-
1 мигтіння
астр.; техн.; физ. дрожа́ние ( света - ещё), мига́ние, мелька́ние -
2 мигтіння зображення
мелька́ние изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > мигтіння зображення
-
3 мигтіння кольорів
мелька́ние цвето́вУкраїнсько-російський політехнічний словник > мигтіння кольорів
-
4 мигтіння світла
мелька́ние све́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > мигтіння світла
-
5 ефект мигтіння
эффе́кт мерца́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > ефект мигтіння
-
6 мельтешение
мигті́ння -
7 мелькание изображения
мигті́ння зобра́женняРусско-украинский политехнический словарь > мелькание изображения
-
8 мелькание света
мигті́ння сві́тла -
9 мелькание цветов
мигті́ння кольорі́вРусско-украинский политехнический словарь > мелькание цветов
-
10 мелькание изображения
мигті́ння зобра́женняРусско-украинский политехнический словарь > мелькание изображения
-
11 мелькание света
мигті́ння сві́тла -
12 мелькание цветов
мигті́ння кольорі́вРусско-украинский политехнический словарь > мелькание цветов
-
13 twinkle
1. n1) мерехтіння, блимання, миготіння2) мигання, блискання3) моргання, кліпання4) мигтіння5) вогник (в очах)6) мить2. v1) мерехтіти, блимати, блискати, виблискувати2) мигтіти3) кліпати, моргати4) швидко рухатися; промайнути5) випромінювати (нерівне світло)6) передавати повідомлення світловими сигналами7) поет. освітлювати шлях* * *I1) мерехтіння2) мигання3) мількання а twinkle of feet /legs/ мигтіння ніг4) вогник ( у очах); a humorous [a mischievous] twinkle in ones eye глузливий [пустотливий]вогник в очах5) митьII vin a twinkle, in the- of an eye — миттю
1) мерехтіти, виблискуватиhis eyes twinkled like chips of coal — його очі виблискували як вуглинки, що горіли
2) моргати; мигати; підморгувати3) мелькати; швидко рухатися4) випромінювати; врїн, овітлювати шлях -
14 мелькание
1) миг(о)тіння, мигання, (шутл. мигавка), мелькання; (мерцание) мерехтіння, блимання, бликання. [Серед того прудкого мигання невиразно майнула в уяві чиясь голова (Крим.)];2) майоріння, маяння;3) маячіння, манячення;4) миг(о)тіння, мерехтіння, мріння. Срв. Мелькать 1 - 4.* * *1) мигті́ння, миготі́ння, мига́ння, бли́скання, мелька́ння; майорі́ння2) бли́скання; мерехті́ння, бли́мання, мигті́ння -
15 flicker
1. лі 1 > блимання, мерехтіння2) короткий спалах3) хистке світло4) проблиск, спалах5) тремтіння; дрижання; коливання6) мигтіння, миготіння (зображення)7) pl розм. кінофільм, кінокартина8) амер. дятел2. v1) мигтіти, блимати; мерехтіти2) дрижати, тремтіти; коливатися3) моргати, кліпати4) бити, лопотіти, хлопати (крилами)5) налітати (про вітер)6) амер., розм. зазнавати невдачі, провалюватися* * *I n1) мерехтіння4) тріпотіння, тремтіння5) кiнo мерехтіння ( зображення)6) pl; cл. кінокартина, кінофільмII v1) мерехтіти; спалахувати е гаснути2) тріпотіти, тремтіти; моргати, кліпати3) бити, ляскати крильми4) налітати ( про вітерець)5) aмep. подавати світлові сигналиIII n; амер.; зоол.золотий, золотавий дятел -
16 twinkling
n1) мерехтіння (зірок)2) митьin the twinkling of an eye — в одну мить, як оком змигнути
* * *n1) митьin a twinkling, in the twinkling of an eye /of a bed-post/ — миттю, миттю
2) мигтіння3) мерехтіння ( зірок) -
17 twinkling
n1) митьin a twinkling, in the twinkling of an eye /of a bed-post/ — миттю, миттю
2) мигтіння3) мерехтіння ( зірок) -
18 блеск
1) (яркий свет) блиск, бляск; (сияние) сяєво, сяйво, ясність; (отражённый блестящим предметом) блиск, полиск, ви(б)лиск, ґлянц [Полиск хижих очей. Вилиски вечірнього погасання]; (неровный, изменчивый блеск) блискотіння, мигтіння. [Сріблясте мигтіння рибки]. Утратить свой блеск - пригаснути, примеркнути. Межд. выраж. блеск - блись. [Вона сердечна туди, сюди, блись, блись очицями (Греб.)];2) (переносно) блиск, сяєво, величність, пишнота, блискуча слава.* * *1) блиск, -у, ви́блиск, -у, по́блиск, -у, по́лиск, -у2) перен. блиск; ( великолепие) пи́шність, -ності, пишно́та -
19 glimmer
1. n1) блимання, мигтіння; слабке тьмяне світло2) перен. слабкий проблиск (надії)3) амер., розм. вогонь4) pl розм. очі5) мін. слюда2. v1) блимати, мигтіти; тьмяно світити2) дивитися мружачись; кліпати* * *I n1) мерехтіння; слабке, тьмяне світло; слабкий проблиск (надії, інтересу)2) вогоньII vмерехтіти, тьмяно світитиIII n; мін. -
20 дрожание
дрижання, тремтіння, тіпання; (сотрясение) двигіт (р. -готу), двигтіння. -ние струн - бренькіт (р. -коту), бреніння. [Як загуркотить, заторохтить усе в млині, а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш (Неч.-Лев.)]. Срв. Дрожь.* * *тремті́ння, дрижа́ння; двигті́ння; трясі́ння; брині́ння; мигті́ння, миготі́ння; тріпоті́ння, тріпота́ння
См. также в других словарях:
мигтіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
мигтіння — і миготі/ння, я, с., розм. 1) Докучливе мигтіння, сумбурний рух кого , чого небудь перед очима. 2) Суєта, плутанина … Український тлумачний словник
побігти — біжу/, біжи/ш, док. 1) Почати бігти в якому небудь напрямку. || розм. Швидко, спішно піти, сходити куди небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати. 2) перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому небудь напрямку. ||… … Український тлумачний словник
скакати — скачу/, ска/чеш і скака/ю, скака/єш, недок. 1) Робити стрибок, стрибки; стрибати. || Стрибком кидатися вниз. || Стрибком вихоплюватися кудись, на що небудь. •• Скака/ти в гре/чку див. гре/чка. Скака/ти ді/да стрибати на одній нозі. || Стрибком… … Український тлумачний словник