Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мышь

  • 1 мышь

    зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.
    * * *
    ми́ша

    Русско-украинский словарь > мышь

  • 2 мышь

    вчт
    ми́ша, ми́шка

    Русско-украинский политехнический словарь > мышь

  • 3 мышь

    вчт
    ми́ша, ми́шка

    Русско-украинский политехнический словарь > мышь

  • 4 летучий

    1) летючий, летучий. [Хлопці летючого дзмія пускають (Звин.). Два роки минули, і слуги летючу звістку принесли (Дніпр. Ч.)]. -чая боль - мандрівний (перебіжний, летучий) біль (р. болю). -чий листок, памфлет - летючий листок (-тка), памфлет (-та), летючка. -чий огонь - а) блудний (облудний, мандрівний) огник (-ка), блимавка; б) (болезнь) (в)огник (-ка). -чий разъезд, военн. - летучий роз'їзд (-ду), летючка. -чие пески - летючі піски, піски- плавуни. -чая рыба - летюча риба, риба-летючка. -чая мышь - см. Мышь. -чий олень - см. Олень 2. -чий пёс, зоол. - вампір (-ра);
    2) хим., фармак. (улетучивающийся) - леткий, летучий. -чее вещество - летка речовина. -чая мазь, соль - летуча масть (-ти), сіль (р. соли). -чая щёлочь - см. Нашатырь.
    * * *
    1) летю́чий, лету́чий

    лету́чая мышь — а) зоол. кажа́н, -а, летю́ча ми́ша; б) ( фонарь) летю́ча ми́ша

    2) хим. летки́й

    Русско-украинский словарь > летучий

  • 5 миша

    вчт мышь

    Українсько-російський політехнічний словник > миша

  • 6 мишка

    вчт мышь

    Українсько-російський політехнічний словник > мишка

  • 7 Гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    полит. ист.
    Гора́

    Русско-украинский словарь > Гора

  • 8 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 9 князёк

    1) князик, князько (-ка), (редко) князьок (-зька). [На білому острові живе собі якийсь князьок (Рудч.)];
    2) (животное с необычн. для его породы цветом шерсти, оперенья; напр., ласточка, мышь) біла ластівка, біла миша, (воробей) білий горобець (-бця) и т. п.; срвн. Королёк;
    3) см. Конёк 3.
    * * *
    1) уничиж. князьо́к, -зька́
    2) орн. диал. бі́ла сини́ця
    3) ( на крыше) диал. гре́бінь, -беня, ко́ник

    Русско-украинский словарь > князёк

  • 10 кожан

    1) (кожаная куртка) шкуратянка, кажанок (-нка);
    2) зоол. - кажан; срвн. Мышь летучая. -жан двуцветный, Vespertilio murinus L. - лилик двобарвний. -жан позднолетающий, Eptesicus serotinus Schreb. - кажан гірський (пізній).
    * * *
    2) зоол. кажа́н, -а

    Русско-украинский словарь > кожан

  • 11 мышка

    1) (ум. от Мышь) мишка; (летучая) кажанок (-нка). [Я Мишка-Норушка (Казка)]. Кошке игрушки, а -ке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки; кому весілля, а курці смерть. Были бы крошки, а -ки будут - аби хліб, а зуби знайдуться. Игра в кошку и -ку - гра в кота й мишку;
    2) (подплечн. впадина, обычн. мн. ч. Мышки) пах(в)а, підпахів'я (-в'я); срв. Подмышка. Под -кой - під пах(в)ою. [Стояв з книжкою під пахвою (Васильч.)]. Под -ку - під пах(в)у, під силу. Под -ки - попід пах(в)и, попід сил(к)и. [Ой, узяли Парасуню попід обі сили (Гол.)];
    3) см. Мускул;
    4) -ки (в одежде) - вирізи (-зів), пройми (р. проймів);
    5) -ки, бот. - а) (Lathyrus tuberosus L.) горошок (-шку) (бульбистий), земляний горішок (-шка), журавлині стручки (-ків), мишка, черевички (-ків); б) (Saxifraga granulata L.) ломінь (-меню) (зернястий), розривник (-ку).
    * * *
    I уменьш.-ласк.
    ми́шка
    II

    под мы́шками — під па́хвами и під пахва́ми

    Русско-украинский словарь > мышка

  • 12 мышьяковый

    арсеновий. -вая кислота - арсенова кислота.
    * * *
    тж. мышь`ячный
    мишако́вий

