нерівня

нерівня (общ. р.), (редко) нерівень (-вня, м. р.). [Звяже руки з Опанасом, хоч йому й нерівня (Макар.). Я тобі нерівня, бо ти ткач, ниткоплут, а я бондарівна (Пісня). Партійні, громадські обов'язки проміняв на якусь розмазану вертихвістку міщанську… Класова нерівня (Ле). Вельможная пані нерівня кохала (Чуб. V)].

* * *

тж. неровн`я

нерівність (-ности), нерівенство, нерівня. [Школа стирає нерівність достатків економічних (Кониськ.). Як-же ви можете терпіти таку нерівність між вами та їми? (Крим.). Знищення останніх слідів нерівенства жінки (Азб. Комун.)].

* * *

1. n звич. pl

нерівня

2. adj

1) нерівний, нерівноцінний

2) погано підібраний

3) нерівноправний, несправедливий

4) неправильний, порушений (ритм)

5) невідповідний, неадекватний (чомусь — to)

* * *

1) нерівний, нерівноцінний

2) нерівноправний; несправедливий

3) нерівний, неправильний

4) (to) невідповідний, неадекватний

1) нерівний, нерівноцінний

2) нерівноправний; несправедливий

3) нерівний, неправильний

4) (to) невідповідний, неадекватний

1. n

1) рулон

2) клубок

3) згорток; сувій

4) трубка; щось згорнуте в трубку

5) кругляк, котушка; балабушка; коток

6) валик; складка

7) булочка (тж roll of bread)

8) військ. скатка

9) відомість; реєстр; поіменний список

10) військ. іменний список особового складу

11) юр. офіційний список адвокатів

12) протокол (судочинства)

13) (the Rolls) pl іст. судовий архів на Парк-Лейн

14) крутіння, качання

15) хитання, хвилювання

16) хитавиця

17) хода перевальцем

18) гуркіт (грому)

19) барабанний бій, барабанний дріб

20) хвиляста поверхня

21) pl розм. булочник, пекар

22) амер., розм. гроші; пачка грошей

23) тех. вал, валок; барабан; циліндр; ролик; вальці

24) архт. завиток іонічної капітелі

25) ав. бочка, подвійний переворот через крило

26) спорт. перекид, переверт; кидок; переворот (боротьба)

2. v

1) котити

2) котитися

3) вертіти, обертати, повертати

4) вертітися, обертатися, повертатися

5) валяти, качати

6) валятися, качатися

7) скручувати, згортати

8) загортати

9) качати, колисати

10) колихатися, хвилюватися (про море тощо)

11) кренитися, хилитися

12) мор. зазнавати бортової хитавиці

13) ходити похитуючись (перевалюючись)

14) плавно текти, котити хвилі; струменіти

15) валувати (про дим)

16) бути горбкуватим, нерівним (про місцевість)

17) гриміти, гуркотіти, лунати

18) вимовляти гучно (розкотисто)

19) вибивати дріб (про барабан)

20) розкачувати (тісто)

21) друк. накатувати

22) амер. просуватися (рухатися) уперед

23) амер., розм. обдирати, грабувати (п'яного тощо)

24) коткувати (ґрунт); накочувати, уторовувати (дорогу)

25) трамбувати котком (шосе)

26) мет. вальцювати, плющити

* * *

1) рулон; клубок

2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка

3) балабушка; валик (нaпp., волосся)

4) валик друкарської машинки

5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет

6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-Лейн

7) обертання, катання

8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця

9) хода перевальцем

10) гуркіт, перекіт ( грому)

11) бій барабана; барабанний дріб

12) хвиляста поверхня

13) рукописна книга (особл. у сувої)

14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші

15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)

16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток

17) apxiт. завиток іонічної капітелі

18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта

19) гeoл. антикліналь

20) aв. бочка, подвійний переворот через крило

21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки

22) м'яка папка ( шкіряна)

1) котити; котитися

2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися

3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)

4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)

5) загортати

6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)

7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці

8) ходити погойдуючись або перевальцем

9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)

10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)

11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)

12) качати, розкочувати ( тісто)

13) пoлiгp. накатувати

14) aмep. просуватися, рухатися вперед

15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування

16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)

17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити

18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії

ком. зростання; приріст; розвиток; збільшення; посилення; підсилення

кількісне або якісне збільшення внаслідок поступового зростання, посилення і т. ін.

