-
1 нагородить
-
2 нагораживать
нагородить1) (надгораживать) на(д)городжувати; на(д)городити, (о мног.) пона(д)городжувати; (тёрном) тернити, натернити, затернити (терном) що. [Щось тин сів, - не минеться нагороджувати (Лубенщ.). Загородив високу лісу (плетень), ще й терном натернив (Мирг.)];2) (городьбы) нагороджувати, нагородити, (о мног.) понагороджувати чого [Нагородив хлівів за-для овець (Сл. Гр.)];3) нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати чого; см. Нагромождать;4) (пустомелить) верзти, верзякати, плести, плескати, торочити, молоти (дурниці, нісенітниці), нагородити, наверзти и т. п. (дурниць, нісенітниць). [Наплескав такого, що й купи не держиться (Звин.)]. -дил с три короба - нагородив три міхи козячої вовни (Куліш), намолов три мішки гречаної вовни (Приказка). Чего только он тут не -дил! - яких тільки дурниць (нісенітниць) він тут не намолов (не наплескав, не наторочив)! Нагороже[ё]нный -1) на(д)городжений, пона(д)городжуваний, натернений, затернений;2) нагороджений, понагороджуваний;3) нагромаджений, накопичений, понагромаджуваний, понакопичуваний;4) наверзяканий, наплетений, наплесканий, наторочений, намелений. -ться -1) на(д)городжуватися, на(д)городитися, пона(д)городжуватися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нагородитися, попогородити (досхочу).* * *несов.; сов. - нагород`ить1) ( настраивать) нагоро́джувати, нагородити, -роджу́, -родиш и мног. понагоро́джувати2) ( нагромождать) нагромаджувати, нагрома́дити, -джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; нагороджувати, нагородити и мног. понагоро́джувати3) ( наговаривать чепухи) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш, сов. наплескати, -плещу, -пле́щеш, наверзти́ (нагороди́ти) [дурниць, нісені́тниць] -
3 награждать
наградить кого, за что чем нагороджати и нагороджувати, нагородити, (зап.) надгороджати и надгороджувати, надгородити кого, за що и що чим, (иногда) кому що, (вознаграждать) винагороджати и винагороджувати, винагородити кого, за що и що чим, давати заплату, заплачувати, віддячувати, віддячити кому чим, дарувати кого чим, (одарять) в[об]даровувати, в[об]дарувати кого чим, (иронич.) відважувати, відважити кому що, шанувати, вшанувати кого чим (о мног.) пона(д)городжувати, повинагороджувати, пов[пооб]даровувати. [Гей ви, раби, візьміть сього співця, нагородіть його! (Л. Укр.). Нагородити службу того, хто так стояв за край свій рідний (Куліш). Тобі доля нагородила пару волів (Гнідич). Най вам бог, бабусю, стократне надгородить (Франко). Чим-же тебе за твою службу винагородити? (Г. Барв.). Царівну оддав, щастям дарував (Голов.). Коли твоя велика ласка чим слугу свойого вдарувати (Франко). Перетерпівши все, що доля одважувала у нас кріпакові (Рада)]. -дить по заслугам - нагородити, як заробив. Природа -дила его крепким здоровьем, выдающимися способностями - природа вдарувала його міцним здоров'ям, надзвичайними здібностями. Мать -дила детей поровну - мати вдарувала (нагородила) діти (дітей) рівно. Да -дит тебя судьба за твою доброту, милость - хай тебе (тобі) доля нагородить (хай тебе доля вдарує) за твою добрість, ласку. Кто -дает, тот и карает - яка рука жалує, тая й карає. Его хорошо -дили - його добре нагородили (винагородили). Он -дил меня батожьём - він ушанував мене (подякував мені) канчуками. -дить (пожаловать) его достоинством - надати йому гідність;2) (подавать милостыню) подавати, подати, дарувати, подарувати кому що. -дите хоть копеечку! - подайте (подаруйте) хоч копієчку! Награждённый -1) на(д)городжений, винагороджений, в[об]дарований, пона(д)городжуваний и т. п.;2) поданий, подарований. -ться - на(д)городжуватися, на(д)городитися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим и т. п.* * *несов.; сов. - наград`итьнагоро́джувати, нагороди́ти, -роджу, -родиш и мног. понагоро́джувати; ( вознаграждать) винагоро́джувати, ви́нагородити, -джу, -диш; ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и обдари́ти, -дарю́, -да́риш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти; ( наделять) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти -
4 понасказать
наказати, понаказувати.* * *наговори́ти, понагово́рювати; набала́кати, наказа́ти; ( нагородить) наплести́, понапліта́ти -
5 Понагородить
понагороджувати; срв. Нагородить.
См. также в других словарях:
НАГОРОДИТЬ — НАГОРОДИТЬ, нагорожу, нагородишь, совер. (к нагораживать), что и чего (разг.). 1. Огораживая, построить, поставить какое нибудь количество чего нибудь. Нагородить заборов. Нагородить много перегородок. 2. Навалить, нагромоздить (прост.).… … Толковый словарь Ушакова
нагородить — См … Словарь синонимов
НАГОРОДИТЬ — НАГОРОДИТЬ, нагородиться и пр. см. нагораживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НАГОРОДИТЬ — НАГОРОДИТЬ, ожу, одишь и одишь; оженный; совер., что и чего (разг.). 1. Сделать, построить, поместить в большом количестве. Н. пристроек. Нагорожено (в знач. сказ.) всяких построек. Н. полную комнату мебели. 2. перен. Наговорить чего н. нелепого … Толковый словарь Ожегова
нагородить — нагородить, нагорожу, нагородит и допустимо нагородит … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
нагородить — (в разных значениях) что и чего. Нагородить множество мелких чуланчиков. Нагородить кучу всякого хлама. Нагородить заборов. Нагородить вещей. Нагородить чепухи. См. на..., приставка … Словарь управления
Нагородить — I сов. перех. разг. Наговорить или написать много вздора, несообразностей. II сов. перех. разг. см. нагораживать I III сов. перех. разг. см. нагораживать II Толковый словарь … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нагородить — 1. нагородить, нагорожу, нагородим, нагородишь, нагородите, нагородит, нагородят, нагородя, нагородил, нагородила, нагородило, нагородили, нагороди, нагородите, нагородивший, нагородившая, нагородившее, нагородившие, нагородившего, нагородившей,… … Формы слов
нагородить — нагород ить, ож у, од ит … Русский орфографический словарь
нагородить — (II), нагорожу/, ро/ди/шь, ро/дя/т … Орфографический словарь русского языка
нагородить — B/A и C/A гл см. Приложение II нагорожу/ нагороди/шь и нагоро/дишь нагородя/т и нагоро/дят наго … Словарь ударений русского языка
