Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+без+того

Толкование Перевод

1 without

1. n

зовнішній бік

on the without — із зовнішнього боку; на вулиці

2. adv

1) зовні; із зовнішнього боку; за межами

from without — ззовні

2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні

3) на вигляд, з виду, зовні

he was at ease without — з виду він був спокійний

4) назовні, надвір

3. prep

1) без

to do (to go) without smth. — обходитися без чогось

without difficulty — без труднощів

without doubt — без сумніву, безсумнівно

without end — без кінця, безконечно

without fail — неодмінно

without fear — без страху; безстрашний

without success — безуспішно

without that — без того, щоб (не)

2) зовні, за (межами)

he met us without the gate — він зустрів нас за ворітьми (воротами)

without the city — за межами міста

things without oneself — зовнішній світ

3) крім, без, не рахуючи

you are too many without me — вас і без мене надто багато

without regard to — не беручи до уваги

not without difficulty — не без труднощів

without exception — без винятку

without doors — на вулиці, надворі

4. conj

коли не, якщо не, без того щоб (не)

I shan't go without I get the wire — я не поїду, якщо не одержу телеграми

* * *
I n
простір або місце за межами чого-н.

they came from without — вони прийшли зі сторони
II adv
1) зовні, із зовнішньої сторони

the house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд

he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами

without a city wall — за міським муром

2) наружу

to turn the seamy side without — вивернути навиворіт

3) без чого-н

without fear — без страху; безстрашний

to go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.

he answered without delay — він відповів ответил одразу ж
III prep
1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

to do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.

if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього

they left without him — вони поїхали без нього

2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

she sat without moving — вона сиділа не рухаючись

he left without a word — він пішов, не сказав ні слова

a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас

she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять

3) не рахуючи, окрім, без

you are too many without me — вас, без мене занадто багато

4) в сполученнях

without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги

not without — не без

without exception — без винятку

it goes without saying — це саме собою розуміється

without day /date/ — на невизначений термін

without prejudice (to) — без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)

without number — незчисленна множина
IV
cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист

they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися

English-Ukrainian dictionary > without
2 without

I n
простір або місце за межами чого-н.

they came from without — вони прийшли зі сторони
II adv
1) зовні, із зовнішньої сторони

the house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд

he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами

without a city wall — за міським муром

2) наружу

to turn the seamy side without — вивернути навиворіт

3) без чого-н

without fear — без страху; безстрашний

to go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.

he answered without delay — він відповів ответил одразу ж
III prep
1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

to do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.

if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього

they left without him — вони поїхали без нього

2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

she sat without moving — вона сиділа не рухаючись

he left without a word — він пішов, не сказав ні слова

a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас

she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять

3) не рахуючи, окрім, без

you are too many without me — вас, без мене занадто багато

4) в сполученнях

without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги

not without — не без

without exception — без винятку

it goes without saying — це саме собою розуміється

without day /date/ — на невизначений термін

without prejudice (to) — без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)

without number — незчисленна множина
IV
cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист

they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися

English-Ukrainian dictionary > without
3 тот

мест.

той (ж. та, с. те); усилит. ото́й (ж. ота́, с. оте́)

ни \тот, ни э́тот — ні той, ні цей

\тот или друго́й (ино́й) — той чи (або́) і́нший

\тот же — той са́мий, той же

до того́, что — ( до такой степени) так, що; до то́го, що

[и] без того́ — і так, [і] без то́го; и

то — ( действительно) і спра́вді

не без того́ — не без то́го

не то, что (чтобы) — не то (те), що (щоб)

в то же [са́мое] вре́мя — в той са́мий (в той же) час; (одновременно) водноча́с

то-сё, то да сё [и] то и сё — те і се

ни то ни сё — ні те ні се

ни с того́ ни с сего́ — ні з то́го ні з сьо́го (цьо́го)

Русско-украинский словарь > тот
4 Небесчего

нрч., народн.

1) (не без того) не без того; ніде (нема де) гріха діти (потаїти);

2) (притом) до того, до того-ж; (ещё) ще;

3) см. Небось.

