-
1 ком
груда, грудка, грудина, грудомаха, (катышок) балабух, (пров.) кімса, оковелок (-лка), кубаток (-тка) (собир.) кубаття (земли) груд(к)а (землі), (глыба) брила, (теста) балабух, галка, галушка, (глины) грудка, вальок (-лька), шурувалок, (волос сбитый) ковток (-тка), ковтях, ковтун, лямус, (ниток, шерсти) жмут (-та), (у горшечников: большой) кобила, (малый) пласток (-тка), (глыба воску) камінь (-меня), брила воску, (мёрзлый) мерзляк, грудка. -мья, собир. - груддя (ср. р.), груда, брилля. -мом (о вещах) - жужмом. -мом ему земля - щоб йому могила запалася; щоб йому землі на груди наложило; щоб його по смерті з землі викинуло. -мом упасть (быстро) - опукою впасти. Первый блин -мом - (ободрительно) перша (риба) не ловиться; без навички батька тяжко бити; (фф) спекли: нате люди з'їжте; перша (чарка) колом. Снежный ком - галка (грудка) снігу, сніжка. Волосы сбились в ком - волосся скімшилося, склочилося, склочіло(ся).* * *гру́дка; (ниток, шерсти, ваты) жмут; ( клубок) клубо́к, -бка́\ком в го́рле [стои́т, застря́л] — клубо́к у го́рлі [стої́ть, застря́в, застря́г]
-
2 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
3 напениваться
несов.; сов. - нап`енитьсянапі́нюватися, -нюється, напі́нитися; ( вспениваться) шумува́ти, -му́є, зашумува́ти, спі́нюватися, спі́нитися, укрива́тися пі́ною (шу́мом), укри́тися (укри́ється) пі́ною (шу́мом) -
4 подъёмистый
1) (о судах: много поднимающий) держкий, (поместительный) місткий, укладистий;2) (о сапогах: с большим подъёмом) зазо[у]вистий (Поділля), з високим підйомом, підбиттям.* * *1) висо́кий і ви́пуклий; ви́пуклий2) ( о ноге) з висо́ким підйо́мом -
5 интеграл по объёму
інтеґра́л за об'є́момРусско-украинский политехнический словарь > интеграл по объёму
-
6 обтекание током
обтіка́ння стру́мом -
7 объёмомер
техн.об'ємомі́р -
8 интеграл по объёму
інтеґра́л за об'є́момРусско-украинский политехнический словарь > интеграл по объёму
-
9 обтекание током
обтіка́ння стру́мом -
10 объёмомер
техн.об'ємомі́р -
11 возбуждённый
1) (прич.): а) збуджений; б) зворушений, роздратований, збуджений, розбурханий, збурений, обурений, зрушений, піднятий, палкий, роздрочений, розпалений, роз'ятрений;2) прил. см. Взволнованный.* * *1) прич. збу́джений, ви́кликаний, розпа́лений, поро́джений; пору́шений, схвильо́ваний, звору́шений; збу́джений; підбу́рений, збу́рений, під'ю́джений2) (в знач. прил.: взволнованный) схвильо́ваний, звору́шений, збу́джений; ( распаленный) розпа́лений; ( с подъёмом) підне́сений -
12 воодушевлённо
нареч.з за́палом, з за́хватом; ( с подъёмом) з підне́сенням, підне́сено; ( вдохновенно) натхне́нно, з натхне́нням -
13 книга
1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);3) анат. - см. Книжка 2.* * *кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га -
14 кум
кум (-ма, мн. ч. им. п. куми, р. кумів), (соб.) кумівство. [Йшов кум до куми (Пісня). Як сторгував волів сто, стрічається кумівство (Пісня)]. Кумовья (кум и кума) - куми. Встречные -вья - стрічані (стрітенні) куми. Попросить в -вья кого - попросити за кума (за кумів) кого. Быть -мом у кого - бути кумом, кумувати (сов. покумувати) у кого.* * *кум; этногр. хреще́ний [ба́тько] -
15 машина
1) машина. -на ветровая, водяная, конная, паровая, ручная - машина вітрова (вітряна), водяна, кінна, парова, ручна. -на адская - пекельна (вибухова) машина. -на динамо-электрическая, динамо -на - динамо-машина, динамо-електрична машина, динамо (неполносклон.; твор. -мом). -на жатвенная - жатна машина, жатка, саможатка, жачка, жниварка, (пров.) жалка, женничка, (шутл.) чубогрійка, лобогрійка. -на жнее- сноповязальная - снопов'язка. -на землечерпательная - землечерпальна машина, землечерпалка, землечерпниця. -на камнедробильная - каменодробарка. -на молотильная - см. Молотилка. -на моечная (промывная), мяльная - машина мийна (мийниця), м'яльна (м'ялка). -на низкого давления - машина низького тиску. -на пишущая - друкарська машинка, самописка, скорописка. -на подъёмная, пожарная - машина підіймальна, (для установки в вертикальном положении) зводова, пожежна. -на простого действия - машина простого чину, проста машина. -на ротационная - ротаційна машина. -на сенокосильная - косарка, самокоска. -на скоропечатная, сортировальная - машина скора друкарська, сортувальна (сортувалка). -на для стирки (прачешная) - пральна машина. -на счётная - рахувальна машина. -на швейная - кравецька (швальна) машина. [Не було в мене сили повернути колесо кравецької машини (Кониськ.)]. Приводить, привести -ну в действие, пускать, пустить -ну в ход - пускати, пустити машину (в рух), запускати, запустити машину, ставити, поставити машину на роботу. Разбирать, разобрать -ну - розбирати, розібрати, розкладати, роз(і)класти машину. Собирать, собрать -ну - складати, скласти машину;2) (в просторечии: о локомотиве, поезде, велосипеде и т. п.) машина.* * *маши́на; ( автомобіль) автомобі́ль, -ля -
