ненависть

ненависть, зненависть (-ти), (редко) ненавищі (-щів) до кого и проти кого. [Що- ж, тільки той ненависти не знає, хто цілий вік нікого не любив (Л. Укр.). І гніт чужинців, і ненависть, і власна кволість, і одчай (П. Тичина). Хлоп'я забуде свою ненависть проти батька (Крим.). Вона лише ридає з ненависти (Михайлич.). Я починаю чути зненависть до неї (Коцюб.). Звенависть узяла гору над коханням (Грінч.). Забреніли нотки такої огневої зненависти, що мороз пішов за спиною (Васильч.). Тут уперше батько його вчив зненависти до поліцаїв (Ле). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)]. Питать -висть к кому - плекати (мати) (з)ненависть до кого, проти кого. Проникнутый -тью - про(й)нятий, пере(й)нятий, напоєний (з)ненавистю. [По розбурканих землях гримить нога напоєних звенавистю пролетарів (Влизько)]. По -ти - з ненависти, через ненависть.

* * *

1) прокляття, проклинання

2) відраза, огида; ненависть

3) предмет відрази; огидна людина; огидне явище

* * *

1) прокляття, проклін

2) огида, відраза, ненависть

3) предмет відрази; огидна людина; огидне явище

який виражає ненависть (огиду); який ненавидить

* * *

1. n

1) ненависть; огида, відраза

2) об'єкт ненависті

2. v

1) ненавидіти; не переносити; не терпіти; відчувати огиду

2) дуже жалкувати (про щось); дуже не хотіти

* * *

ненависний, що викликає ненависть; огидний

* * *

ненависть; огида, відраза; гидливість

* * *

1) закоренілість; застарілість

2) ворожість; озлоблення; ненависть; упередження

* * *

1) закоренілість, застарілість

2) укорінене упередження; ворожість, жорстокість, ненависть

1) огида

2) ненависть

* * *

1) відраза, огида

2) ненависть

ненависть до нового, ретроградство

* * *

1) ненависть; огида

2) ганьба

3) одіозність

* * *

1) ненависть, огида, відраза

2) ганьба

3) одіозність

1) злість, злоба, озлоблення; таємна ненависть

2) мстивість; злопам'ятність

* * *

1. n

1) незабутня образа; болісні спогади

2) нагноєння; запалення

2. adj

1) лютий (про ненависть)

2) болісний (про спогад)

3) що гноїться; що не загоюється

* * *

1) незабутня образа; болісний спогад

2) нагноєння; запалення

1) пекучий (про ненависть, заздрість); болісний ( про спогад)

2) гнійний, незагойний ( про рану)

1) свиня; свиноматка

2) мет. козел

v (past sowed; p.p. sown, sowed)

1) сіяти, висівати, засівати

2) поширювати, сіяти, насаджувати

* * *

1) свиня, свиноматка

2) метал. охолодь, козел

1) сіяти, висівати; поширювати, сіяти (ворожнечу, ненависть)

2) засівати ( поле); засівати, покривати, усипати

adj мед.

виразковий, укритий виразками

* * *

a; мед.

ксенофобія, ненависть до іноземців

* * *

зненавидіти кого, що, незнавидіти, узяти ненависть на кого. [Яке моє життя буде та й її, як я візьму на неї ненависть? (Г. Барв.)].

* * *

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік