-
1 набивальне ущільнення
наби́вочное уплотне́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > набивальне ущільнення
-
2 набивальний матеріал
наби́вочный материа́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > набивальний матеріал
-
3 набивальний шнур
наби́вочный шнурУкраїнсько-російський політехнічний словник > набивальний шнур
-
4 набивний манжет
наби́вочный манже́тУкраїнсько-російський політехнічний словник > набивний манжет
-
5 ущільне кільце
наби́вочное кольцо́Українсько-російський політехнічний словник > ущільне кільце
-
6 щільничний матеріал
наби́вочный материа́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > щільничний матеріал
-
7 набивка формы
-
8 набивка
-
9 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
10 набивать
техн., несов. набива́ть, сов. наби́ть1) набива́ти, наби́ти; ( наполнять - ещё) начиня́ти и начи́нювати, начини́ти, напако́вувати, напакува́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти2) (набойку, каблук и т. п.) прибива́ти, приби́ти3) ( колышками стену) клинцюва́ти, поклинцюва́ти4) ( узор на ткани) вибива́ти, ви́бити -
11 набивать
техн., несов. набива́ть, сов. наби́ть1) набива́ти, наби́ти; ( наполнять - ещё) начиня́ти и начи́нювати, начини́ти, напако́вувати, напакува́ти; ( уплотнять) ущі́льнювати, ущільни́ти2) (набойку, каблук и т. п.) прибива́ти, приби́ти3) ( колышками стену) клинцюва́ти, поклинцюва́ти4) ( узор на ткани) вибива́ти, ви́бити -
12 битком
нар. напхом, набгом, натоптом, повно-повнісінько.* * *нареч.на́пхом, на́топтом\битком наби́то — повні́сінько, по́вно-повні́сінько, на́пхом наби́то (на́пхано)
-
13 набивка
1) (действие) набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння и т. п., оконч. набиття (-ття), натоптання, напхання, набгання, напакування, начинення и т. п.; срв. Набивать;2) (материал, которым набивают, или качество работы) набивка, набив (-ву), набиття (-ття). -ка нехороша, слаба, жидка - набивка недобра, слабка, рідка;3) см. Набойка.* * *1) ( действие) наби́вка, набива́ння, набиття́; начиняння, начи́нювання, напако́вування; набива́ння; вибива́ння, вибиття́2) ( материал) наби́вка -
14 набитый
1) набитий, понаби́ваний; нато́птаний; на́пханий; начи́нений, напако́ваний, набганий2) наби́тий; настрі́ляний, настре́ляний; нарізаний; нако́лотий, нако́лений3) ви́битий4) наби́тий\набитыйый дурак — заплі́шений (несосвіте́нний, вели́кий) ду́рень; дурни́й, аж сві́титься; дурни́й як пень (як чіп)
-
15 нагонять
наганивать, нагнать1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -1) нагнаний, понагонений;2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.* * *I несов.; сов. - нагн`ать1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити\нагонятьть скуку на кого́ — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на кого, ну́дити, зану́дити и мног. попону́дити кого
\нагонятьть цену — наганя́ти, нагна́ти ціну
2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти\нагонятьть — о́бручи набива́ти, наби́ти и мног. понабивати обручі
3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рюватиII сов.1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити3) см. наганивать -
16 наколачивать
наколотить1) что и что на что (набивать) - набивати, набити, (о мног.) понабивати що, що на що. [Набив обручі на діжку (Сл. Ум.)]. -вать ракету - набивати ракету;2) чего во что, на что (вколачивать) - набивати, набити и (чаще) понабивати чого в що, на що, забивати, забити и (чаще) позабивати що в що; (дрань под штукатурку) решетити, порешетити, зарешетити, дранкувати, подранкувати (стіну). [Понабивав гвіздків у стіну (Сл. Ум.). Позабивай тут скрізь коляки (Богодух.). Попереду стінку зарешетимо, а тоді тинькуватимем (Звин.)];3) чего (разбивать) - набивати, набити, натовкти, натрощити чого;4) -тить кого - набити, налупити, налупцювати, (образно) набанити, намотлошити, намолотити и т. п. кого; срв. Колотить 3. -тить бока кому - полатати (облатати, потасувати) боки кому. [І боки так потасувала (Котл.)];5) (цену) набивати, набити ціну;6) (копейку, денежки) збивати, збити копійчину (грошики, грошенята, гріш, грошву), назбивати грошиків (грошенят), зібрати (чимало, читрохи) грошей. [Зібрав грошей і став хороший (Кропивн.)]