16 непродолжительный
недовгий, недовгочасний, непротяжний, нетривалий, недовготривалий, короткий. [Тепла й непротяжна зима (Звин.). Короткі зустрічі (Грінч.)]. В - ном времени - не в довгім часі, незабаром, небавом, невзабарі, невдовзі, незадовго; срв. Вскоре.* * *нетрива́лий, недовгоча́сний; ( короткий) недо́вгий, коро́ткийв [са́мом] \непродолжительный ом вре́мени — незаба́ром, невдо́взі, не в до́вгому ча́сі
-
17 низ
1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].* * *1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́дув са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді
2)\низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в
3)\низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́
-
18 одушевлённо
нареч.натхне́нно, з за́палом, з за́хватом; ( с подъёмом) підне́сено; ( возбуждённо) збу́джено -
19 одушевлённый
1) прич. одуше́влений, одухотво́рений; ожи́влений; запа́лений, одуше́влений; натхне́ний и на́тхнений; захо́плений; збу́джений; ожи́влений; одухотво́рений3) в знач. прил. грам. живи́йодушевлённые имена́ существи́тельные — іме́нники на озна́чення живи́х істо́т
-
20 онанизм
онанізм, малахвія. Заниматься -мом - солодити, малахвію, табаку трусити.* * *онані́зм, -у
- 1
- 2
См. также в других словарях:
МОМ — Мома код аэропорта с. Хонуу авиа, Якутия Источник: http://www.vinavia.com/airports/90151921010582458.shtml МОМ Международная организация по миграции Международная организация по миграции населения организация Словарь: С. Фадеев. Словарь… … Словарь сокращений и аббревиатур
МОМ — МОМ, МОМОС греческий бог насмешки и шуток. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке. Попов М., 1907. МОМУС, МОМ (греч. Momos). Бог шуток и насмешек. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.… … Словарь иностранных слов русского языка
Мом — (Momus, Μω̃μος). Бог злословия и насмешки, который лопнул со злости, когда не мог найти в Афродите никакого недостатка. (Источник: «Краткий словарь мифологии и древностей». М.Корш. Санкт Петербург, издание А. С. Суворина, 1894.) МОМ (Μώμος), в… … Энциклопедия мифологии
МОМ — МОМ, в греческой мифологии бог насмешки, сын Никты (см. НИКТА) Ночи и, таким образом, связан с враждебными человеку космическими силами. По его совету Зевс начал Троянскую войну, чтобы истребить человеский род и облегчить земное бремя. Лопнул от… … Энциклопедический словарь
МОМ — в греческой мифологии бог насмешки, сын Никты Ночи. Лопнул от злости, когда не смог найти недостатков в Афродите … Большой Энциклопедический словарь
мом — сущ., кол во синонимов: 5 • бог (375) • злословие (18) • мегом (2) • … Словарь синонимов
мом — * môme f. разг., эмигр. Девушка. Французские фальшивые апаши (к тому времени подлинные уже перевелись, в кепках и нашейных платках, плясали со своими момами , вызывая опасливое любопытство французских буржуа и туристов. Шаховская В поисках 143.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Мом — У этого термина существуют и другие значения, см. Мом (значения). Мом (др. греч. Μῶμος) в древнегреческой мифологии[1]бог насмешки, злословия и глупости. Сын Нюкты[2] и Эреба, брат Гипноса. Статую бога Смеха воздвиг Ликург[3]. Упоминается в … Википедия
Мом — Греческий бог злословия, сын Никты. По его недоброму совету Зевс допустил Троянскую войну, ибо Мом ненавидел людей и богов, помогающих им. В конце концов за бесконечные порицания богов (Зевса, Афины, Посейдона) Мома изгнали с Олимпа.… … Античный мир. Словарь-справочник.
МОМ — Греческий бог злословия, сын Никты. По его недоброму совету Зевс допустил Троянскую войну, ибо Мом ненавидел людей и богов, помогающих им. В конце концов за бесконечные порицания богов (Зевса, Афины, Посейдона) Мома изгнали с Олимпа … Cловарь-справочник по Древней Греции и Риму, по мифологии
МОМ — Греческий бог злословия, сын Никты. По его недоброму совету Зевс допустил Троянскую войну, ибо Мом ненавидел людей и богов, помогающих им. В конце концов за бесконечные порицания богов (Зевса, Афины, Посейдона) Мома изгнали с Олимпа … Список древнегреческих имен
