Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наговор

  • 1 наговор

    1) (действие) - см. Наговаривание; оконч. наговоре[і]ння, набалакання; наклепання на кого, обмовлення кого; нашептання, замовлення чого и т. п.;
    2) (навет) наговір (-вору), обмова, наклеп, поклеп (-пу), нашепт (-ту) и (мн.) нашепти (-тів). [Що це? напуск на мене, наговір? (Мирн.). Я гордував обмовою людською (Куліш)];
    3) (заговор) наговір, нашепт, примова. [Не пий тієї води - вона з наговором (Київщ.)].
    * * *
    1) ( навет) нагові́р, -во́ру, обмо́ва, ( действие) обмовля́ння, обмовлення; ( поклёп) на́клеп, -у; ( наушничество) на́шепти, -тів
    2) этногр. нагові́р, на́шепт, -у, примо́ва

    Русско-украинский словарь > наговор

  • 2 наговорённый

    1) нагово́рений, нака́заний, набала́каний
    2) нагово́рений; набре́ханий; обмо́влений; нату́рканий; накле́паний
    3) нагово́рений, наше́птаний, замо́влений

    Русско-украинский словарь > наговорённый

  • 3 извет

    1) (донос) донос (-су), обмова;
    2) (наговор, клевета) наклеп, поклеп (-пу).
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у; обмо́ва

    Русско-украинский словарь > извет

  • 4 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 5 наговариваться

    несов.; сов. - наговор`иться
    1) нагово́рюватися, -рююся, -рюєшся, наговори́тися, -ворю́ся, -во́ришся, набала́куватися, -куюся, -куєшся, набала́катися
    2) страд. несов. нагово́рюватися, набала́куватися; нагово́рюватися; обмовля́тися; наші́птуватися, -тується; нагово́рюватися, наші́птуватися, замовля́тися

    Русско-украинский словарь > наговариваться

  • 6 нанос

    1) (действие) - см. Нанесение;
    2) (нанесённое: ветром) наніс (-носу), надув (-ву), (снежный) наме[і]т, (занос) заме[і]т (-мету), (куча) купа, (побольше) кучугура (в піску, із снігу и т. п.), (нанесённый водой) наплав, наплив (-ву), наплинок (-нку), наплавина, (песок, ил) намул (-лу), намулина; (перен.) наніс, намул; срв. Намёт 2. [Піщані надуви (Калит.). До нас на город кучугури піску понаносило вітром (Богодух.). Побережжя, незанесене наплавами рік (Калит.). Полуднева часть, рівна як стіл, повстала з нанесеної річної наплавини (Калит.). На намулі капуста гарна росте (Київщ.). Її затягло товстим шаром морських намулин (Троян.). Шкода думати, щоб оце наносом осіла Русь Висляні узбережжя (Куліш). Літературний намул (Рада)];
    3) наклеп (-пу); см. Наговор 2.
    * * *
    1) см. нанесение 1)
    2) геол. и пр. нано́с, -у; (слой ила, песка, нанесённый водой) наму́л, -у; ( снежный) наме́т, -у, замёт, -у, кучугу́ра

    Русско-украинский словарь > нанос

  • 7 насказ

    1) (действие) - см. Насказывание и Насказание;
    2) набрехи (-хів), наклеп (-пу), обмова; срв. Наговор 2.
    * * *
    нагові́р, -во́ру, обмо́ва; ( поклёп) на́клеп, -у

