-
1 неповоротливый
(нерасторопный) немоторний, неметкий, неворушкий, неповоротний, неповороткий, неповоротливий, неповертайливий, немний, (неуклюжий) вайлуватий, макухуватий, хамулуватий, мамулуватий, макулуватий, лантухуватий, лемішкуватий, лемехуватий, глевтякуватий, ведмедкуватий, бандуруватий, валькуватий, завалькуватий, зателепуватий, завалий, заважуватий, (диал.) заглемездий. [Він не дуже охочий до розмови та якийсь неворушкий (Н.-Лев.). Неповоротний, як пень (Кониськ.). Таке неповоротке, ведмедкувате (Запоріжжя). Отакий неповороткий, та отак плава (Мирний). Неповороткі, як воли, мислі (Кирил.). Свирид неповертайливий, мов віл (Н.-Лев.). Яка ти немна! (Номис). Чоловік хамулуватий (Сл. Гр.). Кінь і добрий та якийсь хамулуватий (Н.-Лев.). Ото ще Андрій - лантухуватий (Черкащ.). Стала така лемехувата (Г. Барв.). Глевтякувата дитина (Сл. Гр.). Він хлопець-би й нічого, та дуже ведмедкуватий (Дніпропетр.). Хлопець несміливий, бандуруватий (Свидн.). Він якийсь валькуватий, неповороткий (Хорольщ.). Завалькуватий дід (Г. Барв.)].* * *неповоротки́й; ( неуклюжий) незгра́бний, хаму́луватий; ( нерасторопный) неметки́й -
2 неуклюжий
незграбний, нескладний, (пров.) невклюжий; невклюгий, (зап.) неклюжий, (неловкий: о человеке) вайлуватий, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, ведмедкуватий, валькуватий, хамулуватий, пентюхуватий, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний. [Незграбна постать, вилізши із кобеняка, стала високим, гнучким хлопцем (Васильч.). Незграбне інсценування, що має заховати сліди замаху на наше повпредство (Пр. Правда). Нескладний він якийсь, і повернутися не вміє (Звин.). І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? (Харківщ.). Він якийсь валькуватий, неповороткий (Хорольщ.). Неповоротка думка ніби з'являється йому в чоловічках (Микит.). Серед кімнати стояв дуже довгий і дуже широкий, ведмедкуватий стіл (Яворн.). Хамулуватий чоловік, кінь (Н.-Лев.). А який-же ти невковирний! (Борз.). Здоровенний, міцний, невковирний, він схожий був на товсте корячкувате беревело (Яворн.)]. -жий человек - незграбна и т. п. людина, (сщ.) незграба, хамула (общ. р.), неповертайло (м. р.), неповоротниця (ж. р.) (пров.) невклюга (общ. р.), (увалень) тюхтій (-тія), -тійка. [Чому-ж ви руки не даєте? У-у, незграба! (Черкас.)]. -жее существо - незграбна істота, (сщ.) незграба. [Недалеко від чайок, з моря виринали якісь чорні незграби (Загірня).]* * *незграбний; неокови́рний; ( неповоротливый - о человеке) вайлуватий, розва́лькуватий, зателе́пуватий\неуклюжий ий челове́к — незграбна люди́на; незгра́ба
-
3 грузный
важкий, тяжкий, дебелий, гладкий масивний. Грузно - важко. [Важко сів на лаву]. Грузно опуститься - плюхнути. [Плюхнув у крісло (М. Вовч.)].* * *важки́й; диал. грузьки́й; ( неповоротливый) неповоротки́й; ( громоздкий) громіздки́й; ( толстый) гладки́й, товсти́й, дебелий -
4 мешковатый
1) (об одежде) бахматий, мішкуватий, лантухуватий, незграбний. [Такий бахматий (сарафан), мов попівська ряса (Л. Укр.). Мішкуватий изар (покрывало) скриває їх стан (Крим.). Кожух лантухуватий (Богодухівщ.). Одежа на йому незграбна, наче не на його шита (М. Грінч.)];2) (о человеке) вайлуватий, вайлакуватий, вайло (общ. р.) міхуватий, лантухуватий, неповоротний. [І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? (Харківщ.). Не буду я з оцим вайлом танцювати (М. Грінч.). Ото ще Іван міхуватий! (Черкащ.). Маса важких лантухуватих тіл (Коцюб.)].* * *1) ( об одежде) мішкува́тий, лантухува́тий; бахма́тий2) (перен.: неповоротливый) вайлува́тий, мішкува́тий, лантухува́тий -
