-
1 хорошо
1) нареч. до́бре, га́рно, хо́роше, ло́вко, кра́сно; фа́йно, му́дро, охві́тно; га́рно; фа́йно, ле́псько; (как следует, ловко) гара́зд2) (в знач. сказ.: приятно, удобно, легко) до́бре, га́рно3) (в знач. сказ.: удачно, кстати) до́бре4) в знач. част. гара́зд, до́бревот \хорошо! — ото́ (оце́, от) до́бре!
-
2 хорошо восстановимый агломерат
Словарь металлургической терминов > хорошо восстановимый агломерат
-
3 хорошо восстановимый спёк
Словарь металлургической терминов > хорошо восстановимый спёк
-
4 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
5 лучше
1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.* * *1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше3) в знач. част. кра́ще, лі́пше4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше -
6 крепко
(сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].* * *нареч.1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми -
7 куда
нрч.1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.* * *нареч.1) куди́2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко\куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж
\куда как — ирон. ач як, ди́ви як
-
8 одевать
одеть1) (з)одягати, (з)одягти, вдягати, вдягти, убирати, убрати, прибирати, прибрати, строїти, пристроїти, випроїти, (о многих) по(з)одягати, повдягати, повбирати, поприбирати, попристроювати. Я её кормлю, я её одеваю - я її годую, я її зодягаю. Одеть- обуть кого - (з)одягти-(з)обути кого, спорядити, поспоряджати [-ряджувати] кого. [Діток так гарно поспоряджував: і свиточки в кожного, і кожушок, і чобітки (Київщ.)]. Мать одела и умыла меня - мати вдягли (одягли) та вмили мене. Он одел пальто и вышел на улицу - він вдяг пальто й вийшов на вулицю. Одеть (на себя) что - см. Одеться во что. Вы слишком легко одеты - ви занадто легко вдягнені. Невесту одевают к венцу - молоду вбирають (прибирають) до вінця (до шлюбу). Одену тебя в шёлк и золото - уберу тебе в шовк і в золото, водитиму тебе в шовках та в золоті. Родители нас хорошо одевали - батьки нас гарно водили. -вать покойника - обряджати покійника. Одеть землю в камень и железо - одягти (вдягти) землю в камінь і залізо. Одеть дёрном - подернувати, вкрити дерном. Одетый - (з)одягнений, вдягнений, вбраний, прибраний, пристроєний, повдяганий, повбираний, поприбираний, попристроюваний. Быть -тым к лицу - бути прибраним (вбраним) до лиця. Хорошо -тый - гарно (хороше) вбраний (прибраний, вдягнений), одягний, одіжний, стрійний. Бедно -тый - бідно вбраний (одягнений), неодягний, неодіжний. -тый в чёрное - чорно одягнений.* * *несов.; сов. - од`еть1) одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти, убира́ти, убра́ти и повбира́ти; зодяга́ти, зодягти́ и зодягну́ти и позодяга́ти2) (покрывать чем-л.) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати -
9 отлично
1) от чего - відмінно, відмітно від чого;2) (превосходно) чудово, чудесно, дуже гарно. [Вона чудово (дуже гарно) співає]. -но повеселились - чудово погуляли. -но можно обойтись без чего-либо - любісінько можна без чого перебутися.* * *1) нареч. чудо́во; відмі́нно; зразко́во; ду́же га́рно2) в знач. сказ. чудо́во; ( хорошо) до́бре4) в знач. сущ. школьн. відмі́нно (нескл., с.) -
10 отменно
1) відмінно, відмітно. [Він убирається відмітно від инших];2) виборно. -но хорошо - дуже гарно.* * *нареч.чудо́во, відмі́нно; ( очень) ду́же; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( знатно) зна́тно; ( исключительно) надзвича́йно -
11 сохранившийся
яки́й (що) збері́гся, збере́женийхорошо́ \сохранившийся шийся текст — текст. яки́й (що) до́бре збері́гся; до́бре збере́жений текст
хорошо́ \сохранившийся шийся мужчи́на — чолові́к, яки́й (що) до́бре збері́гся
-
12 audiophile
n; амер.любитель хорошої ( звуковідтворюючої) апаратури -
13 fair-weather
adj1) призначений тільки для хорошої погоди2) перен. ненадійний; добрий тільки за сприятливих обставин* * *aпризначений для гарної погоди; ненадійний, гарний тільки за сприятливих обставин -
14 kin
n1) збірн. рідня, родичі, сім'я, родина2) кровна (кревна) спорідненістьwe are kin — ми родичі, ми дуже близькі
to be kin to smb. — бути (доводитися) родичем комусь
near of kin — близький родич; близькі родичі
3) свояцтво4) спорідненість, близькість5) рід, сім'я, походженняof noble kin — благородного походження, шляхетного роду