Русско-украинский словарь > Небесчего
5 that

1. adj

цей, ця, це; той, та, те

since that time (day) — з того (з цього) часу (дня)

this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні

how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?

2. adv розм.

так, до такої міри

that much — стільки

that far — так далеко

I can't walk that far — я не можу йти так далеко

he was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова

3. pron (pl those)

1) це

what is that? — що це таке?

who is that? — хто це (такий)?

2) ось що

that is what she told me — ось що вона мені сказала

3) те

this is new and that is old — це нове, а те старе

4) який, яка, які

the letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора

the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо

5) коли

the night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру

6) він, вона; той, та

I am that I am — я залишаюся самим собою

4. conj

що; щоб; так, щоб

that they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно

I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося

come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас

oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!

because that — тому що

but that — коли б (якби, якщо б) не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий

if that — якщо

in that — оскільки, бо

lest that — щоб не

though that — хоч

and all that — і тому подібне

by that — тим самим, цим

like that — таким чином

that's that — розм. нічого не вдієш; ось так

that is (to say) — тобто

not that — не те щоб

that'Н do — досить, достатньо

that won't do — так справа не піде; так не годиться

this and that — різне

now that — тепер, коли

with that — разом з тим

notwithstanding that — незважаючи на те, що

* * *
I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
6 that

I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
7 without

прийм.

без; без того, що б

without detriment to any third country — не на шкоду третій країні

without discrimination based on race, national or ethnic origin, color, religion, sex and age — без дискримінації на підставі раси, національного або етнічного походження, кольору шкіри, релігії, статі і віку

- without any ground
- without appeal
- without attorney intervention
- without authority
- without book
- without chance of parole
- without charge
- without control
- without day
- without debate
- without delay
- without due authority
- without due process of law
- without fair legal procedure
- without good cause
- without her consent
- without impeachment of waste
- without judicial interference
- without lawful authority
- without lawful excuse
- without lawful occasion
- without leave
- without legal justification
- without legal provision
- without let or hindrance
- without limitations
- without mercy
- without owner
- without parliamentary consent
- without prejudice
- without-prejudice interview
- without-prejudice letter
- without-prejudice negotiation
- without-prejudice statement
- without proper authority
- without reasonable excuse
- without stint
- without supervision
- without the consent
- without the knowledge
- without the leave of the court
- without the option of fine
- without the owner's consent
- without the owner's permission
- without the slightest grounds
- without undue delay
- without validity
- without vote
- without-debate vote
- without-debate voting
- without licence
- without license
- without permission
- without permit
- without reserve
- without reservation
- without reservations

English-Ukrainian law dictionary > without
8 top

1. n

1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх

the top of a mountain — вершина гори

the top of the head — маківка (голови)

2) верхня частина, верхній кінець

the top of a page — верхня частина сторінки

3) шпиль; купол, баня

the top of a church — церковний купол

4) верхня поверхня

box top — кришка ящика

5) найвищий ступінь

6) найвищий ранг; високе становище; перше місце

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

7) людина, яка займає високе становище (перше місце)

the top of the class — перший учень у класі

8) найкраща (відбірна) частина

the top of the milk — вершки

9) початок, ранній етап

the top of the year — початок року

10) жмут (волосся)

11) волосся

12) голова

13) pl закоти (у чоботях)

14) високі чоботи з закотом

15) pl бот. бадилля

beet tops — (бурякова) гичка

16) перо (цибулі)

17) гірн. покрівля (виробки)

