-
1 настойчиво
нрч. (энергично, твёрдо) завзято, (упорно) уперто, (упорно, настоятельно) притьмом, (неотступно) невідступно, напосідливо, настійливо, (навязчиво) невідчепно, (назойливо) настирливо, настирно, наважливо, навратливо. [Впевняєте завзято, та хто-ж повірить вам? (Самійл.). «Маю повне право», - уперто сказав він собі задруге (Крим.). Верзе притьмом, що… (Гул.-Артем.). Силувався здержати щось, що притьмом ринуло з середини (Черкас.). Притьмом просить (Квітка). Заздалегідь, напосідливо, збиралися на своїй силі (Рідний Край). Усе частіш, усе напосідливіше й дужче проривалася якась, що за саму душу брала, нота (Корол.). Спочатку тихо, мляво, потім глибше, настирливіше (ср. ст.) (цілувала його) (В. Підмог.). Життя настирливо вимагає свого (М. Грінч.)]. -во браться, взяться за что - завзято (уперто) братися до чого, за(по)взятися на що, (пров.) наповратитися. [Бувало, як на що завізьметься, то все поставить на своїм (Франко). Якби наповратився, то дістав-би землі (Липовеч.)]. -во стремиться к своей цели - уперто йти (простувати, прямувати) до своєї мети. -во требовать - притьмом (уперто, напосідливо, наважливо) вимагати.* * *нареч.наполегливо, настійно, настійливо; ( упорно) напосі́дливо, при́тьмом и притьмо́м, при́тьма и притьма́ -
2 взяться
узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.* * *узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що) -
3 выпрашивать
выпросить випрохувати, випрохати, випросити; (униженно) шапкувати; (божьим именем) розбогарадити що, збогарадитися чого. [Чи не збогараджуся у вас пшінця?]; (милостыню) жебрати, вижебрати, злидарити; (настойчиво) домогтися. [Поки було доможемось молока у пані]. Выпрошенный - проханий, випроханий, вижебраний.* * *несов.; сов. - выпроситьвипро́шувати, ви́просити, випро́хувати, ви́прохати -
4 выспрашивать
выспросить випитувати, випитати що у кого, вивідувати, вивідати що у кого, допитуватися, допитатися чого у кого; (настойчиво) наставати на кого (Л. Укр.). Выспрашиваемый - випитуваний, вивідуваний. Выспрошенный - випитаний, вивіданий.* * *несов.; сов. - в`ыспроситьвипи́тувати, ви́питати и мног. повипи́тувати; ( расспрашивать) розпи́тувати, розпита́ти и мног. порозпи́тувати, розпи́туватися, розпита́тися -
5 навязываться
несов.; сов. - навяз`аться(кому-чему, к кому-чему, на кого-что)1) (настойчиво приставать, напрашиваться) нав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся (кому-чому, на кого-що); ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися (кому, до кого-чого, на що); ( цепляться) начі́плюватися, -лююся, -люєшся, начепи́тися, -чеплю́ся, -че́пишся (на кого-що)\навязываться ться на [мою] голову (ше́ю) — нав'я́зуватися, нав'яза́тися на [мою] го́лову (ши́ю)
2) страд. несов. нав'я́зуватися; напліта́тися; накидатися, нав'я́зуватися -
6 напористо
нрч.1) напористо, напорливо, натисливо;2) см. Настойчиво.* * *нареч.напо́ристо; наполе́гливо -
7 настоятельно
нрч. пильно, нагально, притьмом, (крайне) конче; (хоть караул) пробі, аж пробі, аж ґвалт; см. ещё Настойчиво. [Мені пильно треба його побачити (Харківщ.). Хтось мене нагально кличе, хтось мене бажає пратьмом побачити (Крим.). Притьмом просить (Квітка). Притьмом наказав йому, щоб він їхав (Кониськ.). А Салієнчисі аж ґвалт потрібні гроші (Крим.)]. -но прошу вас - прохаю вас пильно.* * *нареч.насті́йно, пи́льно; пеку́че, нага́льно -
8 норовить
норавливать1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.* * *1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що) -
9 приступать
приступить1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].* * *несов.; сов. - приступ`ить1) ( подступать) підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти, приступа́ти, приступи́ти; ( приступаться) приступа́тися, приступи́тися, доступа́тися, доступи́тися, доступа́ти, доступи́ти2) (настойчиво обращаться с чем-л.) приступа́ти, приступи́ти3) ( к чему - начинать) розпочина́ти, розпоча́ти, почина́ти, поча́ти (що), приступа́ти, приступи́ти (до чого); приступа́тися, приступи́тися (до чого); (приниматься за что-л.) бра́тися, взя́тися (до чого, за що) -
