мәңге+шах

плетёнка)

I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].

II. Мат -

1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];

2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;

3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;

4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;

5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).

* * *

и пр. мат, -а

привілля, добро, догода, достаток (р. -тку), розкіш (р. -коши), (гал.) гаразди (р. -дів). [От я житиму у всякому привіллі (Квітка). А я вже не могла в палатах жити в добрі, в догоді, - я пішла за ним. Ах, те життя безжурне, у достатках, у розкошах - воно тільки розпестило її (Коцюб.). Наше киценя живе у вас в розкоші]. Жить в довольстве - розкошувати, в достатках жити, (гал.) гараздувати. [В достатках ти цвітеш: стодоли - повні (Грінч.)]. Пожить в довольстве - порозкошувати.

* * *

1) ( достаток) доста́ток, -тку, ро́зкіш, -коші

2) ( удовлетворение) задово́лення, удово́лення

дошка (ум. дощечка), (изредка) дертиця, дерниця. [Ой, і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодій Бондарівні домовину збити (Чуб.)]. Доска небольшая или одиночка - дощина. Самая толстая доска - форшта, хворшт. [Дубові форшти для склепу наготували]. Д. двухдюймовая - двіцалівка, двохпальцівка. Д. трёхдюймовая - трицалівка, трьохпальцівка. Д. наиболее употребительная для обшивки - шалівка. Д. толщиною меньше вершка, но толще шалёвки - безименка. Д., составляющая восьмую часть распиленного древесного ствола - гитина, восьмерня. Д.-горбыль - обапол, обаполок (р. -лку), опилок (р. -лку). Д. для пола - мостина, мостовина, (реже) місниця. Д. в потолке - стелина. Д. в заборе - ділина; (в воротах) ворітниця. В заборе доска, прикрывающая забор или частокол - гловень (р. -вня). Доска с уступами, на которые кладутся полки - шимбалок (р. -лка). Дубовые доски для лодок - боти. Д., положенные на лодках для устройства парома - мостинці (р. -нців). Доски, по которым скатывают тяжести для нагрузки и т. п. - кітвиці. Д., переброшенная через ручей, речку - кладка. Д. кухонная для теста, для котлет и т. п. - стільниця. [Візьми меншу стільничку на зілля: на великій ми тісто пораємо]. Д., употребляемая вместо колокола в монастырях (било) - брязкало, било, калатало. [Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. Піп у дзвін, а чорт у калатало]. Д. кроильная - кравальня, кравниця, крійниця. Д. для глаженья - прасувальна дошка. Д., которую сапожник кладёт себе на колени и разбивает на ней молотком кожу - клепак (Вас.). Д. деревянная, для писания на ней масляными красками - блят. [Повіз дерево до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат помалював]. Вымощенный досками - мостовий. [Ой, Олено, сестро моя, помий двори мостовії]. Обшить досками - обшалювати, пошалювати. От доски до доски - від дошки до дошки; від палятурки до палятурки. [Всю оту купу книжок я знав уже розказати од палятурки до палятурки (Васильч.)]. Доска классная - таблиця. Д. аспидная - тавлетка, грифельна дошка. Д. шахматная - шахівниця. Д. грудная (анат.) - груднина.

* * *

и Клавиша клавіш (-ша). [На клавішах твоїх швидкий гучний таночок (Л. Укр.)].

* * *

тж. кл`авиша

1) (действие) - см. Нежение;

2) (полное довольство) розкіш (р. розкоши) и (чаще мн.) розкоші (-шів). [Шкода мені Оксаночки: вдома в мене їй була розкіш, а в чужих людях не те (Звин.)]. Жить в -ге - жити в розкоші (чаще в розкошах), розкошувати, купатися в розкоші (в розкошах), (переносно) панувати. [Наше цуценятко живе у вас в розкоші (Звин.). Наші коти живуть у таких розкошах, як рідні діти (Звин.). Дійна корова у розкоші купається (Шевч.). Він багатий, одинокий, будеш панувати (Шевч.)]. Содержать скот в -ге - держати (купати) товар у розкоші (у розкошах);

3) (упоение, услада) розкіш и розкоші, пестощі (-щів и -щей), насолода, (очень редко) ніга; (разнеженность) розніженість (-ности); (сладостное изнеможение) (солодка) знемога, (истома) мло[і]сть (р. млости) и (мн.) млості (-тів). [Хотілося мовчати, щоб не зменшувати почуття розкоши (А. Чайківський). Вся ніга минеться - з льодом води нап'ється (Пісня). Все навколо, поблизу і далеко, мліло в солодкій знемозі (Кінидь Неволі)].

* * *

1) ( полное довольство) доста́ток, -тку; ( роскошь) ро́зкіш, -коші, ро́зкоші, -шів

2) ( блаженство) [солодка] знемо́га, [соло́дка] млість (род. п. мло́сті); ( наслаждение) насоло́да

3) ( нежность) ні́жність, -ності; ( ласковость) ласка́вість, -вості; ( ласка) пе́стощі, -щів, пе́щення, диал. пе́стіння и пестіння

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

Припеть приспівувати, приспівати, (однокр.) приспівнути (до чого). [А вона сама грає і приспівує (Рудч.). Нехай лишень сядуть за стіл, вже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин, як болван…» (Квітка). Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, - так її і вразить (Г. Барв.)].

* * *

I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;

2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];

3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];

4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];

5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];

6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).

II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].

* * *

1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у

2) (атака, штурм) при́ступ

3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ

1) слон, -а

2) шах м. слон

1) схо́дити, -джу, -диш и зіхо́дити, зійти́ (зійду́, зі́йдеш) и мног. посхо́дити; ( с лошади - обычно) зла́зити (зла́жу, зла́зиш) и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся) и мног. поспуска́тися; (оставлять занимаемое место - о сидящем, лежащем) устава́ти, уста́ти (уста́ну, уста́неш) и мног. повстава́ти; ( с чего) зсіда́ти, зсі́сти (зся́ду, зся́деш); (сойти - с какого-л. места) уступа́тися, уступи́тися (уступлю́ся, устуґпишся), диал. зступа́ти, зступи́ти

2) (благополучно закончиться, проходить) мина́ти, мину́ти, схо́дити, зійти́

3) ( быть признаваемым за кого-что) схо́дити, зійти́, відбува́ти, відбу́ти, -бу́ду, -бу́деш

4) ( оканчиваться - о грибах) прохо́дити, -дять, пройти́ (про́йдуть)

5) ( выслеживать) охотн. висте́жувати, -жую, -жуєш, ви́стежити, вислі́джувати, -джую, -джуєш, ви́слідити, -джу, -диш

и Крюкиши коркоші, ґорґоші (-шів). Носить на -ше, на -шах - носити на коркошах.