-
1 настрелянный
-
2 настреливать
настрелять настрілювати, настріляти, (дичи ещё) набивати, набити, (о мног.) понастрілювати, понабивати чого. [Наш стрілець сьогодні багато качок настріляв (Сл. Гр.). Набив багато дичини (Сл. Ум.)]. Настрелянный - настріляний, набитий, понастрілюваний, понабиваний. -ться -1) (стр. з.) настрілюватися, бути настрілюваним, настріляним, понастрілюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) настрілятися, попостріляти (досхочу), (о мног.) понастрілюватися.* * *несов.; сов. - настрел`ятьнастрі́лювати, -люю, -люєш, настріля́ти -
3 отстрелянный
відстрі́ляний; настрі́ляний, настре́ляний -
4 набитый
1) набитий, понаби́ваний; нато́птаний; на́пханий; начи́нений, напако́ваний, набганий2) наби́тий; настрі́ляний, настре́ляний; нарізаний; нако́лотий, нако́лений3) ви́битий4) наби́тий\набитыйый дурак — заплі́шений (несосвіте́нний, вели́кий) ду́рень; дурни́й, аж сві́титься; дурни́й як пень (як чіп)
См. также в других словарях:
настріляний — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
настріляний — розм., рідко настре/ляний, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настріляти, настреляти … Український тлумачний словник
битий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || би/то, безос. присудк. сл. 2) Розгромлений у боях. 3) Набитий, настріляний (про дичину). 4) Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5) Кований (про зброю). || Карбований… … Український тлумачний словник
настреляний — див. настріляний … Український тлумачний словник
