Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

надо

  • 61 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 62 перекладывать

    перекласть и переложить
    1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);
    2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;
    3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;
    4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.
    * * *
    несов.; сов. - перелож`ить
    1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати
    2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти
    3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти
    4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

    Русско-украинский словарь > перекладывать

  • 63 подождать

    кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.
    * * *
    (кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти

    \подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!

    \подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!

    Русско-украинский словарь > подождать

  • 64 подтягиваться

    подтянуться підтягатися, підтягуватися підтягнутися; бути підтягнутим. Надо всем -нуться - треба всім себе в руки взяти.
    * * *
    несов.; сов. - подтян`уться
    підтяга́тися и підтя́гуватися, підтягти́ся и підтягну́тися и попідтяга́тися и попідтя́гуватися

    Русско-украинский словарь > подтягиваться

  • 65 полагать

    положить
    1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];
    2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].
    3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.
    * * *
    1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти
    2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

    \полагать нача́ло чему́ — кла́сти (поклада́ти, дава́ти) поча́ток чому́, започатко́вувати що

    \полагать основа́ние чему́ — засно́вувати що

    Русско-украинский словарь > полагать

  • 66 полагаться

    положиться
    1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];
    2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;
    3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];
    4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;
    5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;
    6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].
    * * *
    несов.; сов. - полож`иться
    1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися
    2) (несов.: причитаться) нале́жати
    3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати
    4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися
    5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

    Русско-украинский словарь > полагаться

  • 67 пополнять

    пополнить поповнювати и -няти, поповнити, доповнювати и -няти, доповнити, сповнювати и -няти, сповнити, виповнювати и -няти, виповнити що чим, додавати, додати що и чого до чого, (наверстать, возместить) надолужати и -лужувати, надолужити що. -нить недостающую сумму - поповнити недостачу в сумі. В показании этом много не договорено, надо его -нить - у свідченні цьому багато чого не договорено, треба його доповнити. -нить бочку - виповнити бочку. Пополненный - поповнений, доповнений, сповнений, виповнений чим. -ться - поповнюватися и -нятися, поповнитися, доповнюватися и -нятися, доповнитися, сповнюватися и т. д. Луна -няется - місяць виповнюється.
    * * *
    несов.; сов. - поп`олнить
    попо́внювати и поповня́ти, попо́внити

    Русско-украинский словарь > пополнять

  • 68 предстоять

    1) перед кем - стояти поперед кого, стояти, пристояти перед ким. [Він забув, де він, перед чиїм лицем пристоїть (Єфр.)];
    2) за кого - см. Предстательствовать;
    3) при чём - бути присутнім при чому, бути при чому;
    4) кому (быть впереди, предвидеться) - бути перед ким, матися кому. [Мається й мені (маю й я) у військо йти. Малося мені (мав я) їхати на з'їзд]. Ему -ит большая работа - він матиме велику працю. Мне -ит далёкая дорога - я маю їхати в далеку дорогу. Мне -ит неприятный разговор - має бути в мене прикра розмова. Ему -ит большая опасность - має бути (загрожує) йому велика небезпека. Ему -ит большой подвиг - перед ним великий подвиг (велике діло). -ит кому что делать - має робити (зробити) хто щось. Вам -ит отвечать за это - ви маєте за це відповідати.
    * * *
    1) ( перед кем-чем - стоять) стоя́ти (перед ким-чим); ( представляться) уявля́тися
    2) (в будущем предстои́т) ма́є бу́ти, бу́де ( будет впереди); ма́є відбу́тися ( должен произойти); чека́є ( ждёт впереди); тре́ба бу́де ( надо будет); доведе́ться ( придётся); ма́є (имеет, должен); передбача́ється ( предвидится)