. Наколоченный -1) набитий, понабиваний;2) набитий, забитий, пона[поза]биваний; порешете[я]ний, зарешетений, подранкований;3) набитий, натовчений, натрощений;4) набитий, налуплений, налупцьований и т. п.;5) набитий;6) збитий, назбиваний. -ться -1) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (стуча) наколотитися, нагрюкатися, налупитися, нагатитися, нагупатися; б) (избивая) набитися, налупитися, налупцюватися и т. п. Срв. Колотить 1 и 3; в) (бьюсь обо что) набитися, наколотитися об що, в що, (трясясь) натіпатися, натріпатися, накидатися, натрястися, (ударяясь) набитися, настукатися об що, в що; г) (стараясь) натовктися, набитися, напобиватися, напоратися, навпадатися коло чого, над чим, з чим; ґ) набратися (зазнати) лиха, натерпітися; набідуватися, назлиднюватися; срв. Намаяться.* * *несов.; сов. - наколот`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. понабива́ти2) (избивать, колотить) би́ти, наби́ти; товкти, -вчу́, -вче́ш, натовкти́3) (перен.: сколачивать капитал) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш) и назбивати; збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) -
17 наколоченный
1) наби́тий, понаби́ваний2) наби́тий3) зби́тий; зі́браний -
18 намётывать
наметатьI. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.* * *I несов.; сов. - намет`ать1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш\намётывать тать глаз — призвича́їти око
II портн.; несов.; сов. - намет`ать\намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку
наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати -
19 заряжать
техн., физ., несов. заряжа́ть, сов. заряди́тьзаряджа́ти, заряди́ти; насна́жувати, насна́жити; ( оружие - ещё) ладува́ти, набива́ти, наби́ти -
20 заряженный
См. также в других словарях:
Наби — набиды ( пророки , франц. Nabis, от древнеевр. наби пророк), самоназвание группы французских художников, существовавшей в конце 1880 х начале 1900 х гг. (живописцы М. Дени, П. Серюзье, К. Руссель, П. Рансон, П. Боннар, Э. Вюйяр, график Ф … Художественная энциклопедия
Наби — пророк, который не принес новую религию, а призывает народ следовать религии великого пророка (См. Расуль и Улю’ль Азм), принесшего эту веру. Наби подчиняются расулям. Великими пророками были Адам, Нух, Ибрахим, Муса, Иса и Мухаммад. Все… … Ислам. Энциклопедический словарь.
НАБИ — «НАБИ» («набиды») (франц. nabis пророки, от др. евр. наби пророк), группа художников (М. Дени (см. ДЕНИ Морис), П. Боннар (см. БОННАР Пьер) и др.) в Париже (ок. 1890 1905), создавших под влиянием П. Гогена (см. ГОГЕН Поль) своеобразный вариант… … Энциклопедический словарь
НАБИ — ( набиды ) (франц. nabis пророки от др. евр. наби пророк), группа художников (М. Дени, П. Боннар и др.) в Париже (ок. 1890 1905), создавших под влиянием П. Гогена своеобразный вариант стиля модерн , для которого характерны близость к… … Большой Энциклопедический словарь
Наби — (муж.)(араб.) посланник всемомогущего Казахские имена. Словарь значений.. НАБИ Пророк, посланник. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
«Наби» — («набиды») (франц. nabis пророки, от древнеевр. наби пророк), группа художников (М. Дени, П. Боннар и др.) в Париже (около 1890 1905), создавших под влиянием П. Гогена своеобразный вариант стиля модерн, для которого характерны близость к… … Энциклопедический словарь
НАБИ — (евр.). Пророк. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. НАБИ евр. Пророк. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 … Словарь иностранных слов русского языка
НАБИ — (набиды) (французское nabis пророки), группа художников (М. Дени, П. Боннар и др.) в Париже (около 1890 1905), создавших под влиянием П. Гогена своеобразный вариант стиля модерн , для которого характерны близость к литературному символизму,… … Современная энциклопедия
наби — сущ., кол во синонимов: 1 • пророк (27) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
наби — nabis m. <иврит пророк. Набиды группировка фр. художников, возникшая около 1888 г. и просуществовавшая до 1905 г. , куда входили Морис Дени, Эдуар Вюйяр, Пььер Боннар, Поль Серюзье, ПольРансон, Ксавье Руссель и др. .. Художников Н. объединяло… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
НАБИ — Национальная ассоциация по борьбе с инсультом мед., организация Источник: http://www.orbifond.ru/about/history/ … Словарь сокращений и аббревиатур
