Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мухи

  • 1 муха

    энтом. Musca L. муха, соб. мушва. [До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе (Номис). І де ця мушва береться? (Харк.)]. -ха комнатная (M. domestica L.) - муха хатня, муха домова. -ха синяя (M. vomitoria L.) - грайка, бурчало, гучок (-чка). -ха трупная (Cynomyia (Calliphora) mortuorum L.) - (муха) трупниця, суєтка-трупниця. -ха мясная, мясоедка (Sarcophaga carnaria L.) - м'яснуха, суєтка м'ясна, заплювиця. -ха цветочная (Syrphus Latr.) - повисюха, полуденник. -ха обыкновенная навозная (Scatophaga stercoraria L.) - плюгавка-погнійка. -ха шпанская (Cantharis L.) - майка, помиток (-тка), шпанська муха. -ха гессенская (Cecidomyia destructor say.) - гесенська муха. -ха осенняя (жигалка) - спасівська муха, джиґавка. -ха-наживка - жировиця. -ха белая (снежинка) - біла муха. [Вже й білі мухи літають (Луб.)]. -ха одолевает скотину, лошадей - муха б'є худобу, коні. Так тихо, что слышно как -ха пролетит - тихо, що й муху чути як летить; тихо як в усі; тихо, хоч мак сій. Докучлив как -ха - уїдливий як муха. Льнёт как -ха - липне як муха. Делать из -хи слона - робити з мухи слона. Он -хи не убьёт - він і мухи не скривдить. Убить -ху (выпить) - убити муху. Он под -хой - він під мухою (під чаркою). За -хой с обухом - за мухою з обухом.
    * * *
    му́ха

    му́хи — мн. мухи, род. п. мух; собир. мушва́

    быть под му́хой (с му́хой) — бу́ти напідпи́тку (під ча́ркою)

    Русско-украинский словарь > муха

  • 2 жужжать

    деркотіти, дзижчати, дзизкати, дзинчати, бреніти, сюрчати, брумчати, густи (гуде); (о веретене, сверчке, кузнечике) сюрчати, хурчати. [Мухи деркотять. Золоті бджоли бреніли в золотому сонячному промінні (Грінч.). Комар у вухо бренить (гуде) (Чуб.). Всі мухи тихо сиділи, лишень одна брумчала. Коники сюрчали в траві. Хрущі літали й гули. Комарик молодий своє дзинчить (Гліб.). Оса дзинькає]. Полететь жужжа - побреніти. [Бджілка побреніла до вулика]. Жужжать в уши кому - туркати в вуха кому, натуркувати кому щось. [Це ви їм усяку погань натуркуєте, до лукавности призводите! (Крим.)].
    * * *
    1) дзижча́ти; зумкоті́ти, -кочу́, -коти́ш; ( с гудением) гуді́ти, густи́ (гуду́, гуде́ш); (преим. о насекомых) дзинча́ти, дзвинча́ти, дзиґоті́ти, -ґоти́ть, дзикоті́ти, -коти́ть; ( звонко) брині́ти, -нить; (о веретене, прялке, осколках) хурча́ти, фурча́ти, фу́ркати, фуркота́ти, -ко́че, фуркоті́ти, -коти́ть, сюрча́ти, сю́ркати
    2) (твердить что-л.) ту́ркати, турча́ти, усилит. туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, туркоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > жужжать

  • 3 засиживать

    засидеть
    1) (ночи за работой) - см. Засиживаться 1;
    2) что (ногу) - за[пере]сиджувати, за[пере]сидіти що (ногу). Мухи -дели что-л. - мухи заслідили, поцяткували що. Засиженный - засиджений. -ное яйцо (насиженное) - засиджене яйце (Сл. Гр.). -ный мухами - засліджений, поцяткований мухами.
    * * *
    несов.; сов. - засид`еть
    заси́джувати, -джую, -джуэш, заси́діти

    Русско-украинский словарь > засиживать

  • 4 выводить

    I. вывести
    1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];
    2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];
    3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];
    4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;
    5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];
    6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;
    7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;
    8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;
    9) в. из себя - дратувати, роздратувати;
    10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.
    II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].
    * * *
    I в`ыводить II вывод`ить
    несов.; сов. - в`ывести
    виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > выводить

  • 5 жалить

    (о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].
    * * *
    жали́ти, -лю, -лиш, жали́тися; жига́ти; (о комарах, пчёлах) тя́ти (тнуть)