═════════■═════════

abnormal growth ненормальне зростання; agricultural growth збільшення сільськогосподарської продукції • зростання сільського господарства; annual growth річний приріст; arrested growth припинене зростання; balanced growth збалансоване зростання; capital — приріст капіталу; corporate growth зростання корпорації • зростання підприємства; damped growth уповільнене зростання; economic growth економічне зростання • економічний розвиток; efficient growth ефективне зростання; employment growth зростання зайнятості; equilibrium growth збалансоване зростання; export-biased growth економічне зростання з експортною орієнтацією; export-led growth зростання на основі розвитку експортної бази; import-biased growth економічне зростання з орієнтацією на імпорт; industrial growth розвиток промисловості; intensive growth інтенсивне зростання • розширення масштабів; job growth зростання робочих місць • зростання вакансій • зростання зайнятості • збільшення чисельності робітників; long-range growth тривале зростання; marginal growth граничне зростання; market growth зростання обсягу ринку • ринкове зростання; monetary growth збільшення грошової маси • приріст грошової маси; natural population growth природний приріст населення; optimal growth оптимальне зростання; poor growth недостатнє зростання; population growth зростання кількості населення; predicted growth передбачене зростання; probabilistic growth вірогідне зростання; professional growth професійне зростання; projected growth прогнозоване зростання; proportional growth пропорційне зростання • збалансоване зростання; sales growth зростання збуту; stable growth стійке зростання; stunted growth затримане зростання; sustained growth усталене зростання; swift growth швидке зростання • прискорене зростання; total population growth загальне збільшення кількості населення; traffic growth зростання інтенсивності транспортного руху; unabated growth безперервне зростання; unbalanced growth незбалансоване зростання; uneven growth нерівномірий розвиток; zero growth нульове зростання

═════════□═════════

equilibrium rate of growth збалансований темп зростання; growth by merger зростання шляхом злиття; growth curve крива зростання; growth estimate оцінка зростання; growth factor фактор економічного зростання; growth in customer deposits зростання вкладів клієнтів; growth in demand зростання попиту; growth industry промисловість зі зростаючим попитом; growth in exports зростання експорту • збільшення експорту; growth in the labour force збільшення трудових ресурсів • збільшення робочої сили; growth in lending збільшення кредитування; growth in the living standard зростання рівня життя; growth in money supply зростання грошової маси; growth in prosperity зростання добробуту; growth of capital збільшення капіталу; growth of cities зростання міст; growth of consumption зростання споживання; growth of deficit зростання дефіциту; growth of demand підвищення попиту; growth of income зростання доходу; growth of income per head зростання доходу на душу населення; growth of investments зростання інвестицій; growth of population збільшення кількості населення; growth of profits збільшення прибутку; growth of technology технічний прогрес; growth of trade зростання торгівлі; growth of the wage level зростання рівня заробітної плати; growth -oriented орієнтований на розвиток; growth policy стратегія розвитку; growth potential потенціал зростання; growth promoting factor фактор, який стимулює зростання; growth prospects перспективи зростання; growth rate темп приросту • темп зростання • відносний приріст; growth record реєстрація зростання • статистика зростання; growth trend тенденція економічного зростання; of domestic growth внутрішнього походження; of foreign growth закордонного походження; theory of growth теорія зростання; to encourage growth сприяти/посприяти зростанню; to slow economic growth уповільнювати/уповільнити економічне зростання

