-
1 молодь
молодая поросль) підмолодь, намолодь (-ди).* * *(собир.: о животных, растениях) па́молодок, -дку, па́молодь, -ді, мо́лодь -
2 молодёжь
молодь (-ди), молодіж (-дежи), молод(н)еча, юнацтво, (зап.) молодецтво, (мужская, неженатая) парубоцтво. [На одшибі од села було игрище, молодь гомоніла, співала, сміялась (М. Вовч.). Вся молодіж пустилась у танець (Н.-Лев.). Далі старий Вовк звелів молоднечі їхати назад у степ (Марков.). Поскликавши до себе шляхетське юнацтво (Куліш)].* * *мо́лодь, -ді, молодне́ча -
3 бирючина
вовчі ягоди, жимолодь (ж. р.) (р. -ди).* * *бот.бирючи́на, во́вчі я́годи (род. п. я́гід), жи́молодь, -ді -
4 золотой
I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).* * *I прил.золоти́й, ласк. золоте́нький, золоте́сенький\золотой а́я молодёжь — презр. золота́ мо́лодь
II сущ.\золотой о́е сече́ние — мат. золоти́й пере́різ
золоти́й, -о́го -
5 люди
I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.* * *лю́ди, -дейв лю́дях — на лю́дях, при лю́дях; ( публично) прилю́дно
-
6 нерадивец
недба(й)лиця, недбальниця, недбалець льця), недбаха, недбайло, ледащиця, негляд (-да), ум.-ласк. недбайличка, недбайличок (-чка), ледащиченька, ледащичка. [Ой, наші хлопці недбайлиці (Пісня). Оддала заміж за п'яницю, за недбальницю (Чуб. V). Я вас, молодь, знаю - недбальці ви. За що візьметеся, все в вас так, як мокре горить (М. Вовч.). Бідою й голодом недбах вона карає (Куліш). Наші багатирі ославили його недбахою (Кониськ.). Ничипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що (Квітка). Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька (Грінч. III)].* * *недба́йло -
7 нынешний
1) (теперешний, настоящий) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (новейший) новітній, (этот) цей; (этого года) цьогорічний, сьогорічний, (этого лета) цьоголітній; срв. Настоящий 1. [Теперішнє життя (Франко). Не теперішніх людей був Швора Йосип (Сл. Гр.). Не читає сучасної белетристики (Крим.)]. -ние времена - теперішні часи, теперішній час. В -ние времена - за теперішніх часів, теперішніми часами. По -ним временам - як на теперішній час, як на теперішні часи, (фам.) як на теперечки. -нее лето - цьогорічне літо, це(є) літо. В -нее лето - цього (цьогорічного) літа. В -нем году, месяце - цього (в текущем: поточного) року, місяця. -ная молодёжь - теперішня (сучасна, сьогочасна, новітня) молодь. -ние нравы - теперішні (сучасні, сьогочасні) звичаї. При -них обстоятельствах - за теперішніх (сучасних, сьогочасних) обставин (умов);2) (сегодняшний) сьогоднішній, (зап.) нинішній. -ний день - сьогоднішній (нинішній) день, сьогоднішня (нинішня) днина; (сегодня) сьогодні и сьогодня. [Нехай од нинішньої днини належу я до вашої дружини (Федьк.)]. До -него дня - до сьогодні[я]. -ней ночью - сьогодні[я] вночі, цієї ночи.* * *1) ( теперешний) ни́нішній, тепе́рішній2) ( сегодняшний) сього́днішній, ни́нішній -
8 отзывчивый
1) (со вторьем) відгучливий, відгучний, відголосний, лункий;2) (о человеке) спочутливий на що и до чого, чутливий, чуткий до чого, відзивний на що. [Молодь чуткіша та одзивніша (Єфр.)]. Он -чив на общественные нужды - він чуткий до громадських потреб, відзивний на -дські потреби. Отзывчиво -1) відгучливо, відзивно;2) спочутливо, чутко.* * *чу́йний, чу́лий, чутли́вий, чутки́й -
9 оцеплять
оцепить1) (обнести цепью, верёвкой) обчіплювати, обчепляти и обчепити, обводити, обвести що ланцюгом, мотузом;2) (окружать войском, стражей и т. д.) обступати, обступити, оточати, оточити (військом, сторожею). [Часто й серед ночи, слухаю: гримлять козаки: хату обступлять тобі, перекидають усе, на горище лізуть з огнем (Тесл.). Молодь оточено і поведено до тюрми];3) (обвешать) обчіплювати, обчепляти и обчепити, (о мног.) пообчіплювати що, кого чим. [Обчепляв старця торбами]. Оцеплённый -1) обчі[е ]плений, обведений (ланцюгом, мотузом);2) обступлений (навколо), оточений;3) обчі[е ]плений.* * *несов.; сов. - оцеп`итьото́чувати, оточи́ти -
10 подрост
памолодь (-ди), памолодок (-дку).* * *лес.па́молодь, -ді, па́молодок, -дку, підрі́ст, -ро́сту -
11 подсад
1) ( действие) підса́джування, підса́дження2) лес. па́молодь, -ді, па́молодок, -дку3) ( низовая трава) підтра́вок, -вка4) ( на шкуре животного) пух, -у; ( подшёрсток) підше́рстя -
12 подсед
ветер. (трещина, ссадина в копыте или близ него у лошад.) засік (-у).* * *1) лес. па́молодь, -ді, па́молодок, -дку2) ( низовая трава) підтра́вок, -вка3) вет. мокре́ць, -цю́4) спорт. присіда́ння5) ( на шкуре) пух, -у6) спец. сивина́, сивизна́ и сиви́зна -