    Русско-украинский словарь > жалить

  • 6 жужжание

    пчелы мухи) деркотіння, дзижчання, дзизкання, бреніння. -ние кузнечика, сверчка, веретена - сюрчання, хурчання. -ние жука, комара - дзижчання, гудіння. [Тиша в хаті була така, що аж у вухах чулося якесь бреніння (Крим.). Докучне сюрчання трав'яних коників (Мирн.)].
    * * *
    1) дзижча́ння; гуді́ння; брині́ння; хурча́ння, ху́ркіт, -коту, сюрча́ння
    2) ту́ркання, турча́ння, туркота́ння, туркоті́ння

    Русско-украинский словарь > жужжание

  • 7 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 8 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 9 комар

    комар (-ря и -ра), ум. комарик, комаронько, собир. комарня. [Ой ви, комарі, ви комарики мої, ой за що, про що ви кусаєте мене? (Пісня)]. -мар носа не подточит - чиста робота; і голки не підсунеш; ніхто не вчепиться: ні баба, ні громада; зроблено, та й тихо, лихо. Кусают и -ры до поры - вовк носить, понесуть і вовка. -ра не зашибёт - він і мухи не вб'є. С рогатиной на -ра (идти) - за мухою з обухом. -ры кусают - комарі тнуть.
    * * *
    кома́р, -а

    комары́ — мн. комарі́, -рі́в; собир. комарня́

    \комар но́са (но́су) не подто́чит — погов. кома́р но́са не підто́чить

    Русско-украинский словарь > комар

  • 10 куколка

    1) лялечка. Оделась -кой, как -ка - прибралася, як лялечка (Номис);
    2) (у насекомых) лялька, лялечка. [З ляльок виходять жуки (Троян.). Раїса мала таке почуття, наче під твердою шкаралущею лялечки у неї виростають барвні крила (Коцюб.)]; (у мотылька ещё) бабочка. [Вже з осельні поробилися бабочки; це так бува: з осельні - бабочка, з бабочки - метелик (Звиног.)]; (у муравья) подушка, подушечка. [Комашки, ховайте подушки: он татари йдуть і всі заберуть (Пісня)]; (у мухи ещё) баклагівка. Превращаться в - ку - обертатися в ляльку.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. ля́лечка; дет. ля́ля
    2) энтом. ля́лька, ля́лечка

    Русско-украинский словарь > куколка

  • 11 мошка

    Мошечка мошка, мошечка. [Мошки, комарі, мухи завелися з попелу (Номис)].
    * * *
    мо́шка

    Русско-украинский словарь > мошка

  • 12 навастриваться

    навостриться
    1) нагострюватися, нагостритися; бути нагострюваним, нагостреним, понагострюваним;
    2) (наловчиться, сов.) нагостритися, наломитися и наламатися, (вульг.) насобачитися. Он в людях -рился - між людьми він обтерся (обговтався, вигладився, вилюднів). -рился мух ловить - наломився мухи ловити.
    * * *
    несов.; сов. - навостр`иться
    1) (приобретать умение, ловкость) нало́млюватися, -лююся, -люєшся, наломи́тися, -ломлю́ся, -ло́мишся, нала́муватися, -муюся, -муєшся, наламатися; (сов.: наловчиться) наловчи́тися, наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку
    2) страд. несов. наго́стрюватися, -рюється; нато́чуватися, -чується

    Русско-украинский словарь > навастриваться

  • 13 обмахивать

    обмахнуть
    1) обмахувати, обмахнути що, кого чим (о мног.) пообмахувати. -вать мух - обмахувати мухи. -вать пыль - обмітати порохи;
    2) обгасати. [Обгасав увесь двір]. Я ныне успел -хать всех именинниц - я сьогодні встиг усіх іменинниць обгасати; (обойти, объехать кругом) махнути кругом, навкруги.
    * * *
    несов.; сов. - обмахн`уть
    обма́хувати, обмахну́ти