5 неповоротливость
немоторність, неметкість, неворушкість, неповоротність, неповороткість, неповоротливість, неповертайливість, немність; вайлуватість, макухуватість, хамулуватість, мамулуватість, макулуватість, лантухуватість, лемехуватість, глевтякуватість, ведмедкуватість, бандуруватість, валькуватість, завалькуватість, зателепуватість (-ости); срв. Неповоротливый.* * *неповоро́ткість, -кості; незгра́бність, -ності -
6 нескладный
1) незграбний, нескладний, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, (диал.) клинцюватий, (несоразмерно высокий и худой, диал.) гандраба(с)тий; срв. Неуклюжий. [Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами (Грінч.). (Сонце) незграбні яри проміж скель запинало синястим серпанком (Дніпр. Ч.). Нескладна постать (Звин.). Той чоловік - якийсь клинцюватий, неначе із клинців стулений (Павлогр.). Дочка у його була негарна - гандрабаста якась, довга та худа (Звин.)];2) нескладний, недоладни[і]й, незграбний; срв. Несвязный. [Нескладні (незграбні) вірші (Київ). Нескладні звуки собачого розпачу з далеких вулиць (Микит.). Недоладні старі вірші (Куліш). Замість гімну танець недоладний зачув (Самійл.). Недоладня мова (Корол.)].* * *нескла́дний; ( об изложении) недола́дний; ( неуклюжий) незгра́бний -
7 чурбан
См. также в других словарях:
неповоротливый — неповоротливый … Орфографический словарь-справочник
неповоротливый — См. ленивый … Словарь синонимов
НЕПОВОРОТЛИВЫЙ — НЕПОВОРОТЛИВЫЙ, неповоротливая, неповоротливое; неповоротлив, неповоротлива, неповоротливо. Медлительный и неловкий в движениях; мало энергичный. Неповоротливый мальчик. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НЕПОВОРОТЛИВЫЙ — НЕПОВОРОТЛИВЫЙ, мешкотный, медленный, мешковатый и неуклюжий, непроворный, нерасторопный. ливость жен. свойство, качество это. Неповоротень муж. неповорота ·об. неповороть ·об. неповоротень муж. человек или животное этого свойства. Эка неповороть … Толковый словарь Даля
НЕПОВОРОТЛИВЫЙ — НЕПОВОРОТЛИВЫЙ, ая, ое; ив. 1. Неловкий в движениях, неуклюжий. Неповоротливая толстуха. 2. перен. Медлительный и нерасторопный. Н. помощник. Н. ум. | сущ. неповоротливость, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Неповоротливый — прил. 1. Лишённый быстроты и лёгкости в движениях; медлительный, неуклюжий. 2. разг. Нерасторопный в каком либо деле. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неповоротливый — неповоротливый, неповоротливая, неповоротливое, неповоротливые, неповоротливого, неповоротливой, неповоротливого, неповоротливых, неповоротливому, неповоротливой, неповоротливому, неповоротливым, неповоротливый, неповоротливую, неповоротливое,… … Формы слов
неповоротливый — неповор отливый … Русский орфографический словарь
неповоротливый — … Орфографический словарь русского языка
неповоротливый — *неповоро/тливый … Слитно. Раздельно. Через дефис.
неповоротливый — ая, ое; лив, а, о. 1. Лишённый быстроты и ловкости в движениях, неуклюжий. Н. толстяк. Какой н.: всё опрокинул! 2. Медлительный и нерасторопный. В делах неповоротлив! Н. помощник, продавец. ◁ Неповоротливо, нареч. Н. двигаться. Неповоротливость,… … Энциклопедический словарь
