-
81 разворачивать
несов.; сов. - разворот`ить1) розки́дати, розкида́ти и мног. порозкида́ти\разворачивать ти́ть всё в ко́мнате — розки́дати (порозкида́ти) все в кімна́ті
\разворачивать ти́ть ка́мни — розки́дати камі́ння
2) ( разрушать) розверта́ти, розверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. порозверта́ти; ( разваливать) розва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и диал. розваля́ти, и мног. порозва́лювати; ( разламывать) розла́мувати, -мую, -муєш, розлама́ти и мног. порозла́мувати; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) и мног. порозбива́ти\разворачиватьть ду́шу — розверта́ти, розверну́ти (розвору́шувати, розворуши́ти) ду́шу, бра́ти (бере́), взя́ти (ві́зьме) за ду́шу
\разворачивать ти́ть мостову́ю — розлама́ти (розверну́ти; розби́ти) бру́ківку (брук)
3) ( наносить раны) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати; (проламывать) проло́млювати, -люю, -люєш и прола́мувати, -мую, -муєш, проломи́ти, -ломлю́, -ло́миш; ( раскалывать) розко́лювати, -люю, -люєш, розколо́ти, -колю́, -ко́леш; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; (сов.: размозжить) розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш; ( рассекать) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти4) несов. см. развёртывать -
82 разгромить
1) розгроми́ти, -громлю́, -гро́миш; (разорить, разрушить) зруйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( опустошить) спусто́шити; ( погромить) погроми́ти, -млю́, -ми́ш2) ( нанести поражение) розгроми́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) -
83 раззнакомливать
несов.; сов. - раззнак`омитьроззнайо́млювати, -люю, -люєш, роззнайо́мити, -млю, -миш -
84 разламывать
I несов.; сов. - разлом`ать1) розла́мувати, -мую, -муєш, розлама́ти и мног. порозла́мувати2) ( разваливать) розва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. порозва́лювати; ( разбирать) розбира́ти, розібра́ти (розберу́, розбере́ш) и мног. порозбира́ти3) сов. см. разламывать 2)II несов.; сов. - разлом`ить1) розла́мувати, -мую, -муєш и розло́млювати, -люю, -люєш, розломи́ти, -ломлю́, -ло́миш и мног. порозла́мувати2) ( о болезненном ощущении) розла́мувати и розло́млювати, розломи́ти -
85 размаивать
несов.; сов. - разм`аять1) розгу́лювати, -люю, -люєш, розгуля́ти2) ( утомлять) сто́млювати, -люю, -люєш, стоми́ти, -млю́, -миш, вто́млювати, втоми́ти -
86 разобщать
несов.; сов. - разобщ`итьроз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти; ( отделять) відокре́млювати, -люю, -люєш, відокре́мити, -млю, -миш -
87 расправлять
несов.; сов. - распр`авить1) розправля́ти, розпра́вити, -влю, -виш; ( распрямлять) розпрямля́ти и розпря́млювати, -люю, -люєш, розпря́мити, -млю, -миш и розпрями́ти, -млю́, -ми́ш; ( выравнивать) вирі́внювати, -нюю, -нюєш, ви́рівняти и мног. повирі́внювати, розрі́внювати, розрівня́ти, несов. рівня́ти; ( разглаживать) розгла́джувати, -джую, -джуєш, розгла́дити, -джу, -диш, (сов.: мятое) розбіга́ти\расправлять вить бинт — розпра́вити (розгла́дити) бинт
\расправлять вить морщи́ны на лбу — розгла́дити змо́ршки на чолі́ (на ло́бі)
\расправлять вить про́волоку — ви́рівняти (розрівня́ти, розпрями́ти) дріт
2) (спину, руки) розпро́стувати, -тую, -туєш и розпросто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розпроста́ти и розпро́стати, випро́стувати, ви́простати и мног. повипро́стувати, випросто́вувати, ви́простувати и мног. повипросто́вувати, розправля́ти, розпра́вити; ( разгибать) розгина́ти, розігну́ти\расправлять вить кры́лья — розпроста́ти (розпра́вити) кри́ла
\расправлять вить но́ги — розпро́ста́ти (ви́простати) но́ги
-
88 распрямлять
несов.; сов. - распрям`итьрозпрямля́ти и розпря́млювати, -люю, -люєш, розпря́мити, -млю, -миш и розпрями́ти, -млю́, -ми́ш, розпро́стувати, -тую, -туєш и розпросто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розпроста́ти и розпро́стати; ( расправлять) розправля́ти, розпра́вити, -влю, -виш; ( выравнивать) вирі́внювати, -нюю, -нюєш, вирівняти и мног. повирі́внювати, розрі́внювати, розрівня́ти, несов. рівня́ти; ( разгибать) розгина́ти, розігну́ти -
89 скомкивать
несов.; сов. - ск`омкать1) м'я́ти (мну, мнеш), зім'я́ти и пом'я́ти, бга́ти, зібга́ти, жу́жмити, -млю, -миш, зжу́жмити, перемина́ти, перем'я́ти; жма́кати, зіжма́кати2) перен. жу́жмити, зжу́жмити, виклада́ти жу́жмом, ви́класти (-кладу, -кладеш) жу́жмом, подава́ти (-даю́, -дає́ш) жу́жмом, пода́ти (-да́м, -даси́) жу́жмом -
