-
41 наронять
-ся см. II. Наранивать, -ся.* * *нарони́ти, -роню́, -ро́ниш; ( теряя) нагуби́ти, -гублю́, -гу́биш; ( сбрасывая) наскида́ти; ( опрокидывая) наперекида́ти; ( сбивая) назбива́ти -
42 насильничать
ґвалтівничити, робити (чинити) насильства; (в половом отнош.) ґвалтувати (жінок).* * *1) роби́ти (-блю́, -биш) наси́льство (наси́льства), чини́ти (-ню́, -ниш) наси́льство (наси́льства); наси́льничати2) ( о половом насилии) ґвалтува́ти, -ту́ю, -ту́єш -
43 насинивать
см. Насинять, насинить - насинювати, насинити, висинювати, висинити, (слегка) підсинювати, підсинити, (о мног.) пона[пови]синювати, попідсинювати що. Насинённый - насинений, висинений, підсинений, понасинюваний и т. п. -ться - насинюватися, насинитися, понасинюватися; бути насинюваним, насиненим, понасинюваним.* * *несов.; сов. - насин`итьнаси́нювати, -нюю, -нюєш, насини́ти, -синю́, -си́ниш -
44 натрезвонить
-ся1) надзвонити, -ся в усі дзвони, (ирон.) набамкати, -ся, наблямкати, -ся;2) наторохтіти, -ся, наторочити, -ся, натеревенити, -ся; срв. Наболтать 2, -ся;3) (наславить, -ся) надзвонити, -ся.* * *надзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш [в усі́ дзво́ни]; ( наболтать) наплести́, -плету́, -плете́ш -
45 наценивать
торг.; несов.; сов. - нацен`итьнаці́нювати, -нюю, -нюєш, націни́ти, -ціню, -ціниш -
46 недооценивать
недооценить недо(о)цінювати, недо(о)цінити кого, що и чого, не складати, не скласти справжньої ціни кому, чому, (не придавать значения) легковажити, злегковажити що. [Їх (ворогів) сила - велика: не треба легковажити тієї лихої сили (Р. Край)]. Недооценённый - недо(о)цінений, злегковажений. -ться - недооцінюватися, бути недо(о)цінюваним, недо(о)ціненим и т. п.* * *несов.; сов. - недооцен`итьнедооці́нювати, -нюю, -нюєш, недооціни́ти, -ціню́, -ці́ниш -
47 простучать
простукати, (усиленно) простукотіти (-кочу, -тиш), простугоніти (-ню, -ниш), (чем-л. тяжёлым) прогупати, (ногами) протупотіти (-чу, -тиш), (прогрохотать) протарахкотіти, протурготіти, прогрюкати. [Простукали каблуками повдовж столів (Коцюб.). Простугонить шляхом віз. Хтось возом протарахкотів проз хату (Грінч.)]; (известн. время) простукати, вистукати (якийсь час), [Цілу ніч вистукав коло дверей]; (в колотушку) прокалатати.* * *1) просту́кати, простукоті́ти; (сильно во что-л.) прогрю́кати2) ( стучать в течение определённого времени) сту́кати [ці́лий день], просту́кати -
48 разбалтывать
I несов.; сов - разболт`ать1) (болтая, размешивать) розбо́втувати, -тую, -туєш, розбовта́ти и розбо́втати и мног. порозбо́втувати, розколо́чувати, -чую, -чуєш, розколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш и мног. порозколо́чувати2) ( расшатывать) розхи́тувати, -тую, -туєш, розхита́тиII несов.; сов. - разболт`ать(секрет, тайну) розбо́вкувати, -кую, -куєш, розбо́вкати, розпле́скувати, -кую, -куєш, розплеска́ти, -плещу́, розля́пувати, -пую, -пуєш, розля́пати и мног. порозля́пувати, сов. розпатя́кати; ( разглашать) розголо́шувати, -шую, -шуєш, розголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш и мног. порозголо́шувати; ( раззванивать) роздзво́нювати, -нюю, -нюєш, роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш, розбрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, розбреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. порозбрі́хувати -
49 разблаговестить
роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш, пороздзво́нювати, -нюю, -нюєш -
50 разбойничать
чини́ти (-ню́, -ниш) розбо́ї; розбишакува́ти, -ку́ю, -ку́єш -
51 разводить
несов.; сов. - развест`и1) розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́, -веде́ш и мног. порозво́дити; (дерущихся, спорящих) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш, розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти\разводить ти́ мо́ст — розвести́ мі́ст
\разводить ти́ пилу́ — розвести́, розігну́ти пи́лку (пилу́)
\разводить ть, \разводить ти́ рука́ми — розво́дити, розвести́ рука́ми