    Русско-украинский словарь > обмахивать

  • 14 отгонять

    отогнать
    1) відганяти и відгонити, відігнати (б. вр. віджену, -неш), повідгонити кого куди (від чого), обганяти и обгонити, обігнати, пообганяти кого, що чим. -ть стадо на пастбище - відгонити череду на пашу (на пастовень). -ть мух, оводов - обганяти мухи, оводи. [Коні хвостами обганяють оводів (Греб.)]. -ть оводов от лошади - обганяти коня від оводів, обганяти оводи з коня. -ть от себя мух, собак - обганятися, обгонитися від мух, від собак. Неприятель -гнал у нас весь скот - вороги відігнали (відбили, зайняли) усю нашу худобу;
    2) (спирт, скипидар и т. п.) переганяти и перегонити, перегнати, попереганяти и поперегонити. Отогнанный - відігнаний; перегнаний.
    * * *
    I несов.; сов. - отогн`ать
    1) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти; (отбиваться от кого-чего-л.) обганя́ти, обігна́ти, обганя́тися, обігна́тися; (несов.: страхом) віджахну́ти
    2) ( производить отгонку) спец. відганя́ти, відігна́ти, переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нити
    II несов.
    кінчи́ти (скінчи́ти) ганя́ти

    Русско-украинский словарь > отгонять

  • 15 пёсий

    собачий, песячий, песький. [Песячі мухи. Песький син (брань)]. Песьи дни - дроковиця. Песья трава, бот. Dactylis glomerata L. - мітлиця, вівсюк[г], перійка. -сий грозд, бот. Solanum Dulcamara L. - см. Паслён. -сий язык, бот. Cynoglossum Officinale L. - живокіст (-косту), чорнокорінь (-реня), куряча сліпота, собачка, собачий корінь, воловий язик.
    * * *
    соба́чий, пе́сячий, пся́чий

    Русско-украинский словарь > пёсий

  • 16 ползать

    повзати, плазувати, лазити. [Мухи лазили по столу. Дитинка вже лазити почала. Гадина повзе (плазує)]. -зать на четвереньках - рачкувати(ся); рачки лазити, лізти; (на коленях) колінкувати. Рождённый -зать, летать не может - плазунові орлом не бути.
    * * *
    1) по́взати; ( лазить) ла́зити; (пресмыкаться, передвигаться ползком) плазува́ти; ( на четвереньках) рачкува́ти
    2) перен. плазува́ти

    Русско-украинский словарь > ползать

  • 17 похоронить

    1) (покойника) поховати, заховати, погребти, похоронити, (схоронить) сховати, схоронити, (пренебр.) загребти, прикопати. Срв. Погребать, Схоронить. [Як умру, то поховайте мене на могилі (Шевч.). В чужу землю чужі люди мене заховають (Шевч.). А хто-ж мою головоньку без тебе сховає (Шевч.). А вже твою милу схоронили (Метл.). Їх погребуть жерущі мухи нільські (Куліш). Хвали попа прикопавши (Номис)];
    2) (спрятать многое) поховати, позаховувати. Похороненный -
    1) похований, захований, схований, (редко) погребений, похоронений;
    2) похований, позаховуваний.
    * * *
    похова́ти, захова́ти, похорони́ти; ( схоронить) схова́ти, схорони́ти; погребти́

    Русско-украинский словарь > похоронить

  • 18 прикрывать

    прикрыть
    1) прикривати, прикрити, прикутувати, прикутати, окривати, окрити, оповивати, оповити, (во множ.) поприкривати, поприкутувати и т. д. що чим. [Ой вирву я та листочок, та прикрию той слідочок (Чуб.). Прикутала свою дитину (Мил.). Мухи очі виїдають, дак я рядном колиску оповила (Борз.)]. -крыть глаза рукою - прикрити очі рукою, долонею. [Кайдашиха вийшла з хати і прикрила очі долонею (Н.-Лев.)]. -крыть голову шапкой, платком - прикрити голову шапкою, хусткою, прикутати, напнути голову хусткою. -крыть растения соломой - прикутати (поприкутувати) рослини соломою;
    2) (притворять) причиняти, причинити, захиляти, захилити, прищурювати, прищурити що. [Він уліз у скриню, а жінка почала прищурювать віко; поти прищурювала, поки його там і закляпнуло (Переясл.)]. -крыть двери, окно (двери, окна) - причинити двері, вікно (попричиняти двері, вікна);
    3) заступати, заступити, заслоняти, заслонити, затуляти, затулити що; (служить прикрытием, защитой) захищати и хистити, захистити що. Лес -вает речку, ее не видать - ліс заступає (заслоняє, затуляє) річку, її не видно. Гора -вает хижину от ветра - гора захищає (затуляє) хату від вітру. -крыть фланг - захистити фланг. Флот -вает гавань - флота захищає (заступає) гавань;
    4) (скрывать, таить) крити, прикривати, прикрити, покривати, покрити, окривати, окрити, ховати и приховувати, приховати що. Слово дано мне для того, чтобы -вать мысли, когда их выдают мои глаза - слово маю на те, щоб ховати думки, коли зраджують їх мої очі (Самійл.). -вать замыслы свои видом простодушия - окривати свої заміри виглядом простодушности. Прикрытый - прикритий, прикутаний, окритий, оповитий; причинений, захилений, прищурений; заступлений, заслонений, затулений, захищений; прихований.
    * * *
    несов.; сов. - прикр`ыть
    1) прикрива́ти, прикри́ти и поприкрива́ти; ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти, прихиля́ти, прихили́ти; ( заслонять) заступа́ти, заступи́ти, затуля́ти, затули́ти, заслоня́ти, заслони́ти, присло́нювати и прислоня́ти, прислони́ти
    2) (перен.: скрывать) прихо́вувати, прихова́ти, прикрива́ти, прикри́ти
    3) (закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > прикрывать