    Русско-украинский словарь > предстоять

  • 69 пренебрегать

    пренебречь (кем, чем или (реже) кого, что) нехтувати, знехтувати, понехтувати ким, чим и кого що, гордувати, згордувати, погордувати, погорджувати и погорджати, погордити, гордити, згорджувати и згорджати, (сов.) згордити ким, чим, поневіряти, поневірити ким, ганьбувати, по[з]ганьбувати ким, (оставлять без внимания, запускать) занехаювати, нехаяти, занехаяти и занехати, (о мн.) позанехаювати кого, що, занедбувати, занедбати, (о мн.) позанедбувати кого що, (мало ценить) легковажити, злегковажити що, не дбати про що, (не уважать) зневажати, зневажити, (о мн.) позневажати кого, що, (брезгать) гребувати и гребати, погреб(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упосліджувати и упосліджати, упослідити кого, що, брати, узяти кого, що-небудь за нізащо, (описат.) пускати, пустити за вітром, кидати, кинути під лаву що. [Нехтував своє тіло (Грінч.). Нехтує своїми обов'язками (Грінч.). Підійметься угору, кого знехтували люди (Куліш). Він нами гордує (М. Вовч.). Убогими не гордила (Драг.). Не гордуй ти життям молодим (Грінч.). Свої справи занехаяв за-для діла громадського (Єфр.). Камінь, що занедбали будівничі, той став у голову угла (Єванг.). Людей і славу занедбала (Котл.). Він мову свою зневажає як жаргон (Грінч.). Рідною культурою не гребували (Єфр.). Згордовано тобою невимовно (Куліш). Євменчуки пустили батьківський закон за вітром (Кониськ.)]. Не надо ничем -гать - не треба нічим (нічого) нехтувати. -гать опасностью - погоджувати, нехтувати небезпекою. -бречь добрыми советами - занедбати (занехаяти) добру пораду. Пренебрегаемый - погорджуваний, нехтуваний, занехаюваний, упосліджуваний. Пренебрежённый - з[по]гордований, погорджений, знехтуваний, занехаяний, занедбаний, зневажений, упосліджений від кого. [Зневажене кохання. Наша мова зосталась упослідженою (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - пренебр`ечь
    1) (кем-чем, кого-что - относиться с презрением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що), гордува́ти, погордува́ти и згордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, погре́бувати, гре́бати, погре́бати, диал. ганьбува́ти, поганьбува́ти (ким-чим)
    2) (кем-чем, что - считать не заслуживающим внимания; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); (забрасывать, забывать) зане́дбувати, занедба́ти (кого-що), занеха́ювати, занеха́яти и диал. занеха́ти (кого-що, диал. ким-чим); ( относиться легкомысленно) легкова́жити, злегкова́жити (ким-чим, що)

    Русско-украинский словарь > пренебрегать

  • 70 примиряться

    примириться с кем, чем миритися, помиритися, примирятися, примиритися, годитися, погодитися з ким, з чим, до згоди приходити, прийти з ким; (заключить мир) миритися, замирити(ся) з ким. [Заспокойтесь ви і помирітеся сами з собою (Грінч.). Треба помиритися з життям (Кониськ.). Як-же могла погодитися любов до рідного краю з любов'ю до тодішнього російського режиму? (Грінч.). Зараз мені погодися з жінкою (Коцюб.)]. Надо -риться с этой мыслью - треба погодитися з цією думкою. Примирившийся с кем, чем - помирений з ким, з чим, той, хто помирився (примирився, погодився) з ким, з чим.
    * * *
    несов.; сов. - примир`иться
    примиря́тися, примири́тися, несов. замири́тися; мири́тися, помири́тися, годи́тися, погоди́тися, до зго́ди прихо́дити, до зго́ди прийти́

    Русско-украинский словарь > примиряться

  • 71 припускать

    припустить
    1) кого к чему - припускати, припустити, (во множ.) поприпускати кого до чого; срв. Подпускать, -стить телёнка к корове - припустити теля до корови. -скать пиявки - припускати п'явки. -скать скот - спускати (парувати, спаровувати) худобу;
    2) кого куда; чего во что - припускати, припустити кого куди; (подбавлять) придавати, придати, припускати, припустити, підливати, підлити, підсипати, підсипати чого в що. -стить краски в белила - придати фарби в білила;
    3) (об одежде) напускати, напустити, припускати, припустити, попускати, попустити. Сукно ссядется, надо вершка два -стить - сукно збіжиться, треба вершків зо два напустити (припустити). -стить платье в рукавах - попустити вбрання в рукавах;
    4) (охотн. собак) нагонити, нагнати, напускати, напустити, (лошадей) припускати, припустити. [Я і припустив коня вороного - міст мені вломився (Ант.-Драг.)];
    5) (пуститься бегом) припустити, двигнути, припекти. [Як припустив бігти - утік (М. Вовч.). Вона як двигнула, то й на цей день не бачив (Житом.)]. Дождь -стил - дощ припустив, припіжив. [Дощику припусти та на наші капусти (Приказка)]. Припущенный -
    1) припущений; спущений;
    2) припущений, приданий, підлитий, підсипаний и т. д.;
    3) напущений, попущений.
    * * *
    несов.; сов. - припуст`ить
    припуска́ти, припусти́ти

