на+корню

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];

2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];

3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].

* * *

1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́ння

2) ( спелые хлеба на корню) жни́во

3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во

техн. корню́р

1. n

1) стійка; підставка; підпірка; штатив; консоль

2) столик (журнальний)

3) ларьок, кіоск, прилавок

4) стенд; установка для випробування

5) буфетний прилавок

6) естрада

7) трибуна (на стадіоні)

8) кафедра

9) амер., юр. місце свідка в суді

10) місце, позиція

11) точка зору

12) спорт. стійка, стояння

13) стоянка (автомобілів тощо)

14) військ. пост

15) зупинка, пауза

16) театр. місце гастрольних виступів

17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема

18) відстоювання

19) розм. набір, комплект

20) мисл. виводок

21) с.г. урожай на корені; травостій

22) тех. станина; пусковий стіл

23) чан, шаплик

2. v (past і p.p. stood)

1) стояти

2) знаходитися, бути розташованим, перебувати

3) ставити, поміщати; поставити

4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж stand still)

5) не працювати, стояти, простоювати

6) триматися; бути стійким (міцним); вистояти

7) витримувати, зносити, терпіти; зазнавати

8) юр. залишатися чинним, зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору; займати певну позицію

10) посідати (займати) певне місце (становище)

11) наполягати (на чомусь — on, upon)

12) ґрунтуватися (на чомусь)

13) залежати (від чогось)

14) бути написаним (надрукованим)

15) мати певну кількість стоячих місць

16) вагатися

17) мор. тримати курс

18) перебувати в певному становищі

19) платити (за частування); ставити (вино тощо)

20) бути кандидатом; балотуватися

21) символізувати, означати щось

22) юр. представляти (когось — for)

23) бути певної висоти

* * *

1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консоль

2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка

3) естрада

4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах

5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді

6) місце, позиція, положення

7) позиція, установка, точка зору

8) cпopт. стояння, стойка

9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост

10) зупинка, пауза

11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі

12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема

13) вiйcьк. комплект

14) миcл. виводок

15) c-г. урожай на корню

16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй

17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)

18) peaкт. пусковий ствол

19) стійло ( локомотива)

1) стояти; вставати

2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудь

3) ставити, поміщати; поставити

4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)

5) не працювати, простоювати, стояти

6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматися

7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися

8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію

10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)

11) бути написаним, надрукованим

12) мати певну кількість стоячих місць

13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь

14) мop. іти, тримати курс, направлятися

15) миcл. робити стойку ( про собаку)

16) мати в перспективі

17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)

18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)

19) платити ( за частування); ставити ( випивку)

20) бути кандидатом ( від якого-небудь округу); балотуватися ( у якому-небудь окрузі)

21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь

22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь

23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудь

24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу

25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь стані

1) c-г. хліб на корню

2) бioл. загальна кількість живих організмів в екосистемі

1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консоль

2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка

3) естрада

4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах

5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді

6) місце, позиція, положення

7) позиція, установка, точка зору

8) cпopт. стояння, стойка

9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост

10) зупинка, пауза

11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі

12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема

13) вiйcьк. комплект

14) миcл. виводок

15) c-г. урожай на корню

16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй

17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)

18) peaкт. пусковий ствол

19) стійло ( локомотива)

1) стояти; вставати

2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудь

3) ставити, поміщати; поставити

4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)

5) не працювати, простоювати, стояти

6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматися

7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися

8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію

10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)

11) бути написаним, надрукованим

12) мати певну кількість стоячих місць

13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь

14) мop. іти, тримати курс, направлятися

15) миcл. робити стойку ( про собаку)

16) мати в перспективі

17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)

18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)

19) платити ( за частування); ставити ( випивку)

20) бути кандидатом ( від якого-небудь округу); балотуватися ( у якому-небудь окрузі)

21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь

22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь

23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудь

24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу

25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь стані

1) c-г. хліб на корню

2) бioл. загальна кількість живих організмів в екосистемі

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

дорослий; (о хлебе на корню) стиглий, достиглий; (о хлебе печёном) випечений; (о человеке) - а) тямущий - см. Дока, Способный, Умелый; б) бувалий, (неодобрит.) пронозуватий.

* * *

1) (зернове) збіжжя;

2) жито, ячмінь (р. -меню).

* * *

закруток (-тка), закрутка, крутень, закрутень, витень (-тня). [Закрутки на капітелях колон (Л. Укр.). Пускаючи дим кружальцями, він задумливо стежив за його закрутками]. -ток волос - кучер (-ря), кучерик, закруток, крутик; (только на висках) васильки, (у евреев) пейси (-сів). [Васильки на висках намазував оливою (Н.-Лев.)]. -ток уха (helix) - ушний (уховий) закруток. -ток (у растения) - вусик. -ток в хлебе на корню для колдовства - закрутка. -ток шерсти на овчине - стручок (-чка), ядро. [У чоловіків шапка велика із великими стручками вовни, а парубоча шапка - з дрібненькими стручками (Звин.)]. С -ками (об овчине) - стручкуватий. [Стручкуватий смух]. Овчина с волнообразными -ками - хвилястий смух.

* * *

1) (действ.) - см. Заламывание;

2) (загиб) залі[о]м (-ому) и залім (-лому);

3) (заломленные ветки деревьев, стебли для приметы) кляк (-ка). Делать -лом чего для приметы - клячити, поклячити що;

4) залом, сделанный в хлебе на корню - залі[о]м, завертка, закрутка, завивка, завитка, закрутень (-тня); см. Закрута 2. [Це залом у житі; Бог його знає, хто оце наробив (Чернігівщ.)];

5) (поворот дороги, реки) залі[о]м, закрут (-ту), поворі[о]т (-роту);

6) (преграда в лесу из бурелома, место, где лежит бурелом) залім (- лому), [Корови і воли пасуть у заломах-лісах, де лежить поломане дерево (Шух.)];

7) (запор у дверей) закрутка, завертка;

8) (запрашивание при продаже) заправа, загилювання (ціни).

* * *

1) зало́м, -у; ( действие) зала́мування, зало́млювання

2) ( затор) ску́пчення, нагрома́дження

-ся см. Изминать, -ся.

* * *

1) (дерево или лес, высохший на корню) сухостій (-тою), сушня[и]к (-ка);

2) -стой, подстойка - см. Подстава 2.

* * *

поесть (немного или всё) їсти, поїдати, поїсти (трохи або все), (немного или вдоволь) попоїсти; (пожирать) пожирати, пожерти. [Попороби до поту, то й попоїси в охоту (Грінч.). Закликає пан на баль мужика їдного, попоїв собі мужик за столом усього (Рудан.)]. Поеденный - поїдений и поїджений.

* * *

несов.; сов. - по`есть

-ся пом'яти, -ся.

* * *

1) (истолочь) потовкти, стовкти, (о мн.) потовкти;

2) (некот. время) потовкти (якийсь час). [Потовчи ще трохи];

3) (траву, хлеб на корню) потолочити, столочити, витолочити, збити (траву, хліб, пашню). Потолоченный - потовчений; по[с]толочений, витолочений. -чься - потовктися. Срв. Толочь, -ся.

* * *