Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

напрашиваться

  • 1 напрашиваться

    несов.; сов. - напрос`иться
    напро́шуватися, -шуюся, -шуєшся, напроси́тися, -прошу́ся, -про́сишся, напро́хуватися, -про́хуюся, -про́хуєшся, напроха́тися

    Русско-украинский словарь > напрашиваться

  • 2 набиваться

    набиться
    1) (стр. з.) набиватися, натоптуватися, напихатися, бути набиваним. натоптуваним, напих(ув)аним, набитим, натоптаним, напханим, понабиваним, понапих(ув)аним; (о чучеле) випихатися, бути випханим; (о ткани) вибиватися, бути вибиваним, вибитим, повибиваним и т. п.; срв. Набивать. Сваи -тся бабою - палі набиваються бабою (довбнею). Ракета -тся особым составом - ракета начиняється особливою сумішшю;
    2) (возвр. з.) набиватися, набитися, понабиватися, натоптуватися, натоптатися, понатоптуватися, напихатися, напхатися, понапихатися и т. п.; срв. Набивать. [Не набивається сей обруч на діжку (Сл. Гр.). Само в мішки набивається (Рудч.)];
    3) (скопляться, наполниться) набиватися, набитися, напихатися, напхатися, натовплюватися, натовпитися, (грубо) пертися, напертися, нашиватися, нашитися. Народ -бился в избу - народу натовпилося (нашилося, напхалося, грубо наперлося) в хату. [Людей натовпилося - повнісінька хата (Н.-Лев.)]. В сени -билось много снегу - в сіни набилося багато снігу. Пыль -тся в платье - пил (порох) набиваєтся (нашивається) в одежу;
    4) набиватися, набитися, (напрашиваться) напрошуватися напроситися, напрохуватися, напрохатися, (навязываться) напиратися, напертися, накидатися до кого з чим, (навязывать кому что) напихати кому що. [І все те набивається на роботу (Рада). Я його не кликав, - він сам набився в гості до мене (Сл. Ум.). Давали навіть гроші в позику і до спілки напиралися (Франко). Коли не треба, я не накидаюсь (Л. Укр.). Пан раціоналіст, безбожник - чорта кличе! ще й душу напиха! (Франко)];
    5) (взаим. з., сов.) набитися з ким (досхочу);
    6) (намаяться, намучиться с кем, с чем, сов.) набитися, наморочитися з ким, з чим.
    * * *
    несов.; сов. - наб`иться
    1) ( скопляться во множестве) набива́тися, наби́тися, -б'ється и мног. понабива́тися; ( о людях) нато́вплюватися, -люється, нато́впитися и натовпи́тися, -то́впиться
    2) ( навязываться) набиватися, набитися, -б'юся, -б'єшся, накида́тися, наки́нутися; ( напрашиваться) напро́шуватися, -шуюся, -шуєшся, напроси́тися, -прошу́ся, -про́сишся
    3) страд. несов. набиватися; нато́птуватися, -тується; напиха́тися; начиня́тися, начи́нюватися, -нюється, напако́вуватися, -ко́вується; набива́тися; настрілюваться, -люється; нарі́зуватися, -зується, нарізатися; нако́люватися, -люється; вибива́тися

    Русско-украинский словарь > набиваться

  • 3 называться

    назваться
    1) (носить имя) зватися, називатися, іменуватися, на(й)меновуватися, величатися, прозиватися; бути називаним, названим, іменованим, на(й)менованим, прозваним. [Третя частина цього роману зветься… (Крим.). Звався він Тиміш Іванович (М. Вовч.). В тім городі жила Дидона, а город звався Карфаген (Котл.). Та й не згадуй, що ти в мене сином називався (Рудан.). Я назареєм божим був названий (Л. Укр.). Козаками величалися (Куліш). Вночі приснилися йому ті карлючки, що прозиваються літерами (Коцюб.)]. Как он -тся - як він зветься? (как его имя?) як він зветься? як його звуть (кличуть)? як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? Как -тся этот цветок? - як зветься (реже називається) ця квітка? Это -тся мошенничеством - це зветься шахрайство(м). И это -тся дружба! - і це зветься приязнь (звуть приязню, вважають за приязнь)! Школа -на его именем - школу названо його ім'ям. Что -тся удружил - оце, зветься (или мовляли), допоміг; (насмешливее) оце, зветься, підвіз (доброму товаришеві) візочка; оце, зветься, вивів (любого) дядька на сухе. Что -тся в голом виде - як то кажуть (як то мовляють, фам. як той казав), гольцем-голий (голий-голісінький, грубее голяком голісінький);
    2) (называть самого себя) називатися, назватися, іменуватися, найменуватися; (присваивать себе имя) прибирати, прибрати собі ім'я; (называть своё имя) називати, назвати своє ім'я (ймення). [Як оселився він у Вербівці, то й сам найменувався Вербівський Василь (М. Грінч.)]. Я -звался - я назвав себе (своє ім'я, своє ймення). -звался груздём, полезай в кузов - обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик (М. Вовч.)];
    3) (быть приглашаемым) накликатися, напрошуватися, напрохуватися, бути накликуваним, накликаним, напрошуваним, напрошеним, напрохуваним, напроханим, (о мног.) бути понакликуваним, понапрош[х]уваним; (напрашиваться к кому) напрошуватися, напроситися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, на що. [Сам напросився на обід до мене (Богодух.). Вони самі набилися в гості до мене (Сл. Ум.)]. -ться на работу - набиватися, набитися на працю (працювати). Сам на беду -тся - сам на біду напрошується (грубо: преться).
    * * *
    I несов.; сов. - назв`аться
    1) назива́тися, назва́тися, -зву́ся, -зве́шся и -зову́ся, -зове́шся; (несов.: иметь какое-л. название, имя) зва́тися, ма́ти на́зву (ім'я)

    \называться ться кем-чем — (принимать, присваивать себе какое-л. наименование) називати, назва́ти себе́ (називатися, назватися) ким-чим

    что \называться зыва́ется — ( как говорят) що назива́ється, як ка́жуть

    са́мый, что \называться зыва́ется, силач — справжні́сінький сила́ч

    2) (представляться, рекомендоваться) назива́тися, назва́тися, назива́ти себе, назвати себе
    3) страд. несов. назива́тися, зва́тися; наріка́тися; назива́тися
    II несов.; сов. - назв`аться
    1) (напрашиваться к кому-л.) напро́шуватися, напроси́тися; ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися
    2) страд. несов. накликатися

    Русско-украинский словарь > называться

  • 4 навязываться

    несов.; сов. - навяз`аться
    (кому-чему, к кому-чему, на кого-что)
    1) (настойчиво приставать, напрашиваться) нав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся (кому-чому, на кого-що); ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися (кому, до кого-чого, на що); ( цепляться) начі́плюватися, -лююся, -люєшся, начепи́тися, -чеплю́ся, -че́пишся (на кого-що)

    \навязываться ться на [мою] голову (ше́ю) — нав'я́зуватися, нав'яза́тися на [мою] го́лову (ши́ю)

    2) страд. несов. нав'я́зуватися; напліта́тися; накидатися, нав'я́зуватися

    Русско-украинский словарь > навязываться

  • 5 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 6 наклёпывать

    наклепать
    1) что, чего - наклепувати, наклепати, (заклёпками) нанютовувати, нанютувати, (о мног.) понаклепувати, понанютовувати що, чого;
    2) на кого - см. Наклевётывать. Наклёпанный -
    1) наклепаний, нанютований, понаклепуваний, понанютовуваний;
    2) см. Наклеветанный. -ться -
    1) - а) наклепуватися, наклепатися, понаклепуватися; бути наклепуваним, наклепаним, понаклепуваним и т. п.; б) см. Наклевётываться 1;
    2) (напрашиваться на что) набиватися, набитися на що. Сам на грех - пался - сам на гріх нагодився (наліз, навернувся);
    3) (приставать с наклёпами) лізти (в'язнути) до кого з наклепами;
    4) (вдоволь, сов.) - а) наклепатися, нанютуватися; б) наклепатися, набрехатися, наплескатися; в) наклепатися, накалататися в що. Срв. Клепать.
    * * *
    техн.; несов.; сов. - наклеп`ать
    накле́пувати, наклепа́ти

    Русско-украинский словарь > наклёпывать

  • 7 накупаться

    I
    (сов.: искупаться) накупатися
    II несов.; сов.- накуп`иться
    1) (сов.: закупить в достаточном количестве) накупи́тися, -куплю́ся, -ку́пишся
    2) (напрашиваться, набиваться) напро́шуватися, -шуюся, -шуєшся, напроси́тися, -прошу́ся, -про́сишся, напро́хуватися, -про́хуюся, -про́хуєшся, напроха́тися; набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся

    Русско-украинский словарь > накупаться

  • 8 напроситься

    Русско-украинский словарь > напроситься

  • 9 подговариваться

    несов.; сов. - подговор`иться
    1) ( напрашиваться) напро́шуватися, напроси́тися; набива́тися, наби́тися
    2) страд. (несов.) підмовля́тися, підгово́рюватися; намовля́тися

    Русско-украинский словарь > подговариваться

См. также в других словарях:

  • напрашиваться — См. набиваться …   Словарь синонимов

  • НАПРАШИВАТЬСЯ — НАПРАШИВАТЬСЯ, напрашиваюсь, напрашиваешься, несовер. 1. несовер. к напроситься. 2. перен., без доп. Возникать, появляться в сознании, приходить на ум (книжн.). Невольно напрашивается сравнение. Выводы напрашиваются сами собой. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАПРАШИВАТЬСЯ — НАПРАШИВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несовер. 1. см. напроситься. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Возникать, приходить на ум. Напрашивается сравнение. Выводы напрашиваются сами собой. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Напрашиваться — Ср. ситуацию в повести Н. Гоголя «Коляска». Часто производит впечатление самоуверенности. Особенно нетактично напрашиваться в гости, в проводники даме, если она отказывается, на более высокую должность. Можно очень деликатно предложить свои… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • напрашиваться —    Ср. ситуацию в повести Н. Гоголя «Коляска». Часто производит впечатление самоуверенности. Особенно нетактично напрашиваться в гости, в проводники даме, если она отказывается, на более высокую должность. Можно очень деликатно предложить свои… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

  • Напрашиваться — несов. неперех. 1. Просьбами или намеками добиваться чего либо. 2. перен. Возникать, появляться в сознании, приходить на ум. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • напрашиваться — напрашиваться, напрашиваюсь, напрашиваемся, напрашиваешься, напрашиваетесь, напрашивается, напрашиваются, напрашиваясь, напрашивался, напрашивалась, напрашивалось, напрашивались, напрашивайся, напрашивайтесь, напрашивающийся, напрашивающаяся,… …   Формы слов

  • напрашиваться — напр ашиваться, аюсь, ается …   Русский орфографический словарь

  • напрашиваться — (I), напра/шиваюсь, ваешься, ваются …   Орфографический словарь русского языка

  • напрашиваться — аюсь, аешься; нсв. 1. к Напроситься (2 3 зн.). 2. Возникать в сознании, приходить на ум. Выводы напрашиваются сами собой. Напрашивалась мысль, что врачи ошиблись …   Энциклопедический словарь

  • напрашиваться — вывод напрашивается • действие, субъект напрашивается вопрос • существование / создание, субъект напрашивается вывод • действие, субъект ответ напрашивается • существование / создание, субъект, демонстрация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»