-
1 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
2 изменять
изменить1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.* * *I несов.; сов. - измен`ить( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нюватиII несов.; сов. - измен`ить(кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)\изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку
\изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння
\изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́
па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́
рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́
-
3 растворять
I несов.; сов. - раствор`ить1) ( открывать) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти; ( распахивать) розча́хувати, -ча́хую, -ча́хуєш, розчахну́ти2) ( раздвигать по оси) розхиля́ти, розхили́ти, -хилю́, -хи́лишII несов.; сов. - раствор`ить\растворять ри́ть ци́ркуль — розхили́ти ци́ркуль
1) ( заставлять раствориться) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти2) ( квашню) розчиня́ти, розчини́ти и мног. порозчиня́ти -
4 заблаговестить
заблаговістити. задзвонити. [Заблаговістили до служби божої].* * *1) церк. заблаговісти́ти и заблаговісти́ти, задзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш2) перен. задзвони́ти (в усі́ дзво́ни) -
5 заборанивать
забороновать заскороджувати, скородити, заскородити, заволочувати, волочити, заволочити (кое-где отличают -вать перед посевом - скородити, а после посева - волочити), запорати.* * *с.-х.; несов.; сов. - заборон`ить и заборонов`атьборонува́ти, заборонува́ти, борони́ти, -роню́, -ро́ниш, заборони́ти, волочи́ти, -лочу́, -ло́чиш, заволочи́ти, заскоро́джувати, заскороди́ти, скороди́ти, поскороди́ти -
6 завабить
охотн.зава́бити, -блю, -биш, замани́ти, -аню́, -а́ниш -
7 завлекать
завлечь1) см. Заволакивать, заволочь;2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона-ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.* * *несов.; сов. - завл`ечьзатяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати; ( заманивать) зама́нювати и мани́ти, -ню́, -ниш, замани́ти и мног. позама́нювати; ( прельщать) зва́блювати, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, зна́дити; ( соблазнять) спокуша́ти и споку́шувати, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( сильно заинтересовывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш -
8 загораживать
загородить1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.* * *несов.; сов. - загород`ить1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти\загораживатьть путь (доро́гу) кому́ — перен. става́ти, ста́ти на доро́зі (поперек доро́ги) кому́, заступа́ти, заступи́ти доро́гу, закрива́ти, закрити доро́гу кому́
3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти -
9 заграждать
заградить загороджувати, загородити; см. Загораживать; (преградить) затамувати. -дать, -дить путь - заступати, заступити дорогу, переступати, переступити дорогу кому. -дить уста - заціпити (замкнути) вуста. Заграждённый - загороджений, перегороджений. -ться - загороджуватися, загородитися, бути загородженим, перегородженим.* * *несов.; сов. - заград`итьзагоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (путь, проход) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегородити и мног. поперегоро́джувати; ( мешая движению) перепиня́ти, перепини́ти, -пиню́, -пи́ниш -
10 задерживать
задержать1) (останавливать, удерживать) задержувати, задержати, затримувати, затримати, спиняти, спинити, зупиняти, зупинити кого, що, запиняти, запинити (напр. воду), перепиняти, перепинити, тамувати, затамовувати, затамувати що; гаяти, загаювати, загаяти, угаювати, угаяти кого, що, барити, забаряти, забарити, бавити, забавляти, забавити кого. [Не бав їх, нехай діло роблять]. Обстоятельства -жали меня в городе - обставини задержали (затримали) мене в місті. -вать дыхание - запиняти (затримувати, затамовувати) дух (віддих). -вать шаги, ход - притишувати (притишити) ходу, придержувати (придержати) ходу, притишитися. [Поїзд на мосту притишивсь]. -вать воду (течение воды) - запиняти (перепиняти, тамувати) воду, річку. Не -вайте меня, мне некогда - не гайте (не баріть, не бавте, не затримуйте) мене, мені ніколи. Он -жал меня до вечера (до темноты) - він догаяв мене до вечора (до смерку). -вать кого своею мешкотностью - воловодити, марудити кого;2) (препятствовать чему) затримувати, затримати, гальмувати, загальмувати, тамувати, затамувати що, перечити чому. -вать духовное развитие, прогресс - затримувати, гальмувати, тамувати духовий розвій, поступ. - вать ход дела - (препятствуя) затримувати, гальмувати справу, (умышленно оттягивая) загаювати (угаювати) справу;3) затримувати, затримати, заарештовувати, заарештувати, (о мног.) позатримувати, позаарештовувати кого, що; (наложить арест) причиняти, причинити що. [Самого пустили, а хліб причинили, бо не було квитка (Чигир.)]