  • 19 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 20 Кусливый

    кусливий, кусючий, (сущ.) кусака. [Куслива собака (Полтавщ.). Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька - куслива (Сл. Гр.). Кусючі мухи (Сл. Гр.)].

    Русско-украинский словарь > Кусливый

См. также в других словарях:

  • МУХИ — МУХИ, общее название насекомых отряда двукрылых (Diptera), группы короткоусых (Brachycera), класса насекомых (Insecta), типа членистоногих (Arthropoda); характеризуются массивным телом и короткими трехчлениковыми усиками. Свободно подвижная… …   Большая медицинская энциклопедия

  • МУХИ — группа двукрылых насекомых. Некоторые мухи почти постоянно встречаются в населённых пунктах, например комнатная, жигалка, различные падальные и др. Они причиняют большой вред, перенося возбудителей инфекционных болезней дизентерии, полиомиелита,… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • МУХИ — Мухи. Мухи: 1 — полевая муха; 2 — зеленая навозница; 3 — зеленая падальная муха; 4 — синяя падальная муха; 5 — сырная муха; 6 — муравьевидка; 7 — серая мясная муха; 8 — олений слепень; 9 — овечий… …   Ветеринарный энциклопедический словарь

  • Мухи — Мухи. Мухи: 1 — полевая муха; 2 — зеленая навозница; 3 — зеленая падальная муха; 4 — синяя падальная муха; 5 — сырная муха; 6 — муравьевидка; 7 — серая мясная муха; 8 — олений слепень; 9 — овечий… …   Ветеринарный энциклопедический словарь

  • Мухи — Мухи: слева комнатная; справа Жигалка осенняя. МУХИ, двукрылые насекомые из нескольких семейств. Длина 2 15 мм. Личинки развиваются в разлагающихся органических остатках, редко в живых тканях растений или животных. Ряд видов переносчики… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • МУХИ — деревянные плашки, в середине которых просверливается отверстие; они надеваются на гвозди перед тем как вбивать последние для прикрепления сильно погнутых брусков (плечевой обшивки), бархоутов и пр.; делается это для того, чтобы при неудачном… …   Морской словарь

  • Мухи — в широком смысле слова группа короткоусые (Brachycera) игруппа куклородные или куколкородные (Pupipara) отряда двукрылых(Diplera). В тесном смысле слова мухи Семейство Muscidae измухообразных (Muscariae) в группе короткоусых. Сяжки их… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • МУХИ — МУХИ, МУХИБ Оживляющий, возрождающий; любящий. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • Мухи — Запрос «муха» перенаправляется сюда; см. также другие значения. ? Мухи …   Википедия

  • мухи — (короткоусые), насекомые отр. двукрылых. Для мух характерны компактное тело, короткие усики и лижуще сосущий или колюще сосущий ротовой аппарат. Питаются они соком растений, нектаром цветков, гниющими органическими остатками, некоторые –… …   Биологический энциклопедический словарь

  • Мухи — в широком смысле слова группа короткоусые (Brachycera) и группа куклородные, или куколкородные (Pupipara), отряда двукрылых (Diptera, см.). В тесном смысле слова, мухи семейство Muscidae из мухообразных (Muscariae) в группе короткоусых. Сяжки их… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»