-
1 нагонять
техн., несов. нагоня́ть, сов. нагна́ть1) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти, набива́ти, наби́ти2) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти, наку́рювати, накури́ти -
2 нагонять
техн., несов. нагоня́ть, сов. нагна́ть1) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти, набива́ти, наби́ти2) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти, наку́рювати, накури́ти -
3 нагонять
наганивать, нагнать1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -1) нагнаний, понагонений;2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.* * *I несов.; сов. - нагн`ать1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити\нагонятьть скуку на кого́ — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на кого, ну́дити, зану́дити и мног. попону́дити кого
\нагонятьть цену — наганя́ти, нагна́ти ціну
2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти\нагонятьть — о́бручи набива́ти, наби́ти и мног. понабивати обручі
3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рюватиII сов.1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити3) см. наганивать -
4 Натазать
(нагонять) наганяти, попоганяти кого; (набранить) налаяти, насварити кого; (избить) набити кого, полатати боки, дати наминачки кому. -
5 нагнать
-
6 нагнать
сов. от нагонять -
7 нагнать
сов. от нагонять -
8 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
9 наганивать
-ся см. Нагонять, -ся.* * *охотн.; несов.; сов. - нагон`ятьнаганя́ти, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) -
10 нагонка
1) (действие) - а) наганяння, оконч. нагнання; б) наздоганяння, (з)доганяння, наганяння, оконч. наздогнання, (з)догнання, нагнання; в) набивання, натягання, оконч. набиття (-ття), натягнення;2) накурювання, викурювання, оконч. накурення и накуріння, викурення. Срв. Нагонять 1 - 3 и 6;2) (работа по своему качеству) - а) (об обручах) набиття. -ка обручей не хороша - обручі погано набито (понабивано); б) (о шипах, ободьях) натягнення.* * *Iнаганя́ння, набива́ння, набиттяII охотн.\нагонка ка обруче́й — набивання (набиття́) обручі́в
наганя́ння -
11 намахивать
намахать и намахнуть1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -1) намаханий, навіяний, понамахуваний;2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;2) на кого - см. Замахиваться;3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].* * *несов.; сов. - намах`ать1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати -
12 наплавливать
и Наплавлять наплавить1) (нагонять по течению) наганяти и нагонити, нагнати, (о мног.) понаганяти и понагонити (плавом, водою, течією) чого; срв. Сплавлять;2) (устанавливать по воде) наплавляти, наплавити. -лять мосты - наплавляти (плавні, наплавні, живі) мости;3) натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати чого. [Натопили руди вдвоє проти вчорашнього (Дніпропетр.)]. Наплавленный -1) нагнаний (плавом, водою, течією);2) наплавлений;3) натоплений, понатоплюваний. -ться -1) наганятися, нагнатися, понаганятися; бути нагоненим, нагнаним (плавом, водою, течією) и т. п.;2) натоплюватися, натопитися, понатоплюватися; бути натоплюваним, натопленим, понатоплюваним.* * *см. наплавлять -
13 Надгонять
надганивать, надогнать (нагонять) наздоганяти, наздогнати, здоганяти, здогнати, наганяти, нагнати кого, що.
См. также в других словарях:
НАГОНЯТЬ — НАГОНЯТЬ, нагнать, наганивать (последнее можно употребить вместо нагонять и как ·многокр.) кого; что на что; кого куда; нагонить архан., пермяц. нагнать. Догонять, наспевать, настигать. Не бежать, так не нагонишь. Не крал, не воровал, а пришел да … Толковый словарь Даля
нагонять — См. причинять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. нагонять догонять, настигать; причинять, сосредотачивать, создавать, висеть на плечах, наступать на пятки, родить,… … Словарь синонимов
НАГОНЯТЬ — 1. НАГОНЯТЬ1, нагоняю, нагоняешь. несовер. к нагнать. 2. НАГОНЯТЬ2, нагоняю, нагоняешь, совер. (к наганивать), кого что. 1. Погонять вдоволь (разг.). || Нагнать куда нибудь в несколько приемов (разг.). 2. Приучить (гончих, борзых) правильно гнать … Толковый словарь Ушакова
НАГОНЯТЬ — 1. НАГОНЯТЬ1, нагоняю, нагоняешь. несовер. к нагнать. 2. НАГОНЯТЬ2, нагоняю, нагоняешь, совер. (к наганивать), кого что. 1. Погонять вдоволь (разг.). || Нагнать куда нибудь в несколько приемов (разг.). 2. Приучить (гончих, борзых) правильно гнать … Толковый словарь Ушакова
нагонять — см. нагнать. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
нагонять — 1. НАГОНЯТЬ см. Нагнать. 2. НАГОНЯТЬ, яю, яешь; св. 1. кого. Разг. Много, долго погонять. // Нагнать куда л. в несколько приёмов. 2. Разг. сниж. Проехать в общей сложности какое л. расстояние; наездить. Н. на машине две тысячи километров. ◁… … Энциклопедический словарь
нагонять(ся) — 1. нагонять(ся) 1 на/гон/я/ть¹(ся)¹, несов. (от на/гн/а/ть). 2. нагонять(ся) 2 на/гон/я/ть²(ся)² [много погонять(ся)] … Морфемно-орфографический словарь
нагонять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я нагоняю, ты нагоняешь, он/она/оно нагоняет, мы нагоняем, вы нагоняете, они нагоняют, нагоняй, нагоняйте, нагонял, нагоняла, нагоняло, нагоняли, нагоняющий, нагоняемый, нагонявший, нагоняя; св.… … Толковый словарь Дмитриева
нагонять страх — См. пугать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. нагонять страх испугать, пугать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Нагонять тоску — Нагонять тоску, сонъ (иноск.) причинять, навлекать. Ср. Между плохими ораторами, несомнѣнно, сноснѣе тѣ, которые нагоняютъ сонъ, чѣмъ тѣ, которые нагоняютъ тоску. *** Афоризмы … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
нагонять сон — погружать в сон, вгонять в сон, навевать сон, убаюкивать, усыплять Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