10 решительно
нареч.1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьмаде́йствовать \решительно но — ді́яти рішу́че
\решительно но возрази́ть — рішу́че (категори́чно) запере́чити
2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно\решительно но ка́ждый — абсолю́тно ко́жний; усилит. кожні́сінький
\решительно но никако́й — абсолю́тно нія́кий, усилит. анія́кий, ніякі́сінький, аніякі́сінький
\решительно но никого́ — абсолю́тно ніко́го, усилит. аніко́го, нікогі́сінько, анікогі́сінько
\решительно но ничего́ не зна́ет (не уме́ет) — зо́всім нічо́го (абсолю́тно нічо́го, усилит. анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько) не зна́є (не вмі́є)
3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительноно всё съе́ли — геть усе́ (геть-чи́сто все, все чи́сто, все до кри́хти) з'ї́ли
-
11 толком
нареч.1) (разумно, дельно) до ладу́, до ді́ла; до пуття́, то́лком; ( ясно) я́сно; ( складно) дола́дно; ( без шуток) без жа́ртів; ( настойчиво) пи́льно, наполе́гливо2) ( как следует) то́лком -
12 усиленно
нареч.1) ( с большей силой) поси́лено2) ( с усилием) з зуси́ллям, поси́лено3) (упорно, настойчиво) наполе́гливо, насті́йно, насті́йливо, пи́льно; напосі́дливо
См. также в других словарях:
настойчиво — упорно, упрямо, настоятельно, неотступно; постоянно, неуклонно, цепко, усидчиво, настырно, твердо, напористо, терпеливо, усиленно, до упора, напорно Словарь русских синонимов. настойчиво упорно, упрямо, напористо; напорно, настырно (прост.) /… … Словарь синонимов
Настойчиво — I нареч. качеств. обстоят. 1. Будучи упорным в достижении цели. 2. Выражая упорство или свидетельствуя о нём. II предик. Оценочная характеристика чьего либо поведения, чьих либо действий, поступков как свидетельствующих об упорстве в достижении… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
настойчиво — Настойчивость … Словарь синонимов русского языка
настойчиво — настойчивость … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
настойчиво — см. настойчивый; нареч. Насто/йчиво просить … Словарь многих выражений
предлагавший настойчиво — прил., кол во синонимов: 1 • потчевавший (13) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
утверждать — (настойчиво говорить, уверяя в чем л.) что (не о чем). Все утверждают огромное преимущество нашей артиллерии, а также неотразимость наших штыковых атак (А. Н. Толстой) … Словарь управления
Вдалбливать в голову (долбить одно и то же) — настойчиво и систематически, постоянно, часто убеждать кого либо в чем то. Вызывает чувство раздражения и может привести к эффекту бумеранга (объект внушения станет умышленно поступать наоборот). Это, в частности, касается методов назойливой… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Выведывать — – настойчиво спрашивать о чем то собеседника, в том числе окольными выражениями, под видом сочувствия и др. В другом случае – задавать собеседнику много вопросов. Во многих случаях неэтично, особенно если видно, что человек неохотно отвечает на… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Выпрашивать, выклянчивать — – настойчиво, надоедливо просить о чем либо. Отрицательное, недостойное речевое явление. Дорог подарочек невыпрошенный; Выпрашивай, да не выстращивай (угроза, не просьба). Выпрошенное в горле торчит (Словарь Даля). Из этих пословиц, помимо… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Дознаваться, допытываться — – настойчиво расспрашивать о том, что собеседник не желает говорить, из любопытства, в связи с большой заинтересованностью. Отрицательное речевое поведение. В качестве реакции можно избрать молчание или разыгрывать нарочитого незнайку {«Честное… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