    Русско-украинский словарь > мышьяковый

  • 13 надуваться

    надуться
    1) (наполняясь воздухом) надиматися и (редко) надуватися, надутися, (о мног.) понадиматися, (редко) понадуватися; (вздуваться, пучиться) обдиматися, обдутися, надиматися, дутися, надутися, (о мног.) пообдиматися, понадиматися; (натопыриваться) напужуватися, напужитися, (о мног.) понапужуватися; бути надиманим, надутим, понадиманим и т. п. [Як надмусь, то й я (жаба) така (як віл) зроблюсь (Глібів). Вітрило надулось (Л. Укр.). Дмися - не дмися, волом не будеш! (Номис). Шаравари напужилися (Квітка)];
    2) (навеваться) надуватися, надутися, навіватися и навіюватися, навіятися, намітатися, наместися, наноситися, нанестися, (во мног. местах) понадуватися, понавіватися и понавіюватися, понамітатися, понаноситися; бути надутим, понадуваним, навіюваним, навіяним и т. п. Пыль -дулась в окна - у вікна понавівалося (понавіювалося) пороху (пилу);
    3) (обманываться) - а) (стр. з.) піддурюватися, обдурюватися, підманюватися, обшахровуватися, ошукуватися, бути піддурюваним, піддуреним, попіддурюваним и т. п.; б) (надувать себя) обдурюватися, обдуритися, ошукуватися, ошукатися;
    4) (напыживаться) надиматися, надутися, напужуватися; напужитися; (важничая) пиндючитися, напиндючитися, бундючитися, набундючитися, набундюритися, наприндитися, низитися, нанизитися; (сердясь) дутися, надиматися, надутися, (фамил.) намурмоситися, нагогошитися, (образно) нажабитися, гиндичитися, нагиндичитися, (сердито и спесиво) путритися, напутрюватися, напутритися; (о мног.) понадиматися и т. п.; см. ещё Надувать (1) губы. [Як птиця надворі понадимається і носи похова, - буде буря і холод (Харк. Зб.). Обидві дами понадимались і мовчали (Н.-Лев.). Бач, як ти його образила, бач - надувсь! (Мирний). Примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився (Н.-Лев.). Чогось наша сваха надулася й нанизилася (Грінч. III). Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася (Пісня). Нажабиться кожен, напиндючиться (Свидниц.). Индик путриться (Хорольщ.). Напутрилася, мов їжак (Крим.)]. - дулся, как индейский петух - напиндючився (напутрився) мов гиндик. -дулся, как сыч, как мышь на крупу - надувся (напутрився) мов сич (на сову), мов квочка на дощ, як гайвороння на мороз, мов миша на крупи (Приказки);
    5) (напиваться чего) надудлюватися, надудлитися чого. [Надудлився чаю (Звин.)]. Надувшийся - що надувся и т. п.; надутий; (о человеке) надутий. [Надуте вітрило (Київ)].
    * * *
    несов.; сов. - над`уться
    1) надува́тися и надиматися, наду́тися, и мног. понадува́тися и понадима́тися; ду́тися, поду́тися; (важничая, пыжась) бундю́читися, набундю́читися
    2) (набухая, увеличиваться в объёме) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадима́тися; ( разбухать) бубня́віти, набубня́віти
    3) (перен.: обижаться) наду́тися сов. и мног. поду́тися и понадува́тися и понадиматися, закопи́лювати (люю, люєш) губу (гу́би), закопи́лити губу (гу́би), сов. скопи́лити губу́ (гу́би), напри́ндитися, -джуся, -дишся
    4) ( напиваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадиматися, сов. наду́длитися, налига́тися и мног. понали́гуватися
    5) страд. несов. надува́тися, надима́тися, напина́тися; обду́рюватися, -рюється; піддурюватися, ошу́куватися, -кується

    Русско-украинский словарь > надуваться

  • 14 пеструшка

    зоол.
    1) (рыба Salmo fario) пеструха, пеструшка, пестрюга;
    2) ( мышь Mus lemmus) миша-лемінг.
    * * *
    1) ихт. диал. пестру́ха, пестру́шка, форе́ль, -лі, диал. пструг
    2) зоол. ле́мінг
    3) диал. см. пестрядь 1)

