надоевший

надоесть набридати, набриднути, обридати, обриднути, приобридати, приобриднути, надбридати, надбриднути, (назойливо) доїдати, доїсти, дозоляти, дозолити, назолити(ся), надозолити, (наскучать) (на)докучати, (на)докучити, кучити (редко), накучити, навкучати(ся), навкучити(ся), укучити(ся), (до крайности, опротиветь) огидати, огиднути, огидіти, наприкрятися, наприкритися, сприкрюватися, сприкритися, уприкрятися, уприкритися, настирятися и настирюватися, настиритися, остив[г]ати, ости(г)ти и ости(г)нути, увірятися, увіритися, в'їдатися, в'їстися, упікатися, упектися, осоружуватися, (з)осоружитися, (пров.) усвіріпитися, (осточертеть) остогиднути, остогидіти, о[на]сточортіти, очортіти, о[на]стобісіти, обісіти, наобісіти, (о мног.) понабридати, побриднути, по(на)докучати, поостив[г]ати, поосоружуватися и т. п. кому. [Йому та робота набридла вже (Васильч.). Обридло мені все (Л. Укр.). Тут мені вже усе приобридло страх! (М. Вовч.). Встигла добре надбриднути батькам за тиждень (Крим.). Ти мені назолив(ся) (Звягельщ.). Докучило їй дожидання! (Грінч.). Надокучило самому швендяти по полях (Мирний). Кучте їй: вона поможе вам вернути місце (Куліш). Накучило мені ждати його (Звин.). Добре ніколи не укучиться (Номис). Море так йому огидло, що бігом на його дививсь (Котл.). Панська власть ніде так не вприкрилася, як у Франції (Доман.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Щоденні ласощі нам остивають (Куліш). Чи не остила я вам? (Кониськ.). Як вам не остигне вчитися? (Звин.). Увірилась ти мені своїм рюмсанням (Грінч.). Ну, та й упікся він, - що-дня надокучає! (Сл. Гр.). Як мені осоружився цей хлопець! (Свидниц.)]. Не -дай! - не докучай! дай мені чисту годину! -есть хуже горькой редьки - обриднути гірше від печеної редьки кому; доїсти кого до живих печінок (Свидниц.). Надоевший - що набрид и т. п.; набридлий, обридлий, остилий, настилий, осоружний. [Життя, ще недавно набридле й настиле, ізнов тебе вабить (Грінч.). Обридлі нісенітниці (Федьк.)].

* * *

несов.; сов. - надо`есть

осоружний, огидний, остилий, (сущ.) огида. -лый муж - нелюб. -лая жена - нелюба дружина.

* * *

прям., перен. зжаваны

(избитый, надоевший — обычно) збіты

* * *

1) прич. см. изжевать

2) прил. разг. ( измятый) crumpled

3) прил. разг. ( надоевший) hackneyed; (ср. тж. избитый 3))

(f) верёвка

 ♦ ajouter une corde à son arc (шутл.) приобрести ещё одну профессию

 ♦ avoir de la corde de pendu (dans sa poche) (шутл.) быть удачливым, везучим

 ♦ avoir plus d'une corde à son arc иметь в запасе несколько различных средств, приёмов, хитростей

 ♦ [lang name="French"]ce n'est pas dans mes cordes, ce n'est pas mon rayon (шутл.) это не по моей части, не в моей компетенции

 ♦ danser [ être] sur la corde raide висеть на волоске; идти по краю пропасти

 ♦ homme de sac et de corde отъявленный негодяй

 ♦ il faut puiser tant que la corde est au puits; ▼ il faut battre le fer tant qu'il est chaud куй железо, пока горячо

 ♦ il ne vaut pas la corde pour le pendre на него и верёвки жалко

 ♦ il pleut des cordes (à pleins seaux) льёт как из ведра

 ♦ la corde trop tendue casse; ▼ [lang name="French"]quand la corde est trop tendue, elle casse где тонко, там и рвётся

 ♦ mériter la corde заслуживать виселицы

 ♦ montrer la corde

  1) дойти до полного изнеможения

  2) протереться, просвечивать (о ткани)

  3) быть избитым, затасканным, неумело придуманным

 ♦ cela montre la corde это шито белыми нитками; это придумано очень неумело

 ♦ prendre un virage à la corde вписаться в крутой вираж

 ♦ se mettre la corde au cou надеть себе петлю на шею

 ♦ sentir la corde выглядеть подозрительно, не внушать доверия

 ♦ (trop) tirer sur la corde перегибать палку, потерять чувство меры

 ♦ toucher [ faire vibrer] la corde sensible задеть за живое, заставить расчувствоваться

 ♦ toucher une corde délicate задеть больное место, чувствительную струну

 ♦ usé jusqu'à la corde

  1) изношенный, протёртый до дыр

  2) затасканный, надоевший