6) заст. клан, плем'я* * *n1) рідня; родинаnear of kin — близький родич; = akin 1; свояцтво
3) рід, родина, походження4) спорідненість, близькість -
15 show
In1) показ, демонстрація, демонструванняto make a show of smth. — демонструвати щось; виставляти щось напоказ
2) виставка3) пишна процесія4) видовище; спектакль, виставаto put up a good show — а) добре поставити спектакль; б) домогтися добрих результатів
5) кіносеанс6) спорт. виступ7) авіаційне свято; показові польоти літаків8) вечірка; прийом; банкет9) картина; видовище10) зовнішній вигляд; видимістьthe show of things — зовнішній вигляд, зовнішня оболонка речей
for show — для годиться, про людське око
in show — за (зовнішнім) виглядом
11) філос. явище, зовнішня форма12) показна пишнота (парадність); зовнішня ефектність13) розм. справа; організаціяto manage (to boss, to run) the whole show — верховодити усією справою
14) розм. можливість, шанс15) сліди, ознаки наявності16) спорт. третє місце, одно з трьох перших місць17) військ., розм. бій, операціяto put up a show — битися, боротися
show business — театральний бізнес; шоу-бізнес
show ring — а) вивідний круг (для показу тварин); б) конкурне поле
good show! — чудово!, здорово!
to vote by (a) show of hands — голосувати підняттям руки
to give the (whole) show away — проговоритися
to steal the show — опинитися в центрі уваги; перевершити усіх
IIv (past showed; p.p. shown)1) показувати2) з'являтися3) подавати (приклад)to show smb. the way — а) показувати комусь дорогу; б) подавати приклад комусь
4) пояснювати, роз'яснювати, учитиto show smb. the way to do smth. — показувати (пояснювати) комусь, як треба робити щось
5) виставляти, експонувати, демонструвати6) зображувати; відтворювати7) грати, показувати спектакль8) спорт. виступати на рингу (бокс)9) виявляти, з'ясовувати, викриватиto show smb. favour — робити комусь послугу
11) відтіняти, вирізняти12) бути видним (помітним), вирізнятися13) з'являтися, бувати (на людях)he showed himself in public places to quiet rumours that he was ill — він почав бувати в громадських місцях, щоб покінчити з чутками про свою хворобу
15) спорт. зайняти третє місце (одно з перших трьох місць)16) пред'являти (документ)18) проводжати, супроводжуватиto show smb. to the door — провести когось до дверей
show forth — оголошувати, публікувати
show in — проводжати в (усередину), уводити, заводити (у приміщення)
show off — розм. а) вирізняти, відтіняти; б) виставляти у вигідному світлі
show out — а) проводжати до дверей; виводити назовні (з приміщення); б) випроваджувати; в) відтіняти, вирізняти; подавати у вигідному світлі
show over, show round — супроводжувати (під час огляду)
show up — а) викривати, розкривати; б) виявлятися; в) вимальовуватися, виділятися; г) вигідно вирізнятися; д) приходити, з'являтися; є) бувати у товаристві, з'являтися (на людях); є) приходити на побачення; ж) доносити, ябедничати
to show the door — показати на двері, вигнати
to show a sign — а) подати знак; б) бібл. творити чудо
to show smb. London — шк розм. перевернути когось стовбула
* * *I n1) показ, демонстрація2) виставкаtravelling show — бродячий звіринець; бродячий цирк, балаган; пишна процесія
3) видовище, спектакль, виставаfairy show — феєрія; шоу, естрадна вистава; радіо, тб. передача; кіносеанс; cпopт. виступ; авіаційне свято; показові польоти
4) вечір, прийом, банкет, торжество5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина6) зовнішній вигляд; видимість7) показна сторона; зовнішній ефект8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція9) прояв, ознака10) cл. можливість, шанс11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)13) фiзioл. води ( перепологові)II a III v(showed [-d]; shown, showed)1) показувати; показуватися, з'являтися3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)4) зображувати6) виявляти, встановлювати7) проявляти, виявляти8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)10) виглядати, здаватися, мати вигляд11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)12) пред'являти ( документ)13) показувати, відмічати ( про прилад)the amount shown on the meter — показання лічильника
14) юp. надавати ( докази)16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони -
16 audiophile
n; амер.любитель хорошої ( звуковідтворюючої) апаратури -
17 show
