насільніцкі

відповідальність (-ности). Брать на себя -ность - брати на себе відповідальність. Взаимная -ность - кругова відповідальність. Нести на себе -ность - відповідати за що. Оставлять на чью-либо -ность - кидати, залишати на чию відповідальність, на чию голову. Быть на чьей -ности - бути на чиїй відповідальності (відповіді), на чиїй голові. Слагать с себя -ность - скидати з себе відповідальність. Сложить -ность на кого - переложити, перекинути на кого відповідальність. На нас пала - ность - на нас лягла відповідальність. Привлекать к судебной -ности кого - позивати до суду (в суд) кого, подавати до суду на кого.

* * *

* * *

Модальный глагол können означает возможность осуществить какое-либо действие.

Эта возможность основывается:

• на врождённых или приобретённых способностях (например, физического, умственного или иного рода):

Можно заменить на:

• на объективных условиях:

Можно заменить на:

•  на законах природы:

• на разрешении какого-либо лица или инстанция что-либо сделать (то есть дозволено, разрешено осуществить действие, или оно в коммуникативной ситуации не будет запрещено):

В значении „разрешение“ вместо können употребляется dürfen (см. ниже) в том случае, если это разрешение имеет смысл „сметь, иметь право“. Так дети могут спросить свою мать: Können / dürfen wir spielen? Können указывает на имеющиеся объективные условия (мать не запретит), а dürfen – на разрешение поиграть.

•  на причинно-следственной связи:

Глагол können выражает (неуверенное) предположение (степень уверенности около 50%):

* * *

Dürfen  выражает:

• разрешение:

Можно заменить на:

• право в силу закона, а также научных, религиозных, моральных и других принципов, на совершение какого-либо поступка:

• запрет:

• просьбу, требование, желание:

• совет (чаще с отрицанием):

• вежливость при изложении просьбы, желания или вопроса:

Dürfte ich Ihr Gespräch kurz unterbrechen? - Позвольте на несколько минут прервать ваш разговор?

• совет, рекомендацию по правильному обращению с предметом (в этом случае dürfen употребляется в предложениях с неодушевлённым подлежащим, инфинитивом непереходного глагола или пассива и наречием nur или отрицанием):

Dürfen выражает предположение с большой долей уверенности (около 80%) только в конъюнктиве II):

* * *

Müssen выражает:

• объективную необходимость, вызванную обстоятельствами, внешними условиями, сложившейся ситуацией:

Можно заменить на:

Die Autofahrer sind gezwungen diese Straße zu umfahren. - Водители вынуждены объезжать эту улицу.

• необходимость в силу осознанного морального долга, осознанной моральной обязанности, внутреннего убеждения:

Можно заменить на:

• необходимость в силу закона:

• необходимость в силу традиций и обычаев, профессиональных (служебных) обязанностей, должности и положения:

• невозможность поступить иначе:

• рекомендацию, совет, которую(ый) обязательно нужно учесть (выполнить) (в этом значении müssen может сопровождаться словом unbedingt безусловно, непременно):

• необходимое условие или необходимую предпосылку для осуществления чего-либо (как правило, в сложноподчинённых предложениях с wenn  и wer):

• силой природы, непреодолимой силой (форс-мажорными обстоятельствами):

Müssen выражает также логический вывод, предположение (основанное на объективных фактах, наблюдениях или размышлениях) с почти стопроцентной вероятностью:

* * *

Основное значение sollen – обязанность, долг, долженствование в силу чужой воли.