. Задерживающий - см. Задерживательный. Задержанный - задержаний, затриманий, запинений, затамований и т. д. -ный с поличным - затриманий з доведеною крадіжкою, з гарячим, (стар.) пійманий з доводом, з лицем.* * *несов.; сов. - задерж`атьзатри́мувати, затри́мати и мног. позатри́мувати, заде́ржувати, задержа́ти; ( препятствовать уходу) зага́ювати, -га́юю, -га́юєш и га́яти, зага́яти, бари́ти, -рю́, -риш, забари́ти; (сов.: заставить опоздать) опізни́ти, -ню́, -ниш, спізни́ти; (преим. о дыхании) затамо́вувати и тамува́ти, -му́ю, затамува́ти -
11 зазвонить
см. Зазванивать.* * * -
12 заказывать
заказать1) замовляти, замовити, загадувати, загадати (зробити щось, дати щось). [Загадав дати пива (заказал пиво). Пішов до шевця, загадав чоботи пошити];2) заказувати, заказати, забороняти, заборонити; см. Запрещать. [Та й де той пан що нам закаже і думать так і говорить? (Шевч.). Тут ходити заказано (заборонено)]. Заказанный - замовлений; загаданий; заказаний, заборонений.* * *несов.; сов. - заказ`ать1) замовля́ти, замо́вити2) ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш3) ( запрещать), зака́зувати, заказа́ти; забороня́ти, заборони́ти, -роню́, -ро́ниш\заказывать за́ть путь (доро́гу) куда́ — заказа́ти доро́гу куди́
-
13 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
14 заквашивать
заквасить (овощи впрок) заквашувати, квасити, заквасити; (тесто) підчиняти, підчинити, завдавати, завдати (тісто, підчинку, розчину, опару (квасним) тістом, дріжджами), розчиняти, розчинити, учиняти, учинити (тісто, діжу), (молоко для варенца, простокваши) завдавати, завдати (молоко сметаною). [Підчинку підчинять сим тістом будемо (Борзенщ.). Розчину на хліб завдала тістом, а опару на паляниці дріжджами (М. Грінч.). Завдала молоко сметаною на ряжанку (Київщ.)]. Заквашенный заквашений, підчинений, учинений, завданий.* * *несов.; сов. - закв`аситьзаква́шувати, заква́сити, -ква́шу, -ква́сиш; (хлеб, тесто) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш, учиня́ти, учини́ти -
15 заманивать
заманить заманювати, заманити, заваблювати, завабити, занаджувати, занадити, (о мног.) позаманювати, позаваблювати, позанаджувати кого чим, куди; (чаще о животн.) уманювати, уманити, (о мног.) повманювати. [На погибіль вас у замок заманили (Куліш). Повманюй поросят у хату (Сл. Гр.)]. -нить неприятеля в засаду - заманити ворога в засіди. Калачом не -манишь - калачем (или ніякою цяцькою) не заманиш (не завабиш, не спонадиш). Заманенный - заманений, заваблений, занаджений. -ться - заманюватися, заманитися, бути заманеним.* * *несов.; сов. - заман`итьзама́нювати, замани́ти, -маню́, -ма́ниш и мног. позама́нювати -
16 заменять
заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.* * *несов.; сов. - замен`итьзаміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-чего; приходить на смену) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш -
17 замещать
заместить1) (заменять) заступати, заступити кого. [Як я поїду, то мене помічник заступатиме. А на господарстві заступити мене нікому (Мова)]. Приглашённый (на время) -тить кого-либо - запроханий на заступника, (неоффиц.) проханий. [Я титар не справжній, а проханий (Харківщ.)]. -щён кто кем - заступив хто кого;2) -ть (должность) - обсаджувати, обсадити, заміщати, замістити посаду, (о мн.) пообсаджувати, позаміщати (посади). [Там усі посади обсаджують (заміщають) своїми родичами та приятелями]. Все должности -щены - усі посади обсаджено, заміщено. Замещённый - заступлений; обсаджений, заміщений.* * *несов.; сов. - замест`ить1) заміща́ти, замісти́ти, -міщу́, -мі́стиш2) ( заменять собой) заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-л.) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш3) (несов.: временно исполнять чьи-л. обязанности) заступа́ти, заміща́ти -
18 запахивать