    Русско-украинский словарь > припускать

  • 72 проноситься

    пронестись
    1) проношуватися, пронестися, бути проношуваним, пронесеним;
    2) (о живых существах, звуке, свете и т. п.) линути, пролинути, проноситися и проношуватися, пронестися, пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, шугати, шугнути. [У маленькій голівоньці линула думка по думці (Грінч.). Темні хмари проношувалися небом (М. Вовч.). Пронеслася надо мною буря (Куліш). Пробігла була чутка, що він помер. Думка промайнула (перебігла) в голові. Коні швидко перебігли повз нас. Санки шугали проз їх, як птиці]. -сь очень быстро - см. Промчаться. -ться быстро как молния - (о мыслях) блискати, блискотіти, блиснути. [Здогади блискотіли в голові (Крим.)].
    * * *
    I см. пронашиваться II несов.; сов. - пронест`ись
    проно́ситися, пронести́ся; ( быстро пробегать) проліта́ти, пролеті́ти, ли́нути, проли́нути, несов. промайну́ти, майну́ти; ( о звуках) луна́ти, пролуна́ти

    Русско-украинский словарь > проноситься

  • 73 просиять

    просяяти и просяти, засяяти и засяти, заясніти, (славян.) просі[и]яти. [Крізь смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.). Ой зіронька зійшла, на ввесь світ просяла (Пісня). Мати так і засяє (Грінч.). Увесь аж заяснів (Самійл.). Ти, моя зоре, просияєм надо мною (Шевч.)]. После бури -ет солнце - після бурі засяє (заясніє) сонце. Он от радости -ял - він з радощів (аж) просяяв (засяяв). Мигом лицо его -ло - миттю обличчя йому заясніло (Крим.). Просиянный - просяяний, засяяний, заяснілий.
    * * *
    1) прося́яти, просія́ти, заясні́ти, запромени́тися
    2) ( сиять в течение определённого времени) ся́яти [ці́лий день], прося́яти

    Русско-украинский словарь > просиять

  • 74 прядение

    (действие) прядіння, прядження, (занятие) прядло. [Надоїло мені оте прядло (Липовеч.)]. Зарабатывать (заработать) -дением - запрядати (запрясти), заробляти (заробити) на прядлі, (образно) закручувати (закрутити) веретеном. [Хоч буду запрядать та буду тютюн купувать (Номис). Запряла два карбованці за місяць. На прядлі не заробиш (Н.- Вол. п.). А Ганна грошей не жалувала, посилала, що було закрутить веретеном (Н.-Лев.)]. Отрабатывать, отработать -дением - відпрядати, відпрясти, (о мн.) повідпрядати. [Усе, що понапозичалася, то все повідпрядала (Гр.)].
    * * *
    пряді́ння

    Русско-украинский словарь > прядение

  • 75 следовать

    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

    продолже́ние \следовать дует — см. продолжение

    2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

    \следоватьть инстру́кции — доде́ржуватися (дотри́муватися) інстру́кції

    \следоватьть сове́там врача́ — слу́хати пора́д лі́каря

    \следовать дуя стари́нным обы́чаям — доде́ржуючись (дотри́муючись) старода́вніх зви́чаїв

    3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

    из ска́занного \следовать дует — зі ска́заного вихо́дить (виплива́є)

    4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти
    5)

    дует — (безл.: нужно) слід; ( надлежит) нале́жить; ( полагается) годи́ться, випада́[є]; (надо) тре́ба

    вало бы — ва́рто б, варт би, слід би

    \следовать дует сказа́ть — тре́ба (слід) сказа́ти

    как \следовать дует в знач. — вводн. сл. як слід, як годи́ться, як нале́жить; ( хорошо) поря́дно

    как — и

    \следовать вало ожида́ть — см. ожидать 2)

    6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

    Русско-украинский словарь > следовать

  • 76 Жданки

    1) (долгое ожидание) ждан(и)ка (р. -ків), чеканина. [Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками, а тепер, дак і жданиками годуйся (Грінч.)]. Надоїла-ж ця чеканина];
    2) (пироги приготовленные для ждан. гостей) (шутл. и переносно) ждан(и)ки. [А я ждала- ждала та й жданки поїла т. е. перестала и ждать].

    Русско-украинский словарь > Жданки

  • 77 Многий

    багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].

    Русско-украинский словарь > Многий

  • 78 Надкатывать

    надкатать
    I. 1) см. II. Надкатывать;
    2) надкачувати, надкачати, (о мног.) понадкачувати що; срв. Катать 6.
    I. Надкатанный -
    1) см. II. Надкатанный;
    2) надкачаний, понадкачуваний. -ться - надкачуватися, надкачатися, понадкачуватися; бути надкачуваним, надкачаним, понадкачуваним.
    II. Надкатывать, надкатить что надо что - надкочувати, надкотити що над що, накочувати, накотити що на що или поверх чого, (о мног.) пона(д)кочувати.
    II. Надкатанный - на(д)кочений, пона(д)кочуваний. -ться - на(д)кочуватися, на(д)котитися, пона(д)кочуватися; бути на(д)кочуваним, на(д)коченим, пона(д)кочуваним.

    Русско-украинский словарь > Надкатывать

  • 79 Надъезжать

    надъехать
    1) надо что - над'їжджати и над'їздити (-їжджу, -їздиш), над'їхати над що, наїжджати и наїздити, наїхати на що;
    2) куда (едучи приближаться) - над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого.

    Русско-украинский словарь > Надъезжать

  • 80 Некчему

    нрч. нема чого, нема пощо; (не надо) не треба, (не следует) не слід; см. Незачем.

    Русско-украинский словарь > Некчему

Страницы

См. также в других словарях:

  • надо же — надо же …   Орфографический словарь-справочник

  • НАДО — 1. НАДО1, в знач. сказуемого, кому чему с инф., или кого что, или чего (разг.). То же, что нужно. Надо послать письмо. Для этого дела надо особого работника. Мне надо воды. «Вам что надо? вдруг отчеканил он резко.» Короленко. ❖ Что надо (прост.)… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАДО — 1. НАДО1, в знач. сказуемого, кому чему с инф., или кого что, или чего (разг.). То же, что нужно. Надо послать письмо. Для этого дела надо особого работника. Мне надо воды. «Вам что надо? вдруг отчеканил он резко.» Короленко. ❖ Что надо (прост.)… …   Толковый словарь Ушакова

  • НАДО — 1. НАДО1, в знач. сказуемого, кому чему с инф., или кого что, или чего (разг.). То же, что нужно. Надо послать письмо. Для этого дела надо особого работника. Мне надо воды. «Вам что надо? вдруг отчеканил он резко.» Короленко. ❖ Что надо (прост.)… …   Толковый словарь Ушакова

  • надо — 1. НАДО1, в знач. сказуемого, кому чему с инф., или кого что, или чего (разг.). То же, что нужно. Надо послать письмо. Для этого дела надо особого работника. Мне надо воды. «Вам что надо? вдруг отчеканил он резко.» Короленко. ❖ Что надо (прост.)… …   Толковый словарь Ушакова

  • надо — ???, ??? 1. Если вам надо сделать что либо, значит, вам необходимо, нужно сделать это. Мне надо с вами поговорить. | Прежде всего надо твёрдо усвоить, что закон допускает только нотариально заверенные завещания. | Эту задачу надо решать… …   Толковый словарь Дмитриева

  • надо — НАДО, в знач. сказ., с неопред., кого (что) или чего. То же, что нужно (см. нужный в 3 и 4 знач.). Н. работать. Его беспокойство н. понять. Н. денег. Больше всех н. кому н. (о том, кто слишком активен, во всё вмешивается; разг. неод.). Так ему и… …   Толковый словарь Ожегова

  • НАДО — предл., см. над. II. НАДО надобно, влад. надобе, ·стар. и сев. надобеть, орл. надобить, пермяц. надовно, архан. надотка, надоткабы; надоть, надоти, надось нареч. и безл., гл. нужно, должно, следует, необходимо, надлежит, требуется, потребно. Мне… …   Толковый словарь Даля

  • НАДО — предл., см. над. II. НАДО надобно, влад. надобе, ·стар. и сев. надобеть, орл. надобить, пермяц. надовно, архан. надотка, надоткабы; надоть, надоти, надось нареч. и безл., гл. нужно, должно, следует, необходимо, надлежит, требуется, потребно. Мне… …   Толковый словарь Даля

  • надо — Надобно, должно, надлежит, необходимо, нужно, потребно, приходится, требуется, следует, полагается, стоит, не мешает. С этим нельзя не считаться. Этому нечего удивляться. Это в порядке вещей. Не грех бы и нас послушаться. Ср. . См. нуждаться...… …   Словарь синонимов

  • НАДО 2 — НАДО 2, предлог с тв. п. То же, что над; употр. вместо перед нек рыми сочетаниями согласных, напр. надо мною, надо лбом, надо рвом. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»