Sollen выражает:

• поручения, приказы, указания, просьбу (1-му лицу):

Можно заменить на:

прямая передача поручения и т.д., прямое побуждение (2-му лицу):

(3-му лицу; также императив для 3-го лица):

(императив для 3-го лица, побуждение, которое нужно передать третьим лицам):

• заповеди, общие обязанности, общественные и религиозные нормы, поучения вести себя разумно:

• побуждения, рекомендации, советы и предложения необязательного характера, присутствует оттенок „было бы лучше / правильнее, если бы кто-либо что-либо (с)делал / не (с)делал “ (в конъюнктиве II):

• долженствование, относящееся к неодушевлённому предмету, кто-либо хочет, чтобы что-либо было бы каким-либо:

• договоренность:

Можно заменить на:

• намерение, план (предложение может иметь вид: неодушевлённое подлежащее + sollen + инфинитив I пассива):

• вызов, вызов с угрозой или угрозу, проклятье:

• твёрдую решимость, твёрдое обещание:

• (как правило в 1-м лице) предложение сделать что-либо, формируемое в виде вопроса (soll ich/sollen wir):

• досаду, неудовольствие в риторических вопросах:

• нерешительность, неуверенность в вопросах, которые говорящий или кто-либо задаёт самому себе:

• сомнения, неуверенность в вопросах, которые говорящий задаёт самому себе. Такие вопросы не содержат вопросительного слова, sollen часто употребляется в конъюнктиве II ( sollte):

• цель, предназначение какого-либо предмета:

• гипотетический характер действия в придаточных условных предложениях, sollen  употребляется в конъюнктиве II ( sollte):

• побуждение или приказ в косвенной речи:

Sollen выражет также, что говорящий представляет / подаёт действие, как мнение, высказывание или утверждение другого лица. Не являющегося грамматическим субъектом (подлежащим). На русский язык sollen в таком случае может переводиться конструкциями со словами „говорят / утверждают / сообщают / рассказывают, что …“, „я слышал, что …“, „по слухам …“, „по имеющимся сведениям / данным“, „как полагают“, „будто бы“, „по преданию“ и т.д.:

Der Vorschlag soll angenommen worden sein. - По имеющимся сведениям / Сообщается, что предложение было принято.

1. Модальный глагол sollen употребляется, если указание на обязательность исполнения действия исходит со стороны других лиц (третьего лица), в то время как глагол müssen свидетельствует о внутренней потребности.

2. Модальный глагол sollen допускает свободу принятия решения, в то время как müssen не даёт такой свободы.

* * *

Wollen  выражает:

• (твёрдое) желание, намерение, план (собственную волю):

Можно заменить на:

• неосуществленное желание (в сочетании с aber, doch  и др.):

• предназначение / цель (с неодушевлённым подлежащим):

• необходимость (предложение часто имеет вид: неодушевлённое подлежащее + wollen + партицип II + sein):

• указание на будущее, на то, что будущее будет обязательно выполнено; может употребляться в предложениях, выражающих обещание, уступку, угрозу:

• непосредственно предстоящее, начинающееся действие:

• побуждение к совместной реализации действия:

• указание на то, что не выполняется (надлежащим образом) какая-то функция:

• вежливое, но категорическое побуждение (предложение имеет вид: wollen Sie (bitte) + инфинитив I):

• категорическое побуждение с лёгкой угрозой (предложение имеет вид: willst du / wollt ihr (wohl) + инфинитив I):

Wollen выражает также то, что говорящий представляет / подаёт действие как утверждение лица, выраженного грамматическим субъектом (подлежащим). Говорящий сомневается в правильности этого утверждения. В переводе на русский язык используются выражения: „как утверждает …“, „как говорит …“ „“, „по словам …“, „как уверяет …“, „если верить …“, „будто бы …“ и т.д.:

* * *

Mögen выражает:

• желание / охоту; в этом значении вместо презенса используется конъюнктив II (настоящего времени) ( möchte), благодаря которому глагол приобретает значение смягчённого, некатегорического желания:

В прошедшем времени используется wollen:

Mögen в презенсе употребляется в этом значение практически всегда с отрицанием (см. 2.7.4, с. 171).

• вежливую просьбу в косвенной речи (в конъюнктиве I или II):

• вежливую передачу просьбы:

Sie möchten bitte morgen wiederkommen. - Приходите, пожалуйста, завтра ещё раз.

