Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ниш

  • 41 наронять

    -ся см. II. Наранивать, -ся.
    * * *
    нарони́ти, -роню́, -ро́ниш; ( теряя) нагуби́ти, -гублю́, -гу́биш; ( сбрасывая) наскида́ти; ( опрокидывая) наперекида́ти; ( сбивая) назбива́ти

    Русско-украинский словарь > наронять

  • 42 насильничать

    ґвалтівничити, робити (чинити) насильства; (в половом отнош.) ґвалтувати (жінок).
    * * *
    1) роби́ти (-блю́, -биш) наси́льство (наси́льства), чини́ти (-ню́, -ниш) наси́льство (наси́льства); наси́льничати
    2) ( о половом насилии) ґвалтува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    Русско-украинский словарь > насильничать

  • 43 насинивать

    см. Насинять, насинить - насинювати, насинити, висинювати, висинити, (слегка) підсинювати, підсинити, (о мног.) пона[пови]синювати, попідсинювати що. Насинённый - насинений, висинений, підсинений, понасинюваний и т. п. -ться - насинюватися, насинитися, понасинюватися; бути насинюваним, насиненим, понасинюваним.
    * * *
    несов.; сов. - насин`ить
    наси́нювати, -нюю, -нюєш, насини́ти, -синю́, -си́ниш

    Русско-украинский словарь > насинивать

  • 44 натрезвонить

    -ся
    1) надзвонити, -ся в усі дзвони, (ирон.) набамкати, -ся, наблямкати, -ся;
    2) наторохтіти, -ся, наторочити, -ся, натеревенити, -ся; срв. Наболтать 2, -ся;
    3) (наславить, -ся) надзвонити, -ся.
    * * *
    надзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш [в усі́ дзво́ни]; ( наболтать) наплести́, -плету́, -плете́ш

    Русско-украинский словарь > натрезвонить

  • 45 наценивать

    торг.; несов.; сов. - нацен`ить
    наці́нювати, -нюю, -нюєш, націни́ти, -ціню, -ціниш

    Русско-украинский словарь > наценивать

  • 46 недооценивать

    недооценить недо(о)цінювати, недо(о)цінити кого, що и чого, не складати, не скласти справжньої ціни кому, чому, (не придавать значения) легковажити, злегковажити що. [Їх (ворогів) сила - велика: не треба легковажити тієї лихої сили (Р. Край)]. Недооценённый - недо(о)цінений, злегковажений. -ться - недооцінюватися, бути недо(о)цінюваним, недо(о)ціненим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - недооцен`ить
    недооці́нювати, -нюю, -нюєш, недооціни́ти, -ціню́, -ці́ниш

    Русско-украинский словарь > недооценивать

  • 47 простучать

    простукати, (усиленно) простукотіти (-кочу, -тиш), простугоніти (-ню, -ниш), (чем-л. тяжёлым) прогупати, (ногами) протупотіти (-чу, -тиш), (прогрохотать) протарахкотіти, протурготіти, прогрюкати. [Простукали каблуками повдовж столів (Коцюб.). Простугонить шляхом віз. Хтось возом протарахкотів проз хату (Грінч.)]; (известн. время) простукати, вистукати (якийсь час), [Цілу ніч вистукав коло дверей]; (в колотушку) прокалатати.
    * * *
    1) просту́кати, простукоті́ти; (сильно во что-л.) прогрю́кати
    2) ( стучать в течение определённого времени) сту́кати [ці́лий день], просту́кати

    Русско-украинский словарь > простучать

  • 48 разбалтывать

    I несов.; сов - разболт`ать
    1) (болтая, размешивать) розбо́втувати, -тую, -туєш, розбовта́ти и розбо́втати и мног. порозбо́втувати, розколо́чувати, -чую, -чуєш, розколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш и мног. порозколо́чувати
    2) ( расшатывать) розхи́тувати, -тую, -туєш, розхита́ти
    II несов.; сов. - разболт`ать
    (секрет, тайну) розбо́вкувати, -кую, -куєш, розбо́вкати, розпле́скувати, -кую, -куєш, розплеска́ти, -плещу́, розля́пувати, -пую, -пуєш, розля́пати и мног. порозля́пувати, сов. розпатя́кати; ( разглашать) розголо́шувати, -шую, -шуєш, розголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш и мног. порозголо́шувати; ( раззванивать) роздзво́нювати, -нюю, -нюєш, роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш, розбрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, розбреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. порозбрі́хувати

    Русско-украинский словарь > разбалтывать

  • 49 разблаговестить

    роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш, пороздзво́нювати, -нюю, -нюєш

    Русско-украинский словарь > разблаговестить

  • 50 разбойничать

    чини́ти (-ню́, -ниш) розбо́ї; розбишакува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    Русско-украинский словарь > разбойничать

  • 51 разводить

    несов.; сов. - развест`и
    1) розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́, -веде́ш и мног. порозво́дити; (дерущихся, спорящих) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш, розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти

    \разводить ти́ мо́ст — розвести́ мі́ст

    \разводить ти́ пилу́ — розвести́, розігну́ти пи́лку (пилу́)

    \разводить ть, \разводить ти́ рука́ми — розво́дити, розвести́ рука́ми

    \разводить ти́ часовы́х — ( расставить по постам) розвести́ вартови́х

    2) ( расторгать брак) розлуча́ти и диал. розлу́чувати, -чую, -чуєш, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш
    3) ( растворять) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш; (разбавлять) розбавля́ти, розба́вити, -влю, -виш

    \разводить ти́ кра́ску — розвести́ (розпусти́ти) фа́рбу

    \разводить ти́ спи́рт — водо́й розвести́ (розба́вити) спи́рт водо́ю

    4) ( выращивать) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; (давать плодиться, размножаться) розпло́джувати, -джую, -джуєш и плоди́ти (плоджу́, пло́диш), розплоди́ти и мног. порозпло́джувати
    5) (много, долго говорить) розво́дити, розвести́

    \разводить ти́ разгово́ры — розвести́ розмо́ви (болтовню: бала́чку, базі́кання)

    \разводитьть разво́ды (узо́ры) — перен. розпатя́кувати

    \разводитьть филосо́фию — ирон. розво́дити філосо́фію

    6) (огонь, пары) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; ( только огонь) розпа́лювати, -люю, -люєш, розпали́ти, -палю́, -па́лиш

    \разводить ть, \разводить ти́ костёр — розклада́ти, розкла́сти (розпа́лювати, розпали́ти, розво́дити, розвести́) бага́ття (во́гнище)

    \разводить ти́ самова́р — поста́вити самова́р

    7) (вызывать волну, зыбь) підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш, підійма́ти, підійня́ти (підійму́, піді́ймеш), здійма́ти, зня́ти

    Русско-украинский словарь > разводить

  • 52 разделывать

    несов.; сов. - разд`елать
    1) роби́ти (роблю́, ро́биш), зроби́ти; ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, -люю, -люєш, оброби́ти и мног. пообробля́ти и пообро́блювати; ( тушу животного) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти; ( потрошить) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш

    \разделывать вать гря́дки — обробля́ти гря́дки

    \разделывать лать под дуб — зроби́ти (пофарбува́ти) під дуб

    2) (несов.: делать, исполнять что-л. залихватски) шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш, рі́зати (рі́жу, рі́жеш), жа́рити; (выделывать что-л. необычное) виробля́ти и виро́блювати, -люю, -люєш, витворя́ти и витво́рювати, -рюю, -рюєш, викома́рювати, -рюю, -рюєш
    3) (ругать, бранить) розпіка́ти, розпекти́, -печу́, -пече́ш, пробира́ти, пробра́ти, -беру́, -бере́ш, шпе́тити (шпе́чу, шпе́тиш), ви́шпетити, -шпечу, -шпетиш и пошпе́тити; ( отчитывать) вичи́тувати, -тую, -туєш, ви́читати
    4) ( сильно избивать) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти; обробля́ти, оброби́ти, розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
    5) ( расширять) спец. розши́рювати, -рюю, -рюєш и розширя́ти, розши́рити и мног. порозши́рювати и порозширя́ти
    6) (приводить в первоначальное положение, состояние) розробля́ти, розроби́ти

    Русско-украинский словарь > разделывать

  • 53 разженить

    розжени́ти, -женю́, -же́ниш

    Русско-украинский словарь > разженить

  • 54 раззванивать

    несов.; сов. - раззвон`ить
    роздзво́нювати, -нюю, -нюєш, роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш и мног. пороздзво́нювати; ( разбалтывать) розбо́вкувати, -кую, -куєш, розбо́вкати, розбрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, розбреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. порозбрі́хувати

    Русско-украинский словарь > раззванивать

  • 55 разнимать

    несов.; сов. - разн`ять
    1) розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( дерущихся) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш
    2) ( на части) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти
    3) см. разбирать 4)

    Русско-украинский словарь > разнимать

  • 56 расколдовывать

    несов.; сов. - расколдов`ать
    звільня́ти від ча́рів, звільни́ти (-ню́, -ниш) від ча́рів

    Русско-украинский словарь > расколдовывать

  • 57 раскрывать

    несов.; сов. - раскр`ыть
    1) розкрива́ти, розкри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. порозкрива́ти; ( отверстие) розтуля́ти и розту́лювати, -люю, -люєш, розтули́ти, -тулю́, -ту́лиш; (дверь, ворота, окно, шкаф) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш
    2) ( размыкать сомкнутое) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти, розтуля́ти и розту́лювати, розтули́ти; ( разнимать) розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( свои глаза) розплю́щувати, -щую, -щуєш, розплю́щити, сов. розмру́жити

