насмілюватися

См. также в других словарях:

• насмілюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• насмілюватися — ююся, юєшся, недок., насмі/литися, люся, лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що небудь …   Український тлумачний словник

• насмілитися — див. насмілюватися …   Український тлумачний словник

• наважитися — 1) = наважуватися (з інфін. переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучости для здійснення якогось учинку), зважитися, зважуватися (на що і з інфін.), перемогтися, перемагатися (перев. без додатка), поважитися (з інфін.); відважитися,… …   Словник синонімів української мови

• сміти — смі/ю, смі/єш, недок. 1) Насмілюватися, наважуватися робити або казати що небудь, осмілюватися. •• Не смій (не смі/йте) уживається як форма категоричної заборони робити що небудь. Смі/ю ду/мати (запита/ти і т. ін.) уживається як ввічлива форма… …   Український тлумачний словник

• важитися — жуся, жишся; наказ. сп. ва/жся; недок. 1) Визначати свою вагу, важити себе. 2) з інфін., перен. Насмілюватися щось робити, зважуватися на щось. 3) на кого. Замірятися, зазіхати. 4) Пас. до важити 3) …   Український тлумачний словник

• відважуватися — I уюся, уєшся, недок., відва/житися, жуся, жишся, док. Наважуватися діяти, робити що небудь, пов язане з небезпекою; насмілюватися. II ується, недок. Пас. до відважувати …   Український тлумачний словник

• відчаюватися — ююся, юєшся, недок., відча/ятися, а/юся, а/єшся, док. 1) Утрачати всяку надію на що небудь; впадати у відчай, у розпач. 2) на що і з інфін., розм. Насмілюватися, наважуватися на який небудь безрозсудний вчинок …   Український тлумачний словник

• зважуватися — I уюся, уєшся, недок., зва/житися, жуся, жишся, док. 1) Визначати свою вагу. 2) тільки недок. Пас. до зважувати. II уюся, уєшся, рідко зважа/тися, а/юся, а/єшся, недок., зва/житися, жуся, жишся, док., з інфін., на що і без додатка. Знаходити в… …   Український тлумачний словник

• рішатися — а/юся, а/єшся, недок., ріши/тися, шу/ся, ши/шся, док., розм. 1) на що, з інфін. і без додатка. Відважуватися, насмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію; наважуватися. || тільки док., перев. з інфін. Вирішити що небудь, прийняти якесь рішення.… …   Український тлумачний словник

• соромитися — млюся, мишся; мн. соро/мляться; недок., кого, чого, за кого – що, без додатка, з інфін. 1) Відчувати сором (у 1 знач.). 2) Відчувати незручність перед ким небудь за когось, щось; ніяковіти. || Почувати себе ніяково. || Виявляти сором язливість.… …   Український тлумачний словник