Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

налегать

  • 1 налегать

    матем., несов. налега́ть, сов. нале́чь
    наляга́ти, налягти́

    Русско-украинский политехнический словарь > налегать

  • 2 налегать

    матем., несов. налега́ть, сов. нале́чь
    наляга́ти, налягти́

    Русско-украинский политехнический словарь > налегать

  • 3 налегать

    налечь
    1) (наваливаться, надавливать на что) налягати, налягти (пр. вр. наліг, - лягла, -лягло, -лягли), натискати и натискувати, натиснути, наважувати, наважити на що, прилягати, прилягти що, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати, понаважувати на що. [Не налягай грудьми на стіл (Київщ.). Сад ззаду так і наліг на той домик (Тесл.). Наліг (натиснув) з усієї сили на підойму (рычаг) (М. Грінч.). А як наважу, двері виважу (Пісня). Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Київщ.). Ой, да сирая земля ручки й ніжки прилягла (Чуб. V)];
    2) (теснить, напирать на кого - в прям. и перен. знач.) налягати, налягти, натискати и натискувати, натиснути, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати на кого; (только в перен. знач.: наседать) наполягати, наполягти, напосідати(ся), напосісти(ся), насідати, насісти на кого. [Не налягайте (не натискуйте) так на мене, - ще задушите! (Київ). Почали (варяги) дуже на людей налягати (Куліш). Пани тяжко поналягали на селян (Куліш). Наполягли сини, щоб поділити їх (Канівщ.). Мировий натискає, щоб школа була (Сл. Гр.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргородщ.). Напосівся на мене так, що вже й не сила терпіти (Сл. Ум.)]. Неприятель сильно -гает - ворог дуже насідає (натискає);
    3) (напрягая все силы) наполягати, наполягти на що, напружуватися, напружитися, натужуватися, натужитися, намагатися, намогтися. [Напружтеся, хлопці, - ану разом! (Київ)]. Он -гает на свою работу - він наполягає на свою працю, він щиро працює;
    4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) налягати, налягти на що, над чим, наполягати, наполягти на що, (только в прям. знач.) прилягати, прилягти (що), (только в перен. знач.) на(по)сідати, на(по)сісти на кого, на що. [Туман наліг на широке поле (Боров.). Чорні хмари налягли над дворищем (Мирний). В кімнатах наполягла на все тиша (Васильч.). Наполягає було на мене якась нудьга (М. Вовч.). Туман прилягає (Чуб. V). Туга-печаль напосіла (Глібів). На тебе й нудьга з похмілля насідає (Основа 1862)];
    5) (геол.: лежать поверх чего) лежати, лягти поверх чого, (по)над чим, налягати, налягти на що. Налегающий - що (хто) налягає (наполягає и т. п.); прлг. наляжний. -щий пласт, геол. - наляжна верства. Налёгший - що (хто) наліг (наполіг и т. п.); наля[е]глий, наполя[е]глий; напосілий.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ечь
    наляга́ти, налягти́, -ляжу, -ляжеш и мног. поналяга́ти; (о тумане, мгле) приляга́ти, прилягти́; (перен.: усиленно заниматься чем-л.) наполяга́ти, наполягти; (перен.: наседать на кого-л.) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > налегать

  • 4 налечь

    см. Налегать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > налечь

  • 5 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 6 налечь

    сов. от налегать

    Русско-украинский политехнический словарь > налечь

  • 7 налечь

    сов. от налегать

    Русско-украинский политехнический словарь > налечь

  • 8 ломить

    1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];
    2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];
    3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];
    4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;
    5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).
    * * *
    1) ломи́ти, лама́ти
    2) ( лезть напролом) су́нути; ( стремительно двигаться вперёд) посува́тися, вульг. пе́рти, пе́ртися
    3) (безл.: о болезненном ощущении) ломи́ти, лама́ти; ( крутить) крути́ти (кру́тить)
    4) ( запрашивать непомерную цену) ломи́ти, загина́ти