• пожелание в торжественом стиле (в конъюнктиве I):

• то, что говорящий против реализации действия (выраженного инфинитивом I), что он готов принять его / смириться с ним; глагол употребляется только в презенсе, говорящий никогда не является грамматическим субъектом (подлежащим):

• уступительное значение:

• усиление уступительного значения, значения неосуществлённости, недействитель-

ности в придаточных уступительных предложениях:

Wenn der Film auch Schwächen haben mag, so ist er doch sehenswert. - Если фильм даже и имеет недостатки, он всё равно достойной того, чтобы его посмотреть.

Кроме того mögen выражает:

• неуверенное предположение (степень уверенности около 50 %), допущение какой-либо возможности:

в том числе с числительными:

• недостаточный довод, который не оказывает влияния на главный тезис говорящего; возможность, вероятность:

• неуверенность, растерянность (в вопросах):

* * * * *

1. Если модальные глаголы употребляются самостоятельно, то есть без инфинитива смыслового глагола, то такие предложения воспринимаются как эллипсис, то есть построенные с пропуском члена предложения, легко восстанавливаемого из контекста (от греческого elleipsis выпадение, опускание, в немецком языке die Ellipse эллипcис):

Er kann gut Englisch (sprechen). - Он хорошо знает английский язык / умеет хорошо говорить на английском языке.

2. Побуждения, рекомендации, советы и предложения передаются, в основном, с помощью конъюнктива II sollte:

3. Советы и предложения, которые обязательно должны выполняться, формулируются с помощью müssen. Вместо более слабой формы конъюнктива II müsste в основном употребляется sollte (часто в связке с eigentlich):

4. Предложения, которые указывают только на возможность осуществления действия, передаются с помощью können или könnte:

Sie könnten mich mal anrufen. - Вы могли бы позвонить мне.

5. Если модальные глаголы употребляются с инфинитивом, то перед инфинитивом zu не ставится.

6. От модальных глаголов, употребляемых самостоятельно, в нормативном немецком языке пассив (см. 2.4.1, с. 132) и императив (см. 2.6.1(7), с. 158) не образуются.

незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).

* * *

1) (зажиточный) заможний, заможненький, зажитий, достатній. [Він зажитий чоловік, на все достатній, у його всього доволі єсть];

2) имеющийся в достаточном количестве - достатній, довільний. [Достатня одіж (Шевч.). Тепер на селі краще жити: і хліб довільний, і до хліба є що їсти. Добре, що вода довільна, дак буду полоскатися всю ніч]. Имеется в достаточном количестве что - довільно на що. [Тут таки й на землю довільніш. Землі у нас достатньо];

3) (удовлетворительный) достатній. Достаточное основание - достатня причина (достатнє обґрунтування). Быть -ным, безл. - ставати, стати, виставати, вистати, виста(р)чати, виста(р)чити, хапати, хопити. [Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку (Ном.). Тієї їжі не вистачало на двох (Грінч.). Заполочи мені не хопило]. Дать в -ном количестве - виста(р)чити, постачити, настачити. [Ця криниця вистачить води на цілий город. Хіба-ж на таку сім'ю може одна людина настачити?]. Срв. Доставать и Доставлять.

* * *

1) доста́тній; ( обильный) дові́льний

2) ( зажиточный) замо́жний

1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;

2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.

* * *

потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.

* * *

1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];

2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.

* * *

1) см. наличие

2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші

незалежність від кого, від чого; (неподвластность) непідлеглість, непідвладність кому, чому; (свобода) воля, вільність; (самостоятельность) самостійність (- ости). [Незалежність од будь-чиїх поглядів (Крим.). Тільки одна незалежність є - незалежність нашого життя від нас (В. Підмог.). Козаки допевнялись своєї непідвладности старостам (Куліш). Національна самостійність (Грінч.)]. Материальная -мость - матеріяльна незалежність. -мость суждений - незалежність поглядів.

* * *

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);

2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].

* * *

1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш

2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;

2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];

3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;

4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;

5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].

* * *

1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́

2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу