Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

напускать

  • 1 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 2 напускать

    техн., несов. напуска́ть, сов. напусти́ть
    напуска́ти, напусти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > напускать

  • 3 напускать

    техн., несов. напуска́ть, сов. напусти́ть
    напуска́ти, напусти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > напускать

  • 4 напускать

    напуска/ти

    Русско-украинский металлургический словарь > напускать

  • 5 напустить

    -ся см. Напускать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > напустить

  • 6 напущать

    народн. см. Напускать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > напущать

  • 7 напустить

    сов. от напускать

    Русско-украинский политехнический словарь > напустить

  • 8 напустить

    сов. от напускать

    Русско-украинский политехнический словарь > напустить

  • 9 напуск

    1) (действие) - а) напускання, оконч. напущення, напуск (-ку); б) напускання, насовування, насування, оконч. напущення, насунення; в) напускання, пускання, нацьковування, оконч. напущення, пущення, нацькування; спускання, оконч. спущення, спуск; г) напускання, наливання, націджування, наточування, оконч. напущення, налиття (- ття), націдження и націдіння, наточення и наточіння, ґ) завдавання, наганяння, оконч. завдання; нагнання (страху, ляку и т. п.); д) удавання, оконч. удання; е) пускання, закладання, оконч. пущення, закладення. Срв. Напускать 1 - 7;
    2) натиск (-ку), натискання, напирання; срв. Натиск, Напор 1;
    3) (складки на голенище) брижі (-жів). Голенища, сапоги с -ком - халяви, чоботи брижаті (у брижі);
    4) виступ (-пу). -пуск в ларчике - виступи в скринці. -пуск крыши - причілок (-лка), (соломенной) острішок (-шка), стріха, (железной) навис (-су), піддашок (-шка);
    5) -пуски (в причёске) - начоси (-сів). [Начосів не напускай (Номис)].
    * * *
    1) на́пуск, -у; напуска́ння
    2) ( нападение) на́пад, -у; ( набег) набіг, -у, наскок, -у
    3) охотн. спуск, -у, спуска́ння
    4) ( выступ крыши) причі́лок, -лка; ( соломенной) стрі́ха, острі́шок, -шка; ( железной) на́вис, -у, підда́шок, -шка

    Русско-украинский словарь > напуск

  • 10 перетравливать

    несов.; сов. - перетрав`ить
    1) ( отравой) перетру́ювати, перетруї́ти, несов. потруї́ти
    2) ( добывать зверя) охотн. зацько́вувати, зацькува́ти, запольо́вувати, заполюва́ти, уполюва́ти (несов.), уло́влювати и уловля́ти, улови́ти; ( напускать собак) перецько́вувати, перецькува́ти
    3) ( едким веществом) спец. перетра́влювати, перетрави́ти
    4) ( производить потраву) диал. спаса́ти и спа́сувати, спа́сти и поспаса́ти, повипаса́ти, перетра́влювати, перетрави́ти; ( вытаптывая) перетоло́чувати, перетолочи́ти и повитоло́чувати; ( скармливая) перево́дити, перевести́ и поперево́дити

    Русско-украинский словарь > перетравливать

  • 11 Надымлять

    надымить
    1) (напускать дыму) надимлювати и надимляти, надимити, накурювати, накурити, (только при неодуш. субъекте) надиміти, накуріти, (о лампе) начадювати, начадіти, (трубкой, папиросой ещё) напихкувати, напихкати, напахкувати, напахкати, (ирон.) накаджувати, накадити, (о мног. или во мн. местах) понадимлювати, понакурювати, поначадювати, понапихкувати, понапахкувати; срв. Дымить 1. [Як надимлять з папірос, так просто дихати трудно (Кониськ.). Накурила димом (Сл. Гр.). Лямпа начаділа (Київщ.). О, вже накадили цигарками, що аж з душі верне (Сл. Ум.)];
    2) (пускать пыль в глаза) пускати, пустити, напускати, напустити ману (туману) на кого, (набахвалить) нахвалитися, нахизуватися;
    3) (продымлять) продимлювати и продимляти, продимити, прокурювати, прокурити кого, що. Надымлённый -
    1) надимлений, накурений, понадимлюваний, понакурюваний;
    2) продимлений, прокурений. -ться -
    1) (стр. з.) надимлюватися, бути надимлюваним, надимленим, понадимлюваним и т. п.;
    2) (продымляться) продимлюватися и продимлятися, продимитися и продиміти, прокурюватися, прокуритися и прокуріти, (о мног.) попродимлюватися, попрокурюватися.

    Русско-украинский словарь > Надымлять

См. также в других словарях:

  • НАПУСКАТЬ — и напущать, напустить кого, на кого, на что; кого и что, куда; натравливать, пускать для нападенья; | дать войти во множестве, открыть доступ многим. Неприятель напустил на нас всю конницу свою. Напускай ястреба на утку. Напустили голодного на… …   Толковый словарь Даля

  • напускать — см. натравливать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. напускать гл. несов. • натравливать …   Словарь синонимов

  • НАПУСКАТЬ — 1. НАПУСКАТЬ1, напускаю, напускаешь. несовер. к напустить. 2. НАПУСКАТЬ2, напускаю, напускаешь, совер. (прост.). То же, что напустить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАПУСКАТЬ — 1. НАПУСКАТЬ1, напускаю, напускаешь. несовер. к напустить. 2. НАПУСКАТЬ2, напускаю, напускаешь, совер. (прост.). То же, что напустить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • напускать — НАПУСТИТЬ, ущу, устишь; ущенный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Напускать на себя — НАПУСКАТЬ НА СЕБЯ. НАПУСТИТЬ НА СЕБЯ. Разг. Стараться показать себя необычным, не тем, кем являешься в действительности. Говорили о Фёдоре, о том, что теперь мода напускать на себя что нибудь. Например, Фёдор старается казаться простым купцом,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Напускать на себя — прикидываться. Напускное извнѣ прикинувшееся (напущенное). Ср. «Напускная дурь». Ср. Онъ, слѣдя тогдашней модѣ, напустилъ на себя извѣстнаго рода Байроновскій жанръ. Тургеневъ. Литерат. и жит. воспоминанія. Ср. Зачѣмъ напускаете вы на себя такой… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • напускать туману — наводить тень на ясный день, затуманивать, затемнять, запутывать, наводить тень на плетень, мутить воду Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Напускать порчу — на кого. НАПУСТИТЬ ПОРЧУ на кого. Прост. По суеверным представлениям: вызывая действие сверхъестественных сил, приносить несчастье, вызывать болезнь и т. п. Виктор, наклонясь к бабе Варе, тихо спросил: Чего это с Любкой случилось, признавайся.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Напускать туману — НАПУСКАТЬ ТУМАНУ. НАПУСТИТЬ ТУМАНУ. Ирон. Запутывать что либо, вносить неясность во что либо. [Городничий (в сторону):] О, тонкая штука! Эк куда метнул! Какого туману напустил! разбери, кто хочет! (Гоголь. Ревизор) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • НАПУСКАТЬ ТУМАН — кто [во что, на что] Говорить многословно и неясно. Имеется в виду, что лицо (X) намеренно скрывает истинное положение дел от другого лица или от группы лиц (Y) или не умеет ясно излагать свои мысли (p). Говорится с неодобрением. неформ. ✦ Х… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»