    Русско-украинский словарь > ломить

  • 9 наваливаться

    навалиться
    1) (стр. з.) навалюватися, бути навалюваним, наваленим, понавалюваним и т. п.; срв. Наваливать. На тачку -тся до 40 пудов земли - на тачку накидається пуд(ів) із сорок землі;
    2) нахилятися, нахилитися, (о мног.) понахилятися. Стена -лилась на эту сторону - стіна нахилилася на цей бік;
    3) напирати, наперти, навалюватися, навалитися, спиратися, спертися, злягати, налягати, налягти, (о мног.) понапирати, понавалюватися, поспиратися, поналягати на кого, на що. Не -тесь на меня - не напирайте (не навалювайтесь, не спирайтесь, не злягайте, не налягайте) на мене. -литься на дверь - наперти (на) двері. [А биймо двері… - напрімо скільки сили (Куліш)]. -вались дружнее (поощрение гребцам, рабочим на тяге) - візьмися (наляж) жвавіше;
    4) (жадно нападать на еду) допадатися, допастися до чого. -лился как бык на барду - допався як віл до браги (як кіт до сала, як муха до меду);
    5) навалюватися, навалитися, (нападать) нападати, (насыпаться) насипатися, насипатися, (о мног.) понавалюватися, понасипатися куди. В колодец -лилось много земли - у колодязь (у криницю) навалилося (насипалося, нападало) багато землі.
    * * *
    I несов.; сов. - навал`иться
    1) нава́люватися, -лююся, -люєшся, навали́тися, -валю́ся, -ва́лишся; ( налегать) наляга́ти, налягти́, -ля́жу, -ля́жеш
    2) ( на что - набрасываться с жадностью) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -падешся (до чого)
    3) ( падать во множестве) нава́люватися, навали́тися; ( насыпаться) насипа́тися, наси́патися, -плеться; (сов.: нападать) напа́дати
    4) страд. несов. нава́люватися, -люється: накида́тися, наверта́тися; приверта́тися
    II
    нава́люватися, -люється

    Русско-украинский словарь > наваливаться

  • 10 налегание

    1) налягання, натискання и натискування, наважування на що; прилягання чого;
    2) налягання, натискання и натискування на кого; наполягання, напосідання, насідання на кого. Срв. Налегать.
    * * *
    наляга́ння; наполяга́ння

    Русско-украинский словарь > налегание

  • 11 напирать

    напереть напирати, наперти, натискати, натиснути, налягати, налягти, (надавливать) надавлювати, надавити, (о мног.) понапирати, понатискувати и т. п. на кого, на що. [Із-за Дніпра напирає дурний Самойлович (Шевч.). А биймо двері! напрімо скільки сили! (Куліш). Та не налягайте бо! не встою! (Звин.)]. Лёд -рает на мост - крига напирає (натискає, пре) на міст. Неприятель сильно -рал на нас - ворог міцно напирав (налягав) на нас. Он всё -рает на этот факт - він все натискає (напирає, на(по)лягає) на цей факт. Напёртый - напертий, натиснутий и натиснений, надавлений, понапираний, понатискуваний, понадавлюваний. -ться -
    1) (стр. з.) напиратися, бути напираним, напертим, понапираним и т. п.;
    2) (наваливаться) напирати(ся), наперти(ся), навалюватися, навалитися, налягати, налягти, (о мног.) понапирати(ся) и т. п.;
    3) (нажираться) напиратися, напертися, нажиратися, нажертися, (о мног.) понапиратися, понажиратися.
    * * *
    несов.; сов. - напер`еть
    1) напира́ти, напе́рти, -пру́, -пре́ш; (несов.: надавливать, теснить) натиска́ти, нати́скувати, -кую, -куєш
    2) (несов.: делать упор) натиска́ти, нати́скувати; напира́ти; ( налегать) наляга́ти; ( настаивать) наполяга́ти
    3) (набираться, скопляться) напира́тися, напе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, натиска́тися и нати́скуватися, -кується, нати́снутися