    \раскрывать кры́ть глаза́ — ( веки своих глаз) розплю́щити (розкри́ти) о́чі, розплю́щитися

    \раскрыватьть глаза́ кому́ — перен. розкрива́ти, розкри́ти (відкрива́ти, відкри́ти) о́чі кому́

    3) ( обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( выявлять) виявля́ти, ви́явити, -влю, -виш; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити, -крию, -криєш

    \раскрыватьть [свои́] ка́рты — см. карта 2)

    \раскрыватьть чью игру́ — розкрива́ти, розкри́ти (викрива́ти, ви́крити) чию́ гру

    Русско-украинский словарь > раскрывать

  • 58 распахивать

    I с.-х.; несов.; сов. - распах`ать
    розо́рювати, -рюю, -рюєш, розора́ти, -орю́, -оре́ш и мног. порозо́рювати, зо́рювати, зора́ти, ора́ти, поора́ти
    II несов.; сов. - распахн`уть
    1) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. порозкрива́ти; ( раскутывать) розку́тувати, -тую, -туєш, розку́тати; ( платок) розпина́ти, розіпну́ти и розп'ясти́ (розіпну́, розіпне́ш) и розп'я́сти и розіп'я́сти и мног. порозпина́ти; ( одежду на груди) розхри́стувати, -тую, -туєш, розхри́стати

    \распахивать ну́ть по́лы пальто́ — розгорну́ти (розкри́ти) по́ли пальта́

    2) ( растворять) [на́встіж, ши́роко] розчиня́ти, [на́встіж, ши́роко] розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти, розча́хувати, -ча́хую, -ча́хуєш, розчахну́ти

    \распахивать ну́ть окно́ — [на́встіж, ши́роко] розчини́ти ві́кно, розчахну́ти вікно́

    Русско-украинский словарь > распахивать

  • 59 распотрошить

    розпа́трати, розпотроши́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш, ви́тельбушити

    Русско-украинский словарь > распотрошить

  • 60 расталкивать

    несов.; сов. - растолк`ать
    1) розшто́вхувати, -што́вхую, -што́вхуєш, розштовха́ти и однокр. розштовхну́ти; ( распихивать) розпиха́ти, розіпха́ти и однокр. розпихну́ти и розіпхну́ти и мног. порозпиха́ти; ( разнимать дерущихся) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш, диал. розтруча́ти и розтру́чувати, -чую, -чуєш, розтру́тити, -тру́чу, -тру́тиш
    2) (толкая, будить) розбу́ркувати, -кую, -куєш, розбу́ркати, розшто́вхувати, розштовха́ти

    Русско-украинский словарь > расталкивать

См. также в других словарях:

  • Ниш — город, Югославия. Упоминается у Птолемея, II в. н. э., как Наиссос. Предположительно, название по расположению города на реке Ниш (от фрак, река, течение ), ныне Нишава ( ава распространенный в регионе гидронимический формант, ср. Морава, Опава и …   Географическая энциклопедия

  • Ниш — город в Югославии, Сербия, на р. Нишава. 175 тыс. жителей (1991). Машиностроение, пищевкусовая, текстильная, химическая промышленность. Университет. Народный музей. Остатки римской крепости, некрополя IV XII вв. Турецкий караван сарай (XVI в.) и… …   Энциклопедический словарь

  • НИШ — город в Сербии, на р. Нишава. 176 тыс. жителей (1985). Машиностроение, пищевкусовая, текстильная, химическая промышленность. Университет. Народный музей. Остатки римской крепости, некрополя 4 12 вв. Турецкий караван сарай (16 в.) и крепость (17 в …   Большой Энциклопедический словарь

  • НИШ — муж., см. ниша. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • НИШ — франц. niche, ит. nicchia. Углубление в стене. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ниш — * niches pl. Проделка, шутка, проказа. Это последнее обстоятельство <примерность семеновцев> досадовало многих, и бедным семеновцам то и дело приходилось испытывать на себе то, что называется des niches, des tours des pages. В. П. Бурнашев… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Ниш — город в Сербии, на реке Нишава. Население 255 тысяч человек (2007). Основан в III века до нашей эры. Машиностроение, пищевкусовая,… …   Города мира

  • Ниш — Город Ниш …   Википедия

  • Ниш — (серб. Ниш, нем. Nissa и Nisch, древн. Naissum, Nissus) город в Сербии, на р. Нишаве; довольно сильная крепость, обязанная своим существованием отчасти австрийскому владычеству (1737); жит. 19877 (2000 магометан). Значительный торговый пункт;… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Ниш — Sp Nišas Ap Ниш/Niš L Serbija …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Ниш — город, Югославия. Упоминается у Птолемея, II в. н. э., как Наиссос. Предположительно, название по расположению города на реке Ниш (от фрак, река, течение ), ныне Нишава ( ава распространенный в регионе гидронимический формант, ср. Морава, Опава и …   Топонимический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»