    Русско-украинский словарь > пеструшка

  • 15 полевой

    польовий, степовий, (гал.) пі[о]льний. -вые работы - робота на полі. -вая артиллерия - польова гармата (артилерія).
    * * *
    1) польови́й

    полева́я артилле́рия — воен. польова́ артиле́рія

    \полевой й бино́кль — польови́й біно́кль

    \полевой й суд — воен. польови́й суд

    полева́я мышь — зоол. польова́ ми́ша, нори́ця

    \полевой шпат — мин. польови́й шпат (скалине́ць)

    2) охотн. мисли́вський

    Русско-украинский словарь > полевой

  • 16 полуночница

    1) північниця;
    2) (летучая мышь) кажан (-на), гал. лелик и лилик.
    * * *
    1) опівні́чниця, полу́нічка
    2) церк. всено́шна и все́ношна, -ої

    Русско-украинский словарь > полуночница

  • 17 фараонов

    ист.
    и пр. фарао́нів, -нова, -нове; фарао́нова

    мышь — зоол. фарао́нова ми́ша, іхневмо́н

    Русско-украинский словарь > фараонов

  • 18 церковный

    церко́вний

    бе́ден как церко́вная мышь (кры́са) — бі́дний (го́лий) як церко́вна (руда́) ми́ша

    Русско-украинский словарь > церковный

  • 19 Касть

    1) (гадость) капость (-ти), (бранно) гидь (-ди), погань (-ни);
    2) (негодныя отбросы) відпади (-дів), покидьки (-ків);
    3) (кал) кало;
    4) (крыса или мышь) гризунець (-нця);
    5) (потрава) столоч (-чи), стравля.

    Русско-украинский словарь > Касть

См. также в других словарях:

  • мышь — мышь, и; мн. мыши, ей …   Русское словесное ударение

  • мышь — мышь/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • МЫШЬ — жен. мыша архан., вор. гнус олон. касть твер. плюгавка, поганка пск. гадина, гад вост. Mus, родовое названье из семьи грызунов; подпольная или домашняя мышь; полевая, житничек, сеноставец и пр. Фараонова мышь, ·переводн. Viverra Ichneumon, зверок …   Толковый словарь Даля

  • МЫШЬ — МЫШЬ, мыши, мн. мыши, мышей, жен. (мыш, мыша, муж. неправ.). Небольшой грызун из семейства мышиных, с острой мордочкой, черными глазами, усиками и длинным, почти голым хвостом, домашняя мышь. Белая мышь. Полевая мышь. Юркий, как мышь. Мыши… …   Толковый словарь Ушакова

  • мышь — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого/чего? мыши, кому/чему? мыши, (вижу) кого/что? мышь, кем/чем? мышью, о ком/чём? о мыши; мн. кто/что? мыши, (нет) кого/чего? мышей, кому/чему? мышам, (вижу) кого? мышей, (вижу) что? мыши,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • мышь — без кота мышам масленица. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мышь сущ., кол во синонимов: 24 • белошейка …   Словарь синонимов

  • МЫШЬ — Роль М. в мифопоэтических представлениях в значительной степени объясняется её особенностями, в частности малыми (в сравнении с другими млекопитающими) размерами. Широко распространены представления о М. как хтоническом животном и о её связи с… …   Энциклопедия мифологии

  • «мышь» — вспомогательное устройство, служащее для ручного управления перемещением курсора и фиксирования его положения на экране дисплея (монитора), а также для ввода в персональный компьютер графической информации. Наиболее распространены механические… …   Энциклопедия техники

  • Мышь — Мышь: Мыши (лат. Muridae)  семейство млекопитающих отряда грызунов (лат. Rodentia). Компьютерная мышь  одно из устройств ввода информации в компьютер. Мышь (галактика)  классический образец столкновения галактик. «Мышь», «Мышонок»  сверхтяжёлый… …   Википедия

  • МЫШЬ — МЫШЬ, в вычислительной технике устройство ввода, которым можно оперировать одной рукой. Мышь имеет форму, соответствующую ладони руки. У нее также есть две или три кнопки, которые можно нажимать пальцами той же руки. Когда мышь двигают по плоской …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Мышь — в информатике устройство управления курсором, имеющее вид небольшой коробки. Перемещения мыши по горизонтальной поверхности преобразуются в соответствующие перемещения курсора по экрану дисплея. Обычно мышь снабжена двумя или тремя клавишами,… …   Финансовый словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»