18) мет. колошник

19) мор. марс

20) pl хім. дистиляти

21) pl фіз. звуки верхніх частот

22) дзига

2. adj

1) верхній

top copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)

top dead centre — авт. верхня мертва точка

top drawer — верхня шухляда

top man — верхній борець (боротьба)

the top right hand corner — верхній правий кут

the top shelf — верхня полиця

top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта

2) найвищий, максимальний

top grade — найвищий ґатунок (клас)

top level — найвищий рівень

negotiations on the top level — переговори на найвищому рівні

top note — найвища нота (у співака)

top prices — найвищі ціни

top speed — найбільша (максимальна) швидкість

3) найголовніший

top men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)

top and lop — верховіття

top cord — стропа (парашута)

top crossing — міжсортове (внутрівидове) схрещування

top dog — розм. переможець

top draining — відкритий (поверхневий) дренаж

top gas — мет. колошниковий газ

top grafting — с.г. щеплення у крону

top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)

top level conference — нарада на найвищому рівні

top necrosis — с.г. відмирання бадилля

top notch — найвища точка

top of the heap — амер. найвигідніше становище

top secret — «цілком секретно» (гриф)

from top to bottom — з верху до низу

from top to toe — з голови до п'ят

on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось

the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!

to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)

to come out of the top drawer — бути добре вихованим

to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)

to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти

3. у

1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)

the mountain was topped with snow — вершина гори була вкрита снігом

2) зрізати верхівку

to top a tree — обрізати верхівку дерева

3) досягати вершини

to top a hill — зійти на гору

4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)

5) бути вершиною; височіти; увінчувати

a church tops the hill — церква височить на пагорбі

6) бути на чолі (на першому місці)

7) досягати (певної величини)

the fish topped 70 pounds — риба важила понад 70 фунтів

8) переважати, бути першим

9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати

10) с.г. підживлювати (посіви)

11) с.г. вивершувати (стіг)

12) с.г. покривати

13) розм. відтинати голову, обезглавлювати

14) повісити (тж top up)

15) спорт. бити по м'ячу зверху

top off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми

top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати

to top one's fruit — показувати товар лицем

* * *
I n
1) верхівка; вершина; верхівка

the top of a mountain — вершина гори

the top of the head — верхівка

the top of a tree — верхівка дерева

at the top of the stairs — нагорі сходів

top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

2) верхня частина, верхній кінець

the top of the house — верх будинку

the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

line 5 from the top — п'ята строчка зверху

the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

a top for a kettle — кришка чайника

the top of the street — верхній кінець вулиці

the top of the atmosphere — верхній шар атмосфери

pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

box top — кришка ящика

the top of a table — кришка столу

put the package on the top of the table — покладіть пакет на стіл

on the top of the ground — на поверхні землі

she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

3) тім'я; голова

shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

4) вищий ступінь

the top of fashion — останній писк моди

the top of the tide — вища точка приливу, повна води

at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

at the top of one's speed — щодуху

at the top of one's career — на вершині кар'єри

to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

the top of the crop — краща частина урожаю

the top of the milk — сливки

a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

5) почало, ранній етап

the top of the year — початок року

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

on top — понад, додатково; що переміг, виграв

I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

on top of that — додатково до всього; понад все, без того

to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

(a little bit) off the top — не при своєму розумі

off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

they were English from top to toe — це були англійці до кінчиків нігтів

from top to bottom — від низу до верху

(the) top of the morning to youl — добрий ранок!

to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

to be at the top of the bill — бути цвяхом програми ( про актор)

to hit the top — дістатися до самого верху

to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

to be (the) tops — бути верхом досконалості

you're tops with me — ви для мене верх досконалості

to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
II a
1) верхній

the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

the top right hand corner — верхній правий кут

top drawer — верхній ящик

top storey — верхній поверх

top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

top garment — верхній одяг

top — сорту перший екземпляр ( машинописного тексту)

top milk — молоко зі сливками; сливки

top man — верхній борець ( боротьб)

top dead centre — aвт. верхня мертва точка

top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

2) вищий, максимальний; останній

top speed — найбільша /гранична/ швидкість

at top speed — на граничній швидкості

top mark — вищий бал

to get the top mark — отримати вищий бал

top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

negotiations on the top level — переговори на вищому рівні

top prices — найвищі ціни

top note — найвища нота ( у співак)

to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

top places — вищі /призові/ місця

the top place in a class — перше місце в класі

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

top advisers — вищі радники

top command — верховне командування

top executives — вищий е адміністративно-управлінський персонал

top management — вище керівництво, верхівка керівників

a journal for those in the top bracket of management — журнал для вищого ешелона управління

