-
1 нагрубиянить
-ся нагрубіянити, -ся, нагрубіянствувати, -ся, наговорити -ся грубощів.* * *нагрубія́нити -
2 нагрубить
наговорити грубощів кому, нагрубіянити.* * *нагрубія́нити, нагрубити, -блю́, -би́ш, наговори́ти (-ворю́, -во́риш) гру́бощів (грубостей) -
3 сгрубить
совер. прост. сказаць грубасць, нагрубіяніць, нагрубіць -
4 надерзить
наговори́ти гру́бощів (гру́бостей), нагрубія́нити, нагруби́ти, -блю́, -би́ш -
5 нахамить
повести́ся (-ве́дуся, -веде́шся) наха́бно (по-ха́мському, по-ха́мськи); ( нагрубить) нагрубія́нити, нагруби́ти, -блю́, -би́ш -
6 нагрубить
совер. нагрубіць -
7 нагрубиянить
совер. разг. нагрубіяніць -
8 надерзить
См. также в других словарях:
нагрубіянити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нагрубіянити — ню, ниш, док. Те саме, що нагрубити … Український тлумачний словник
нагрубить — нагруб ить, бл ю, б ит … Русский орфографический словарь
терор — рору, ч. Пн. Терор; перестрах викликаний нагрубішою поведінкою, вбивствами … Словник лемківскої говірки