1) незрівня́нний, непереве́ршений

2) неодна́ковий; нері́вний

Кузанський, Ніколай (справжнє прізв. Кребс) (1401, Куза на Мозелі - 1464) - нім. філософ, теолог, вчений. Навчався у Гейдельберзькому, Падуанському і Кельнському ун-тах. Од 1448 р. кардинал римо-католицької церкви, відомий релігійний діяч. Займався також дослідженнями у галузі математики, астрономії, географії тощо. Філософія К. формувалася на межі Середньовіччя і доби Гуманізму, зазнала впливу античного і християнського доробку, філософії піфагореїзму, платонізму, неоплатонізму і аристотелізму як античної, так і християнської доби. Як у християнського філософа, Бог у центрі уваги К., проте не стільки сам по собі - нескінченність, недоступна для пізнання, - скільки у співвідношенні зі створеним ним світом. Якщо Бог у К. - це "абсолютний максимум", то світ - це "відносний максимум" О. станній не має якогось визначеного центру та просторових меж; планета Земля також не є певним чином локалізована і помірно рухається у безмежжі простору. У розумінні Бога К. яскраво виявився один із провідних принципів його філософії - принцип збігу протилежностей (лат. coincidentia oppositorum), а саме: Бог є трансцендентним щодо світу (універсуму) й одночасно іманентним, присутнім у кожній його частині, нехай щонайменшій. Нескінченність у К. постає як Вічність, або максимальна присутність, тобто Безначальний початок - Бог-Отець. Вічність, як прояв нескінченності, фіксує рівність самій собі. Проте "Рівність" уже покладає "своє інше" Отця, тобто Бога-Сина. їхню єдність символізує Святий Дух. Апофатична нескінченність перетворюється на продуктивну Божественність Трійці Д. ля конкретизації думки - яким чином світ залучається до буття, К. важливі два принципи: 1) обмеження "абсолютного максимуму"; 2) розгортання Бога у світ і згортання, або повернення усіх речей у Божественне лоно. Розгортання є початком розмежування максимуму і мінімуму, які в Абсолюті втратили свій сенс, але у скінченному світі його отримують. Так єдність розгортається у кількість; спокій - у рух; вічність - у час; тотожність - у відмінність; рівність - у нерівність тощо. Людина, за К., - це мікрокосм, подібний до макрокосму, в якому здійснюється єдність божественного і природного. Назва основного твору "De docta ignorantia" ("Про вчене незнання") розкриває основну пізнавальну ідею творчості К., яка полягає назагал у тому, що найвища мудрість - це визнання власної пізнавальної неспроможності. Проте це не відмова від раціоналізму, а його відкриття на рівні металогіки. Зіставлення можливостей скінченного розуму веде від об'єкта до об'єкта, встановлюючи їх подібність, але воно нездатне цілковито відтворити картину світобудови, тому зупиняється перед нескінченністю (розум так наближається до істини, як вписаний багатокутник до кола). Те, що несила осягнути "розуму", здолає "інтелект", що підносить людину до божественного рівня - інтелектуального споглядання, в якому ототожнюються протилежності. Цьому має відповідати стан людської душі: віра керує розумом, а розум поширює віру; інтелектуальне пізнання є розгортанням віри.

[br]

Осн. тв.: "Про вчене незнання" (1440); "Про втаємниченого Бога" (1444); "Апологія вченого незнання" (1449); "Візія Бога" (1453); "Про злагоду віри" (1453) та ін.

СУТНІСТЬ та ІСНУВАННЯ - дві взаємопов'язані категорії онтології, що характеризують внутрішній і зовнішній аспекти буття. Сутність - категорія онтології на позначення внутрішнього, сукупність істотних властивостей предмета, без яких він існувати не може. Сутність не дана людині у відчуттях, а осягається мисленням. Існування, або екзистенція, - категорія онтології для позначення наявного буття предмета, котре, на відміну від його сутності, осягається чуттями; фактична даність чого-небудь І. снування певною мірою зіставне з категорією "буття" (тому їх нерідко ототожнюють), однак вживається здебільшого для характеристики зовнішніх проявів буття - предметів і явищ у їхній конкретності і нескінченній багатоманітності Щ. е з часів Античності щодо змісту понять "С. та І." висловлювалися різні погляди, часом протилежні. Так, Платон уживав поняття "усія" без розрізнення смислів існування речей (субстанція) і недоступного для чуттів рівня цього буття (сутність). У філософії Аристотеля С. та І. взаємопов'язані. Однак своїм неоднозначним тлумаченням сутності (у "Категоріях" першою сутністю він називав одиничні речі, а в "Метафізиці" - навпаки), Аристотель заклав основи для відриву існування від сутності в епоху Середньовіччя. У цю добу проблема С. та І. найґрунтовніше розроблялася Томою Аквінським, який учив, що тільки в Бозі С. та І. збігаються, а в усіх сущих створеного світу С. та І. незбіжні. Дуне Скот на перше місце ставив не сутність, а неповторне індивідуальне існування. Проблема розбіжностей між С. та І. породила середньовічний реалізм з його орієнтацією на загальне (сутність) і номіналізм з його установкою на одиничне (емпіричне) існування. З томістських позицій трактували С. та І. Декарт і Спіноза. Кант доводив, що існування не входить у визначення предмета, а знаходиться поза межами сутності і тому не може бути предикатом поняття. Гегель розглядав обидві категорії в їх діалектичному взаємозв'язку. З позицій матеріалістичної діалектики аналізує С. та І. марксизм. В екзистенціалізмі на перший план вийшла проблема існування (екзистенції). Сартр твердив, що існування передує сутності.