top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

top positions — головні /ключові/ позиції

4) кращий, перший, ведучий

top pupil — перший /кращий/ учень

top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

top firm — фешенебельна фірма

top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

top dog — cл. переможець

to be the top dog — тримати все в своїх руках

top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

the top brass of the government — найвпливовіші члени уряду

to be the top dog — тримати все в своїх руках

to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
III
υ

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

to top a box — накрити ящик кришкою

a mountain top ped with snow — гора з засніженою вершиною

2) зрізати верхівку

to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

3) досягати рівня, досягати вершини

to top a hill — піднятися на горб

the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

to top the ridge — перевалити ( через) хребет

the horse topped the fence — кінь перестрибнув через огорожу

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

a church tops the hill — церква підноситься на горбі

topped with a steeple — увінчаний шпилем

a statue tops the column — колона увінчана статуєю

5) бути на чолі; стояти на першому місці

to top the list — бути першим в списку, відкривати список

she has never topped the fifth place — вона ніколи не піднімалася вище ніж п'яте місце

6) бути більше (якої-н. величини)

to top smth in height — бути вище чого-н.

he tops his father by half a head — він вище за отця на півголови

the fish topped 75 pounds — риба важила більше 75 фунтів

he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

to top everyone in tennis — краще за всіх грати в теніс

to top the class — бути кращим в класі

it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

to top one's fruit — показувати товар лицем

to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
IV n
дзига

the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

old top — старина, друг

to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

English-Ukrainian dictionary > top
9 top

I n
1) верхівка; вершина; верхівка

the top of a mountain — вершина гори

the top of the head — верхівка

the top of a tree — верхівка дерева

at the top of the stairs — нагорі сходів

top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

2) верхня частина, верхній кінець

the top of the house — верх будинку

the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

line 5 from the top — п'ята строчка зверху

the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

a top for a kettle — кришка чайника

the top of the street — верхній кінець вулиці

the top of the atmosphere — верхній шар атмосфери

pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

box top — кришка ящика

the top of a table — кришка столу

put the package on the top of the table — покладіть пакет на стіл

on the top of the ground — на поверхні землі

she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

3) тім'я; голова

shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

4) вищий ступінь

the top of fashion — останній писк моди

the top of the tide — вища точка приливу, повна води

at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

at the top of one's speed — щодуху

at the top of one's career — на вершині кар'єри

to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

the top of the crop — краща частина урожаю

the top of the milk — сливки

a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

5) почало, ранній етап

the top of the year — початок року

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

on top — понад, додатково; що переміг, виграв

I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

on top of that — додатково до всього; понад все, без того

to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

(a little bit) off the top — не при своєму розумі

off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

they were English from top to toe — це були англійці до кінчиків нігтів

from top to bottom — від низу до верху

(the) top of the morning to youl — добрий ранок!

to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

to be at the top of the bill — бути цвяхом програми ( про актор)

to hit the top — дістатися до самого верху

to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

to be (the) tops — бути верхом досконалості

you're tops with me — ви для мене верх досконалості

to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
II a
1) верхній

the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

the top right hand corner — верхній правий кут

top drawer — верхній ящик

top storey — верхній поверх

top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

top garment — верхній одяг

top — сорту перший екземпляр ( машинописного тексту)

top milk — молоко зі сливками; сливки

top man — верхній борець ( боротьб)

top dead centre — aвт. верхня мертва точка

top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

2) вищий, максимальний; останній

top speed — найбільша /гранична/ швидкість

at top speed — на граничній швидкості

top mark — вищий бал

to get the top mark — отримати вищий бал

top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

negotiations on the top level — переговори на вищому рівні

top prices — найвищі ціни

top note — найвища нота ( у співак)

to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

top places — вищі /призові/ місця

the top place in a class — перше місце в класі

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

top advisers — вищі радники

top command — верховне командування

top executives — вищий е адміністративно-управлінський персонал

top management — вище керівництво, верхівка керівників

a journal for those in the top bracket of management — журнал для вищого ешелона управління

