Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

науськивать

  • 1 науськивать

    науськать кого на кого нацьковувати, цькувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого и (реже) кого ким; см. Натравливать 1. [Нацькую собак на тебе (Звин.). Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.-Лев.)]. Науськанный - нацькований, понацьковуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, (о мног.) понацьковуватися.
    * * *
    несов.; сов. - на`уськать
    нацько́вувати, -ковую, -ковуєш, нацькува́ти, -цькую, -цькуєш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) під'ю́джувати, під'ю́дити, -джу, -диш, підтрою́джувати, підтрою́дити

    Русско-украинский словарь > науськивать

  • 2 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 3 науськать

    Русско-украинский словарь > науськать

  • 4 подтравливать

    подтравить
    1) підцьковувати, підцькувати, нацьковувати, нацькувати кого. [Підцьковує собак. Діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці (Чуб.)];
    2) -вить что (кислототою) - підтравити. Подтравленный -
    1) підцькований, нацькований;
    2) підтравлений.
    * * *
    несов.; сов. - подтрав`ить
    1) спец. підтра́влювати, підтрави́ти
    2) ( отравлять слегка) [тро́хи] затру́ювати, [тро́хи] затруї́ти, [тро́хи] отру́ювати, [тро́хи] отруї́ти
    3) ( производить потраву) [тро́хи] спаса́ти (и спа́сувати), [тро́хи] спа́сти, [тро́хи] трави́ти, [тро́хи] потрави́ти
    4) ( науськивать) підцько́вувати, підцькува́ти, під'ю́джувати, під'ю́дити; (несов.: поддразнивать) дражни́ти, піддра́жнювати

    Русско-украинский словарь > подтравливать

См. также в других словарях:

  • науськивать — См …   Словарь синонимов

  • НАУСЬКИВАТЬ — НАУСЬКИВАТЬ, науськать на кого собаку, натравливать, подстрекать к нападению, преследованию; у охотников о зайце: наатукать; о красном звере: наулюлюкать. Собаки науськаны на свиней, натравлены, не дают им проходу. ся, натешиться уськанием,… …   Толковый словарь Даля

  • Науськивать — (иноск.) подстрекать противъ кого (намекъ на науськиваніе, натравленіе собакъ на скотину или людей звукомъ «усь!») Ср. У насъ есть партія... къ счастію немногочисленная... почитающая себя plus royaliste que le roi, какъ говорится, и которая… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • НАУСЬКИВАТЬ — НАУСЬКИВАТЬ, науськаю, науськаешь (прост.). несовер. к науськать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • науськивать — НАУСЬКАТЬ, аю, аешь; анный; сов., кого (что) на кого (что) (прост.). Подстрекнуть к нападению. Н. собак. Н. кого н. на своих противников (перен., неодобр.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • науськивать — (иноск.) подстрекать против кого (намек на науськивание, натравление собак на скотину или людей звуком усь! ) Ср. У нас есть партия... к счастию немногочисленная... почитающая себя plus royaliste que le roi, как говорится, и которая науськивает… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Науськивать — несов. перех. разг. 1. Натравливать кого либо на кого либо (обычно собаку на зверя). 2. перен. Подстрекать к нападению на кого либо или к каким либо враждебным действиям по отношению к кому либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • науськивать — Искон. Суф. производное от науськать, преф. образования от уськать, суф. деривата ср. тявкать, гавкать и др. от междометия усь …   Этимологический словарь русского языка

  • науськивать — на уськивать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • науськивать — (I), нау/ськиваю, ваешь, вают …   Орфографический словарь русского языка

  • науськивать — см. науськать; аю, аешь; нсв …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»