-
1 неловко
нрч.1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).* * *1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чночу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)
мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)
-
2 awkwardly
adv1) незграбно, неловко, недоладно2) незручно, скрутно, важко* * *adv1) незграбно, ніяково; недоладно2) незручно, важко -
3 fatly
-
4 fatly
-
5 застенчиво
соромливо, соромляже, (неловко) ніяково, (несмело) несміливо, (дичась) вовкувато. [Соромляже спустив очі додолу (Крим.). Соромливо на діл поглядає (Л. Укр.)].* * *нареч.соромли́во, сором'язли́во, сором'я́зно -
6 ловко
нрч.1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.* * *1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно -
7 неудобно
1) нрч. - невигідно, (чаще несподручно) незручно;2) (сказ. безл. предл.) - а) невигідно и (редко) (є) невигода, неспосібно, (чаще несподручно) незручно, (зап. ненаручно), не з руки, не від руки, (неприятно) прикро, (плохо, круто) мулько. [Одному легше тікати тими лісами, а двом невигідно (Франко). Мені є невигода тут сидіти (Л. Укр.). Їхати цим возом неспосібно (Звин.). Лівою рукою незручно робити (Київ). Ненаручно йому вертатися дорогою, котрою прийшов (Маковей). Сидіти було прикро, бо скринька була перев'язана гудзоватим мотузком (М. Левиц.). І в того (сина) старому хутко стало мулько (Драг.)]. Сидеть в этом кресле -но - сидіти в цьому кріслі невигідно. Нести это ведро -но - нести це відро незручно; б) (неловко) незручно, ніяково, (диал.) яковось; (не пристало) не випадає. [Тепер їй незручно було зустрічатися з цим учителем (Васильч.). Незручно було нагадувати начальникові про його обов'язки (М. Левиц.). Мені чогось ніяково було просити його про це (Крим.). І не хотілось-би йти в гості, та яковось, бач (Кобеляч.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)].* * *нареч.незру́чно; неви́гідно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; неви́гідно -
8 неудобный
1) невигідний, (редко) недогідний, (очень редко) непридобний, (чаще несподручный) незручний, не з руки, (зап.) ненаручний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповороткий, (-ный для взятия, в работе) непохватний; неспосібний. [Починалася довга та втомлива дорога з невигідними ночівлями (Корол.). Невигідне ліжко (Київ). Непридобне крісло (М. Вовч.). Якась незручна ложка (Київ). Лице (його) ледве витикалось із кованих, багатих риз, важких і незручних (Коцюб.). У національностях бачать вони незручну перешкоду за-для сьогочасних інторесів (Грінч.). Вила неповороткі, бо дуже довгі й товсті (Вовч.). Ваша коцюбка дуже непохватна,- верніть мені мою (Звин.)]. -ное время - неслушний (незручний) час, невчасна доба. Притти в -ное время - прийти невчас(но) (неслушного часу). -ная дорога - невигідна (неспосібна, погана) дорога. -ная обувь - невигідне взуття, -ні черевики, -ні чоботи. -ная одежда - невигідна (реже незручна) одежа, -ний одяг. -ное положение (по отнош. к окруж. местности) - невигідне становище, -на позиція. Лежать в -ном положении - невигідно лежати, (неловко) незручно лежати. -ный стул - невигідний стілець;2) (непригодный) непридатний, негодящий, неспосібний, (для постройки ещё, диал.) неприютний (Кролевеч.). -ная земля - непридатна земля, -ний ґ[г]рунт, невжитки (-ків). [Ліс займає 39% простору, сіножаті і толоки 16%, невжитки 19% (Калит.)];3) (о человеке) невигідний, (очень редко) непридобний. [Невигідний пожилець (Київ). З якутських «приїсків» більшість цих непридобних громадян назад не повертається (Корол.)];4) (неловкий) незручний, ніяковий, (затруднительный) скрутний, (неприятный) прикрий, неприємний. -ное положение - ніякове (незручне, скрутне, прикре) становище.* * *1) незру́чний; (лишённый комфорта, неуютный) неви́гідний; (несвоевременный, неподходящий) неслу́шний; ( неловкий) ні́яковий и нія́ковий; ( невыгодный) неви́гідний2) ( о земле) с.-х. неприда́тний3) (неспособный на что-л., к чему-л.) незда́тний -
9 неуклюже
нрч. незграбно, нескладно, (неловко: о человеке) вайлувато, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно. [Убрана досить незграбно (Л. Укр.). (Блюзку) трохи незграбно пошито (Л. Укр.). Незграбно підступив до скрині (Корол.). Уряд топчеться на одному місці безсило і невковирно (Рада). Андрій Іванович якось невковирно ворушився (Корол.)].* * *нареч.незгра́бно; неокови́рно; вайлува́то -
10 нехорошо
1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.* * *1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но -
11 подвёртываться
подвертеться1) прикручуватися, прикрутитися. [Шруб не прикручується дужче];2) (сов. подвернуться) підмотуватися, підмотатися;3) закасуватися, закасатися, закачуватися, закачатися, підкачатися, підібгатися. [Довгий хвіст у сукні підобгався. Пола закасалась, - відгорни (Неч.-Лев.)];4) (о ноге, руке) підвертатися, підвернутися. [Ліва нога в мене часто підвертається];5) -нуться - нагодитися, навернутися, навинутися. [Чи мені цю наймичку зараз відправити, чи підождати, поки нагодиться яка. Забираємо все, що на очі навинеться (навернеться)]. Он -нулся очень кстати - він нагодився дуже до речи. Ребёнок -ся (угодил) под лошадь - дитина потрапила, під коня (коневі під ноги). Не -ся мне под руку - не підлазь мені під руку.* * *несов.; сов. - подверн`уться1) ( завинчиваться) закру́чуватися, закрути́тися и позакру́чуватися, прикру́чуватися, прикрути́тися2) ( подгибаться) підгорта́тися, підгорну́тися и попідгорта́тися; ( о ноге) підверта́тися, підверну́тися; ( о полах одежды) підка́чуватися, підкача́тися, підко́чуватися, підкоти́тися, зака́чуватися, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, підка́суватися, підкаса́тися, зака́суватися, закаса́тися; ( о рукаве) засу́куватися, засука́тися3) (неловко подгибать, повреждать) підверта́тися, підверну́тися4) ( случаться) трапля́тися, тра́питися; ( попадаться) попада́тися, попа́стися, підверта́тися, підверну́тися, ( о человеке) нагоди́тися (несов.), наверта́тися, наверну́тися, (попадать, угодить) потрапля́ти, потра́пити; (несов.: взяться) взя́тися5) ( подходить с корыстными целями) підверну́тися (несов.); ( подольщаться) підсипа́тися, підси́патися, підмо́щуватися, підмости́тися (до кого), підла́зити и підліза́ти, підлі́зти (до кого, під кого)6) страд. (несов.) підкру́чуватися; підгорта́тися; підка́чуватися, підко́чуватися, зака́чуватися, зако́чуватися, підкасува́тися, закасува́тися; засу́куватися; підмо́туватися; підгорта́тися; підверта́тися; підсо́вуватися -
12 себя
мест.себе́быть сами́м собо́й — бу́ти сами́м собо́ю
взять на \себя бя́ что — узя́ти (перебра́ти) на се́бе що
вне \себя бя́ — см. вне
не в \себябе́ — сам не свій; мов (яки́йсь, як) не свій; сам не при собі́
не по \себя бе́ — не по собі́; ( неловко) нія́ково
от \себя бя́ — від се́бе; ( от своего имени) від свого́ і́мені
по \себя бе́ — а) по собі́; ( по своему вкусу) до вподо́би, до смаку́; б) ( после себя) пі́сля себе́, по собі́
про \себя бя́ — ( не вслух) сам собі́, сам до се́бе, про се́бе; ( тихо) ни́шком; ( в уме) у ду́мці, у думка́х
\себя бе́ на уме́ — собі́ на умі́
собо́й, из \себя бя́ — (лицом, внешностью) на ви́гляд, на по́гляд, собо́ю, з се́бе; на вро́ду
хороша́ собо́й — га́рна на вро́ду, вродли́ва
у \себя бя́ — у се́бе
См. также в других словарях:
неловко — неловко … Орфографический словарь-справочник
НЕЛОВКО — НЕЛОВКО. 1. нареч. к неловкий. «Она встала из за стола, неловко гремя стулом.» Чехов. «Оба почувствовали себя неловко.» Чехов. 2. безл., в знач. сказуемого, кому чему, с инф. Неудобно. «Ужасно неловко сидеть верхом на заборе.» А.Тургенев. 3.… … Толковый словарь Ушакова
неловко — См. неловкий... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. неловко некстати, неловкий; не с руки, несподручно, неуместно, западло, совестно, несуразно, неспособно, стесненно,… … Словарь синонимов
неловко — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
неловко — сказ., употр. нечасто Если вам неловко или вы чувствуете себя неловко, значит, вы испытываете чувство напряжённости, смущения. Мне было неловко за маму. | Славке стало неловко рассказывать об этом случае. | Мне перед тобой очень неловко, но я… … Толковый словарь Дмитриева
неловко — • дьявольски неловко • жутко неловко … Словарь русской идиоматики
Неловко — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Не обладая ловкостью; неуклюже, неповоротливо. 2. перен. Неумело, неискусно. II нареч. качеств. обстоят. разг. Не так, как наиболее приемлемо в определённой обстановке, в определённом случае; испытывая чувство… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Неловко — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Не обладая ловкостью; неуклюже, неповоротливо. 2. перен. Неумело, неискусно. II нареч. качеств. обстоят. разг. Не так, как наиболее приемлемо в определённой обстановке, в определённом случае; испытывая чувство… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неловко — нел овко, нареч. (к нел овкий) и нел овко, в знач. сказ. (к нел овкий) … Русский орфографический словарь
неловко — нареч … Орфографический словарь русского языка
неловко — *нело/вко, нареч … Слитно. Раздельно. Через дефис.
