молодожони

молодий (на весіллі); молода (на весіллі)

* * *

молодожон (-на), новоженець (-нця), молодан (-на). -ны - молоді (-дих), молодята (-дят), молодожони (-нів). [Старий, та перевернувсь на молодожона (Черкащ.). Через кілька день по шлюбі новоженець-гетьман уже поспішав до Варшави (О. Лев.). Весілля справили як слід, живуть молоді в місті, розкошують (Кониськ.). Ходять собі по садочку милі молодята, цюлуються, милуються, як голубенята (Рудан.)].

прлг. (устар.)

I. князький, княжецький, княженецький. [Вже й коровай спекли княжецький калач на столі (Основа, 1862)]. -ный князь - молодий князь. -ный стол - князький (княжецький) стіл.

II. Новобрачный, сщ. - молодий (-дого), (в свад. обряде) князь (-зя), (молодожён) новоженець (-нця), молодожон, молодан, (-на); срв. Молодожён. Новобрачная, сщ. - молода (-дої) (в свад. обряде) княгиня. Новобрачные, сщ. - молоді (-дих), молодята (-дят), молодожони (-нів), (в свад. обряде) князь і княгиня, князі (-зів). [На весіллі бринять чарочки, - хай здорові живуть молодята! (Л. Укр.)].