Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

на+возражение

  • 1 возражение

    1) від[од]повідь (р. -віди), від[од]каз, від[од]мова;
    2) заперечення [Заперечують нам, що ми зовсім не марксисти; ці заперечення нічого не варті (Азб. Ком.)], перечення, закид [Гіпотеза ця викликає цілу низку (ряд) закидів], сперечання [Рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гукає (Крим.)]. Не допускающий -жений - несуперечимий.
    * * *
    1) ( действие) запере́чення, (неоконч.) запере́чування, пере́чення, супере́чення; відповіда́ння, відка́зування
    2) ( довод) запере́чення; ( ответ) ві́дповідь, -ді

    Русско-украинский словарь > возражение

  • 2 возражать

    возразить
    1) (отвечать) від[од]мовляти, відмовити, відказувати, відказати, перебивати, перебити. [«Ні!» - одказав він];
    2) перечити кому, проти кого, заперечувати кому, сов. заперечити кому, чому (на что) [Усьому цьому можна-б заперечити так = на всё это можно бы возразить так], сперечатися проти чого, проти кого [Він проти кожного слова сперечається (Крим.). Хтось проти його сперечавсь = кто-то ему возражал (Крим.)], суперечити кому, закидати (сов. закинути) проти чого, споритися проти чого, змагатися, змагнутися. Возразить на возражение - відперти закид.
    * * *
    несов.; сов. - возраз`ить
    запере́чувати, запере́чити, несов. пере́чити, супере́чити; ( отвечать) відповіда́ти, відпові́сти, відка́зувати, відказа́ти

    Русско-украинский словарь > возражать

  • 3 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 4 отражать

    отразить
    1) відбивати, відбити, відпирати, відперти, відгромлювати, відгромити. -жать нападение, удары - відбивати (відпирати) напад, відбивати удари. [Відпираючи напад за нападом, прямував Мелецький до Хотина (Куліш)]. -жать силу силою - відпирати силу силою;
    2) (опровергать) збивати, збити. -зить доводы - збити доводи;
    3) физ. - відбивати, відбити, відкидати, відкинути, (о свете) відсвічувати, відсвітити, (о звуке) відгукувати, відгукнути, віддавати, віддати. Зеркало -жает (от себя) солнечные лучи, (в себе) предметы - дзеркало відбиває (відкидає) від себе сонячне проміння, відбиває в собі речі. Высокие стены -жали звук - високі стіни відбивали (відгукували, віддавали) звук. -зить на (в) себе - відбити на (в) собі. Литература -жает в себе жизнь - література (письменство) відбиває в собі життя. Отражённый - відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`ить
    1) (удар, нападение) відбива́ти, відби́ти
    2) (возражение, нападки) відбива́ти, відби́ти, ( возражать) запере́чувати, запере́чити; ( опровергать) спросто́вувати, спростува́ти
    3) ( отбрасывать в обратном направлении) физ. відбива́ти, відби́ти, відкида́ти, відки́нути
    4) ( воспроизводить изображение) відбива́ти, відби́ти, відобража́ти и відобра́жувати, відобрази́ти; віддзерка́лювати, віддзерка́лити

    Русско-украинский словарь > отражать

  • 5 противоречие

    1) (прекословие) сперечання, перека, переча (-чі), суперека. [«Не спи», - рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гука наглядач (Крим.)];
    2) (разноречие, несогласность) суперечність, супереч (-речи), (противоположность) супротивність, противенство, (расхождение) розбіжність (-ности). [Багато у його оповіданнів засновано на суперечності між тим, що есть, і тим, що здається (Єфр.). Трапилася супереч фактів (Правда). Думка чудна і стає в супереч з правдою (Кониськ.)]. Внутреннее -чие, -чие с самим собой - внутрішня суперечність, суперечність з самим собою. Классовые -чия - класові суперечності. -чие между религиею и наукой - противенство між релігією і наукою. -чие интересов пролетариата и буржуазии - противенство (суперечність, розбіжність) інтересів пролетаріяту і буржуазії. Исполненный, полный -чий - см. Противоречивый. В -чии с чем - всупереч чому, до чого. В -чии с истинным смыслом статьи - всупереч правдивому змістові артикулу. Быть, стоять -чии с чем - бути, стояти в противенстві до чого; срв. Противоречить чему.
    * * *
    1) супере́чність, -ності
    2)

    противоре́чия — мн. филос., полит. супере́чності, -тей

    3) ( прекословие) спереча́ння, супере́чка; ( возражение) запере́чення

    Русско-украинский словарь > противоречие

  • 6 так

    1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й

    [и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)

    как \так? — як так?