top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

top positions — головні /ключові/ позиції

4) кращий, перший, ведучий

top pupil — перший /кращий/ учень

top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

top firm — фешенебельна фірма

top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

top dog — cл. переможець

to be the top dog — тримати все в своїх руках

top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

the top brass of the government — найвпливовіші члени уряду

to be the top dog — тримати все в своїх руках

to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
III
υ

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

to top a box — накрити ящик кришкою

a mountain top ped with snow — гора з засніженою вершиною

2) зрізати верхівку

to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

3) досягати рівня, досягати вершини

to top a hill — піднятися на горб

the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

to top the ridge — перевалити ( через) хребет

the horse topped the fence — кінь перестрибнув через огорожу

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

a church tops the hill — церква підноситься на горбі

topped with a steeple — увінчаний шпилем

a statue tops the column — колона увінчана статуєю

5) бути на чолі; стояти на першому місці

to top the list — бути першим в списку, відкривати список

she has never topped the fifth place — вона ніколи не піднімалася вище ніж п'яте місце

6) бути більше (якої-н. величини)

to top smth in height — бути вище чого-н.

he tops his father by half a head — він вище за отця на півголови

the fish topped 75 pounds — риба важила більше 75 фунтів

he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

to top everyone in tennis — краще за всіх грати в теніс

to top the class — бути кращим в класі

it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

to top one's fruit — показувати товар лицем

to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
IV n
дзига

the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

old top — старина, друг

to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

English-Ukrainian dictionary > top
10 but

1. n

1) заперечення

your ifs and buts make me tired — мені набридли ваші сумніви й заперечення

2) кімната, що виходить на вулицю (в двокімнатному будинку)

2. adv

1) зовні, назовні

go but and wait — вийди на вулицю і почекай

2) тільки, лише

he read it but once — він читав це тільки один раз

he is but twelve years old — йому тільки дванадцять років

3):
but just — тільки що

all but — майже, ледве, мало не

he all but died of his wound — він мало не помер від рани

3. pron

хто б не, що б не

there is no one but has heard it — нема такої людини, яка б не чула про це

4. prep

крім, за винятком

who will do it but me? — хто, крім мене, зробить це?

5. conj

1) але, а, однак, проте

I should like to come but I have no time — я хотів би прийти, але у мене немає часу

but who comes here? — але хто це йде сюди?

2) крім, за винятком

we had no choice but to obey — нам не залишалося нічого іншого, як підкоритися

3) якби не, коли б не; як не; щоб не

he would have fallen but for me — він упав би, якби не я

what could he do but confess? — що йому залишалося робити, як не зізнатися?

I cannot but agree with you — не можу не погодитися з вами

all but — ледве не

anything but — далеко не

can but — принаймні

but then — але з другого боку

last but one — передостанній

* * *
I [bet] n
заперечення
II adv
тільки, лише

but now — щойно
III pron
хто б не, що б не
IV prep
за винятком, крім
V
cj

1) вводить слова е речення, які суперечать або обмежують одне одного але, a, проте, однак; на початку речення часто вказує на перехід до нової теми

2) указує на виключення або обмеження крім, за винятком

3) (часто but that; після заперечення) щоб не; без того, щоб не; що

4) ( but that) якби не

5)

but for — без, крім; якби не

all but — майже, ледь не

anything but — далеко не

yce, — що завгодно, тільки не

but then — але зате, але з іншого боку

last but one — передостанній
VI [bet] n
шотл. кімната у двокімнатному будинку, що виходить на вулицю,
VII [bet] a
шотл. зовнішній
VIII adv
шотл. зовні; назовні

English-Ukrainian dictionary > but
11 but

I [bet] n
заперечення
II adv
тільки, лише

but now — щойно
III pron
хто б не, що б не
IV prep
за винятком, крім
V
cj

1) вводить слова е речення, які суперечать або обмежують одне одного але, a, проте, однак; на початку речення часто вказує на перехід до нової теми

