нажива

I. 1) (действие) наживання, набування, на[при]дбавання, приживання, оконч. нажиття, набуття, на[при]дбання, прижиття (-ття); срв. Наживать 1;

2) (пожива) нажива, пожива, поживок (-вку), пожиток (-тку), (прибыль) зиск (-ку), (польза) користь (-ти). [Пошесть наживи (Кониськ.). Записався на брехунця: робота, бач, не важка, а зиск з неї великий (Кониськ.)].

II. Нажива (приманка) - см. Наживка.

* * *

пожива и нажива, поживок, пожиток, попас (-су), попаска, взяток (-тку), зиск, лахва. [Раз лев пішов поживи розглядать (Гліб.). У нашому селі є нажива старшині (М. Вовч.). Чує сірий, що попаска буде. Де попам або мужикам не було взятку (Мкр.)]. Здесь ему нет -вы, плохая -ва - тут йому нема поживи (наживи, поживку, попасу и т. д.).

* * *

см. I. Нажива 1, неоконч.; (работой) приробляння; (воровством) прикрадання; (славы) наживання, заживання, набування, здобування (слави).

* * *

нажить

1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];

2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.

* * *

несов.; сов. - наж`ить

нажиться

1) (стр. з.) наживатися, бути наживаним, нажитим, понаживаним и т. п.; срв. Наживать. [Надбане і на дочок, і на синів: є що з'їсти й спити (Грінч.). І жіноче, і дівоче, і все, що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)];

2) (разживаться) наживатися, нажитися, розживатися, розжитися, багатіти, забагатіти, (диал.) наскарблятися (несов.). [На тих волах він дуже наживсь (Звин.). Розживавсь багатством лях за козацькими плечима (Франко). Забагатів торгуючи (Київ). Корчми вони взяли, порон теж у їх руках, - наскарбляються (Канівщ.)];

3) (досыта) наживатися, нажитися, набуватися, набутися, попожити, (досхочу), (о мног.) понаживатися; (влача существование) наживотітися; (в определ. помещении, месте) намешкатися, насидітися, надомуватися; (припеваючи) нарозкошуватися; (с горем пополам) набідуватися, нагорюватися; срв. Жить. [І хоч я жив, то все-ж я не нажився (Франко). Ні я нажилася, ні я набулася (Пісня)].

* * *

несов.; сов. - наж`иться

1) нажива́тися, нажи́тися, попожи́ти

2) страд. несов. нажива́тися; набува́тися

1) оживлятися - см. Оживляться;

2) (пользоваться) живитися, поживлятися, сов. поживитися. [Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Добре поживлявсь коло того дурного пана, аж хазяїном став].

* * *

1) живи́тися, -влю́ся, -вишся; ( оживляться) оживля́тися, відживля́тися, ожи́влюватися, -лююся, -люєшся

2) ( наживаться) нажива́тися, живитися, поживля́тися

шахрайство, шахрування, крутійство, (зап.) ошуканство, (диал. вост.) плутня, (вульг. рус.) мошенство, мошенництво. [Він сидів в острозі за шахрайство (Кониськ.). Бонковський щиро признавсь і оповістив за свою крадіжку та шахрування (Н.- Лев.). За таке крутійство варто і в тюрму посадити (Звин.). Та се-ж плутня - приймати на себе чуже ім'я (Куліш). Тепер се не мошенство, а просто: нажива (Кониськ.). Щоб за мошенництво була зараз кара (Грінч.)].

* * *

тж. мош`енство

користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.

* * *

1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності

2) (нажива, барыш) зиск, -у

1) нажива́ння; ( приобретение) надба́ння

2) ( приобретённое) набу́ток, -тку; ( имущество) майно́

несов., сов.

1) ( наживать) нажива́ти, нажи́ти, -живу́, -живе́ш

2) (добиваться, достигать уважения) здобува́ти, здобу́ти, -бу́ду, -бу́деш

3) ( приносить) прино́сити, -но́шу, -но́сиш, принести́

страд.; несов.

1) нажива́тися

2) здобува́тися

3) прино́ситися, -ситься