Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

надеть

  • 1 надеть

    сов. от надевать

    Русско-украинский политехнический словарь > надеть

  • 2 надеть

    сов. от надевать

    Русско-украинский политехнический словарь > надеть

  • 3 надеть

    -ся см. Надевать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > надеть

  • 4 изнанка

    виворі[о]т (-роту), спід (р. споду), спідка, низ (-зу), злий бік, другий бік, (кожи ещё) бахтарма (пров.). [Не лицем, а виворотом (Март.). В панотцеві не пізнаєш, де лице, а де виворіт (Свидн.). У цеї матерії й спідка гарна (Липов.). Сукно не погане, а ну покажи, яке воно на злий бік (Звин.)]. На -ку, нрч. - навиворі[о]т, виворотом. [Повісь кожуха виворотом (Чигир.)]. Надеть на -ку - надягти на виворіт, (гал.) на руби надіти. Выворачивать, -ся (вывернуть, -ся) на -ку - вивертати, вивертатися (вивернути, вивернутися), (о мног.) повивертати, -ся, (перелицевать) перелицювати що. [Кожухи повивертали (Сл. Гр.)]. С -ки - з вивороту. -ка жизни - зворотний бік життя, (подоплека) життьова підоплічка.
    * * *
    1) ви́воріт, -роту, спід, род. п. спо́ду; спі́дка, низ, -у

    с \изнанкаки — з ви́вороту, зі спо́ду

    2) перен. зворо́тний бік (род. п. боку), зворо́тна сторона́

    Русско-украинский словарь > изнанка

  • 5 кандалы

    1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;
    2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.
    * * *
    кайда́ни, -нів

    Русско-украинский словарь > кандалы

  • 6 картуз

    1) картуз (-за), кашкет (-та), (собствен. козырёк) козир (-ря), козирок (-рка). [Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі (Номис). Зустрічав їх там, збивши на потилицю кашкета (Васильч.). Паробічка в жупанині, на голові козир (Основа). На ньому був козирок з червоною стрічкою навкруги (Н.-Лев.)]. Лихо заломленный -туз - на-бакир збитий кашкет. Надеть на голову -туз - покласти, убрати, надіти кашкета (на голову). Все теперь надели -тузы - всі тепер убралися в кашкети;
    2) (бумажный мешёчек) папіряний мішечок, папіряна торбинка. -туз табаку - пачка тютюну;
    3) артил. - картуша, набійна ладунка, ладунка з порохом.
    * * *
    1) ( головной убор) карту́з, -а, кашке́т; кашке́тка, козиро́к, -рка́
    2) ( бумажный кулёк) міше́чок, -чка, торби́нка; ( для хранения табака) гама́н, -а, гамане́ць, -нця́, капшу́к, -а
    3) воен. карту́з

    Русско-украинский словарь > картуз

  • 7 маска

    1) (в прям. и перен. знач.) маска, (преимущ. уродливая) машкара, (личина) личина. [Робить се під маскою святого (Куліш). Наділа машкару з отаким довгим носом (Сквирщ.). Під тією доброю та ласкавою личиною сховано було щось зовсім инше (Еварн.)]. Надеть -ку (в прям. и перен. знач.) - надіти, узяти, убрати (напнути) маску, машкару, личину. [Коли на те пішлось, я взяти мушу маску і до облесника показувати ласку (Самійл.). Убирали на себе машкари (Єфр.)]. Сорвать с кого -ку - зірвати з кого маску, машкару, личину, здемаскувати кого;
    2) (ряженый) маска (общ. р.), маскований, -кована, замаскований (-ного), -кована (-ної); см. Замаскированный (под Замаскировывать);
    3) зоол. - маска, ловилка.
    * * *
    ма́ска; ( личина) машкара́

    Русско-украинский словарь > маска

  • 8 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 9 опашка

    I. 1) (действ. длит.) оборювання, (оконч.) оборання;
    2) огріх, сказ. [Орав і наробив огріхів].
    II. Опашка -
    1) (действ.) - см. II. Опахивание. На опашку (надеть, носить) - наопаш, наопашку, наопашки. [Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити].
    * * *
    с.-х.
    обо́рювання