I с.-х.; несов.; сов. - запах`ать1) зао́рювати, -рюю, -рюєш, заора́ти и мног. позао́рювати; ( вспахивать) ора́ти, поора́ти, вио́рювати, ви́орати и мног. повио́рювати, зо́рювати, зора́ти и мног. позо́рювати2) (сов.: начать пахать) поча́ти ора́тиII несов.; сов. - запахн`уть1) ( одну полу одежды на другую) загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти, запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти2) ( задёргивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́ и мног. позапина́ти; (захлопывать дверь, окно) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти, закрива́ти, закри́ти и мног. позакривати -
19 запирать
несов.; сов. - запер`еть1) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти, зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти, запира́ти, запе́рти, -пру́, -пре́ш и мног. позапира́ти; ( на крючок) защіпа́ти, защепну́ти, -щепну́, -щепне́ш и мног. позащіпа́ти и позащі́пувати; (на засов, задвижку) засува́ти и засо́вуватиш, засу́нути и мног. позасува́ти и позасо́вувати2) (перен.: преграждать доступ, лишать выхода) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( движение) перекрива́ти, перекри́ти -
20 запрещать
запретить боронити, забороняти и заборонювати, заборонити, реже: зборонити, вборонити кому що (и чого) (о мног. позаборонювати, поборонити), заказувати, заказати кому що, невеліти, претити (пречу, -тиш), попрітити (всем), завгорювати, завгорити кому що, (гал.) сперти кому що; срвн: Возбранять, Воспрещать. [Не можна - закон боронить (Кониськ.). Полювання (охоту) нам заборонити у вільнім нашім лісі? (Грінч.). Та і дітям своїм теє закажи робити (Руданськ.). Там десь у раю були такі яблука, що Бог заказав їх їсти (Руданськ.). Хіба тобі претять дивитися? (Звин.). Нехай брешуть, людям не завгориш (Харк. п.). Ляхи сперли ліси (Федьк.)]. Запрещённый - заборонений, заказаний. [Заборонене слово]. Газета эта -на на полгода - цю газету (цей часопис) заборонено на півроку. Вход -щён - входити не вільно (заборонено), вхід не вільний, вхід заборонено. Выход из трамвая во время езды -щён (возбранён) - виходити з трамваю під час їзди не вільно (заборонено). -ться - боронитися, заборонятися, заказуватися, бути забороненим, заказаним, не вільним.* * *несов.; сов. - запрет`итьзабороня́ти и борони́ти, -роню́, -ро́ниш, заборони́ти, зака́зувати, заказа́ти, -кажу́, -ка́жеш; сов. поборони́ти; ( не позволять) не велі́ти, не звелі́ти
См. также в других словарях:
Ниш — город, Югославия. Упоминается у Птолемея, II в. н. э., как Наиссос. Предположительно, название по расположению города на реке Ниш (от фрак, река, течение ), ныне Нишава ( ава распространенный в регионе гидронимический формант, ср. Морава, Опава и … Географическая энциклопедия
Ниш — город в Югославии, Сербия, на р. Нишава. 175 тыс. жителей (1991). Машиностроение, пищевкусовая, текстильная, химическая промышленность. Университет. Народный музей. Остатки римской крепости, некрополя IV XII вв. Турецкий караван сарай (XVI в.) и… … Энциклопедический словарь
НИШ — город в Сербии, на р. Нишава. 176 тыс. жителей (1985). Машиностроение, пищевкусовая, текстильная, химическая промышленность. Университет. Народный музей. Остатки римской крепости, некрополя 4 12 вв. Турецкий караван сарай (16 в.) и крепость (17 в … Большой Энциклопедический словарь
НИШ — муж., см. ниша. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НИШ — франц. niche, ит. nicchia. Углубление в стене. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
ниш — * niches pl. Проделка, шутка, проказа. Это последнее обстоятельство <примерность семеновцев> досадовало многих, и бедным семеновцам то и дело приходилось испытывать на себе то, что называется des niches, des tours des pages. В. П. Бурнашев… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Ниш — город в Сербии, на реке Нишава. Население 255 тысяч человек (2007). Основан в III века до нашей эры. Машиностроение, пищевкусовая,… … Города мира
Ниш — Город Ниш … Википедия
Ниш — (серб. Ниш, нем. Nissa и Nisch, древн. Naissum, Nissus) город в Сербии, на р. Нишаве; довольно сильная крепость, обязанная своим существованием отчасти австрийскому владычеству (1737); жит. 19877 (2000 магометан). Значительный торговый пункт;… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ниш — Sp Nišas Ap Ниш/Niš L Serbija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Ниш — город, Югославия. Упоминается у Птолемея, II в. н. э., как Наиссос. Предположительно, название по расположению города на реке Ниш (от фрак, река, течение ), ныне Нишава ( ава распространенный в регионе гидронимический формант, ср. Морава, Опава и … Топонимический словарь