I n1) показ, демонстрація2) виставкаtravelling show — бродячий звіринець; бродячий цирк, балаган; пишна процесія
3) видовище, спектакль, виставаfairy show — феєрія; шоу, естрадна вистава; радіо, тб. передача; кіносеанс; cпopт. виступ; авіаційне свято; показові польоти
4) вечір, прийом, банкет, торжество5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина6) зовнішній вигляд; видимість7) показна сторона; зовнішній ефект8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція9) прояв, ознака10) cл. можливість, шанс11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)13) фiзioл. води ( перепологові)II a III v(showed [-d]; shown, showed)1) показувати; показуватися, з'являтися3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)4) зображувати6) виявляти, встановлювати7) проявляти, виявляти8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)10) виглядати, здаватися, мати вигляд11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)12) пред'являти ( документ)13) показувати, відмічати ( про прилад)the amount shown on the meter — показання лічильника
14) юp. надавати ( докази)16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони -
18 благо
I. добро, благо, пожиток. [За благо рідного народу. Для загального добра. Праця на пожиток країні нашій]. Блага - добра, достатки, блага. [На світі достатки дуже нерівно між людьми поділено (Єфр.)].II. нар. гаразд, гаразд що (гаращо), добре що. [Да ми й хлібом закусимо, гаращо чарку дано].* * *I сущ.1) бла́го; ( добро) добро́2) в знач. сказ. до́бре, гара́зд; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( счастье) ща́стяII союздо́бре що, гара́зд що; ( тем более что) тим бі́льше що -
19 вести
или весть1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.* * *1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити\вести и [речь] к чему́ — вести́ [мо́ву] до чо́го; хили́ти (гну́ти) до чо́го
-
20 выходить
I. выйти, вытти, выдти1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;6) хим. - добуватися, видаватися.II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].* * *I выход`итьнесов.; сов. - в`ыйтивихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дитивыходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го
выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися
выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища
II в`ыходитьвыходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися
см. выхаживать I
См. также в других словарях:
ХОРОШО — 1. Нареч. к хороший в 1 знач. Хорошо работает. Хорошо пишет. Хорошо поет. Хорошо ответить. Хорошо одеваться. Хорошо поступить. Хорошо вести себя. Хорошо относиться к кому н. Хорошо чувствовать себя. Хорошо закусил. Хорошо сделаешь, если поедешь.… … Толковый словарь Ушакова
хорошо — сказ., употр. сравн. часто 1. Когда вы говорите, что где либо хорошо, вы имеете в виду, что вам там нравится. Хорошо на улице весной! | У них дома очень хорошо. 2. Когда вы говорите, что вам хорошо, вы имеете в виду, что вы довольны, здоровы,… … Толковый словарь Дмитриева
хорошо — • хорошо вооруженный • хорошо вооружить • хорошо вооружиться • хорошо запомнить • хорошо знакомый • хорошо знать • хорошо известно • хорошо известный • хорошо кормить • хорошо осознать • хорошо охранять • хорошо помнить • хорошо понять … Словарь русской идиоматики
Хорошо ловится рыбка-бананка — A Perfect Day for Bananafish Жанр: Рассказ Автор: Джером Д. Сэлинджер Язык оригинала: английский Публикация: 31 я … Википедия
Хорошо!! (альбом) — Хорошо!! Студийный альбом … Википедия
Хорошо!! — Альбом Гражданской обороны Дата выпуска 1987, 1996, 2006 Записан 1987 Жанр Панк рок Длител … Википедия
хорошо — кончиться хорошо, поставить себя хорошо.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. хорошо неплохо, недурно, недурственно, славно, ладно, здорово, важно, важнецки, мирово, хоть куда … Словарь синонимов
Хорошо (Камень-Каширский район) — Село Хорошо Добре Страна УкраинаУкраина … Википедия
Хорошо худо не живет. — Хорошо худо не живет. Прямое прямей не будет. См. ПРИЧУДА Хорошо худо не живет. Что хорошо, то хорошо (то не худо). См. ХОРОШО ХУДО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Хорошо сидим! (фильм) — Хорошо сидим! … Википедия
Хорошо в первый раз — Puberty Blues Жанр мелодрама / комедия Режиссёр Брюс Бересфорд … Википедия