    Русско-украинский словарь > насказ

  • 8 насказанный

    1) нагово́рений, нака́заний; набала́каний; напле́тений

    Русско-украинский словарь > насказанный

  • 9 нашёптывать

    нашептать
    1) кому что - нашіптувати, нашептати, підшіптувати, підшептати, (о мног.) понашіптувати що, чого. [Плескотливі хвилі нашіптували мені яку- небудь екзотичну поезію (Крим.). Співати тобі (місяцеві) думу, що ти-ж нашептав (Шевч.). «Тебе обкрадають» - десь у глибу душі підшіптував якийсь голос (Крим.)];
    2) -тать - а) (наделать шептаньем) нашептати, нашепотіти (-почу, -потиш), нашепотати (-почу, -почеш); б) (пошептать изв. время) нашептати, нашепоті[а]ти, попошептати (досхочу) и т. п.;
    3) кому на кого - нашіптувати, нашептати, натуркувати, натуркати, (о мног.) понашіптувати, понатуркувати кому на кого; срв. Наговаривать 2 и Наушничать. [Нашіптують на мене, що я і такий і сякий (Полтавщ.). Шайтан натуркував їм у вуха облудні думки (Леонт.)];
    4) что и на что (навораживать) - нашіптувати, нашептати, зашіптувати, зашептати, замовляти, замовити, заворожувати, заворожити що. Нашёптанный -
    1) нашептаний, підшептаний, понашіптуваний;
    2) нашептаний, попошептаний;
    3) нашептаний, натурканий, понашіптуваний, понатуркуваний;
    4) нашептаний, зашептаний, замовлений, заворожений. [Нашептана вода (Київщ.)]. -ться -
    1) (стр. з.) нашіптуватися, бути нашіптуваним, нашептаним, понашіптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (шепча) нашептатися, нашепоті[а]тися, попошептати (досхочу) и т. п., (о мног.) понашіптуватися; б) (шепчась) нашептатися, нашепоті[а]тися, вишептатися, попошептатися, попошепоті[а]ти (досхочу), (о мног.) понашіптуватися. [Ви ще шепочетесь! невже не нашепотілися? (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - нашепт`ать
    1) наші́птувати, нашепта́ти, -шепчу, -ше́пчеш и мног. понашіптувати; (наговаривать на кого-л.) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти
    2) (на что - произносить наговор, колдовать) наші́птувати, нашепта́ти (на що), шепта́ти, пошепта́ти, шепота́ти, -почу, -почеш, пошепота́ти, шепоті́ти, -почу, -потиш, пошепоті́ти (над чим)

    Русско-украинский словарь > нашёптывать

  • 10 оговор

    обмова, осуда, набалачка. Срв. Наговор, Наклёп. [Втратила добру славу через обмову. Смерть не така страшна, як осуда людська].
    * * *
    обмо́ва, обмо́влення, оббрі́хування; диал. осу́да

    Русско-украинский словарь > оговор

  • 11 Наговорка

    см. Наговор 1 и 2.

    Русско-украинский словарь > Наговорка

  • 12 Наклевётывание

    Наклеветание наклепування, наклепання, наклеп (-пу), набріхування, набрехання, наговорювання, наговорення и наговоріння на кого.

    Русско-украинский словарь > Наклевётывание

  • 13 Намолвка

    см. Наговор 2.

    Русско-украинский словарь > Намолвка

См. также в других словарях:

  • наговор — См …   Словарь синонимов

  • наговор — (не рекомендуется наговор) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • НАГОВОР — НАГОВОР, наговора, муж. (разг.). 1. только ед. Действие по гл. наговорить во 2 и 3 знач. наговаривать. 2. Поклеп, клевета. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАГОВОР — НАГОВОР, а, муж. 1. Клевета, напраслина (разг.). Жертва наговора. 2. Заклинание, имеющее магическую силу. Н. от болезни. | прил. наговорный, ая, ое (ко 2 знач.). Наговорное зелье (у колдунов: над к рым произнесены заклинания). Наговорная вода.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Наговор — клевета, дурная сплетня, навет, неправда, ложь, сказанные о человеке умышленно, как правило, с целью очернить его унизить, расстроить его дела. свалить на него вину и т.д. Наговор есть нарушение нравственного закона жизни, данного Богом в… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • наговор — а, м. 1) разг. Ложные сведения, распространяемые с целью опорочить кого л. Из за недостатка доводов прибегнуть к наговору. Синонимы: инсинуа/ция (книжн.), клевета/, наве/т (устар.), напра/слина (разг.), огово/р …   Популярный словарь русского языка

  • наговор — НАГОВОР, а, м Разг. То же, что донос. Несправедливый наговор всю жизнь преследовал семью Петровых …   Толковый словарь русских существительных

  • НАГОВОРЁННЫЙ — НАГОВОРЁННЫЙ, наговорённая, наговорённое; наговорён, наговорена, наговорено. прич. страд. прош. вр. от наговорить в 1, 3 и 4 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • наговорённый — наговорённый, ён, ена, ено, ены …   Русское словесное ударение

  • наговорённый — наговорённый; кратк. форма ён, ен а …   Русский орфографический словарь

  • наговорённый — прич.; кр.ф. наговорён, наговорена/, рено/, рены/ …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»