2) указує на виключення або обмеження крім, за винятком

3) (часто but that; після заперечення) щоб не; без того, щоб не; що

4) ( but that) якби не

5)

but for — без, крім; якби не

all but — майже, ледь не

anything but — далеко не

yce, — що завгодно, тільки не

but then — але зате, але з іншого боку

last but one — передостанній
VI [bet] n
шотл. кімната у двокімнатному будинку, що виходить на вулицю,
VII [bet] a
шотл. зовнішній
VIII adv
шотл. зовні; назовні

English-Ukrainian dictionary > but
12 предвзятый

наперед, уперед узятий; упередній. -тое мнение, мысль - упередня думка, гадка; (предубеждение) передсуд (-ду). [Над школою, над церковною амбоною, над судовою трибуною і над літературою царював той-же передсуд, що і над самим побутом руським (Куліш)]. -тое намерение - упередній замір. -тое решение - упередня постанова. Без -того решения - без упередньої (ухваленої наперед) постанови; (беспристрастно) безсторонно.

* * *

упере́джений

Русско-украинский словарь > предвзятый
13 так

1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й

[и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)

как \так? — як так?

и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо

\так и на́до — так і тре́ба

то́лько \так — ті́льки (лише́) так

\так, как... — так, як

\так же, как [и]... — так са́мо, як [і]

как..., \так [и] —... як..., так [і]

\так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]

не \так — [, ]

что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб

\так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!

\так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!

что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?

не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?

\так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́

[и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к

то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так

\так и... — так і

\так [оно́] и есть так — [воно́] і є

\так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и

\так — ( и без того уже) і так

так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький

\так на \так — ( без придачи) так на так

2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) то

челове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́

ну, \так что же? — ну, то що ж?

\так нет [же] — так ні [ж]

\так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж

3) союз то, так

не так, так так — не так, то так

так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що

а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то

так что — союз так що; (поэтому) [а] тому

\так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж

\так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так

\так решено́! — так ви́рішено!

Русско-украинский словарь > так
14 річ в собі

РІЧ В СОБІ, речі в собі - термін філософії Канта, котрий має і ширше, загальнофілософське значення. Структура його досить складна. Насамперед він позначає предмети, які не мають до нас жодного відношення, існують самі по собі. Діючи на суб'єкта, вони породжують відчуття, але останні зовсім не схожі на Р. в с. Оскільки відчуття становлять матеріал пізнання, Р. в с. непізнавані, трансцендентні. Проте, за Кантом, їх можна принаймні мислити як реальні: інакше ми прийшли б до абсурдного твердження, що нібито явища (впорядковані відчуття) існують без того, що з'являється. Кант вважав Р. в с. причиною явищ. Але причина, як і інші категорії, апріорна і може прикладатися лише до досвіду. Тому Р. в с. наскрізь суперечлива, і Якобі зробив рішучий висновок: без Р. в с. не можна увійти в систему Канта, а з нею не можна в ній залишитися. Поряд з пізнавальним, теоретичним відношенням до Р. в с. Кант дослідив також ставлення до них практичного розуму. Тут виявилися головними такі Р. в с., як Бог, свобода волі, безсмертя душі В. цій площині їх буття стверджується вірою, а виразом його є постулати практичного розуму. В матеріалістичний філософії такої прірви між Р. в с. і явищами не визнається: останні постають як прояв перших, відмінність між ними не якісна, а кількісна; об'єктивні властивості Р. в с. поступово входять у пізнання, розкриваються в ньому, стають речами для нас. За такого підходу не надається належної ваги якісній відмінності двох компонентів реальності.

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > річ в собі
15 cbe

скор. від can't be everywhere

"зайнятий іншими завданнями"; "у мене і без того багато роботи"

The English-Ukrainian Dictionary > cbe
16 насыщать

насытить

1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];

2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;

3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -

1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;

2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;

3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];

2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];

3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];

4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.