    и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо

    \так и на́до — так і тре́ба

    то́лько \так — ті́льки (лише́) так

    \так, как... — так, як

    \так же, как [и]... — так са́мо, як [і]

    как..., \так [и] —... як..., так [і]

    \так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]

    не \так — [, ]

    что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб

    \так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!

    \так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!

    что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?

    не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?

    \так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́

    [и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к

    то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так

    \так и... — так і

    \так [оно́] и есть так — [воно́] і є

    \так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и

    \так — ( и без того уже) і так

    так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький

    \так на \так — ( без придачи) так на так

    2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) то

    челове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́

    ну, \так что же? — ну, то що ж?

    \так нет [же] — так ні [ж]

    \так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж

    3) союз то, так

    не так, так так — не так, то так

    так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що

    а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то

    так что — союз так що; (поэтому) [а] тому

    \так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж

    \так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так

    \так решено́! — так ви́рішено!

    Русско-украинский словарь > так

См. также в других словарях:

  • ВОЗРАЖЕНИЕ — ВОЗРАЖЕНИЕ, возражения, ср. 1. Действие по гл. возразить возражать. Сделать возражение. 2. Опровергающий довод, мотивированное несогласие с чем нибудь. Веское возражение. Неосновательное возражение. Возражение на критику. Возражение против… …   Толковый словарь Ушакова

  • возражение — Отповедь, опровержение, отрицание, прекословие, противоречие, протест. Ср …   Словарь синонимов

  • Возражение —  Возражение  ♦ Refutation    Доказательство ложности высказывания или теории. Таким доказательством обычно служит демонстрация его внутренней противоречивости (логическое возражение) или его опровержение с помощью опыта (фальсификация). С… …   Философский словарь Спонвиля

  • ВОЗРАЖЕНИЕ — ВОЗРАЖЕНИЕ, я, ср. Довод, мнение против чего н.; выражение несогласия с чем н. Проект встретил возражения. Не терпит возражений кто н. (не считается с мнением других). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • возражение — Важное, веское, главное, горячее, дельное, детское (разг.), логичное, малосущественное, мелкое (обычно ми), настойчивое, непредвиденное, основательное, принципиальное, пустое, путное (разг.), разумное, резкое, решительное, робкое, серьезное,… …   Словарь эпитетов

  • возражение — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN objection The act of a party who objects to some matter or proceeding in the course of a trial or an argument or reason urged by him in support of his contention that the… …   Справочник технического переводчика

  • Возражение — (лат. exceptio; англ. objection) – в Российской империи юридический термин, означавший в широком смысле объяснения и доводы, при помощи которых ответчик в гражданском процессе опровергал требования истца. В этом смысле термин употреблялся в ст.… …   Энциклопедия права

  • возражение — • веское возражение • горячее возражение • резкое возражение • серьезное возражение • сильное возражение • яростное возражение …   Словарь русской идиоматики

  • возражение — I. ВОЗРАЖЕНИЕ     ВОЗРАЖЕНИЕ, противоречие, устар. прекословие, разг. сниж. пиканье     ВОЗРАЖЕНИЕ, протест     ВОЗРАЖАТЬ/ВОЗРАЗИТЬ, протестовать, противоречить, спорить, устар. прекословить, разг. перечить, разг. сниж. пикать/пикнуть, разг., сов …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • возражение — ▲ высказывание ↑ несогласие возражение высказывание несогласия с чем н. контраргумент …   Идеографический словарь русского языка

  • возражение — я, обычно мн., с. Мнение, выражающее несогласие, несходные с чьими л. мысли; утверждение противоположного, приведение доводов против. Нет возражений? Обоснованное возражение. Это предложение ни у кого не вызывает возражений. Выступить с… …   Популярный словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»