13 поколение
(восх. или нисход.) покоління, верства; (родовая ветвь) коліно; (все родств.) рід. [Переходить од батька до сина, од покоління до покоління (Єфр.). Вважають, що на сто років припадають три людські покоління. Він з того самого роду та тільки біднішого коліна. Брати у-других - це друге коліно. Ви молодшої верстви люди, а моєї багато вмерло]. -ние настоящее, будущее - покоління сучасне, прийдуще. Молодое -ние - (на)молодь. Из -ния в -ние - з роду в рід. [З роду в рід пригнічувані, надзвичайно сумні і явно вироджуються (Корол.)]. -ние чьё - рід, поріддя, коліно чиє. -ние князей Острожских - рід князів Острозьких.* * *поколі́ння; ( генерация) генера́ція -
14 порешить
1) (дело) вирішити (справу); (принять решение) покласти, урадити и -тися, прирадити (що робити); срв. Решить. [Молодь поклала оборонятись (Коцюб.). І поклав у першу неділю сватів заслати (М. Вовч.). Порадились, порадились і урадили послухати пана(Франко). А чи урадилися ви, хлопці, як-же саме зробити, щоб було вже добре? (Бердян.). В середу прирадили ми вінчатися (Кониськ.)]. -шить на чём - стати на чому. На том и -ли - на тому й стали. [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде у найми (Коцюб.)];2) (убить) рішити, (грубо) упорати кого. -шил сам с собою - рішив сам з собою. -шил своего врага - рішив (упорав) свого ворога.* * *1) ( решить) ви́рішити, поріши́ти; (обычно с неопр.) покла́сти; ( закончить) кінчи́ти, закінчи́ти и закі́нчити2) (уничтожить; убить) ріши́ти; ( прикончить) поріши́ти -
15 пошушукать
пошушукати, пошептатися. -кивать - шушукати(ся), шептатися (иноді). [Молодь у куточку все щось шушукає].* * *пошепта́ти, пошепоті́ти, пошепота́ти -
16 Качель
чаще мн. Качели гойдал[н]ка, орелі, релі (-лів), колиска, вихалка. [На вигоні зробили гойдалку таку, що в чотирьох можна було гойдатися (Харківщ.). Пішли на релі поколихаться (Лебедин. п.). Сіла гойдатися на орелі (Кон.). Ідіть до колиски, та тільки сами не колишіться (Квітка). Становлять на вигоні вихалку, там сільська молодь усі святки й гуляє собі (Лубенщ.)]. -
17 Нерелигиозный
нерелігійний. [Я скажу про село - молодь зовсім нерелігійна (В. Підмог.)].
См. также в других словарях:
молодь — поросль Словарь русских синонимов. молодь сущ., кол во синонимов: 2 • молодежь (16) • поросль … Словарь синонимов
МОЛОДЬ — МОЛОДЬ, и, жен., собир. 1. Молодые рыбы, а также вообще молодые животные, ещё не достигшие нормальной величины. М. нерпы. 2. То же, что поросль. Хвойная м. М. кедра. Зелёная м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
МОЛОДЬ — приблизительно то же, что и молодняк, но в приложении к рыбам, амфибиям и рептилиям. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 … Экологический словарь
молодь — МОЛОД|Ь (2*), И с. Младшая дружина: а Черны˫а Клобѹкы и молодь свою пустиста напередъ до Пере˫аславлѧ. ЛИ ок. 1425, 139 (1148); а молодь. перебравъ с Берендичи. и с Каепичи. пусти на Половци Там же, 181 об. (1160) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
молодь — prieauglis statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Derliaus priedas, gaunamas sudarius augalui palankesnes augimo ir vystymosi sąlygas. atitikmenys: angl. increment vok. Nachwuchs, m rus. молодняк, m; молодь, f; пополнение, n … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
молодь — prieauglis statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Jauni gyvuliai iki užaugimo, paskerdimo mėsai, patelės – iki jauniklių atsivedimo, patinai – iki panaudojimo kergimui. atitikmenys: angl. increment vok. Nachwuchs, m rus. молодняк,… … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
молодь — пена на молодом пиве , молодить подслащать (напитки) . От молодой; сюда же относится д. в. н. malz плавящийся, мягкий , malz солод ; см. Бернекер 2, 72; Маценауэр, LF 10, 327 и сл.; Торбьёрнссон 1, 86; Брюкнер, KZ 48, 200. Ср. моложить.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Молодь — I ж. местн. Недавно появившиеся на свет животные. II ж. местн. Молодые [молодой III 1.] побеги, поросль. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
молодь — молодь, молоди, молоди, молодей, молоди, молодям, молодь, молоди, молодью, молодями, молоди, молодях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
молодь — м олодь, и … Русский орфографический словарь
молодь — (3 ж), Р., Д., Пр. мо/лоди … Орфографический словарь русского языка
