. Срв. Приключение. [Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах, алькоголем та романтичними походінками (Н.- Лев.)].
    * * *
    1) приго́да; при́ключка
    2) ( путешествие) мандрі́вка, мандрува́ння

    Русско-украинский словарь > похождение

  • 14 приплод

    приплід (-лоду), приплідок (-дку), наплід (-лоду), приросток (-тку), накоренок (- нку). [Корови їх приплодом звеселяють (Куліш). Приплідок від скотини (Сим.). З своїми жінками і з усім наплодом (Куліш). А щоб ти пропав з усім своїм чортячим накоренком! (Звин.)].
    * * *
    приплі́д, -пло́ду; приплі́док, -дку

    Русско-украинский словарь > приплод

  • 15 расчёт

    1) ( действие) розраху́нок, -нку; обраху́нок, обрахо́вування, обрахува́ння; розраху́нок, зва́жування; розраху́нок; звільня́ння, зві́льнення; розпо́діл, -у; розраху́нок, сподіва́ння

    на хозя́йственном \расчёт те — на господа́рському розраху́нку

    оши́бка в \расчёт те — по́ми́лка в розраху́нку

    из \расчёт та — з розраху́нку

    2) ( расплата) розраху́нок; (перен.) пораху́нок

    безнали́чный \расчётт — см. безналичный

    нали́чный \расчётт — см. наличный

    мы в \расчёт те — ми розрахува́лися (поквитались: поквиталися, поквитувалися)

    взять \расчётт на фа́брике — звільни́тися з фа́брики

    да́ть \расчётт служа́щему — розрахува́ти (звільни́ти) службо́вця

    потребовать \расчёт та — зажадати розрахунку

    3) (надежда, ожидание, предположение) сподіва́ння, споді́ванка, розраху́нок

    в \расчёт те на ва́шу скро́мность — розрахо́вуючи на ва́шу скро́мність

    из \расчёт та, что... — розрахо́вуючи на те, що...; (надеясь) сподіва́ючись, що

    по \расчёт ту кого (чьему́) — за розраху́нками кого́ (чиї́ми)

    при́нять (взять) в \расчётт кого-что — взя́ти до ува́ги кого́-що, врахува́ти кого́-що, зва́жити на кого́-що

    \расчёт ты не оправда́лись — сподіва́ння (споді́ванки, розраху́нки) не спра́вдилися

    4) (намерение) на́мір, -у

    сказа́ть с \расчёт том — (намеренно) сказа́ти з на́міром (навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне)

    5) (корыстные соображения) розраху́нок; (выгода, польза) ви́года, ко́ристь, -ті и кори́сть; (интерес) інтере́с, -у; (смысл) ра́ція

    бра́к по \расчёт ту — шлю́б (одру́ження) з розраху́нку

    нет \расчёт та де́лать э́то — нема́ (нема́є) ра́ції (інтере́су) роби́ти це

    не \расчётт — нема́ (нема́є) інтере́су; (не с руки) не з руки́, не рука́

    6) (бережливость) оща́дливість, -вості

    жи́ть с \расчёт том — жи́ти оша́дливо

    7) воєн, обслу́га
    8) техн. розраху́нок

    \расчётт мо́щности заво́да — розраху́нок поту́жності заво́ду

    Русско-украинский словарь > расчёт

  • 16 управдом

    (управля́ющий до́мом, дома́ми) кербу́д (керу́ючий буди́нком, буди́нками, керівни́к буди́нку, буди́нків)

    Русско-украинский словарь > управдом

  • 17 Настороне

    нрч. не вдома, на чужині, між чужими людьми; на відшибі; на заробітках; стороною, побічно. Он зарабатывает и на службе и -не - він заробляє і на службі, і приватно (і побічно). Гулять -не - гуляти з чужими (сторонніми) жінками (чоловіками), (насм.) скакати в (чужу) гречку з ким. Узнать -не - довідатися стороною.

    Русско-украинский словарь > Настороне

  • 18 вагон с разгрузочными воронками

    Русско-украинский металлургический словарь > вагон с разгрузочными воронками

  • 19 кристаллизатор с раздвижными стенками

    Словарь металлургической терминов > кристаллизатор с раздвижными стенками

См. также в других словарях:

  • Всеми печёнками — Прост. Экспрес. Очень сильно (проявлять свои чувства, желания). Портниха Марья Афанасьевна, всеми печёнками ненавидевшая Ольгу Вячеславовну, называла её «клеймёная» (А. Н. Толстой. Гадюка) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • всеми печёнками — (хотеть, ненавидеть и т.п.), разг. Очень сильно …   Словарь многих выражений

  • инструмент для спуска с гребёнками — спусковой инструмент с гребенчатыми плашками — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы спусковой инструмент с гребенчатыми плашками EN cam actuated running… …   Справочник технического переводчика

  • катушка с фотографическими плёнками — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN film cartridge …   Справочник технического переводчика

  • Всеми печёнками — Прост. Очнь сильно, страстно (ненавидеть, презирать). ФСРЯ, 319; БМС 1998, 444; ШЗФ 2001, 47; БТС, 829 …   Большой словарь русских поговорок

  • Всеми печёнками вперёд — Горьк. Несмотря ни на что. БалСок, 28 …   Большой словарь русских поговорок

  • Будешь печёнками рыгать! — Предполагается жестокое обращение с собеседником, угроза сильного избиения …   Словарь народной фразеологии

  • Technicolor — Техниколор (англ. Technicolor)  один из способов получения цветного кинематографического или фотографического изображения, изобретённый в 1917 году Гербертом Калмусом и Дэниэлом Комстоком [1][2] (англ. Herbert Kalmus, Daniel… …   Википедия

  • Герб СР Сербии — Герб Социалистической Республики Сербия …   Википедия

  • Пшеница — (Wheat) Пшеница это широко распространенная зерновая культура Понятие, классификация, ценность и питательные свойства сортов пшеницы Содержание >>>>>>>>>>>>>>> …   Энциклопедия инвестора

  • монстранція — Монстранція: в католицькій церкві майстерно зроблена посудина з прозорими стінками, де переховуються «святі тайни» [X] посудина з прозорими стінками, в якій зберігаються речі, що вважаються святими [52] посудина з прозорими стінками, в якій… …   Толковый украинский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»