* * *

несов.; сов. - нас`ытить

1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш

2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

Русско-украинский словарь > насыщать
17 кініки

КІНІКИ (кінічна школа) - найвпливовіша (не рахуючи Академії) з сократичних шкіл, що виникла на початку IV ст. до н. е. Школа отримала назву кінічної або від грецьк. слова "пес", або від назви гімнасію "Кіносарг", де навчав Антисфен - засновник школи та учень Сократа. Інші представники кінічної школи - Кратет, Метрокл, Меланіпп, Біон, Керкид, Діон Хрисостомтаін. Найвидатніша постать і уособлення кінізму - Діоген Синопський. Як ідейна течія кінізм проіснував до кінця античного світу, що засвідчує на поч. V ст, н. е. Августин. К. відкидали значення теоретичної думки, визнаючи лише практичну філософію, яка задовольняє потреби людського життя. Зайве порушувати питання про сутність речей. Усе слід сприймати таким, яким воно є у безпосередній даності досвіду. Це означає знати речі у їх власному змісті, без того, що додає абстрактне мислення і людське встановлення. Головний принцип кінічного вчення - жити у відповідності до вимог природи, нехтуючи вимогами соціальності як хибними та ілюзорними. Всі життєві зусилля спрямовуються максимою "ні в чому не мати потреби". Звідси випливає відмова від цінностей і принад, що володіють людиною у суспільстві, а також ідеал самовладання, силою якого людина підпорядковує власне прагнення до насолоди. Найперше благо людини - це свобода, яка досягається через "слідування природі", вимоги якої засвідчує неупереджений розум. Зразком для наслідування в кінізмі став Геракл, антигероєм - Александр Македонський. К. створили перше філософське обґрунтування "практики спрощення", тобто відмови від культурних надбань в ім'я позакультурних (висхідних, природних) засад життя. Унаочненням кінічної позиції стала поведінка представників школи, передусім Діогена, відомого асоціальним способом життя і багатьма вчинками, в яких безкомпромісно і відважно відкидалися всі культурні умовності. Через це ще в античності існувала суперечка, як слід розуміти кінізм: як філософську позицію чи просто як особливий спосіб життя? Кінічне вчення справило значний вплив на формування християнської етики, зокрема на Тертуліана.

С. Пролеєв

Філософський енциклопедичний словник > кініки
18 причина

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

причи́на; по причи́не

чего́ — че́рез що

по причи́не хо́лода — че́рез хо́лод

служи́ть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого

Русско-украинский словарь > причина
19 по

предл.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

предл.

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

по грани́це — вздовж кордо́ну

по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

по места́м! — на місця́!

ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

связа́ть по рука́м — и

нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

по по́воду — з при́воду

по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

схо́дный по вку́су — и

по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

называ́ть по и́мени — и

о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

по а́дресу — на адре́су

по ви́ду — на ви́гляд

по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

по его́ зо́ву — на його́ за́клик

по зака́зу — на замо́влення

по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

по заслу́ге — по заслу́зі

получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

по образцу́ — за зразко́м

по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

по приме́ру — за при́кладом

по про́сьбе — на проха́ння

по свиде́тельству — за сві́дченням

по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

по старшинству́ — за старшинство́м

по тре́бованию — на вимо́гу

пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

по желе́зной доро́ге — залізни́цею

по по́чте — по́штою

сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

по знако́мству — через знайо́мство

по ине́рции — за іне́рцією

по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

по принужде́нию — з при́мусу

по причи́не чего́ — через що

по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

по ноча́м — ноча́ми

по о́сени — восени́

по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

по ло́жке — по ло́жці

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

по ду́шу — по ду́шу

ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

по́ два (две) — по два́ (дві́)

по две́сти — по дві́сті

по́ двое — по дво́є; особо

по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

Русско-украинский словарь > по
20 till

1. n

1) шухляда для грошей

2) каса

3) шухляда (для коштовностей)

4) геол. тиль; валунна глина

2. prep

1) до

till now — досі, до цього часу

till then — доти, до того часу

till morning (evening) — до ранку (до вечора)

good-bye till Monday! — до понеділка!

till tomorrow — до завтра

till the end — до кінця

2) не раніше, (тільки) після, до

he will not come till after dinner — він прийде тільки після обіду

he did not write till last week — до минулого тижня він нічого не писав

I have never heard of it till now — уперше чую про це

3. v

1) обробляти, орати (землю)

to till a farm — працювати на фермі

2) розвивати; розробляти (галузь науки); шліфувати (знання)