\разводить ти́ часовы́х — ( расставить по постам) розвести́ вартови́х
2) ( расторгать брак) розлуча́ти и диал. розлу́чувати, -чую, -чуєш, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш3) ( растворять) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш; (разбавлять) розбавля́ти, розба́вити, -влю, -виш\разводить ти́ кра́ску — розвести́ (розпусти́ти) фа́рбу
\разводить ти́ спи́рт — водо́й розвести́ (розба́вити) спи́рт водо́ю
4) ( выращивать) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; (давать плодиться, размножаться) розпло́джувати, -джую, -джуєш и плоди́ти (плоджу́, пло́диш), розплоди́ти и мног. порозпло́джувати5) (много, долго говорить) розво́дити, розвести́\разводить ти́ разгово́ры — розвести́ розмо́ви (болтовню: бала́чку, базі́кання)
\разводитьть разво́ды (узо́ры) — перен. розпатя́кувати
\разводитьть филосо́фию — ирон. розво́дити філосо́фію
6) (огонь, пары) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; ( только огонь) розпа́лювати, -люю, -люєш, розпали́ти, -палю́, -па́лиш\разводить ть, \разводить ти́ костёр — розклада́ти, розкла́сти (розпа́лювати, розпали́ти, розво́дити, розвести́) бага́ття (во́гнище)
\разводить ти́ самова́р — поста́вити самова́р
7) (вызывать волну, зыбь) підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш, підійма́ти, підійня́ти (підійму́, піді́ймеш), здійма́ти, зня́ти -
52 разделывать
несов.; сов. - разд`елать1) роби́ти (роблю́, ро́биш), зроби́ти; ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, -люю, -люєш, оброби́ти и мног. пообробля́ти и пообро́блювати; ( тушу животного) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти; ( потрошить) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш\разделывать вать гря́дки — обробля́ти гря́дки
\разделывать лать под дуб — зроби́ти (пофарбува́ти) під дуб
2) (несов.: делать, исполнять что-л. залихватски) шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш, рі́зати (рі́жу, рі́жеш), жа́рити; (выделывать что-л. необычное) виробля́ти и виро́блювати, -люю, -люєш, витворя́ти и витво́рювати, -рюю, -рюєш, викома́рювати, -рюю, -рюєш3) (ругать, бранить) розпіка́ти, розпекти́, -печу́, -пече́ш, пробира́ти, пробра́ти, -беру́, -бере́ш, шпе́тити (шпе́чу, шпе́тиш), ви́шпетити, -шпечу, -шпетиш и пошпе́тити; ( отчитывать) вичи́тувати, -тую, -туєш, ви́читати4) ( сильно избивать) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти; обробля́ти, оброби́ти, розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш5) ( расширять) спец. розши́рювати, -рюю, -рюєш и розширя́ти, розши́рити и мног. порозши́рювати и порозширя́ти6) (приводить в первоначальное положение, состояние) розробля́ти, розроби́ти -
53 разженить
розжени́ти, -женю́, -же́ниш -
54 раззванивать
несов.; сов. - раззвон`итьроздзво́нювати, -нюю, -нюєш, роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш и мног. пороздзво́нювати; ( разбалтывать) розбо́вкувати, -кую, -куєш, розбо́вкати, розбрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, розбреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. порозбрі́хувати -
55 разнимать
-
56 расколдовывать
несов.; сов. - расколдов`атьзвільня́ти від ча́рів, звільни́ти (-ню́, -ниш) від ча́рів -
57 раскрывать
несов.; сов. - раскр`ыть1) розкрива́ти, розкри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. порозкрива́ти; ( отверстие) розтуля́ти и розту́лювати, -люю, -люєш, розтули́ти, -тулю́, -ту́лиш; (дверь, ворота, окно, шкаф) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш2) ( размыкать сомкнутое) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти, розтуля́ти и розту́лювати, розтули́ти; ( разнимать) розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( свои глаза) розплю́щувати, -щую, -щуєш, розплю́щити, сов. розмру́жити\раскрывать кры́ть глаза́ — ( веки своих глаз) розплю́щити (розкри́ти) о́чі, розплю́щитися
\раскрыватьть глаза́ кому́ — перен. розкрива́ти, розкри́ти (відкрива́ти, відкри́ти) о́чі кому́
3) ( обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( выявлять) виявля́ти, ви́явити, -влю, -виш; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити, -крию, -криєш\раскрыватьть [свои́] ка́рты — см. карта 2)
\раскрыватьть чью игру́ — розкрива́ти, розкри́ти (викрива́ти, ви́крити) чию́ гру
-
58 распахивать
I с.-х.; несов.; сов. - распах`атьрозо́рювати, -рюю, -рюєш, розора́ти, -орю́, -оре́ш и мног. порозо́рювати, зо́рювати, зора́ти, ора́ти, поора́тиII несов.; сов. - распахн`уть1) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. порозкрива́ти; ( раскутывать) розку́тувати, -тую, -туєш, розку́тати; ( платок) розпина́ти, розіпну́ти и розп'ясти́ (розіпну́, розіпне́ш) и розп'я́сти и розіп'я́сти и мног. порозпина́ти; ( одежду на груди) розхри́стувати, -тую, -туєш, розхри́стати\распахивать ну́ть по́лы пальто́ — розгорну́ти (розкри́ти) по́ли пальта́
2) ( растворять) [на́встіж, ши́роко] розчиня́ти, [на́встіж, ши́роко] розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти, розча́хувати, -ча́хую, -ча́хуєш, розчахну́ти\распахивать ну́ть окно́ — [на́встіж, ши́роко] розчини́ти ві́кно, розчахну́ти вікно́
-
59 распотрошить
розпа́трати, розпотроши́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш, ви́тельбушити -
60 расталкивать
несов.; сов. - растолк`ать1) розшто́вхувати, -што́вхую, -што́вхуєш, розштовха́ти и однокр. розштовхну́ти; ( распихивать) розпиха́ти, розіпха́ти и однокр. розпихну́ти и розіпхну́ти и мног. порозпиха́ти; ( разнимать дерущихся) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш, диал. розтруча́ти и розтру́чувати, -чую, -чуєш, розтру́тити, -тру́чу, -тру́тиш2) (толкая, будить) розбу́ркувати, -кую, -куєш, розбу́ркати, розшто́вхувати, розштовха́ти
См. также в других словарях:
Ниш — город, Югославия. Упоминается у Птолемея, II в. н. э., как Наиссос. Предположительно, название по расположению города на реке Ниш (от фрак, река, течение ), ныне Нишава ( ава распространенный в регионе гидронимический формант, ср. Морава, Опава и … Географическая энциклопедия
Ниш — город в Югославии, Сербия, на р. Нишава. 175 тыс. жителей (1991). Машиностроение, пищевкусовая, текстильная, химическая промышленность. Университет. Народный музей. Остатки римской крепости, некрополя IV XII вв. Турецкий караван сарай (XVI в.) и… … Энциклопедический словарь
НИШ — город в Сербии, на р. Нишава. 176 тыс. жителей (1985). Машиностроение, пищевкусовая, текстильная, химическая промышленность. Университет. Народный музей. Остатки римской крепости, некрополя 4 12 вв. Турецкий караван сарай (16 в.) и крепость (17 в … Большой Энциклопедический словарь
НИШ — муж., см. ниша. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НИШ — франц. niche, ит. nicchia. Углубление в стене. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
ниш — * niches pl. Проделка, шутка, проказа. Это последнее обстоятельство <примерность семеновцев> досадовало многих, и бедным семеновцам то и дело приходилось испытывать на себе то, что называется des niches, des tours des pages. В. П. Бурнашев… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Ниш — город в Сербии, на реке Нишава. Население 255 тысяч человек (2007). Основан в III века до нашей эры. Машиностроение, пищевкусовая,… … Города мира
Ниш — Город Ниш … Википедия
Ниш — (серб. Ниш, нем. Nissa и Nisch, древн. Naissum, Nissus) город в Сербии, на р. Нишаве; довольно сильная крепость, обязанная своим существованием отчасти австрийскому владычеству (1737); жит. 19877 (2000 магометан). Значительный торговый пункт;… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ниш — Sp Nišas Ap Ниш/Niš L Serbija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Ниш — город, Югославия. Упоминается у Птолемея, II в. н. э., как Наиссос. Предположительно, название по расположению города на реке Ниш (от фрак, река, течение ), ныне Нишава ( ава распространенный в регионе гидронимический формант, ср. Морава, Опава и … Топонимический словарь