    Русско-украинский словарь > напирать

  • 12 похрамывать

    накульгувати (трохи), налягати на ногу.
    * * *
    наку́льгувати, [тро́хи, зле́гка] шкутильга́ти; ( налегать на ногу) [тро́хи] наляга́ти на но́гу

    Русско-украинский словарь > похрамывать

  • 13 прилегать

    прилечь
    1) притикати(ся) до чого, межувати, сумежити з чим; срв. Прилежать 1. [До світлиці притикає скілька бічних кімнат (Л. Укр.)]. Мой дом (усадьба) -гает к вашему (к вашей) - мій будинок (моя садиба, мій ґрунт) притикається (притикає) до вашого (до вашої), межує, сумежить з вашим (з вашою). См. ещё Примыкать 1;
    2) прилягати, прилягти, (прислоняться) прихилятися, прихилитися до чого, (налегать) злягати, злягти на що. [Приліг на возі (Г. Барв.). Прихилиться, хвилинку задріма та й знов туди (Грінч.)]. -легла отдохнуть - спочити прилягла. -лёг на перила - зліг на бильця. -ляг ухом к земле - прихилися вухом до землі.
    * * *
    1) (лежать, располагаться вплотную - об одежде) приляга́ти
    2) (к чему - находиться рядом с чем-л.) приляга́ти (до чого); ( граничить) межува́ти (з чим); ( примыкать) диал. притика́ти, диал. припира́ти (до чого); ( соседить) сусі́дити (з чим)
    3) ( ложиться на некоторое время) приляга́ти; ( припадать) прихиля́тися

    Русско-украинский словарь > прилегать

  • 14 приударять

    несов.; сов. - приуд`арить
    1) ( слегка ударять) [зле́гка] ударя́ти, [зле́гка] уда́рити
    2) (перен. налегать) наполяга́ти, наполягти́; ( жарить) шква́рити, ушква́рити, тя́ти, утя́ти, тну́ти, утну́ти
    3) (за кем - ухаживать, волочиться) упада́ти (коло кого) (несов.), залиця́тися, позалиця́тися, лиця́тися, полиця́тися (до кого); (несов.: начать ухаживать) поча́ти упада́ти (коло кого), поча́ти лиця́тися (залиця́тися) (до кого)

    Русско-украинский словарь > приударять

См. также в других словарях:

  • налегать — См. внимание, опираться, силиться, стараться, теснить, усердствовать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. налегать наваливаться, нажимать, жать; уделять внимание, опираться …   Словарь синонимов

  • НАЛЕГАТЬ — НАЛЕГАТЬ, налегаю, налегаешь, несовер. 1. (совер. налечь) на кого что. Наваливаться, надавливать, постепенно прислоняясь, ложась. Налегать грудью на стол. 2. на что. Лежать, опускаясь, опираясь, давя на что нибудь сверху. Складки платья мягко… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАЛЕГАТЬ — НАЛЕГАТЬ, налечь, см. налагать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • налегать —     НАЛЕГАТЬ/НАЛЕЧЬ     НАЛЕГАТЬ/НАЛЕЧЬ, жать, наваливаться/навалиться, нажимать/нажать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НАЛЕГАТЬ — см. налечь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Налегать — несов. неперех. 1. С силой опираться на что либо; наваливаться. отт. разг. Теснить кого либо; давить своею тяжестью. 2. Надавливать, нажимать на что либо, чтобы произвести нужное действие. отт. Начинать усиленно действовать каким либо орудием. 3 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • налегать — налегать, налегаю, налегаем, налегаешь, налегаете, налегает, налегают, налегая, налегал, налегала, налегало, налегали, налегай, налегайте, налегающий, налегающая, налегающее, налегающие, налегающего, налегающей, налегающего, налегающих,… …   Формы слов

  • налегать — налег ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • налегать — (I), налега/ю, га/ешь, га/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • налегать — НАЛЕГАНИЕ, НАЛЕГАТЬ см. Налечь …   Энциклопедический словарь

  • налегать — см. налечь; аю, аешь; нсв …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»