3) розм. ставити (сітку)

4) амер. займатися хліборобством

5) класти гроші в шухляду (в касу)

4. conj

1) доти, поки (не)

do not leave till he comes — не йдіть, поки він не прийде

2) тільки після того, як; перш ніж

she will not come till you invite her — вона приїде (прийде) тільки після того, як ви її запросите

3) до«, поки (не)

to laugh till one cries — сміятися до сліз

4) амер. без

two minutes till five — без двох хвилин п'ята (година)

5) розм. ніж

more till one can take — більше, ніж можна взяти

6) (для того,) щоб

come here till I see you — підійдіть, щоб я міг побачити вас

7) до

it seemed long till the dawn came — до світанку було далеко

till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; коли рак свисне

* * *
I [til] v
1) обробляти, орати ( землю)

to till the land /the earth/ — обробляти землю

to till a farm — працювати на фермі

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю
II [til] n
1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

to be caught with one's hand in the till — бути пійманим на місці злочину, бути схопленим за руку
III [til] v
класти гроші в ящик, у касу
IV [til] n; геол.
валунна глина
V [til] prep
1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

till now [then] — до цих [до тих]пір

till tomorrow — до завтра

till morning [evening] — до ранку [до вечора]

from. till — з/від /... до

from morning till night — з ранку до вечора

to work till late at night — працювати допізна

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

he will not come till after dinner — він прийде тільки після обіду

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

till the end — до кінця; досягнення певного результату

he changed till a dragon — він перетворився в дракона
VI [til]
1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

wait till the rain has stopped /stops/ — почекайте, поки (не) пройде дощ; аж до якого дія не відбувалася (звичн. після заперечень) ( тільки) після того як, перш ніж

he will not come till you invite him — він не прийде, поки ви його не запросите

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

to laugh till one cries — сміятися до сліз aмep. вказує на час без

five minutes till three — без п'яти три дiaл.

4) чим

5) до

it seemed long till the dawn came — час до світанку тяглося довго

6) у той час як, поки

enjoy the roses till they flourish — насолоджуйтеся трояндами, поки вони квітнуть

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

he scarcely reached home till the rain started — не встиг він добратися додому, як пішов дощ

8) ( для того) щоб

••

till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; = коли рак свисне
VII [til]
частка, що вживається замість to

English-Ukrainian dictionary > till

Страницы

См. также в других словарях:

без того — (И) без того/, в зн. частицы. И так, и так уж; уже … Словарь многих выражений
не без того — не без того … Орфографический словарь-справочник
И без того — Прост. 1. Помимо этого, независимо от этого. [Китаев:] А ты в партии? [Крыжов:] Я нет. Мне не надо, я и без того природный пролетар (М. Горький. Сомов и другие). «А зачем бы убиваться Степашку?.. Много ли у него добра, чтобы так то маяться душой… … Фразеологический словарь русского литературного языка
и без того — и так, и так уж Словарь русских синонимов. и без того нареч, кол во синонимов: 2 • и так (7) • и так уж … Словарь синонимов
не без того — См. хотя... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. не без того действительно, хотя Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Не без того — Прост. Экспрес. Да, так; следует согласиться, признать справедливость сказанного. Или всё на заработках держится? вызывал Степан на откровенность. Конечно, не без того. Но людям нужно побыть дома с ребятами, в кино сходить, книжку почитать (Л.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
не без того — не без того/, разг. Учитель сердится? Не без того … Слитно. Раздельно. Через дефис.
не без того — нареч. обстоят. причины разг. Не без каких либо оснований. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
и без того — см. без; в зн. частицы. И так (уж). Не курите, и без того душно … Словарь многих выражений
И Без Того — част. разг. Употребляется в предложении, в котором признак не зависит от каких либо сопутствующих обстоятельств, соответствуя по значению сл.: и так. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
не без того — в зн. частицы. Да, конечно. Ты удивлён? Не без того … Словарь многих выражений

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

не+без+того

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

не+без+того

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: