незаперечний

См. также в других словарях:

• незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення …   Український тлумачний словник

• незаперечний — [неизапеире/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• незаперечний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безапеляційний — а, е. 1) юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. 2) Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний …   Український тлумачний словник

• безперечний — а, е. Який не викликає заперечень, проти якого не можна заперечити; безсумнівний, незаперечний, безспірний …   Український тлумачний словник

• безсумнівний — а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний …   Український тлумачний словник

• безумовний — а, е. Нічим не обмежений; повний, беззастережний. || Незаперечний, безсумнівний. •• Безумо/вна нері/вність мат. нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. Безумо/вний рефле/кс фізіол. вроджений рефлекс …   Український тлумачний словник

• доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… …   Український тлумачний словник

• незаперечність — ності, ж. Абстр. ім. до незаперечний …   Український тлумачний словник

• незаперечно — Присл. до незаперечний …   Український тлумачний словник

• строгий — а, е. 1) Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м якості, поблажливості; суворий. || Серйозний, зосереджений. || Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності. || Який виражає серйозність, зосередженість. Строгий погляд. 2)… …   Український тлумачний словник