    Русско-украинский словарь > опашка

  • 10 петля

    1) петля (ум. петелька), (затяжная) зашморг (-гу), ключка. [Час-би давно їх або зашморгом на осику, або з печиною в ополонку (Кониськ.). Виймаю ремінь і роблю зашморг (Коцюб.)]. Завязать -лёй, в -лю что-л. - зав'язати що зашморгом (навключки), запетлювати що. [Зав'яжи навключки, а то потім і зубами не розвяжеш, як затягнеться]. Надеть -лю на себя (себе на шею), на кого (переносно) - запетлювати себе, кого. [Той себе запетлює, а той дочку рідну (Мирн.)];
    2) (в сети, в вязанье) вічко и очко (редко око);
    3) (обмётанный прорез в одежде) петелька, застіжка, (мочка или проволочная дужка) бабка, гапка;
    4) (оконная, дверная) завіса, ум. завіска;
    5) охот. - клюка, ключка. Метать -ли (о зайце) - ключкувати, клюки робити.
    * * *
    1) петля́; ( затягивающаяся) за́шморг, -у
    2) (замкнутая линия, круговое движение) петля́; ( извив) звій, род. п. зво́ю, звив, -у, диал. скрут, -у, скру́тель, -ля
    3) ( для пуговиц) петля́, пете́лька; ( для крючка - металлическая) ба́бка
    4) (в сети, вязанье) ві́чко, о́чко; ( в вязанье) петля́
    5) ( силок) сильце́, сільце́
    6) (дверная, оконная) заві́са, петля́
    7) ( ловкач) спри́тник (м.), спри́тниця (ж.); ( дока) до́ка м., ж., до́йда м., ж., тяму́ха м., ж.

    Русско-украинский словарь > петля

  • 11 Наглазники

    наочні (-нів), (для лошадей ещё) шори (-рів). Надеть кому -ки (перен.) - убрати кого в шори.

    Русско-украинский словарь > Наглазники

  • 12 Понадеть

    повдягати, понадягати що. Срв. Надеть.

    Русско-украинский словарь > Понадеть

См. также в других словарях:

  • НАДЕТЬ — НАДЕТЬ, надену, наденешь, повел. надень, совер. (к надевать). 1. что на кого что. Покрыть, облечь чем нибудь кого что нибудь, приладить что нибудь к кому чему нибудь, покрывая, облекая. Надеть чехол на мебелъ. Надеть шапку на ребенка. Надел ему… …   Толковый словарь Ушакова

  • надеть — и одеть. В знач. «облечь себя, одеться, обуться во что либо; приладить что либо на себе» надеть. Надеть пальто, костюм. Надеть шляпу, перчатки. Надеть ботинки. Надеть очки. В знач. «облечь кого либо в какую либо одежду» одеть. Одеть больного… …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • надеть — накутать, понадевать, насадить, обуть, подвязать, залезть, надернуть, примерить, набить, прикрыть лысинку, влезть, наволочить, наколоть, накинуть, навинтить, набросить, навесить, напялить, покрыть голову, нацепить, нанизать, наволочь, нахлобучить …   Словарь синонимов

  • НАДЕТЬ — НАДЕТЬ, см. надевать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • надеть — Надеть, надевать, настоятельно рекомендуем запомнить, в чем различие между глаголами надеть и одеть, иначе вы рискуете обнаружить свое невежество в самой неподходящей обстановке. Мы остановимся на этом различии подробнее, когда будем говорить о… …   Словарь ошибок русского языка

  • надеть — надеть, надену, наденешь(что л.); надеть пальто; но: одеть кого л.; одеть ребёнка …   Русское словесное ударение

  • НАДЕТЬ — НАДЕТЬ, ену, енешь; ень; детый; совер., что. 1. Укрепить что н. на чём н., прикрепить, приладить что н. к чему н. Н. кольцо на палец. Н. наконечник на карандаш. Н. ожерелье. Н. очки. 2. Покрыть тело или часть тела какой н. одеждой. Н. шубу. Н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • надеть — что и что на что. Надеть пальто. Надеть очки. Надеть кольцо на палец. Надеть наконечник на карандаш. Надеть рюкзак на спину. Алеша надел куртку, Ковбыш отцов пиджак (Горбатов). Он надел все свои знаки отличия (Чехов). Ср. одеть …   Словарь управления

  • надеть — де/ну, де/нешь; наде/нь; св. см. тж. надевать, надеваться, надевание 1) что на кого что Натянуть, надвинуть что л. на кого , что л., покрывая, облекая, прилаживая. Наде/ть на ребёнка шубу …   Словарь многих выражений

  • НАДЕТЬ — Ни надеть ни вздеть. Ряз. Ирон. Не иметь одежды, нуждаться в одежде. ДС, 82; СРНГ 19, 233 …   Большой словарь русских поговорок

  • надеть маску — разыграть, перекраситься, изобразить, разыграть из себя, симулировать, надеть на себя личину, надеть личину, притвориться, выдать себя, сыграть роль, изобразить из себя, надеть на себя маску, загримироваться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»