90 сконфузить
засоро́мити, -млю, -миш, сконфу́зити, -фу́жу, -фу́зиш -
91 скоромить
скоро́мити, -млю, -миш -
92 скумекать
зметикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, скуме́кати; ( сообразить) утя́мити, -млю, -миш, уторо́пати -
93 сламывать
несов.; сов. - слом`итьзла́мувати, -мую, -муєш, зломи́ти, -млю́, -миш и мног. позла́мувати и позло́млювати, сов. полама́ти; (сов.: преим. перен.) злама́ти\сламыватьми́ть [себе́] ше́ю (го́лову) — см. сломать
сломя́ го́лову — стрімголо́в
\сламыватьми́ть сопротивле́ние — зломи́ти (злама́ти) о́пір
[сам] чёрт но́гу сло́мит — погов. [сам] чорт но́гу зло́мить, [сам] чорт спіткне́ться (спотикне́ться)
-
94 сломать
злама́ти, мног. позла́мувати, -мую, -муєш, позло́млювати, -люю, -люєш; ( сломить) зломи́ти, -млю́, -миш; ( поломать) полама́ти, поломи́ти\сломатьть зу́бы на чём — полама́ти зу́би на чо́му
\сломатьть [себе́] ше́ю (го́лову) — скрути́ти [собі́] в'я́зи, злама́ти [собі́] ши́ю (го́лову); ( погибнуть) накла́сти голово́ю
язы́к \сломать ма́ешь — язика́ злама́єш
-
95 смекать
несов.; сов. - смекн`утьметикува́ти, -ку́ю, -ку́єш, зметикува́ти и диал. зметикну́ти; (несов.: разбираться, соображать) тя́мити, -млю, -миш, кміти́ти (кмічу́, кміти́ш), кмети́ти (кмечу́, кмети́ш), мізкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, куме́кати, (сов.: сообразить) зміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш, прирозумі́ти -
96 сминать
несов.; сов. - см`ятьм'я́ти (мну, мнеш), зім'я́ти; ( комкать) бга́ти, зібга́ти, жу́жмити, -млю, -миш, зжу́жмити, жма́кати, зіжма́кати и зжма́кати; (сов.: помять) пом'я́ти -
97 смущать
несов.; сов. - смут`ить1) ( приводить в замешательство) бенте́жити и збенте́жувати, -жую, -жуєш, збенте́жити; ( вызывать чувство стеснения) соро́мити, -млю, -миш и засоро́млювати, -люю, -люєш, засоро́мити2) (беспокоить, тревожить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, стурбува́ти, непоко́їти, занепоко́їти; ( волновать) хвилюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, схвилюва́ти3) (вызывать смуту, волнение, раздор) колоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, сколоти́ти, каламу́тити, -му́чу, -му́тиш, скаламу́тити; ( баламутить) баламу́тити, -му́чу, -му́тиш, збаламу́тити4) (сов.: сделать мутным) скаламу́тити, закаламу́тити, сколоти́ти, замути́ти, -мучу́, -му́тиш, помути́ти; збаламу́тити -
98 смыслить
розумі́ти; тя́мити, -млю, -миш; (в ком-чём, что - разбираться) розумі́тися (на кому-чому, в кому-чому), зна́тися (на чому), диал. шу́пити, -плю, -пиш (в чому, що), шуру́пати (в чому, чого) -
99 снедать
2) ( есть) диал. ї́сти (їм, їси́) -
100 совестить
соро́мити, -млю, -миш, стиди́ти, -джу́, -ди́ш: стида́ти, со́вістити, -віщу, -вістиш
См. также в других словарях:
Миш — Миш: Ун Миш Юган Миш Вань Шор Миш, Рохус Мишен Миша Мишо … Википедия
МИШ — МИШ (Misch) Георг (5 января 1878, Берлин 10 июня 1965, Геттинген) немецкий философ, ученик и последователь Дилыпея. В 1896 97 изучал философию и юриспруденцию в Берлине: диссертация “О становлении французского позитивизма” (1900). Приват… … Философская энциклопедия
миш — іменник жіночого роду, істота миша рідко … Орфографічний словник української мови
миш'як — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
мишій — іменник чоловічого роду бур ян … Орфографічний словник української мови
МИШ — механизм изменения шага для гребных винтов с регулируемым шагом … Словарь сокращений и аббревиатур
Миш-Вань-Шор — Характеристика Длина 14 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Серчейю · Местоположение … Википедия
миш-металл — сплав Се (45 70%), La (22 35%), Nd (15 17%) и других редкоземельных элементов (8 10%) с Fe (до 10%) и Si (0,1 0,3%). Используется как пирофорный материал и как легирующая добавка к стали, чугуну и сплавам цветных металлов. * * * МИШ МЕТАЛЛ МИШ… … Энциклопедический словарь
МИШ-МЕТАЛЛ — сплав Се (45 70%), La (22 35%), Nd (15 17%) и др. редкоземельных элементов (8 10%) с Fe (до 10%) и Si (0,1 0,3%). Используется как пирофорный материал и как легирующая добавка к стали, чугуну и сплавам цветных металлов … Большой Энциклопедический словарь
миш-металл — миш мет алл, а … Русский орфографический словарь
миш'яковий — прикметник … Орфографічний словник української мови