натур

1. натура (айдемын койышыжо, характерже)

2. эк. натура (окса олмеш тӱлымӧ сату, продукт)

1. натура (айдемын койышыжо, характерже). Сай натур хорошая натура.

□ Ятыр илымеке, мый, чынак, Иван Иванычын натуржо могай улмым палышым. Г. Ефруш. Долго пожив, я, действительно, распознал натуру Ивана Иваныча. Мом ыштет, айдемын натуржак тугае. З. Каткова. Что поделаешь, у человека такая натура.

2. эк. натура (окса олмеш тӱ лымӧ сату, продукт). Натур дене тӱ лымаш оплата натурой.

в разн. знач. натура

მრავალმნ.

1) ბუნება

2) ხასიათი

3) აგებულება

4) მხატ. ნატურა

1) (характер) nature, disposition

2)

натур

см. тж. Spar

нрч. увіч, наяві, наяву, в'яві, явма, наяв, у натурі, (воочию, наглядно) навіч, уявки, перед (живими) очима. [Приснились йому ті карлючки, що називаються літерами, і Семен краще вивчив їх уві сні, ніж увіч (Коцюб.). Я слабую на галюцинації: передо мною увіч постає засмучений материн образ (Крим.). Тужу за нею що-дня, що-ночи, уві сні й наяві борюся (Пачов.). Чи то йому снилось, чи справді наяву усе те діялося (Сторож.). Марення в'яві (Едґ. По). Та чи воно мені усе оце явма діється, а чи уві сні уздрівається? (Мова). «Чи це вам так снилось?» - «Еге, снилось! - у натурі!» (Любеч.). Ще й досі мов навіч їх бачу (Крим.)]. Во сне ли это или -ву? - чи це вві сні, чи увіч (наяві, наяву, в'яві, явма, у натурі)? чи це сон, чи натура? (Яворн.).

* * *

натур ал, натур алка

- specifically described

1) (природа) натура, природа;

2) (врождённые свойства, наклонности) натура, (ум. натуронька), природа, (естество) єство, (сущность) істота, (характер) вдача; срв. Природа 2. [Маєм ми натуру преледачу (Самійл.). То вже в них натура мабуть, щоб покепкувати (Рудан.). Мало спільности, мало солідарности: індивідуалістична натура перемагає (Грінч.). Така вже вдача собача (Номис). Ти моєї вдачі (у тебя такая же -ра, как у меня): не любиш ходити по гостях (Звин.). Оригінальний, чутливої вдачі (с чуткой -рой) поет (Рада)]. Впечатлительная, нежная, сильная -ра - вразлива (сприйнятлива), ніжна, сильна (потужна, твёрдая: тверда) вдача (натура). По -ре - а) (по своим врождённым качествам) з натури, з природи, зроду, натурою, природою, на натуру. [Чистий лірик з натури (Рада). Гарний хлопець на натуру (Пісня)]; б) (по нраву кому) до (по) мислі, під мислі кому. -ра хлебного зерна - натура (природа) зерна (збіжжя, пашні). Привычка - вторая -ра - звичка - друга натура;

3) (натуральная повинность, поставка вещами) натура. [Платити робітникам натурою (Пр. Правда)]. Получать жалованье, квартиру -рою - одержувати (здобувати, діставати) платню натурою (в натурі), мати ква(р)тиру в натурі (натурою);

4) (у художников) натура, живовзір (-зору); (натурщик, -щица) натурник, -ниця. Писать (красками) с -ры - малювати з натури (з живовзору). [Малюватиме з живовзору, дивуючи професорів і товаришів (Д. Пісочинець)].

* * *

1. (природа) натурæ, æрдз

2. (характер) зæрдæйы ахаст

натур|а - ж.
1. (характер) disposition, nature;
он по ~е добрый человек he is a kind man* by nature;

2. иск. real life;
рисовать с ~ы paint/draw* from life;

3. (натурщик) (artist`s) model;

4. кино location;
на ~е on location;

5.: платить ~ой pay* in kind;
привычка - вторая ~ habit is second nature.